Рішення
від 18.08.2021 по справі 9901/158/20
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2021 року м. Київ № 9901/158/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Вєкуа Н.Г., при помічникові судді Бойко М.В., за участі: представника Міністерства юстиції України - Галецького П.В., представника Національної поліції України-Грінцова М.М., здійснюючи підготовчий судовий розгляд адміністративної справи

за позовом ОСОБА_1

до Національної поліції України,

Державної судової адміністрації України

Міністерства юстиції України

про визнання протиправним та скасування наказів, інструкції, -

На підставі ч. 1 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 18 серпня 2021 року проголошено скорочене (вступна та резолютивна частини) судове рішення. Виготовлення рішення у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 243 названого Кодексу. Під час проголошення скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення сторонам роз`яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту рішення.

В С Т А Н О В И В:

До Верховного Суду як суду першої інстанції надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , податковий номер НОМЕР_1 ) до Національної поліції України (01601, м. Київ, вул. Богомольця, 10, код ЄДРПОУ 40108578), Державної судової адміністрації України (01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795), Міністерства юстиції України (01001 м. Київ, вул. Городецького, 13, код ЄДРПОУ 00015622), в якій він просить:

- визнати протиправними і скасувати наказ НПУ №737 від 23 серпня 2016 року, Інструкцію №1168, затвердженої наказом ДСАУ №168 від 15 грудня 2011 року, накази МЮУ №201/17496 від 3 березня 2010 року, №576/3016 від 17 вересня 1998 року, №571/20884 від 17 квітня 2012 року;

- зобов`язати відповідачів привести у відповідність до КУ зазначені накази, Інструкцію, Положення, Переліки.

Ухвалою Верховного Суду від 30 червня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до Національної поліції України, Державної судової адміністрації України, Міністерства юстиції України про визнання протиправними і скасування наказів, Інструкції передано за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва.

22 липня 2020 року автоматичним розподілом між суддями справу №9901/158/20 передано на розгляд судді Окружного адміністративного суду м. Києва Вєкуа Н.Г.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 липня 2020 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 серпня 2020 року позовну заяву повернуто позивачу.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2020 року ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 серпня 2020 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.12.2020 адміністративну справу №9901/158/20 прийнято до провадження суддею Вєкуа Н.Г.

Протокольною ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва 13.07.2021 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані накази не відповідають нормам Конституції України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в тому підлягають скасуванню.

Відповідач - Міністерство юстиції України, не погоджуючись із доводами адміністративного позову, надав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що накази МЮУ №201/17496 від 3 березня 2010 року, №576/3016 від 17 вересня 1998 року, №571/20884 від 17 квітня 2012 року визнані нечинними та не підлягають скасуванню. Також, наголосив на тому, що на момент звернення до суду з даним адміністративним позовом, у ОСОБА_1 відсутнє право та/або законний інтерес, відновлення та захист якого може бути здійснено в порядку адміністративного судочинства. Вважають, що позивачем не надано доказів порушення прав та охоронюваних законом інтересів, відтак права, свободи чи інтереси позивача в розумінні частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають судовому захисту.

Відповідач - Національна поліція України, не погоджуючись із доводами адміністративного позову, надав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що наказом Національної поліції України від 27.11.2018 № 1090 Про внесення змін до Переліку видів документів, що створюються під час діяльності центрального органу управління поліцією, міжрегіональних територіальних органів Національної поліції, територіальних органів поліції, підприємств, закладів і установ, що належать до сфери управління Національної поліції України, із зазначенням строків їх зберігання до вказаного переліку були внесені зміни в результаті чого документ був викладений в новій редакції. Отже, позивачем оскаржується редакція наказу, яка станом на момент його звернення до суду втратила чинність. Також, зауважив, що внесення змін до вказаного переліку відбулося з дотриманням зазначеної процедури, про що свідчить відмітки про схвалення змін ЕК НПУ протоколом від 28.10.2018 № 33, а також протоколом Центральної експертно-перевірної комісії Державної архівної служби України від 07.11.2018 № 5. Зазначене свідчить, що оскаржуваний позивачем наказ був виданий в межах наданих повноважень та з дотриманням встановленої процедури. Наголошував на тому, що оскаржуваний позивачем наказ не встановлює обмеження в доступі до документів для осіб за певними критеріями або категоріями, внаслідок чого його положення не суперечать нормам ст. 21 Конституції України та не містять дискримінаційних положень

У судове засідання 18 серпня 2021 позивач та представник Державної судової адміністрації України не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечували та посились на ті докази та аргументи, які були викладені у відзивах на заяву, зазначили, що приймаючи оскаржувані накази відповідачі діяли правомірно та в межах передбачених чинним законодавством. Наголосили на тому, що оскаржувані накази та інструкції втратили чинність у зв`язку з прийняттям нових.

В судовому засіданні 18 серпня 2021 року проголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Наказом Національної поліції України від 23.08.2016 № 737 Про затвердження Переліку видів документів, що створюються під час діяльності центрального органу управління поліцією, міжрегіональних територіальних органів Національної поліції, територіальних органів поліції, підприємств, закладів і установ, що належать до сфери управління Національної поліції України, із зазначенням строків їх зберігання відповідно до статті 6 Закону України Про Національний архівний фонд та архівні установи , Порядку утворення та діяльності комісій з проведення експертизи цінності документів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 серпня 2007 року № 1004, та з метою організації експертизи цінності документів, затверджено Перелік видів документів, що створюються під час діяльності центрального органу управління поліцією, міжрегіональних територіальних органів Національної поліції, територіальних органів поліції, підприємств, закладів і установ, що належать до сфери управління Національної поліції України, із зазначенням строків їх зберігання, що додається.

Наказом Державної судової адміністрації від 15 грудня 2011 року N 168 Про затвердження Інструкції про порядок передання до архіву місцевого та апеляційного суду, зберігання в ньому, відбору та передання до державних архівних установ та архівних відділів міських рад судових справ та управлінської документації суду відповідно до частини п`ятої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Закону України "Про Національний архівний фонд та архівні установи", Положення про Державну судову адміністрацію України, затвердженого рішенням Ради суддів України від 22 жовтня 2010 року № 12, Правил роботи архівних підрозділів органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, затверджених наказом Державного комітету архівів України від 16 березня 2001 року № 16, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 8 травня 2001 року за № 407/5598 (із змінами), з метою вдосконалення організації ведення архівної роботи в місцевих та апеляційних судах загальної юрисдикції наказую затверджено Інструкцію про порядок передання до архіву місцевого та апеляційного суду, зберігання в ньому, відбору та передання до державних архівних установ та архівних відділів міських рад судових справ та управлінської документації суду (далі - Інструкція).

Наказом Державної судової адміністрації України №22 від 11 лютого 2010 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 03.03.2010 року за №201/17496 Про затвердження Переліку судових справ і документів, що утворюються в діяльності суду із зазначенням строків зберігання затверджено перелік судових справ і документів, що утворюються в діяльності суду, із зазначенням строків зберігання.

Наказом Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України №41 від 20.07.1998 року №41, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 17.09.1998 року за №576/3016 затверджено Перелік типових документів, що утворюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших підприємств, установ та організацій, із зазначенням строків зберігання документів.

Наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 року № 578/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 квітня 2012 р. за № 571/20884, затверджено Перелік типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів.

Позивач, не погоджуючись із спірними наказами, вважаючи їх таким, що порушують права позивача, звернувся до суду з даним позовом.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 5 Кодексу кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Таким чином, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено її свободи або законні інтереси.

Відповідно до приписів пункту 1 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 №228 (далі також - Положення №228), Міністерство юстиції України (Мін`юст) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 Положення №228 визначено, що Мін`юст у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Мін`юст є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, державну політику з питань банкрутства, у сфері нотаріату, організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) (далі - виконання рішень), державної реєстрації актів цивільного стану, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державної реєстрації обтяжень рухомого майна, державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців, реєстрації статуту територіальної громади м. Києва, реєстрації статутів Національної академії наук та національних галузевих академій наук, державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб`єктів інформаційної діяльності, у сфері виконання кримінальних покарань та пробації, у сфері правової освіти населення; забезпечує формування державної політики у сфері архівної справи і діловодства та створення і функціонування державної системи страхового фонду документації.

Встановленими під час розгляду справи обставинами підтверджено, що наказ Державної судової адміністрації України від 22 Про затвердження Переліку судових справ і документів, що діяльності суду, із зазначенням строків зберігання , зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03.03.2010 року за №201/17496, визнано таким, що втратив чинність, згідно з наказом Державної судової адміністрації України від 07.12.2017 року №1087.

Також, судом встановлено, що наказ Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України від 20.07.1998 № 41 Про затвердження Переліку типових документів , зареєстрований у Міністерстві юстиції України 17.09.1998 за № 576/3016, втратив чинність згідно з наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 № 578/5 Про затвердження Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів , зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.04.2012 за №571/20884.

З огляду на зазначене, спірні накази Міністерства юстиції України втратили свою чинність, а отже, припинили бути юридично значеним для позивача, породжувати настання для позивача будь-яких юридичних наслідків, впливати на його права та обов`язки.

Отже, на момент звернення до суду із даним позовом, вимога про визнання протиправними і скасування наказів МЮУ №201/17496 від 3 березня 2010 року, №576/3016 від 17 вересня 1998 року, №571/20884 від 17 квітня 2012 року, була фактично вирішена шляхом винесення нових наказів, зазначених судом вище, тому суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Щодо позовних вимог в частині визнати протиправним та скасувати наказ НПУ від 23 серпня 2016 року №737 Про затвердження Переліку видів документів, що створюються під час діяльності центрального органу управління поліцією, міжрегіональних територіальних органів Національної поліції, територіальних органів поліції, підприємств, закладів і установ, що належать до сфери управління Національної поліції України, із зазначенням строків їх зберігання , то суд зазначає наступне.

Наказом Національної поліції України від 27.11.2018 № 1090 Про внесення змін до Переліку видів документів, що створюються під час діяльності центрального органу управління поліцією, міжрегіональних територіальних органів Національної поліції, територіальних органів поліції, підприємств, закладів і установ, що належать до сфери управління Національної поліції України, із зазначенням строків їх зберігання до вказаного переліку були внесені зміни в результаті чого документ був викладений в новій редакції.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем оскаржується редакція наказу, яка станом на момент звернення позивача до суду втратила чинність.

Разом з тим, суд зауважує наступне.

Відносини пов`язані із архівним зберіганням документів в органах державної влади регулюються Законом України Про Національний архівний фонд та архівні установи .

Згідно з статтею 31 Закону державні органи, органи місцевого самоврядування, державні і комунальні підприємства, установи та організації створюють архівні підрозділи для тимчасового зберігання архівних документів, що нагромадилися за час їх діяльності, використання відомостей, що містяться в цих документах, для службових, виробничих, наукових та інших цілей, а також для захисту прав і законних інтересів громадян.

Строки тимчасового зберігання архівних документів в архівних підрозділах державних органів, органів місцевого самоврядування, державних і комунальних підприємств, установ та організацій визначаються Міністерством юстиції України з урахуванням правового статусу та особливостей діяльності зазначених юридичних осіб.

Наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 № 1000/5 затверджені Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях Вказаними правилами встановлено єдині вимоги щодо створення управлінських документів і роботи зі службовими документами, а також порядок їх архівного зберігання в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності Згідно п.2 Правил строк зберігання документа - період обов`язкового зберігання службового документа, визначений законодавством унаслідок проведення експертизи його цінності.

Згідно пункту 1 розділу 9 вказаних Правих строки зберігання документів встановлюються на підставі експертизи їх цінності; порядок експертизи цінності документів визначається у розділі V цих Правил.

Згідно п. 1 розділу 5 вказаних Правил експертиза цінності документів проводиться відповідно до законодавства у сфері архівної справи та діловодства, типових та галузевих переліків видів документів із нормативно встановленими строками їх зберігання, затверджених відповідно до законодавства, типових і примірних номенклатур справ, інших нормативно- правових актів з питань експертизи цінності.

Державні органи, органи місцевого самоврядування, державні та комунальні підприємства, установи та організації розробляють положення про ЕК на підставі Типового положення про експертну комісію державного органу, органу місцевого самоврядування, державного і комунального підприємства, установи та організації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 19 червня 2013 року № 1227/5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 25 червня 2013 року за № 1062/23594 (із змінами).

У своїй діяльності ЕК, ФЗК, ЕОК установ керуються принципами і критеріями експертизи цінності документів, установленими Порядком утворення та діяльності комісій з проведення експертизи цінності документів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 серпня 2007 року № 1004 (із змінами).

Відповідно до Типового положення про експертну комісію державного органу, органу місцевого самоврядування, державного і комунального підприємства, установи та організації організація і проведення експертизи цінності документів, що утворилися в діловодстві юридичної особи, та подання результатів експертизи цінності документів на розгляд експертно-перевірної комісії (далі - ЕПК) державного архіву (ЕК архівного відділу районної, районної у мм. Києві і Севастополі державної адміністрації, міської ради), у зоні комплектування якої вона перебуває відносить до повноважень експертної комісії органу державної влади (далі- ЕК).

Згідно з п. 9 Типового положення до повноважень ЕК серед іншого віднесено визначати строки зберігання документів, що не передбачені типовими та галузевими переліками видів документів із зазначенням строків їх зберігання, та погоджувати їх з ЕПК відповідного державного архіву або з ЕК органу вищого рівня (для юридичних осіб, у діяльності яких не утворюються документи НАФ); Рішення ЕК набирає чинності з моменту затвердження протоколу засідання ЕК керівником юридичної особи.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що експертні комісії органів державної влади мають право затверджувати переліки документів, що створюються в процесі діяльності органів державної влади та які не передбачені галузевими переліками, а також встановлювати строки їх зберігання.

Згідно оскаржуваного наказу НПУ ним затверджено перелік видів документів, що створюються під час діяльності центрального органу управління поліцією, міжрегіональних територіальних органів Національної поліції, територіальних органів поліції, підприємств, закладів і установ, що належать до сфери управління Національної поліції України, із зазначенням строків їх зберігання.

Вказаний перелік складено начальником управління режиму та технічного захисту інформації НПУ та розглянуто та схвалено на засіданні ЕК НПУ 13 липня 2016 року за № 27.

Вказаний документ було погоджено протоколом Центральної експертно- перевірної комісії Державної архівної служби України від 28.07.2016 № 3 його було схвалено.

В подальшому Головою НПУ вказаний перелік було затверджено остаточно шляхом видання наказу про його затвердження.

В листопаді 2018 року до оскаржуваного позивачем наказу були внесені зміни, шляхом викладення його в новій редакції.

Внесення змін до вказаного переліку відбулося з дотриманням зазначеної процедури, про що свідчить відмітки про схвалення змін ЕК НПУ протоколом від 28.10.2018 № 33, а також протоколом Центральної експертно-перевірної комісії Державної архівної служби України від 07.11.2018 № 5.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що оскаржуваний позивачем наказ був виданий в межах наданих повноважень та з дотриманням встановленої процедури.

При цьому, суд наголошує на тому, що оскаржуваний позивачем наказ не встановлює обмеження в доступі до документів для осіб за певними критеріями або категоріями, внаслідок чого його положення не суперечать нормам ст. 21 Конституції України та не містять дискримінаційних положень

Щодо позовних вимог в частині Наказу Державної судової адміністрації від 15 грудня 2011 року № 168 Про затвердження Інструкції про порядок передання до архіву місцевого та апеляційного суду, зберігання в ньому, відбору та передання до державних архівних установ та архівних відділів міських рад судових справ та управлінської документації суду , яким затверджено Інструкцію про порядок передання до архіву місцевого та апеляційного суду, зберігання в ньому, відбору та передання до державних архівних установ та архівних відділів міських рад судових справ та управлінської документації суду, суд зауважує, що останній прийнято відповідно до частини п`ятої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Закону України "Про Національний архівний фонд та архівні установи", Положення про Державну судову адміністрацію України, затвердженого рішенням Ради суддів України від 22 жовтня 2010 року № 12, Правил роботи архівних підрозділів органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, затверджених наказом Державного комітету архівів України від 16 березня 2001 року № 16, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 8 травня 2001 року за № 407/5598 (із змінами), а тому жодним чином не порушує права та інтереси позивача.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

В зв`язку із відмовою у задоволенні позовних вимог, на підставі ст. 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94,139, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Повний текст рішення складено і підписано 06 вересня 2021 року.

Суддя Н.Г. Вєкуа

Дата ухвалення рішення18.08.2021
Оприлюднено09.09.2021

Судовий реєстр по справі —9901/158/20

Постанова від 16.12.2021

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Горяйнов Андрій Миколайович

Постанова від 16.12.2021

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Горяйнов Андрій Миколайович

Ухвала від 10.11.2021

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Горяйнов Андрій Миколайович

Ухвала від 10.11.2021

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Горяйнов Андрій Миколайович

Ухвала від 10.11.2021

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Горяйнов Андрій Миколайович

Рішення від 18.08.2021

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Вєкуа Н.Г.

Ухвала від 26.01.2021

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Вєкуа Н.Г.

Ухвала від 01.12.2020

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Вєкуа Н.Г.

Постанова від 19.11.2020

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Лічевецький Ігор Олександрович

Ухвала від 26.10.2020

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Лічевецький Ігор Олександрович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні