Рішення

від 10.08.2021 по справі 160/6489/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2021 року Справа № 160/6489/21 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіВрони О. В. за участі секретаря судового засіданняНосенко К.В. за участі: представника позивача представника відповідача Клочкова С.О. Жиделяєвої Ю.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства АрселорМіттал Кривий Ріг до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування висновку

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Публічного акціонерного товариства АрселорМіттал Кривий Ріг (далі -ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг ) до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, в якому позивач просив:

-визнати протиправними дії Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України при наданні Висновку з оцінки впливу на довкілля № 21/01-2020695908/1 від 16.03.2021 (опублікований 19.03.2021) планована діяльність Нове будівництво хвостосховища III карта шламового господарства рудозбагачувальної фабрики на території Гречаноподівської та Новолатівської сільських рад Широківського району Дніпропетровської області ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг .

- визнати протиправним та скасувати Висновок з оцінки впливу на довкілля № 21/01- 2020695908/1 від 16.03.2021 (опублікований 19.03.2021) планована діяльність Нове будівництво хвостосховища III карта шламового господарства рудозбагачувальної фабрики на території Гречаноподівської та Новолатівської сільських рад Широківського району Дніпропетровської області ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України наданий Висновок з оцінки впливу на довкілля № 21/01- 2020695908/1 від 16.03.2021, яким повторно покладено на позивача обов`язок щодо проведення додаткової оцінки впливу на довкілля планованої діяльності, чим порушено норми Закону України Про оцінку впливу на довкілля , Закону України Про дозвільну систему у господарській діяльності , відповідно, вказаний висновок є неправомірним та підлягає скасуванню судом у зв`язку з чим позивач звернувся із цим позовом до суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.04.2021 відкрито провадження у справі №160/6489/21, призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 01.06.2021. Останнє судове засідання відбулося 10.08.2021.

26 травня 2021 року від Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України до суду надійшов відзив на заявлений адміністративний позов, в якому відповідач заперечив проти позову в повному обсязі. Відповідач вказав, що у звіті з оцінки впливу на довкілля, наданому позивачем наведено не повну інформацію у зв`язку із чим не уявляється можливим оцінити вплив від планової діяльності на такі компоненти довкілля як: атмосферне повітря, водне середовище, рослинний і тваринний світи, заповідні об`єкти, клімат і мікроклімат, соціальне та техногенне середовище, саме чим обумовлена необхідність здійснення додаткової оцінки впливу на довкілля. Відповідач зазначив, що висновок з оцінки впливу на довкілля від 16.03.2021 № 21/01-2020695908/1, виданий ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг за результатами аналізу інформації, зазначеної у Звіті з ОВД та інформації, отриманої від громадськості в процесі громадського обговорення Звіту з ОВД, відповідає вимогам, встановленим ч.4 ст.9 Закону України Про оцінку впливу на довкілля та оприлюднено Міндовкілля на веб-сайті реєстру з ОВД, з урахуванням вимог ч.7 ст.9 вказаного закону.

17 червня 2021 від ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначив, що ним було надано відповідачу Звіт з ОВД з додатками, в якому висвітлено усі необхідні питання відповідно до вимоги Закону України Про оцінку впливу на довкілля . Позивач наголосив на тому, що оскаржуваний висновок з оцінки впливу на довкілля в частині встановлення зобов`язання здійснити додаткову оцінку впливу на довкілля не відповідає вимогам ст. 9 Закону України Про оцінку впливу на довкілля та не може бути використаний для отримання документа дозвільного характеру про провадження планованої діяльності на підставі ст.11 Закону України Про оцінку впливу на довкілля .

13 липня 2021 від Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України надійшли заперечення, в яких відповідач вказав, що оскільки інформація, зазначена у Звіті з ОВД містить неповні, а також суперечливі відомості про вплив планованої діяльності ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг на довкілля, з метою повної та всебічної оцінки впливу вказаної планованої діяльності на компоненти довкілля та встановлення Міндовкілля екологічних умов провадження вказаної планованої діяльності, у висновку з ОВД вказано на необхідність здійснення додаткової оцінки впливу на довкілля; встановлення екологічних умов у висновку з ОВД є дискреційними повноваженнями Міндовкілля.

У судовому засіданні 10 серпня 2021 року представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити адміністративний позов повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні 10 серпня 2021 року проти задоволення позовних вимог заперечив, просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг є підприємством гірничо-металургійного комплексу з повним металургійним циклом, яке включає коксохімічне виробництво, гірничодобувне виробництво (відкриті розробки та підземне видобування руди) і металургійне виробництво, у складі якого діють аглодоменний, сталеплавильний та прокатний департаменти.

Діяльність ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг охоплює виробничий ланцюг від видобутку залізної руди до виготовлення готової металопродукції.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами діяльності позивача, зокрема, є: виробництво чавуну сталі та феросплавів (основний) (код КВЕД 24.10); добування залізних руд (код КВЕД 07.10); виробництво коксу та коксопродуктів (код КВЕД 19.10).

Позивач вказав, що основним завданням гірничо-збагачувального виробництва є відкритий видобуток і збагачення магнетитових кварцитів. В результаті такого виробництва утворюються хвости збагачення. У зв`язку з досягненням існуючими хвостосховищами межі технічної і економічної доцільності їх нарощування, виникла необхідність створення нових ємностей для складування хвостів збагачення. Відсутність таких ємностей спричинить неможливість отримання концентрату для виробництва кінцевої продукції підприємства.

Тому ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг було заплановано здійснити будівництво хвастосховища III карта шламового господарства рудозбагачувальної фабрики на території Гречаноподівської та Новолатівської сільських рад Широківського району Дніпропетровської області.

На виконання вимог Закону України Про оцінку впливу на довкілля , позивачем було ініційовано проходження процедури з оцінки впливу на довкілля та подано повідомлення про планову діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля.

Так, з метою нового будівництва хвостосховища III карта шламового господарства рудозбагачувальної фабрики на території Гречаноподівської та Новолатівської сільських рад Широківського району Дніпропетровської області позивачем у ТОВ Наукового підприємства Експерт Груп було замовлено звіт з оцінки впливу на довкілля (далі - Звіт з ОВД). На підставі вказаного звіту позивач здійснив оцінку впливу на довкілля планованої діяльності, за результатами якої отримав Висновок Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України з оцінки впливу на довкілля (далі - Висновок з ОВД) № 7-03/12-20192222926/1 від 06.04.2020, реєстраційний номер справи 20192222926, відповідно до якого визнано за можливе будівництво хвостосховища за умови визнання його допустимим за результатами здійснення додаткової оцінки впливу на довкілля.

Позивач, з врахуванням зауважень Висновку № 7-03/12-20192222926/1 від 06.04.2020 здійснив додаткову процедуру оцінки впливу на довкілля та отримав оскаржуваний Висновок з ОВД № 21/01-2020695908/1 від 16.03.2021 реєстраційний номер справи 2020695908 , відповідно до якого позивача повторно зобов`язано здійснити додаткову оцінку впливу на довкілля.

Надаючи оцінку оскаржуваному Висновку з ОВД № 21/01-2020695908/1 від 16.03.2021 суд виходить з такого.

Правові та організаційні засади оцінки впливу на довкілля, спрямованої на запобігання шкоді довкіллю, забезпечення екологічної безпеки, охорони довкілля, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, у процесі прийняття рішень про провадження господарської діяльності, яка може мати значний вплив на довкілля, з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлює Закон України Про оцінку впливу на довкілля від 23.05.2017 № 2059-VIII (далі - Закон).

Згідно з пунктами 1, 3 частини 1 статті 1 Закону, терміни вживаються в такому значенні:

вплив на довкілля (далі - вплив) - будь-які наслідки планованої діяльності для довкілля, в тому числі наслідки для безпечності життєдіяльності людей та їхнього здоров`я, флори, фауни, біорізноманіття, ґрунту, повітря, води, клімату, ландшафту, природних територій та об`єктів, історичних пам`яток та інших матеріальних об`єктів чи для сукупності цих факторів, а також наслідки для об`єктів культурної спадщини чи соціально-економічних умов, які є результатом зміни цих факторів;

планована діяльність - планована господарська діяльність, що включає будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення, розширення, перепрофілювання, ліквідацію (демонтаж) об`єктів, інше втручання в природне середовище; планована діяльність не включає реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, розширення, перепрофілювання об`єктів, інші втручання в природне середовище, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Частиною 1 статті 2 Закону передбачено, що оцінка впливу на довкілля - це процедура, що передбачає:

1) підготовку суб`єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля відповідно до статей 5, 6 та 14 цього Закону;

2) проведення громадського обговорення відповідно до статей 7, 8 та 14 цього Закону;

3) аналіз уповноваженим органом відповідно до статті 9 цього Закону інформації, наданої у звіті з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової інформації, яку надає суб`єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості під час громадського обговорення, під час здійснення процедури оцінки транскордонного впливу, іншої інформації;

4) надання уповноваженим органом мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля, що враховує результати аналізу, передбаченого пунктом 3 цієї частини;

5) врахування висновку з оцінки впливу на довкілля у рішенні про провадження планованої діяльності відповідно до статті 11 цього Закону.

У відповідності до абзацу 1 частини 1 статті 3 Закону, здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.

Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 3 Закону, перша категорія видів планованої діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля і підлягають оцінці впливу на довкілля, включає чорну та кольорову металургію (з використанням руди, збагаченої руди чи вторинної сировини, із застосуванням металургійних, хімічних або електролітичних процесів).

Забороняється розпочинати провадження планованої діяльності, визначеної частинами 2 і 3 цієї статті, без оцінки впливу на довкілля та отримання рішення про провадження планованої діяльності (ч. 4 ст. 3 Закону України Про оцінку впливу на довкілля ).

Відповідно до частини шостої цієї ж статті, забороняється провадження господарської діяльності, експлуатація об`єктів, інші втручання в природне середовище і ландшафти, у тому числі видобування корисних копалин, використання техногенних родовищ корисних копалин, якщо не забезпечено в повному обсязі додержання екологічних умов, передбачених у висновку з оцінки впливу на довкілля, рішенні про провадження планованої діяльності та проектах будівництва, розширення, перепрофілювання, ліквідації (демонтажу) об`єктів, інших втручань у природне середовище і ландшафти, у тому числі видобування корисних копалин, використання техногенних родовищ корисних копалин, а також змін у цій діяльності або подовження строків її провадження.

Відповідно до частин 1 - 5 статті 9 Закону, уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган видає висновок з оцінки впливу на довкілля, яким виходячи з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності, зокрема величини та масштабів такого впливу (площа території та чисельність населення, які можуть зазнати впливу), характеру (у тому числі - транскордонного), інтенсивності і складності, ймовірності, очікуваного початку, тривалості, частоти і невідворотності впливу (включаючи прямий і будь-який опосередкований, побічний, кумулятивний, транскордонний, короткостроковий, середньостроковий та довгостроковий, постійний і тимчасовий, позитивний і негативний впливи), передбачених заходів, спрямованих на запобігання, відвернення, уникнення, зменшення, усунення впливу на довкілля, визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності та визначає екологічні умови її провадження.

Висновок з оцінки впливу на довкілля є обов`язковим для виконання. Екологічні умови провадження планованої діяльності, зазначені у частині п`ятій цієї статті, є обов`язковими. Висновок з оцінки впливу на довкілля враховується при прийнятті рішення про провадження планованої діяльності та може бути підставою для відмови у видачі рішення про провадження планованої діяльності.

При підготовці висновку з оцінки впливу на довкілля уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган розглядає та бере до уваги звіт з оцінки впливу на довкілля та звіт про громадське обговорення.

В описовій частині висновку з оцінки впливу на довкілля наводиться інформація про:

1) здійснену процедуру оцінки впливу на довкілля;

2) врахування звіту з оцінки впливу на довкілля;

3) враховані та відхилені зауваження та пропозиції, що надійшли під час громадського обговорення.

У висновку з оцінки впливу на довкілля уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган:

1) зазначає тип, основні характеристики та місце провадження планованої діяльності;

2) визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності;

3) встановлює умови використання території та природних ресурсів під час виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої діяльності;

4) встановлює умови щодо охорони довкілля та забезпечення екологічної безпеки під час виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої діяльності;

5) встановлює умови щодо запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та усунення їх наслідків;

6) встановлює умови щодо зменшення транскордонного впливу планованої діяльності, щодо якої здійснювалася процедура оцінки транскордонного впливу;

7) якщо з оцінки впливу на довкілля випливає необхідність: здійснення компенсаційних заходів - покладає обов`язок із здійснення таких заходів; запобігання, уникнення, зменшення (пом`якшення), усунення, обмеження, а також моніторингу впливу планованої діяльності на довкілля - покладає обов`язок із здійснення відповідних дій;

здійснення додаткової оцінки впливу на довкілля на іншій стадії проектування - визначає строки та обґрунтовує вимоги щодо її здійснення;

додаткова оцінка впливу на довкілля здійснюється за процедурою, передбаченою цим Законом;

здійснення післяпроектного моніторингу - визначає порядок, строки та вимоги до його здійснення.

Якщо з оцінки впливу на довкілля з розглянутих виправданих альтернативних варіантів виявляється екологічно обґрунтованим варіант, відмінний від запропонованого суб`єктом господарювання, за письмовою згодою із суб`єктом господарювання у висновку з оцінки впливу на довкілля зазначається погоджений варіант здійснення планованої діяльності.

Судом зі змісту Висновку з ОВД № 21/01-2020695908/1 від 16.03.2021 встановлено, що у розділі вплив на грунти та геологічне середовище під час провадження планової діяльності відповідачем в обгрунтування необхідності проведення додаткової оцінки впливу на довкілля вказано, таке: відповідно до робочих проектів землеустрою рекультивація порушених земель буде здійснюватися за окремим проектом, проте відсутні терміни його розробки та затвердження. У Звіті з ОВД не надається інформація та дослідження негативного впливу від винесення інженерних мереж з місця реалізації планованої діяльності (зокрема, існуючої дренажно-зрошувальної системи, існуючих ліній електропередач, питних водоводів та водоводів шахтних вод). В той же час, не надаються картографічні матеріали з відображенням вищезгаданих інженерних мереж відповідно до місця реалізації планованої діяльності та не зазначаються конкретні місця, на які планується їх винесення . На сторінці 19 Звіту з ОВД вказано, що до меж проектованої санітарно-захисної зони планованого хвостосховища потраплятимуть землі сільськогосподарського призначення, однак, не наведено відомостей (досліджень), щодо можливого негативного впливу планованої діяльності на якісні показники (зокрема, родючість) ґрунтів, які знаходяться в межах зазначеної СЗЗ, не розглядається можливість ведення сільськогосподарського господарства в подальшому на зазначених ділянках. Водночас, не вказуються компенсаційні заходи, які могли б нівелювати можливе забруднення прилеглих земель сільськогосподарського призначення. У зв`язку із вищевикладеним та на підставі наведених у Звіті з ОВД даних, не можливо оцінити вплив від планованої діяльності на ґрунти та геологічне середовище. У зв`язку із чим замовник планованої діяльності має здійснити таку оцінку під час процедури додаткової оцінки впливу на довкілля, у порядку визначеному Законом України Про оцінку впливу на довкілля .

Оцінюючи такі доводи відповідача судом встановлено, що проекти землеустрою щодо рекультивації порушених земель містяться у Додатках №26 та №29 до Звіту (а.с. 114-121 т.1) та були надані відповідачу разом зі Звітом. Вказаними робочими проектами землеустрою щодо рекультивації порушених земель передбачені проектні рішення з проведення комплексу заходів та обсягу робіт з охорони земель, а саме: умови та технології зняття ґрунту, складування, збереження і використання родючого шару грунту, порядок проведення рекультивації порушених земель. Так, зокрема, на сторінці 5 Додатку №26 вказані терміни виконання робіт щодо зняття перенесення та складування родючого шару ґрунту - до 08.04.2023 року. Проектами передбачено два етапи рекультивації: технічних та біологічний. На сторінці 16 Додатку № 26 визначено термін зберігання родючого шару грунту - до 26.03.2023 року. В розділі 5.3 Додатку №29 (абзац 1) зазначено, що при аналізі матеріалів ґрунтових та інших обстежень, зняття родючого шару ґрунту на земельній ділянці з кадастровим номером 1225885700:07:002:0210 не заплановано у зв`язку з відсутністю на назначеній земельній ділянці родючого шару грунту.

На сторінці 16 Додатку №29 визначено термін виконання культуртехнічних робіт (корчування чагарників та їх переміщення) до 31.01.2021 року.

В розділі 5.3 Додатків №26 та № 29 зазначено, що проведення рекультивації порушених земель для території, що розглядається даним робочим проектом, буде здійснено не раніше ніж через 6-8 років після закінчення використання хвостосховища Об`єднане (III карта) . За цей період хвостосховище відстоюється, осушується, покривається природною рослинністю.

Отже, судом встановлено, що проекти рекультивації (Додаток № 26 та Додаток № 29 до Звіту) позивачем розроблені, терміни проведення рекультивації в них зазначені; 10.05.2019 та 14.01.2020 Дніпропетровською обласною державною адміністрацією ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг надані Розпорядження про надання дозволу на розробку робочого проекту землеустрою щодо рекультивації порушених земель.

Наведене спростовує доводи відповідача про не зазначення в Звіті з ОВД термінів розробки проектів рекультивації та їх затвердження.

Також судом встановлено, що генеральний план (1:5000), розроблений ТОВ Южгіпроруда (шифр 02-53-11- 0130.2-ГП), що є в додатках до Звіту з ОВД, містить картографічні матеріали з відображенням інженерних мереж відповідно до місця реалізації планованої діяльності з зазначенням конкретних місць, де будуть проходити такі інженерні мережі. У Звіті з ОВД також вказано, що винесення інженерних мереж відноситься до внутрішньомайданчикових робіт, тобто в межах визначеного місця планованої діяльності, яке досліджено у повному обсязі.

В Звіті вказано, що під час підготовки території будівництва передбачається винесення високовольтних ліній 35 кв та 154 кв ПАТ Дніпрообленерго , а також водоводу шахтних вод діаметром 1200 мм та двох водоводів питної води діаметром 800 мм КП Кривбасводоканал . Винесення даних об`єктів передбачається в комунікаційний коридор, розташований вздовж первинної дамби в межах землевідводу.

Інформація про вплив від утворення відходів при демонтажі залізобетонних, металевих конструкцій, демонтажі/влаштуванні дренажної системи, укладки трубопроводів наведена в таблицях №№ 5.2, 5.3,5.4, 5.5, 5.6, 5.7, 5.8.

Таким чином, суд приходить до висновку, що Звіт з ОВД містить інформацію для оцінки ступінь впливу від винесення інженерних мереж з місця реалізації планованої діяльності.

У відповідності до статті 114 Земельного кодексу України санітарно-захисні зони (надалі - СЗЗ) створюються навколо об`єктів, які є джерелами виділення шкідливих речовин, запахів, підвищених рівнів шуму, вібрації, ультразвукових і електромагнітних хвиль, електронних полів, іонізуючих випромінювань тощо, з метою відокремлення таких об`єктів від територій житлової забудови.

Згідно з пунктом 8.33 Державних санітарних правил планування і забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 19.06.1996 №173 розміри санітарно-захисних зон для териконів і відвалів гірничодобувної промисловості, золошламових сумішей металургійних підприємств і об`єктів енергетикиа встановлюється розрахунковим методом, але не менше 300 м.

Судом встановлено, що на сторінці 19 Звіту з ОВД зазначено, що нормативна СЗЗ витримується в повному обсязі.

Щодо аналізу можливого впливу об`єкту на суміжні земельні ділянки сільськогосподарського призначення, то, як вказав позивач, неможливо, на етапі планування, провести натурні лабораторні дослідження, які б дозволили предметно оцінити ступінь впливу.

В Звіті з ОВД, зокрема на сторінках 11, 17, 131 вказано про захисні заходи, одним з яких є будівництво проектованого хвостосховища з екрануванням чаші бентонітовим матеріалом ВЕNТОМАТ АS 100, що за твердженням позивача практично виключить вплив хвостосховища на гідродинамічний і гідрохімічний режими підземних вод, запропонована система дозволить максимально мінімізувати можливий вплив на якісні показники грунту земельних ділянок, які потрапляють у нормативну СЗЗ підприємства. Зазначено, що можливий вплив зменшиться з реалізацією на хвостосховищах заходів пилопригнічення, які заплановано на підприємстві, як технічні рішення.

Відповідно до п.5.10 Державних санітарних правил планування і забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 19.06.1996 №173 не допускається використання для вирощування сільськогосподарських культур, пасовищ для худоби земель санітарно-захисної зони підприємств, що забруднюють навколишнє середовище високотоксичними речовинами та речовинами, що мають віддалену дію (солі важких металів, канцерогенні речовини, діоксрадіоактивні речовини та ін.). На сторінці 123 Звіту з ОВД зазначено, що шкідливі речовини, які викидаються об`єктом не входять до переліку речовин, які мають значення фактору канцерогенного потенціалу.

До того ж в Додатку №13 до Звіту містяться звіти про результати спостережень за екологічним станом ґрунтів в районах розташування хвостосховища Миролюбівка , 4 карта , відвали Дальні за 2017 -2019, які є аналогічними запланованому об`єкту .

Інформація про компенсаційні заходи наведена на сторінці 132 Звіту. При розробці проектної документації з землеустрою землевпорядною організацією було виконано розрахунок розміру втрат у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів Про розміри та Порядок визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню від 17.11.1997 р. №1279, який наведено в Додатку № 26.

Наведене спростовує доводи відповідача про неможливість оцінки впливу на геологічне середовище без проведення додаткової оцінки впливу на довкілля (повторно).

В оскаржуваному Висновку в розділі вплив на атмосферне повітря під час впровадження планованої діяльності відповідач вказав, що відповідно до даних Звіту з ОВД, неможливо ідентифікувати, які джерела викидів забруднюючих речовин були враховані. Крім того, відповідно до приведених результатів розрахунку розсіювання забруднюючих речовин, встановлено, що вхідні дані кліматичних характеристик невірні, враховані не всі джерела утворення забруднюючих речовин та речовин, що надходять з них, що свідчить про значне заниження показників. Також, у Звіті з ОВД не надано програму оздоровлення атмосферного повітря та план заходів для запобігання та недопущення перевищення встановлених санітарних норм. В той же час, за результатами аналізу, карт розвіювання, неможливо оцінити рівень концентрації забруднюючих речовин, як на межі СЗЗ так і в зоні впливу об`єкта планової діяльності .

Оцінюючи наведені доводи судом встановлено, що в підрозділі 1.5.1.2 Звіту з ОВД наведена характеристика викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря при будівництві та експлуатації об`єкту планованої діяльності.

На сторінці 19 Звіту вказано, що основними джерелами впливу на атмосферне повітря при проведенні будівельних робіт будуть: викиди при пересилці сипучих матеріалів; викиди пилу під час транспортування будівельних матеріалів; викиди під час роботи гірничої техніки; викиди від двигунів внутрішнього згорання автотранспорту, задіяного на виконання робіт з транспортування будівельного матеріалу; викиди від операцій по газовому різанню та зварюванню металевих конструкцій; викиди під час проведення малярних робіт.

Інформація щодо вищевказаних викидів зазначена на сторінках 21-50 Звіту з ОВД.

Також наведено характеристику джерел викидів від робіт по нарощуванню дамб (таблиця 1.23 Звіту).

На сторінці 44 зазначається, що після нарощення хвостосховища з`являться два нових джерела викидів - пляжі, що розташовані по периметру чаші. Вказано, що загальна потужність і валові викиди в цілому за всіма джерелами хвостосховища є максимально можливими, оскільки розрахунок виконано з урахуванням одночасного пиління всіх пляжів, при тому пляжі, що пилять можуть бути тільки в одній з трьох секцій хвостосховища: після завершення наявна ймовірність наявності пляжів, що пилять у всіх трьох секціях.

В Додатках №14 та №15 до Звіту містяться загальні звіти про результати розрахунку розсіювання викидів шкідливих речовин без врахування фону та з його врахуванням. В даних додатках визначено коди промислових майданчиків, коди та найменування речовин, потужність викиду в г./сек. та т./рік. По кожному промисловому майданчику визначено найменування джерел викидів та присвоєно коди, визначено сумарні викиди в т./рік, максимальний викид при швидкості вітру по кожному джерелу та речовині з цього джерела.

Отже, наведене, спростовує доводи відповідача про неможливість ідентифікації джерел викидів.

Довідка про кліматичні умови та коефіцієнти, які визначають умови розсіювання забруднюючих речовин у м. Кривий Ріг та Криворізькому районі надані у формі листа-довідки Дніпропетровським регіональним центром з гідрометеорології і наведені в Додатку №6.

Як вказав позивач при розрахунках розсіювання розмір розрахункового майданчика визначається згідно з пунктом 2.19 Методики розрахунку концентрацій в атмосферному повітрі шкідливих речовин, які містяться у викидах підприємств (ОНД-86). Так розрахунок забруднення на ЕОМ проводиться кроком сітки в залежності від класу підприємства (згідно з ДСП-201-97 ( у0201282-97 ), а саме: клас - 250 м, 3 клас - 100 м, 4 клас - 50 м, 5 клас - 25 м. У разі великого розрахункового майданчика та маленького кроку сітки доцільно проведення розрахунків розсіювання забруднюючих речовин на ЕОМ за 2-ма розрахунковими майданчиками:

- оціночний - розміром 50 висот самої високої труби, але не менше ніж 2 км, з кроком сітки, яка дорівнює розміру санітарно - захисної зони;

- розрахунковий - розміром не менше 2 кратного розміру нормативної санітарно-захисної зони та кроком сітки у залежності від класу підприємства. Отже при здійсненні розрахунків розсіювання і врахування джерел викидів, дотримано 2-кратний крок сітки в залежності від класу підприємства, тому, в розрахунковій сітці враховані всі джерела викидів. Аналіз завдання на розрахунок показав, що висвітлена інформація, щодо метеорологічних умов повністю співпадає з інформацією, що була надана профільною установою.

А тому відсутнє заниження позивачем показників викидів, як про це стверджує відповідач.

В розділі 7 Звіту з ОВД деталізовано комплекс передбачуваних заходів, спрямованих на запобігання, відвернення, уникнення, зменшення та усунення можливих негативних впливів на компоненти довкілля, в тому числі на атмосферне повітря.

На сторінках 108-111 Звіту наведена інформація, щодо результатів розрахунку розсіювання забруднюючих речовин в приземному шарі атмосфери, що виконувалась за допомогою програми комплексу ЕОЛ+ (версія 5.3.8). Вказане програмне забезпечення рекомендоване до використання Мінприроди України.

Як вказав позивач, при проведенні розрахунку розсіювання забруднюючих речовин були обрані контрольні точки, взяті з проекту організації СЗЗ на основний проммайданчик ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг 2016 та обрані точки на межі СЗЗ (300м) та на найближчій житловій забудові хвостосховища III карта . Номери точок, їх координати та характеристики представлені в таблиці на сторінці 108 Звіту з ОВД. В таблиці наведено завдання на контрольні точки на яких проводився розрахунок розсіювання та без врахування фону. Так, відповідно до наданої таблиці, аналіз для об`єкту проводився на межі нормативної санітарно-захисної зони, яка для даного об`єкту становить 300 м та на найближчих житлово-громадських забудовах с. Миролюбівка та с. Свистунове. Крім того, розробники закцентували увагу на тому, що джерела викидів для розрахунку прийнято відповідно до 3 року будівництва (останній), аргументувавши тим, що саме в даний період прогнозується найбільший вплив на атмосферне повітря. Зазначено, що максимальні концентрації забруднюючих речовин джерел викидів на межі санітарно-захисної зони об`єкта майже в усіх розрахункових точках та майже по всіх інгредієнтах не перевищують рівня 1 ГДК.

Наведена інформація повністю підтверджується проведеним розрахунком розсіювання, що наведено в Додатках №14 та №15.

З наведеного видно, що на підставі інформації та розрахунків, що містяться у Звіті з ОВД позивача, відповідач мав можливість оцінити вплив на атмосферне повітря без зобов`язання ПАТ АрлелорМіттал Кривий Ріг здійснювати додаткову оцінку впливу на довкілля (повторно).

Обгрунтовуючи неможливість здійснити оцінку впливу планової діяльності позивача на водне середовище під час реалізації планової діяльності відповідачем зазначено, що відповідно до зауважень наданих Відділом проблем екологічної геології і розробки рудних родовищ Національної академії наук України листом від 01 лютого 2021 року, твердження щодо відсутності колодязів у селі Свистунове та Миролюбівка є суперечливим. В той же час, до Звіту з ОВД не долучено карту фактов, що не дає змоги визначити достовірність рівня існуючого й прогнозованого техногенного впливу на вищезазначені села. Водночас, відсутні карти розповсюдження хімічних компонентів в межах відомчої мережі свердловин ГД ПАТ АМКР і прогнозні карти розповсюдження хімічних компонентів та мінералізації території прилеглої до об`єкту Нове будівництво хвостосховища ІІІ карта , також, Звіт з ОВД не містить опис прогнозного техногенного навантаження планованого об`єкта на існуючі техногенні елементи.

Судом встановлено, що на сторінці 129 Звіту (Розділ 7) в п.7.2 Заходи по захисту грунтів на прилеглій до об`єкта планованої діяльності території від забруднення фільтраційними водами та підтоплення: поверхневих та підземних вод - від забруднення фільтраційними водами наведено перелік передбачених заходів, що спрямовані на запобігання, відвернення, уникнення, зменшення та усунення значного впливу на водне середовище, серед яких: дотримання проектної технології намиву хвостів; будівництво огороджувальних споруд із суворим дотриманням проектних рішень: створення захисного екрану огороджувальних споруд; реконструкція існуючої системи дренажу; влаштування споруд режимної мережі; будівництво системи гідротранспорту пульпи та зворотного водопостачання. Також вказано, що на етапі реалізації планованої діяльності та експлуатації об`єкту передбачається: контроль технічного стану дренажної та водозабірної мереж; реконструкція дренажної насосної станції; контроль режиму роботи дренажних та насосних станцій; попередження аварійних ситуацій на пульпопроводах; своєчасний огляд, технічне обслуговування та ремонт системи гідротранспорту хвостів, закріплених за позивачем: виконання заходів по експлуатації системи гідравлічного транспорту та системи укладання хвостів в зимовий період; проведення моніторингових досліджень та інструментальних вимірів; моніторинг гідродинамічного режиму основних водоносних горизонтів навколо території планованої діяльності; інструментальні виміри рівня води у хвостосховищі; моніторинг якісного та кількісного складу забруднюючих речовин зворотних та фільтраційних вод; контроль якісного стану підземних горизонтів через локальні мережі спостережуваних свердловин; проведення фільтраційних спостережень (вимірювання рівня води у відстоювальному ставку; контроль контуру ставка в чаші хвостосховища; вимірювання витрат фільтраційних вод дренажної системи; контроль місць виклинювання фільтраційних вод на відкосі та у підошві дамби).

В Звіті з ОДВ зауважено, що з метою захисту території від підтоплення, повернення фільтраційних вод в систему оборотного водопостачання і стабілізації фільтраційного режиму дамб обвалування на хвостосховищі передбачена дренажна система.

В розділі 4 Опис факторів довкілля, які ймовірно зазнають впливу з боку планованої діяльності та її альтернативних варіантів, у тому числі здоров`я населення, стан фауни, флори, біорізноманіття, землі (у тому числі вилучення земельних ділянок), ґрунтів, води, повітря, кліматичні фактори (у тому числі зміна клімату та викиди парникових газів), матеріальні об`єкти, включаючи архітектурну, археологічну та культурну спадщину, ландшафт, соціально-економічні умови та взаємозв`язки між цими факторами (стор. 104) вказано, що при будівництві хвостосховища ІІІ карта передбачено екранування ложа і бортів бентонітовим матеріалом, що практично повністю виключить фільтрацію технічних вод та вплив хвостосховища на режим підземних вод. Описаний процес забезпечення повернення всіх профільтрованих вод із чаші хвостосховища в систему оборотного водопостачання гірничого департаменту, що в свою чергу зводить фільтраційні втрати до мінімуму.

На сторінці 132 Звіту ( Компенсаційні заходи ) наведено інформацію, щодо загальних компенсаційних заходів по проекту на підставі відповідних розрахунків, які проводились землевпорядною організацією при розробці проектів землеустрою (Додаток №26, №29).

Таким чином, судом встановлено, що проектними рішеннями передбачено ряд технічно- організаційних заходів за для максимального зниження, негативного впливу на водне середовище (в т.ч. підземні води) від впровадження об`єкту планованої діяльності.

Щодо сумнівів відповідача стосовно наявності колодязів у сел Свистунове та Миролюбівка, то як зазначено в Додатку №23 до Звіту з ОВД (а.с. 37 т.1) зазначено, що слабоводоносний горизонт в алювіально- делювіальних відкладах днищ балок верхнього неоплейстоцену-голоцену має обмежене поширення і приурочений до днищ великих балок: б. Грушеватая - на півночі району та б. Широка - на півдні від району робіт, в 3-х км зоні від проектної межі об`єкту.

В Додатку № 23 Звіту міститься Звіт про виконання-науково-дослідної роботи КП Південукргеологія Державної служби геології та надр України на тему: Гідрогеологічні дослідження по визначенню техногенного навантаження на водоносні горизонти на території прилеглої до об`єкту Нове будівництво хвостосховища ІІІ карта шламового господарства рудозбагачувальної фабрики на території Гречаноподівської та Новолатівської сільських рад Широківського району Дніпропетровської області ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг де висвітлено питання, щодо можливого техногенного навантаження планованого об`єкту.

Додатком №24 до Звіту є комплексне дослідження - Звіт про науково-дослідну роботу Оцінка зміни стану ґрунтових і підземних вод і обгрунтування параметрів контролю ними при будівництві і експлуатації хвостосховища III карта ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг .

Таким чином, наведене спростовує доводи відповідача про неможливість на підставі наданих позивачем матеріалів здійснити оцінку впливу на водне середовище.

В розділі оскаржуваного висновку вплив на рослинний і тваринний світ, заповідні об`єкти під час провадження планованої діяльності відповідач зазначає, що реалізація планованої діяльності з будівництва хвостосховища на територіях, які відносяться до екомережі, відповідно до статті 4 Закону України Про екологічну мережу України суперечить принципам формування, збереження та використання екомережі. Водночас, у Звіті з ОВД зазначається, що вплив від реалізації планованої діяльності на екомережу буде в межах допустимого, проте, у звіті не наведено відомостей про проведені дослідження на основі яких зроблено такий висновок. Зазначаємо, що відповідно до даних Звіту з ОВД, за результатами раніше проведених наукових досліджень, було встановлено наявність у місці реалізації планованої діяльності раритетних видів флори, які підлягали перенесенню та збереженню, однак, відповідно до проведених повторних досліджень у 2019 році, раніше зазначені види у місці провадження планованої діяльності не обліковуються. В той же час, у Звіті з ОВД відсутні дослідження наявності охоронюваних видів фауни у місці реалізації планованої діяльності .

Оцінюючи такі доводи відповідача, судом встановлено, що на сторінці 97 Звіту з ОВД наведено картографічні матеріали ключових територій регіональної екологічної мережі Дніпропетровської області, вказано, що згідно з даними Реєстру природно-заповідного фонду Дніпропетровської області об`єкти природно-заповідного фонду (як державного, так і місцевого значення) безпосередньо в районі планованої діяльності чи в межах його санітарно-захисної зони відсутні. У безпосередній близькості до території розміщення об`єкту планованої діяльності (на відстані 5.53-6,05 км на північний захід) знаходяться дві геологічні пам`ятки природи місцевого значення - Виходи аркозових пісковиків та Пісковикова скеля .

Територія планованої діяльності безпосередньо межує зі Свистунівським балковим степовим комплексом (балкова система, розташована між селами Свистунове та Широке) територією, що зарезервована для подальшої організації об`єктів природно-заповідного фонду області (відповідно до Рішення Дніпропетровської обласної ради від 22.03.2006 №525-22 XXIII Про природно-заповідний фонд області .

Вказано, що в межах планованої діяльності відсутні території, щодо яких є природоохоронні зобов`язання, за якими вони зарезервовані для подальшого заповідання. Згідно з даними Звіту з ОВД, Свистунівський балковий комплекс входить до переліку природних ядер екомережі регіонального (місцевого) значення, зарезервовані, існуючі, що потребують розширення і оптимізації.

Так, у Висновку з ОВД № 7-03/12-20192222926/1 від 06.04.2020 (на вимоги якого проводилася додаткова оцінка впливу на довкілля) було вказано, щодо структурних елементів екомережі регіонального значення, а саме що планована діяльність безпосередньо вплине на північні ділянки Свистунівського екокоридору і охопить менше 1% його загальної площі.

Також у Висновку з ОВД № 7-03/12-20192222926/1 від 06.04.2020 вказано, що при штатному режимі реалізації планованої діяльності, з урахуванням впровадження передбачених організаційно-технічних заходів та визначених екологічних умов, вплив на рослинний і тваринний світ, території та об`єкти природно- заповідного фонду характеризується як екологічно допустимий.

У звіті вказано, про здійснення ряду компенсаторних заходів:

-забезпечення жорсткого контролю за дотриманням всіх технологічних і технічних процесів;

-своєчасне технічне обслуговування машин та важкої техніки, задіяних у будівництві та експлуатації об`єкту планованої діяльності;

-забезпечення беззворотнього водовикористання;

-рекультивація та благоустрій території по закінченню експлуатації як в межах ставків відстоювання води, так і в межах дамб.

В зв`язку з можливою трансформацією незначної частини територій Свистунівської екомережі в межах Широківського екокоридору передбачено створення комплексів, наближених до природних (створення зелених насаджень - заліснення, залуження територій в межах санітарної зони хвостосховища III карта на південній та західній його межах) з метою відновлення цілісності існуючих екокоридорів.

Як методи рекультивації пропонується фітомеліорація шляхом створення щільного рослинного покриву на межі планованого хвостосховища. Оскільки фітомеліорація, крім природоохоронних цілей (відновлення цілісності екокоридорів), має переслідувати і пилезахисні функції, насадження необхідно створювати із порід дерев та кущів, стійких до запилення та високої життєздатності видів (Robina pseudoacacia, Acer negund, Ulmus pumila, Populus italica, Populus deltoides) з обов`язковим підсіюванням багаторічних трав та заходами щодо запобігання забур`яненню території). Пропонується дещо ускладнити структуру насаджень до 3-5-рядних посадок з обов`язковим включенням чагарників (клен ясенолистий, вишня Антипка, або магалебська).

З урахуванням вимог п.5.13 Наказу Міністерства охорони здоров`я України від 19.06.1996 №173 Про затвердження Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів частка озеленення санітарно-захисної зони при ширині до 300 м має складати 60%.

З наведеного видно, що в Звіті ОВД позивача міститься інформація про оцінку впливу планової діяльності на екологічну мережу.

Разом з тим, на сторінці 62 Звіту (підрозділ 1.5.7 Вплив на рослинний та тваринний світ ) вказано, що малочисельні та рідкісні види тварин, що входять до охоронних списків міжнародного державного та регіонального рівнів, відмічені на території об`єкту, трапляються тут під час своїх харчових та сезонних міграцій. Зазначено, що відсутність на території постійних водойм з водою прийнятної якості не дозволяє використовувати її гідрофільними видами в якості місць проживання або для реалізації сезонних циклів. В межах території планованої діяльності не існує оселищ, важливих для підтримання біорізноманіття природних видів (нерестовищ, місць нагулу, зимівлі розмноження). Техногенна трансформація територій робить її непридатною для використання як шляхів міграції.

Відповідно до звіту Криворізького ботанічного саду НАН України Оцінка сучасного стану флори та фауни на території, що відводиться під реконструкцію хвостосховища III карта ВАТ АМКР та визначення впливу будівництва хвостосховища на їх стан від 2007 року, рослинний покрив території об`єкту утворений переважно звичайними та широкорозповсюдженими видами. Фауна хребетних та безхребетних тварин представлена переважно звичайними для Кривого Рогу видами. Територія об`єкту не може слугувати резерватом для збереження рідкісних та зникаючих видів тварин. На території не зафіксовано види тварин, внесених до Червоної книги України, види тварин, відмічені на території здатні до міграції.

З наведеного суд приходить до висновку про можливість на підставі наданої позивачем інформації здійснити оцінку впливу на рослинний та тваринний світ, заповідні об`єкти.

В розділі вплив на клімат і мікроклімат під час провадження планованої діяльності Висновку з ОВД відповідач зазначив, що вплив на клімат і мікроклімат під час провадження планованої діяльності не представляється за можливе оцінити у зв`язку з неможливістю оцінки впливу на атмосферне повітря.

Такі доводи суд знаходить безпідставними з урахуванням такого.

Відповідно до Кіотського протоколу (міжнародна угода про обмеження викидів в атмосферу парникових газів) метою якого є стабілізування рівня концентрації парникових газів в атмосфері на рівні, який не допускав би небезпечного антропогенного впливу на кліматичну систему планети , визначено шість основних парникових газів, які дають внесок до парникового ефекту, це СО2, метан СН4, закис азоту N2O, гідрофторвуглецеві перфторвуглецеві сполуки, гексафторид сірки (елегаз SF6). Як встановлено судом в підрозділі 5.6 Звіту Вплив планованої діяльності на клімат, у тому числі і масштаби викидів парникових газів, та чутливості діяльності до зміни клімату (сторінка 126 Звіту) вказано про те, що від об`єкту відсутні викиди парникових газів, тепло та вологовиділення в кількостях, що можуть призвести до змін клімату та мікроклімату оточуючого середовища.

Також в підрозділі 5.6 Звіту вказані заходи регулювання викидів при несприятливих метеорологічних умовах.

Щодо зауважень відповідача у розділі Висновку вплив на соціальне та техногенне середовища під час провадження планованої діяльності , останній вказав, що у Звіті з ОВД зазначається, що в результаті пошукових робіт проведені історико-архівні дослідження з метою виявлення джерел з інформацією про наявність на даній території пам`ятників археології (опрацьовані архіви інституту археології НАН України, фонди Криворізького історико - краєзнавчого музею, науковий архів НДІ історії, теорії архітектури та містобудування України, фонди Дніпропетровського історичного музею ім. Д.І. Яворницького), здійснено локалізацію знайдених під час архівного пошуку пам`ятників археології чи археологічних місцезнаходжень прив`язкою до діючого картографічного матеріалу, виконано шурфування з метою виявлення поселень. В період проведення розвідки в межах відведеної під будівництво хвостосховища земельної ділянки пам`ятники археології виявлено не було. Однак, підтверджуючі матеріали вищезазначених тверджень у звіті не наводяться, в той же час, відповідно до наданих громадськістю зауважень вбачається, що у місці реалізації планованої діяльності наявний один курган. Соціальний ризик під час провадження планованої діяльності не представляється за можливе оцінити, у зв`язку з неможливістю оцінити вплив на атмосферне повітря .

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази наявності в межах відведеної позивачу під будівництво хвостосховища земельної ділянки пам`ятників археології.

Суд також погоджується із доводами позивача про те, що при наявності на земельній ділянці пам`ятників археології, така земельна ділянка має бути віднесена до земель історико-культурного призначення, так як відповідно ч. 2 ст. 54 Земельного кодексу України визначено, що навколо історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, музеїв просто неба, меморіальних музеїв- садиб, пам`яток культурної спадщини, їх комплексів (ансамблів) встановлюються зони охорони пам`яток із забороною діяльності, що шкідливо впливає або може вплинути на додержання режиму використання таких земель. В той же час за інформацією, наявною в кадастровій карті України, вся територія планованої діяльності за цільовим призначенням є землями промисловості.

Згідно статті 8 Закону України Про охорону археологічної спадщини археологічні пам`ятки і предмети підлягають державному обліку незалежно від підпорядкування і форми власності. Державний облік археологічної спадщини здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини.

Відповідно до Переліку об`єктів культурної спадщини національного значення, які заносяться до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №928 від 03.09.2009 р. на території Широківського району наявна одна пам`ятка національного значення - Курган датований III - І тисячоліття до нашої ери (Охоронний номер: 040023-Н), що знаходиться у с. Радевичеве, на північний схід від центру села.

Як вказав представник позивача, зазначена пам`ятка археології знаходиться на численній відстані від території проектованого хвостосховища.

В підрозділі 5.4 Звіту ( Ризики для здоров`я людей, об`єктів культурної спадщини та довкілля, утому числі через можливість виникнення надзвичайних ситуацій ) наведена комплексна оцінка впливу планованої діяльності для здоров`я населення та соціального ризику. Згідно проведених досліджень, ризик шкідливих ефектів, в результаті провадження планованої діяльності, оцінюється, як вкрай малий.

Соціальний ризик планованої діяльності - це ризик для групи людей, на яку може вплинути впровадження об`єкта господарської діяльності, з урахуванням особливостей природно- техногенної системи.

Так розрахунок соціального ризику проведений відповідно до формули И.1 Зміни № 1 до ДБН А.2.2-1-2003. Відповідно до розрахунків рівень соціального ризику становить 0,000038, таким чином за результатами аналізу рівень соціального ризику планованої діяльності оцінюється, як умовно прийнятний (стор. 124, табл. 5.9). Також в в Звіті з ОВД наведено рекомендації, які дозволять знизити можливі ризики.

У відповідності до приписів ч. 2. ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи все вищенаведене та вимоги приведеної статті судом не встановлено, а відповідачем, як суб`єктом владних повноважень не доведено правомірності складання Висновку з оцінки впливу на довкілля від 16.03.2021 № 21/01-2020695908/1 із вищевказаними з ньому зауваженнями.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.2 ч.5 ст.9 Закону України Про оцінку впливу на довкілля , у висновку з оцінки впливу на довкілля уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності.

Згідно з п.7 ч.5 ст.9 Закону України Про оцінку впливу на довкілля у висновку з оцінки впливу на довкілля уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою та четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган, якщо з оцінки впливу на довкілля випливає необхідність, зокрема: здійснення додаткової оцінки впливу на довкілля на іншій стадії проектування - визначає строки та обґрунтовує вимоги щодо її здійснення; додаткова оцінка впливу на довкілля здійснюється за процедурою, передбаченою цим Законом.

Аналіз вищенаведених правових норм дає підстави вважати, що уповноважений центральний орган, при виданні висновку з оцінки впливу на довкілля, у разі необхідності може покласти обов`язок на суб`єкта господарювання здійснити додаткову оцінку впливу на довкілля при дотриманні певних умов: здійснення такої додаткової оцінки на іншій стадії проектування, визначити строки та обґрунтувати вимоги до її здійснення.

Суд відзначає, що всупереч вищенаведеній нормі чинного законодавства, відповідачем встановлено позивачу обов`язок з проведення додаткової оцінки впливу на довкілля не на іншій стадії проектування, а на тій же стадії, на якій така оцінка впливу на довкілля вже здійснена.

Разом з тим, згідно з приписами ч.5 ст.9 Закону України Про оцінку впливу на довкілля , уповноважений центральний орган встановлює певні вимоги до проведення повторної процедури оцінки впливу на довкілля, проте як встановлено судом під час розгляду справи такі вимоги у висновку з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності Нове будівництво хвостосховища III карта шламового господарства рудозбагачувальної фабрики на території Гречаноподівської та Новолатівської сільських рад Широківського району Дніпропетровської області ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг № 21/01-2020695908/1 від 16.03.2021 не встановлені.

Відповідно до ч.1 ст.11 Закону України Про оцінку впливу на довкілля звіт з оцінки впливу на довкілля, звіт про громадське обговорення та висновок з оцінки впливу на довкілля подаються суб`єктом господарювання для отримання рішення органу державної влади або органу місцевого самоврядування про провадження планованої діяльності, яке є підставою для початку провадження цієї діяльності, встановлює (затверджує) параметри та умови провадження планованої діяльності і приймається у формі документа дозвільного характеру або іншого акта органу державної влади чи органу місцевого самоврядування у порядку, встановленому законодавством для відповідних рішень.

Отже, висновок з оцінки впливу на довкілля, який сам по собі є документом дозвільного характеру, та в подальшому є підставою для отримання інших документів дозвільного характеру, з урахуванням вимог ст. 9 Закону України Про оцінку впливу на довкілля повинен бути чітким та конкретним, на підставі якого орган державної влади або місцевого самоврядування, який приймає рішення про провадження планованої діяльності, може прийняти відповідне рішення про заборону чи надання дозволу на провадження планованої діяльності. При цьому, висновок з оцінки впливу на довкілля не може бути декларативним, оскільки вказане спростовується сутністю такого документу дозвільного характеру, як висновок з оцінки впливу на довкілля, який є обов`язковим для виконання у визначені строки.

Згідно з додатком до Закону України Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності , висновок з оцінки впливу на довкілля є документом дозвільного характеру у сфері господарської діяльності.

Абзацом 9 ч. 5 ст. 4-1 Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності передбачено, що при повторному розгляді документів не допускається відмова у видачі документа дозвільного характеру з причин, раніше не зазначених у письмовому повідомленні заявнику (за винятком неусунення чи усунення не в повному обсязі заявником причин, що стали підставою для попередньої відмови).

Як встановлено судом у Висновку з ОВД № 7-03/12-20192222926/1 від 06.04.2020 мотивуючи необхідність здійснення додаткової оцінки впливу на довкілля відповідач вказував на таке.

Щодо впливу на грунти та земельні ресурси під час реалізації планової діяльності то, відповідно до даних Звіту з ОВД аналогом планової діяльності є хвостосховище Миролюбівка та хвостосховище ІV карта . Моніторингові дослідження грунту в районі розташування діючих хвостосховищ показують що фактичний вміст металів в грунті відповідає нормативному та не перевищуює відповідних нормативних показників (Результати спостережень за екологічним станом грунтів в районі розташування МВВ ГД ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг за 2018-2019 роки). Таким чином , планова діяльність не призведе до незворотніх змін грунтів в розглядуваному районі. Відповідно до даних Звіту з ОВД не представляється за можливе здійснити оцінку впливу на грунти від реалізації планової діяльності оскільки у матеріалах наведені недостатні дослідження такого впливу. У зв`язку із вищевикладеним замовник планової діяльності має здійснити таку оцінку під час додаткової процедури оцінки впливу на довкілля, перед здійсненням якої здійснити дослідження впливу від будівництва хвостосховища ІІІ карта , а саме: техніко-економічні показники робочого проекту землеустрою; проектні рішення з визначення комплексу заходів та обсягу робіт з охорони земель; розрахунки кошторисної вартості щодо впровадження запроектованих заходів з охорони земель; плани запроектованих заходів .

Щодо впливу на атмосферне повітря під час реалізації планової діяльності, то враховуючи наведену інформацію у Звіті з ОВД, що при розрахунку розсіювання забруднюючих речовин не враховано всі джерела викидів суб`єкт господарювання та той факт, що вже наявні значні перевищення ГДК по речовинам зазначеним вище, на основі наявної інформації не представляється за можливе оцінити вплив на навколишнє середовище, тому, визначенні допустимості даної діяльності буде здійснено за результатами здійснення додаткової оцінки впливу на довкілля. Рекомендуємо провести комплексне дослідження впливу на атмосферне повітря та здійснити розрахунок розсіювання з урахуванням усіх існуючих та новостворених джерел викидів забруднюючих речовин даного суб`єкт: господарювання. Також, рекомендуємо надати програму оздоровлення атмосферного повітря та план заходів для запобігання та недопущення перевищення встановлених санітарних норм. Водночас, під час здійсненні додаткової оцінки впливу на довкілля необхідно врахувати зауваження та пропозиції громадськості щодо здійснення досліджень впливу на довкілля.

Вплив на водне середовище - на підставі наведених у Звіті з ОВД даних не можливо оцінити вплив планової діяльності на поверхневі води (річку Інгулець та інші водні об`єкти , що можуть бути зачеплені), на грунтові та інші підземні води внаслідок скиду води у канал. У зв`яку з чим замовник планової діяльності має здійснити таку оцінку під час додаткової процедури оцінки впливу на довкілля у порядку, визначеному Законом України Про оцінку впливу на довкілля . Перед здійсненням додаткової оцінки впливу на довкілля здійснити дослідження впливу від будівництва хвастосховища ІІІ карта а саме: дослідження впливу від скидання забруднених вод у водовідвідний канал та подальшого поводження з ними.

Вплив на геологічне середовище - не представляється за можливе оцінити вплив на водне середовище, з чого випливає необхідність здійснення додаткової оцінки впливу на довкілля .

Таким чином, як встановлено судом, оскаржуваний Висновок з ОВД № 21/01-2020695908/1 від 16.03.2021 містить зауваження, які були відсутні у Висновку № 7-03/12-20192222926/1 від 06.04.2020, зокрема по розділам: грунти та геологічне середовище , вплив на атмосферне повітря , вплив на водне середовище містяться нові зауваження, які були відсутні у відповідача під час складання Висновку № 7-03/12-20192222926/1 від 06.04.2020, також містяться зауваження по розділам: вплив на рослинний і тваринний світ, заповідні об`єкти , вплив на клімат і мікроклімат , вплив на соціальне та техногенне середовища під час провадження планованої діяльності по яким у відповідача були відсутні зауваження під час надання висновку Висновку № 7-03/12-20192222926/1 від 06.04.2020.

Враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку про порушення відповідачем вимог абз. 9 ч. 5 ст. 4-1 Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності .

За таких обставин та виходячи із приписів норм чинного законодавства, суд зазначає, що висновок з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності Нове будівництво хвостосховища III карта шламового господарства рудозбагачувальної фабрики на території Гречаноподівської та Новолатівської сільських рад Широківського району Дніпропетровської області ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг № 21/01-2020695908/1 від 16.03.2021 не відповідає вимогам ст. 9 Закону України Про оцінку впливу на довкілля , а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Судом не приймаються до уваги доводи відповідача в обґрунтування своєї позиції в контексті необхідності врахування зауважень громадськості як підстави правомірності покладення на позивача обов`язку проведення додаткової оцінки впливу на довкілля, оскільки позивач у позовній заяві не ставить під сумнів необхідність врахування зауважень громадськості, а вказує на недотримання відповідачем вимог норм закону щодо порядку покладення на позивача обов`язку проведення додаткової оцінки впливу на довкілля.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню судом в повному обсязі.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 139, 242-246, 247, 250, 255, 262, 295 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" (вул.Криворіжсталі,1, м.Кривий Ріг,50095, код ЄДРПОУ 24432974 ) до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України (вул.Митрополіта Василя Липківського,35 м.Київ,030035, код ЄДРПОУ43672853) про визнання дій протиправними та скасування висновку - задовольнити.

Визнати протиправними дії Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України при наданні Висновку з оцінки впливу на довкілля № 21/01-2020695908/1 від 16.03.2021 (опублікований 19.03.2021) планована діяльність «Нове будівництво хвостосховища « III карта» шламового господарства рудозбагачу вальної фабрики на території Гречаноподівської та Новолаїтівської сільських рад Широківського району Дніпропетровської області ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» .

Визнати протиправним та скасувати Висновок з оцінки впливу на довкілля № 21/01-2020695908/1 від 16.03.2021 (опублікований 19.03.2021) планована діяльність «Нове будівництво хвостосховища « III карта» шламового господарства рудозбагачувальної фабрики на території Гречаноподівської та Новолатівської сільських рад Широківського району Дніпропетровської області ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» .

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України судовий збір у розмірі 4540 грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 06 вересня 2021 року.

Суддя О.В. Врона