Ухвала

від 07.09.2021 по справі 380/11316/21

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/11316/21

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

07 вересня 2021 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Хоми О.П.,

з участю секретаря судового засідання Стецишин П.Д.,

розглянувши у підготовчому засіданні в м. Львові питання про закриття провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Хомяк Наталії Романівни про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі-позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Державного реєстратора Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Хомяк Наталії Романівни (далі-відповідач, державний реєстратор Хомяк Н.Р.), в якому просить визнати протиправним та скасування рішення від 01.04.2021 №57430537.

Ухвалою суду від 13 .0 7.2021 позовна заява, подана без додержання вимог, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), була залишена без руху, позивачу надано строк на усунення недоліків позовної заяви. Вимоги ухвали позивачем виконано.

Ухвалою судді від 07.09.2021 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі.

Відповідачем 26.08.2021 (вх. №61647) подано клопотання про закриття провадження у справі на підставі пункту 8 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України).

Позивачем 31.08.2021 (вх. №62962) подано клопотання про розгляд справи без його участі.

Суд, розглянувши клопотання та дослідивши письмові докази на його обґрунтування, встановив таке.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова у справі від 23.03.2021 №465/1868/21 забезпечено позов ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання права власності на земельну ділянку, витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння та скасування державної реєстрації щодо поділу земельної ділянки.

Позов забезпечено шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 4610136900:05:006:0028 площею 0,06 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою АДРЕСА_1 та земельну ділянку з кадастровим номером 4610136900:05:006:0029 площею 0,04 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житловою будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , які належать на праві власності ОСОБА_6 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

ОСОБА_1 01.04.2021 подано до відповідача заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень для проведення державної реєстрації обтяження, арешт земельної ділянки відповідно до ухвали Франківського районного суду м. Львова про забезпечення позову від 23.03.2021 у справі №465/1868/21.

Державним реєстратором Хомяк Н.Р. за результатами вказаної заяви 01.04.2021 прийнято рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №57430537, яким відмовлено у державній реєстрації обтяження, арешту нерухомого майна земельної ділянки відповідно до ухвали Франківського районного суду м. Львова у справі №465/1868/21 від 23.03.2021з підстав не набрання вказаною ухвалою законної сили.

Не погодившись із таким рішенням, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.

При вирішенні питання про закриття провадження у справі суд керувався таким.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На підставі пункту 7 частини 1 статті 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Статтею 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження; спори між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Водночас помилковим є поширення юрисдикції адміністративних судів на всі спори, стороною яких є суб`єкт владних повноважень, оскільки при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і господарських справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб`єктного складу спірних правовідносин. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Публічно-правовим вважається, зокрема спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

Необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило майнового, приватного права чи інтересу.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Ураховуючи наведені вище нормативні положення, не є публічно-правовим спір між органом державної влади та/або органом місцевого самоврядування (суб`єктом владних повноважень) як суб`єктом публічного права та суб`єктом приватного права - фізичною особою чи юридичною особою, в якому управлінські дії суб`єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної чи юридичної особи. У такому випадку - це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб`єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного та адміністративного права.

Саме такий правовий висновок зроблено Верховним Судом у постанові від 13.07.2021 у справі №160/8397/18.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів, в межах спірних правовідносин, позивач звернувся до суду за захистом свого права власності на об`єкти нерухомості - земельні ділянки, яке є предметом розгляду у цивільній справі №465/1868/21.

Тобто, предметом розгляду в цій справі є не стільки дії та рішення державного реєстратора як суб`єкта, наділеного владно-управлінськими функціями, скільки приватний інтерес позивача щодо права власності на об`єкт нерухомості.

Суд звертає увагу, що вимоги щодо реєстрації майна, інших реєстраційних дій мають розглядатися судами в порядку цивільного чи господарського судочинства (залежно від суб`єктного складу), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав у зв`язку з оскарженням заінтересованою особою не тільки реєстраційної дії (рішення), а і підстави її проведення.

Беручи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі й обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися судом, встановленим законом у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.

Оскільки спір у даній справі має приватноправовий характер, а не публічно-правовий, то з огляду на суб`єктний склад сторін спору, його слід вирішувати за правилами цивільного судочинства.

Вказане зумовлює висновок суду про те, що провадження у даній справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС України, відповідно до якої суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно з частиною першою статті 239 КАС України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Ураховуючи викладене, суд роз`яснює, що розгляд даної справи повинен здійснюватися в порядку цивільного судочинства.

Також суд роз`яснює позивачу, що відповідно до частини другої статті 239 КАС України, повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.

Ураховуючи висновки суду, що вказаний спір не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, суд не є повноваженим на розгляд клопотання відповідача про закриття провадження у справі на підставі пункту 8 частини 1 статті 238 КАС України.

Керуючись ст.ст. 183, 238, 239, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в :

Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Державного реєстратора Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Хомяк Наталії Романівни (вул. Городецька, буд. 299, м. Львів, 79040, код ЄДРПОУ 26526811) про визнання протиправним та скасування рішення.

Роз`яснити позивачеві, що вказана позовна вимога підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства місцевим судом загальної юрисдикції з урахуванням територіальної юрисдикції (підсудності).

Роз`яснити позивачу, що повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя О.П. Хома

Суддя Хома О.П.