Постанова

від 02.09.2021 по справі 120/7021/20-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/7021/20-а

Головуючий у 1-й інстанції: Маслоід О.С.

Суддя-доповідач: Шидловський В.Б.

02 вересня 2021 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Шидловського В.Б.

суддів: Матохнюка Д.Б. Боровицького О. А.

за участю:

секретаря судового засідання: Стаднік Л. В.,

представника позивача: Брилянт І.С.

представника відповідача: Цукренко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Акваторія" на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14 червня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Акваторія" до Державного агентства водних ресурсів України, за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Вінницької обласної державної адміністрації про визнання протиправною та скасування відмови, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Акваторія» (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державного агентства водних ресурсів України (далі відповідач) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Вінницьку обласну державну адміністрацію про визнання протиправною та скасування відмови у погодженні договору оренди водних об`єктів № 520688900-9 від 18.08.2020 року та зобов`язання відповідача погодити вказаний договір.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що ним 26.10.2017 року було подану заяву та усі необхідні документи Вінницькій обласній державній адміністрації про укладання договору оренди від 18.08.2020 року № 520688900-9. Розпорядженням № 350 від 26.04.2018 року зобов`язано департамент агропромислового розвиту, екології та природніх ресурсів укласти вказаний договір. Департамент направив для погодження до сектору відповідача у Вінницькій області підписаний вказаний договір. Відповідач розглянув вказаний підписаний договір та повернув його без погодження, оскільки зазначений договір не відповідає вимогам ст. 1 Закону України «Про аквакультуру» (далі Закон), оскільки водонапускний ставок «Гатка» не є рибогосподарською технологічною водоймою. 18.11.2020 року позивачеві стало відомо про вказану відмову у погодженні. Позивач не погодився із таким твердженням та надав до суду докази, які підтверджують, що ставок «Гатка» є рибогосподарською технологічною водоймою, зокрема, паспорт рибогосподарської технологічної водойми; у державному обліку водних об`єктів вказаний ставок зазначений як рибогосподарська технологічна водойма; вказана водойма використовується позивач виключно з метою розведення риби. Позивач звертає увагу на те, що відповідач не наділений повноваженнями визначати статус водних об`єктів. Це й стало причиною звернення до суду з даним позовом.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 14 червня 2021 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, також неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 26.10.2017 року позивачем третій особі була подана заява про укладання договору оренди рибогосподарських технологічних водойм, які розташовані на територіях, зокрема, Якушинецькой сільської ради Вінницького району Вінницької області. До вказаної заяви додані відповідні документи.

Розпорядженням третьої особи від 26.04.2018 року за № 350 «Про укладання договорів оренди водних об`єктів» зобов`язано Департамент агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів укласти договори оренди водних об`єктів (рибогосподарських технологічних водойм) загальною площею 159,6324 га, в тому числі площею 26,7620 га з кадастровим номером 0520688900:01:013:0031, площею 27,9998 з кадастровим номером 0520688900:01:005:0118, площею 38,7238 з кадастровим номером 0520688900:01:007:0121, площею 66,1468 га з кадастровим номером 0520688900:01:010:0046 на території Якушинецькой сільської ради Вінницького району, за межами населеного пункту, з річною орендною платою в розмірі 3% від нормативних грошових оцінок земельних ділянок терміном на 20 років, для рибогосподарських потреб.

Департаментом агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів на адресу сектору відповідача у Вінницькій області був направлений для погодження договір оренди водних об`єктів № 520688900-9 «рибогосподарські технологічні водойми: водонапускний ставок Вн «Гатка» площею 16,9309 га, зимувальні ставки ЗМ-1-16, розташовані за межами населеного пункту на території Якушинецькой сільської ради Вінницького району Вінницької області.

Під час судового розгляду справи судом з`ясовано, що вказаний договір направлявся відповідачеві неодноразово.

Відповідач супровідними листами від 22.08.2019 року за № 06-01-19/6772 та 18.09.2020 року за № 547/ВН/21-20 повернув Департаменту агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів договір № 520688900-9 та матеріали до нього без погодження, оскільки договір не відповідає вимогам ст.1 Закону в частині віднесення до рибогосподарської технологічної водойми водного об`єкта ставка «Гатка» площею 16,9309, оскільки він є русловим і не містить гідротехнічних споруд і пристроїв для його штучного наповнення. Технологічна водойми, що не експлуатуються не можуть бути предметом даного договору. Вважати даний об`єкт рибогосподарською технологічною водоймою недоречно. Розпорядженням третьої особи № 350 земельні ділянки під ними не включені до загальної площі земельної ділянки, яка надається для рибогосподарських потреб та відсутні у витязі з державного земельного кадастру про земельні ділянки.

18.11.2020 року листом за № 07-02-19/8230 Департамент агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів повідомив позивача про повернення вказаного договору відповідачем без погодження на зазначених підстав.

Не погоджуючись із вказаною відмовою відповідача у погодженні договору оренди за №520688900-9 позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку, що відмова у погодженні договору оренди № 520688900-9 надана відповідачем на підставі, у межах

повноважень, що визначені законодавством; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, що мають значення; добросовісно; розсудливо; з дотриманням балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване ця дія, відповідно позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 6 Водного кодексу України води (водні об`єкти) є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування.

Згідно статей 3, 4 цього Водного кодексу України до земель водного фонду належать землі, зайняті, зокрема, водосховищами та іншими водними об`єктами.

Відповідно до ч.1 ст.51 Водного кодексу України, у користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, лікувальних, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт можуть надаватися водосховища (крім водосховищ комплексного призначення), ставки, озера та замкнені природні водойми.

Водні об`єкти надаються у користування на умовах оренди органами, що здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними Земельним кодексом України, відповідно до договору оренди, погодженого з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства (ч.4 ст.51 Водного кодексу України).

Відповідно до п.1 Положення "Про Державне агентство водних ресурсів України", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 393, Державне агентство водних ресурсів України (Держводагентство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства та гідротехнічної меліорації земель, управління, використання та відтворення поверхневих водних ресурсів.

Частиною 19 ст.51 Водного кодексу України, встановлено, що надання частин рибогосподарських водних об`єктів, рибогосподарських технологічних водойм, акваторій (водного простору) внутрішніх морських вод, територіального моря, виключної (морської) економічної зони України в користування для цілей аквакультури регулюються Законом України "Про аквакультуру".

Згідно вимог ст.11 ЗУ "Про аквакультуру" до повноважень місцевих державних адміністрацій у сфері аквакультури належать, зокрема, надання в користування на умовах оренди частини рибогосподарського водного об`єкта, рибогосподарської технологічної водойми для цілей аквакультури відповідно до повноважень щодо розпорядження землями, встановлених Земельним кодексом України.

У свою чергу, відповідно до ст.1 Закону України "Про аквакультуру" рибогосподарська технологічна водойма - штучно створена водойма спеціального технологічного призначення, що визначається технічним проектом та/або паспортом, яка наповнюється штучно за допомогою гідротехнічних споруд і пристроїв та призначена для створення умов існування і розвитку об`єктів аквакультури.

Таким чином, з аналізу зазначених норм, вбачається, що в оренду для рибогосподарських потреб може бути надана рибогосподарська технологічна водойма, спеціального технологічного призначення, яка наповнюється штучно за допомогою гідротехнічних споруд і пристроїв та призначена для створення умов існування і розвитку об`єктів аквакультури. Основним елементом віднесення рибогосподарських водойм до технологічних, на думку суду, є наявність гідротехнічних споруд і пристроїв.

Згідно договору №45ГТ оренди державного нерухомого майна від 07 травня 2001 року, укладеного між Регіональним відділенням ФДМ України по Вінницькій області та ТОВ "Акваторія", додаткових угод та доповнення до даного договору, ТОВ "Акваторія" отримала в платне тимчасове користування (оренду) 27 гідротехнічних споруд, в тому числі водовипуск н/с "Гатка", Дамба нерест. ставка "Гатка", Дамба в/с "Гатка", Дамби зимувальних ставків № 1-17, які знаходяться на території Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області.

При цьому, із Акту обстеження державного нерухомого майна - гідротехнічних споруд, яке обліковується на балансі ДП "Укрриба" та значиться по договору оренди державного майна №45- ГТ з доповненнями до даного договору від 29.07.2003 року, який складений 04.06.2018 року вбачається, що гідротехнічна споруда за інвентарним номером 985, 1932 року будівництва, а саме водовипуск н/с "Гатка", розташована за межами села Якушинці Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області, гідротехнічна споруда за інвентарним номером 990, 1931 року будівництва, а саме Дамба в/с "Гатка", розташована за межами села Якушинці Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області, гідротехнічна споруда за інвентарним номером 988, 1933 року будівництва, а саме Дамба н/с "Гатка", розташована за межами села Якушинці Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області.

Вищевказані гідротехнічні споруди використовуються ТОВ "Акваторія" у порядку, визначеному у Виробничій програмі експлуатації гідротехнічних споруд рибницьких ставів ТОВ "Акваторія" на період 2012-2021 роки, погодженій директором ДП "Укрриба".

Вказані вище документи підтверджують наявність гідротехнічних споруд водного об"єкта водонапускного ставка Вн "Гатка" площею 16,9309 га.

Згідно ст.14 Закону України "Про аквакультуру", надання рибогосподарської технологічної водойми у користування на умовах оренди здійснюється за наявності паспорта рибогосподарської технологічної водойми та/або технічного проекту рибогосподарської технологічної водойми.

Порядок розроблення та форма паспорта затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері рибного господарства.

Порядок розроблення паспорта рибогосподарської технологічної водойми затверджено наказом Міністерства Аграрної політики та продовольства України від 16.12.2013 року № 742, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 січня 2014 року № 27/24804.

Відповідно до п.3.1. Порядку розроблення паспорта рибогосподарської технологічної водойми розроблення Паспорта забезпечується замовником.

Паспорт розробляється в чотирьох примірниках, по одному з яких протягом десяти робочих днів з дати розроблення паспорта надсилається (надається) до відповідного територіального органу Державного агентства рибного господарства України, а також басейнового або обласного управління водних ресурсів Державного агентства водних ресурсів України за місцем розташування рибогосподарської технологічної водойми.

Якщо інше не передбачено договором оренди, паспорт підлягає перегляду кожні 5 років, а також у разі змін технічних параметрів і гідротехнічних споруд, зміни гідрологічного режиму річки (водотоку) та його відповідного коригування, (п.3.2. Порядку розроблення паспорта рибогосподарської технологічної водойми).

Як свідчать матеріали справи, 30.01.2017 року між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "Акваторія" укладено договір №30-07/17-1 (т.1 а.с.82), згідно якого ФОП ОСОБА_1 приймає на себе зобов`язання виконати паспорти технологічних водойм ТОВ "Акваторія", які були виконані 22.06.2017 року згідно Акту здачі - приймання науково-технічної продукції (т.1 а.с.83).

В свою чергу, на думку відповідача, розділ IV Склад та характеристики гідротехнічних споруд (ГТС) водойми паспортів технологічних водойм ТОВ "Акваторія", які розташовані на території Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області, всі орендовані водні об`єкти відповідно до договорів оренди водних об`єктів №520688900-9, в тому числі - водонапускний ставок «Гатка» , не містять повної інформації про наявність гідротехнічних споруд, зокрема відсутнє посилання на наявність водонапускних споруд, наявність яких у відповідності до ст.1 Закону України "Про аквакультуру" може віднести такі водойми технологічних. Відтак, на думку відповідача, такі водойми є русловими.

Так, з метою з`ясування відповідності віднесення даних водойм до технологічних або руслових, судом першої інстанції задоволено клопотання представника позивача та викликано до суду в якості свідка ОСОБА_1 .

Допитаний у якості свідка 10.02.2021 року ОСОБА_1 повідомив, що він дійсно на підставі договору від 30.01.2017 року, укладеного між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "Акваторія" №30-07/17-1, досліджував водні об`єкти та розробляв паспорти технологічних водойм ТОВ "Акваторія". Свідок повідомив, що водонапускний ставок «Гатка» , є русловим, однак він входить в каскад водойм, які йдуть один за одним, таким чином утворюючи гідрографічну мережу басейну річки Згар. В свою чергу, водні об`єкти є рибницькими ставками, де наявні спеціальні гідротехнічні споруди, про що зазначено в розділі IV відповідних паспортів, які за своїми характеристиками відносяться до технологічних водойм. Окрім цього звернув увагу на те, що відсутність посилання у паспортах технологічних водойм саме на водонапуск не свідчить про відсутність гідротехнічних споруд взагалі. Тому, водонапускний ставок «Гатка» , як і ряд інших, що входить у зазначений каскад, відноситься саме до технологічних водойм, оскільки до їх складу входять відповідні гідротехнічні споруди, про які зазначено у паспортах на кожен водний об`єкт.

Також в матеріалах справи наявний Експертний висновок від 16.12.2016 року виконаний кандидатом технічних наук, інженером-гідротехніком, інженером-проектувальником ОСОБА_2 , затверджений Директором Українського державного інституту по проектуванню підприємств рибного господарства і промисловості "Укррибпроект" (т.1 а.с.123-129). Вказаний Експертний висновок наданий Українським державним інститутом по проектуванню підприємств рибного господарства і промисловості "Укррибпроект" у відповідь на адвокатський запит представника позивача. Даний висновок стосується питань: 1) чи відносяться рибницькі стави до рибогосподарських технологічних водойм; 2) чи є рибогоподарська техноголічна водойма гідротехнічною спорудою? На зазначені питання експерт повідомив, що по-перше, рибницькі ставки за своїм функціональним призначенням, технологічними та конструктивними властивостями відносяться до рибогосподарських технологічних водойм, по-друге, рибогосподарські технологічні водойми, в тому числі рибницькі ставки, являються гідротехнічними спорудами з поєднанням вбудованих локальних споруд і пристроїв, що виконують різні виробничі експлуатаційні функції.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія зазначає, що як з показань свідка, так із наданого експертного висновку вбачається, що рибницькі ставки за своїм функціональним призначенням, технологічними та конструктивними властивостями відносяться до рибогосподарських технологічних водойм.

Згідно ст.15 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" державний облік, державний моніторинг, державний кадастр водних біоресурсів, а також державний облік та державний реєстр рибогосподарських водних об`єктів (їх частин) ведуться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, з метою визначення сучасного стану, планування, організації і здійснення заходів щодо охорони водних біоресурсів, їх раціонального використання та відтворення. Результатом ведення державного обліку рибогосподарських водних об`єктів (їх частин) є створення відповідного реєстру. Державний реєстр рибогосподарських водних об`єктів (їх частин) ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Як слідує із листа Державного агентства рибного господарства України від 18.12.2017 року №2-6.2-17/77-95-17 "Щодо надання інформації", ряд водних об`єктів, у тому числі водопостачальний став "Гатка" реєстраційний номер 020300041, Держрибагенством внесені до Державного реєстру рибогосподарських водних об`єктів (їх частин) як рибогосподарські технологічні водойми.

А тому, посилання відповідача на те, що інформація з Державного реєстру рибогосподарських водних об`єктів (їх частин) не є належним доказом щодо відповідності рибогосподарських водойм до технологічних є безпідставними.

Згідно Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом економічної діяльності ТОВ "Акваторія" є прісноводне рибництво (аквакультура) (код КВЕД 03.22).

В свою чергу, ст.13 Закону України "Про аквакультуру" визначено напрями та види аквакультури. Так, відповідно ч.1, абзаців 1, 2 ч. 3 вказаної статті за напрямами діяльності аквакультура може здійснюватися з метою: отримання товарної продукції аквакультури та її подальшої реалізації (товарна аквакультура); штучного розведення (відтворення), вирощування водних біоресурсів; надання рекреаційних послуг.

Основними напрямами отримання товарної аквакультури може бути випасна, ставкова та індустріальна аквакультура.

Для здійснення ставкової аквакультури використовуються рибогосподарські технологічні водойми, руслові, балочні та одамбовані рибницькі ставки, штучно відокремлені від материнських водних об`єктів (їх частин), обводнені торфові кар`єри в умовах рибницьких господарств (риборозплідники, нерестово-вирощувальні, товарні, повносистемні господарства). Ставкова та індустріальна аквакультура передбачає вирощування об`єктів аквакультури у штучно створених, повністю або частково контрольованих умовах з використанням напівінтенсивної та інтенсивної форм аквакультури.

Судом встановлено, що відповідно до статутних завдань ТОВ "Акваторія" здійснює ставкову аквакультуру.

В процесі здійснення ставкової аквакультури ТОВ "Акваторія" керується Програмою здійснення ставкової аквакультури з використанням напівінтенсивної та інтенсивної форм аквакультури ТОВ "Акваторія", затвердженою директором ТОВ "Акваторія".

Факт здійснення ТОВ "Акваторія" ставкової аквакультури підтверджується, в тому числі, актами про зариблення виросного/нагульного ставу, актами вилову виросного/нагульного ставу, звітністю виробництва продукції аквакультури ТОВ "Акваторія", договорами купівлі-продажу/ поставки товарної продукції, а також відповідними накладними ТОВ "Акваторія".

Відтак, вказані обставини також свідчать про наявність на спірних водних об`єктах гідротехнічних споруд, які відносять їх саме до категорії технологічних водойм.

Тому колегія суддів вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо віднесення даних водних об`єктів виключно до руслових, оскільки згідно вищезазначених критеріїв вказані водні об`єкти відносяться до рибогосподарських технологічних водойм.

Таким чином, у відповідача були відсутні правові підстави для відмови у погодженні договору оренди водних об`єктів № 520688900-9 від 18 серпня 2020 року, а тому судова колегія вважає, що оскаржувана позивачем відмова Державного агентства водних ресурсів України у погодженні договорів оренди водних об`єктів № 520688900-9 від 18 серпня 2020 року не ґрунтується на нормах закону, тому є протиправною та, відповідно, підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача погодити договори оренди водних об`єктів №520688900-9 від 18 серпня 2020 року, колегія суддів зазначає наступне.

На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

У даній справі повноваження щодо погодження договорів оренди водних об`єктів чи надання мотивованої відмови у його погодженні, регламентовано пунктом 4 Положення про Державне агентство водних ресурсів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 393.

Умови, за яких орган відмовляє у погодженні договорів, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен надати дозвіл. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - надати дозвіл або не надати (відмовити). За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Тому зазначені повноваження не є дискреційними.

Також, суд звертає увагу на те, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

В свою чергу, оскаржувана відмова Державного агентства водних ресурсів України у погоджені позивачу договорів оренди водних об`єктів № 520688900-9 від 18 серпня 2020 року, з підстав, не визначених законом свідчать про відсутність наміру суб`єкта владних повноважень прийняти обґрунтоване та законне рішення у формі, передбаченій чинним законодавством.

Відповідно до пунктів 2, 4 та 10 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт чи окремі його положення; визнати бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язати вчинити певні дії; визначити інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Згідно з частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, відмовляючи у погодженні позивачу договорів оренди водних об`єктів №520688900-9 від 18 серпня 2020 року, не навів належних підстав для відмови, які передбачені чинним законодавством, а також не довів існування таких підстав.

Відтак, у цій справі, за наявності достатніх та належним чином поданих документів, з урахуванням позиції суду про необґрунтованість причин відмови у погодженні договору оренди водних об`єктів, недоведеність відповідачем існування інших, передбачених чинним законодавством, обставин, що можуть слугувати підставою для відмови у погодженні договору оренди водних об`єктів у відповідача, в даному випадку, відсутні повноваження діяти на власний розсуд, а отже і відсутні перешкоди у погодженні договору оренди водних об`єктів.

Отже, колегія суддів вважає, що належним та ефективним способом захисту прав позивача у межах спірних правовідносин буде зобов`язання відповідача погодити позивачу договір оренди водних об`єктів № 520688900-9 від 18 серпня 2020 року.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача понесених судових витрат, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до положень статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Водночас, про витрати на професійну правничу допомогу йдеться у статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, частиною 1 цієї статті визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частини 2 згаданої статті за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Приписами частини 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Так, в підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача надано рахунки на оплату № 14 від 27 січня 2021 року, № 39 від 06 квітня 2021 року, № 105 від 21 липня 2021 року, Звіт (акт надання послуг) від 30 грудня 2020 року, 25 березня 2021 року, 08 липня 2021 року, виписку з банку, що підтверджує оплату вказаних рахунків на суму 9000 грн., 12600 грн., 7200 грн., а всього на загальну суму 28800 грн.

При цьому, Звіти (Акти надання послуг) від 30 грудня 2020 року, 25 березня 2021 року, 08 липня 2021 року, містять детальний опис наданих адвокатом послуг, кількість витраченого ним часу.

Відтак, розмір понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, що становить 28800 грн., підтверджується належними доказами, а тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу. До того ж, представник відповідача під час судового засідання не заявив клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.

Також стягненню підлягають витрати позивача по сплаті судового збору у сумі 2102 грн. та 3153 грн. разом 5255 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 195 від 20 листопада 2020 року та № 211 від 30 червня 2021 року.

У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Акваторія" задовольнити повністю.

Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14 червня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Акваторія" до Державного агентства водних ресурсів України, за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Вінницької обласної державної адміністрації про визнання протиправною та скасування відмови, зобов`язання вчинити певні дії скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати відмову Державного агентства водних ресурсів України у погодженні договору оренди водних об"єктів № 520688900-9 від 18 серпня 2020 року.

Зобов"язати Державне агентство водних ресурсів України погодити договір оренди водних об"єктів № 520688900-9 від 18 серпня 2020 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державного агентства водних ресурсів України на користь ТОВ "Акваторія" понесені останнім судові витрати, а саме 28800 грн. витрат пов"язаних з отриманням юридичних послуг та 5255 грн. витрат пов"язаних зі сплатою судового збору.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 07 вересня 2021 року.

Головуючий Шидловський В.Б. Судді Матохнюк Д.Б. Боровицький О. А.