Постанова

від 07.09.2021 по справі 925/1120/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" вересня 2021 р. Справа№ 925/1120/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Іоннікової І.А.

Разіної Т.І.

без повідомлення (виклику) учасників справи

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства Майбут

на рішення Господарського суду Черкаської області від 16.11.2020 (повний текст складено 18.11.2020)

у справі №925/1120/20 (суддя: Спаських Н.М.)

за позовом Черкаської міської ради

до Приватного підприємства Майбут

про стягнення 48 192,82 грн

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.1. короткий зміст позовних вимог

Черкаська міська рада звернулась до Господарського суду Черкаської області з позовом до Приватного підприємства Майбут про стягнення 48 192,82 грн.

Позов мотивовано неналежним виконанням договору оренди землі від 29.09.2015, у зв`язку з чим у відповідача утворилась заборгованість за користування земельною ділянкою по пров. Комунальному, 31/4 у м. Черкаси в розмірі 47 038,77 грн, та у зв`язку з чим нараховано пеню в сумі 1 154,05 грн.

1.2. короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 16.11.2020 позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з Приватного підприємства Майбут на користь Черкаської міської ради - 29 416,10 грн основного боргу та 1 154,05 грн пені на підставі договору оренди землі від 29.09.2015. У решті вимог провадження у справі закрито за відсутністю предмету спору. Присуджено до стягнення з Приватного підприємства Майбут на користь Департаменту фінансової політики Черкаської міської ради - 2102,00 грн на відшкодування сплаченого судового збору.

Рішення мотивоване тим, що позивач належними та допустимими доказами довів факт неналежного виконання зобов`язання відповідачем, водночас при поданні позову позивачем не було враховано оплату в сумі 17622,67 грн (сплачено 31.08.2020 після подачі позову), а тому суд в частині вимог закрив провадження у справі.

Водночас суд відмовив відповідачу у задоволенні клопотання про розстрочення сплати судового збору у зв`язку з необґрунтованістю.

1.3. короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись із винесеним рішенням, Приватне підприємство Майбут звернулось безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд рішення Господарського суду Черкаської області від 16.11.2020 у справі №925/1120/20 змінити в частині розстрочення відповідачу сплати заборгованості в сумі 29 416,10 грн, яка є предметом спору у даній справі та надати ПП Майбут розстрочку строком на 10 місяців по сплаті заборгованості згідно рішення у справі №925/1120/20 з урахуванням скрутного фінансового положення підприємства відповідача.

2. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ:

2.1. визначення складу суду, заяви, клопотання

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.12.2020 для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді: Іоннікова І.А., Разіна Т.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду відкрито апеляційне провадження у справі, витребувано матеріали справи у суду першої інстанції.

Господарським судом Черкаської області було скеровано матеріали справи до Північного апеляційного господарського суду.

Позивач скористався своїм правом та надав відзив на апеляційну скаргу відповідача.

2.2. узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не надав оцінки доводам відповідача щодо скрутного фінансового становища відповідача як підстави для задоволення вимог про розстрочення виконання рішення, у зв`язку з чим не обґрунтовано відмовив відповідачу у розстрочці виконання рішення суду.

Відповідач вказує, що він належно обґрунтував документами та процесуальними документа наявність скрутного фінансового становища, зокрема наявністю боргів за користування іншою земельною ділянкою та податку на нерухомість.

2.3. узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив оскаржуване рішення залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

Позивач зазначив, що суд першої інстанції заслухавши представників сторін та дослідивши матеріали справи обґрунтовано дійшов висновку про недоведеність наявності підстав для розстрочення виконання рішення, а посилання на те що …позивачем не доведено реальність можливості своєчасного внесення розстрочених платежів,… в рішенні суду першої інстанції є опискою, оскільки всі матеріали справи, в тому числі протокол судового засідання, підтверджує, що про наявність підстав для розстрочення виконання рішення заявлялось саме відповідачем, а не позивачем.

2.4. інші процесуальні дії у справі: судом апеляційної інстанції не вчинялись.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

3. ПОЗИЦІЯ СУДУ

3.1. встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини справи

17.03.2015 рішенням Черкаської міської ради № 2-1129 (а.с. 9) надано Приватному підприємству Майбут земельну ділянку площею 0,3857 га по пров. Комунальному, 31/4 в оренду на 49 років під нежитлові будівлі за рахунок землекористування Відкритого акціонерного товариства Завод залізобетонних виробів та конструкцій .

За основним цільовим призначенням земельну ділянку віднесено до категорії земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

За функціональним використанням земельну ділянку віднесено до категорії земель промисловості.

В п. 4.2. вказаного рішення зобов`язано Приватне підприємство Майбут укласти договір оренди землі з Черкаською міською радою здійснивши його державну реєстрацію та надати один примірник Черкаській міській раді протягом двох місяців з дати державної реєстрації права комунальної власності за територіальною громадою міста.

29.09.2015 між Черкаською міською радою (далі - Орендодавець, позивач по справі), в особі міського голови Одарича Сергія Олеговича, який діє на підставі Закону України Про місцеве самоврядування в Україні та Приватним підприємством Майбут (далі - Орендар, відповідач по справі), в особі директора Клим`юка Олега Юрійовича, який діє на підставі Статуту було укладено договір оренди землі (а.с. 10-15, надалі - Договір), у відповідності до якого Орендодавець на підставі рішення Черкаської міської ради від 17.03.2015 № 2-1129 надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, що за цільовим призначенням відноситься до категорії земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, яка знаходиться по пров. Комунальному, 31/4 (п. 1 Договору).

Відповідно до п. 2 Договору в оренду передається земельна ділянка площею 0,3857 га (кадастровий номер 7110136700:06:060:0029) під нежитлові будівлі.

За функціональним використанням земельну ділянку віднесено до категорії земель промисловості.

Договір укладено на 49 років ( з дати прийняття рішення Черкаської міської ради від 17.03.2015 № 2-1129).

Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п. 8. Договору).

Відповідно до п. 44 Договору цей Договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Договір зареєстрований у ДРРП за № 12446839.

Відповідно до п. 5 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки, згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 02.09.2015 № 1132 становить 846071,52 ( вісімсот сорок шість тисяч сімдесят одна грн. 52 коп.) грн. - землі промисловості.

Відповідно до п. 9. Договору за оренду земельної ділянки орендар сплачує орендну плату у грошовій формі. Річна орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється у розмірі 3% від її нормативної грошової оцінки і на час укладання договору становить 25 382,00 (двадцять п`ять тисяч триста вісімдесят дві гривні 00 коп.) грн.

Орендна плата за землю вноситься орендарем щомісячно до 30 числа місяця наступного за звітним в розмірі 1/12 річної орендної плати шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на р/р № 33213812700002 код 18010600 в УДК м. Черкаси Черкаської обл. МФО 854018 ОКПО 38031150 (п. 11 Договору).

В ч. 2 п.13 Договору сторони погодили, що в разі проведення щорічної індексації нормативної грошової оцінки землі, внесення інших змін на підставі вимог діючого законодавства, а також в разі будь-яких змін Черкаською міською радою розмірів орендної плати, що діють в м. Черкаси, розмір грошової оцінки земельної ділянки та розмір щорічної орендної плати змінюватиметься без внесення змін та доповнень до цього договору.

Позивач вказує, а відповідачем не заперечується, що орендодавець виконав умови Договору між сторонами, надав відповідачу в оренду земельну ділянку площею 0,3857 га (кадастровий номер 7110136700:06:060:0029) під нежитлові будівлі по пров. Комунальному, 31/4, що підтверджується актом приймання-передачі земельної ділянки від 08.12.2015 (а.с. 16).

Відповідач свої зобов`язання по договору щодо внесення орендної плати своєчасно та у повному розмірі належним чином не виконав.

З матеріалів справи вбачається, що оскільки відповідно до витягу №1132 (а.с. 21) з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, зробленого Управлінням Держземагенства у Черкаському районі Черкаської області від 02.09.2015 нормативна і грошова оцінка земельної ділянки площею 3857 кв.м. становила 846071,52 грн, то розрахунок місячного розміру орендної плати у 2015 році був наступний: 846071,52 х 3% : 12 = 2115,17 грн.

З 01.01.2016 у зв`язку зі щорічною індексацією грошової оцінки землі (коефіцієнт індексації - 1,433) розмір орендної плані становив 3031,03 грн у місяць (2115,17 х 1,433 =3031,03).

З 01.01.2017 у зв`язку зі щорічною індексацією грошової оцінки землі (коефіцієнт індексації 1,06) розмір орендної плати становив 3212,89 грн у місяць (3031,03,17 х 1,06=3212,89 ).

В 2018-2020 роках індексація грошової оцінки землі не проводилась, місячний розмір орендної плати залишився без змін, а саме 3212,89 грн.

Як стверджував позивач за період з 08.12.2015 по 30.06.2020 відповідачу нараховано позивачем 169 738,40 грн орендної плати (розрахунок а.с. 34).

За твердженням позивача, відповідач здійснив частковий розрахунок за вказаний період в сумі 122 699,63 грн.

Отже, залишок заборгованості відповідача перед позивачем (за доводами Черкаської міської ради) становив 47038,77 грн. (169738,40-122699,63).

До відзиву на позов відповідач подав банківські виписки про сплачені кошти в погашення орендних платежів, за якими судом першої інстанції з`ясовано, що позивач не врахував платіж від 31.08.2020 в сумі 17 622,67 грн як орендна плата за землю по пров. Комунальному 31/4 за березень-серпень 2019 року (у призначенні платежу) (а.с. 58).

При цьому за даними позивача, період існування непогашеного боргу у відповідача за предметом позову фактично рахується з березня 2019 по червень 2020.

У відповідності до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 26.12.2019 по справі № 911/2630/18 (№ в ЄДРСР 86618989 ) у випадку, коли в графі платіжного доручення призначення платежу відсутні посилання на період, дату, номер договору, згідно якого здійснюється платіж, тощо, такий період має визначатись одержувачем відповідно до умов договору між платником та одержувачем коштів. Якщо відповідні застереження у договорі відсутні, то у разі наявності заборгованості платежі мають відноситись на погашення заборгованості в хронологічному порядку: починаючи з тієї, що виникла у найдавніший період, до повного її погашення. Отримувач коштів, якщо інше не передбачено договором, не вправі самостійно визначати порядок зарахування коштів, якщо платник чітко визначив призначення платежу.

За вимогою суду 12.11.2020 сторонами складено акт звірки розрахунків за позовними вимогами, з якого вбачається, що позивач врахував сплачені відповідачем кошти в сумі 17622,67 грн. в оплату спірного боргу за оренду по договору оренди землі від 29.09.2015 за користування земельною ділянкою по пров. Комунальному, 31/4 у м. Черкаси.

Тому залишок основного боргу по оренді землі становить лише 29 416,10 грн. (47038,77 - 17622,67).

Наявність боргу в сумі 29 416,10 грн сторонами визнається, а отже у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для перевірки обставин розрахунків між сторонами, які ними визнаються.

В частині сплаченої суми боргу в розмірі 17 622,67 грн позивач клопотанням від 16.11.2020 звернувся до суду першої інстанції з проханням провадження закрити.

Вказане клопотання було задоволено судом першої інстанції, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, та провадження у справі в частині стягнення 17 622,67 грн заборгованості закрито.

А враховуючи, що строк по сплаті орендної плати за спірний період є таким, що настав, судом першої інстанції ухвалено рішення про стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 29416,10 грн за період з 08.12.2015 по 30.06.2020, вказані висновки суду першої інстанції відповідачем не спростовано.

Також позивач просив стягнути з відповідача 1 154,05 грн пені за прострочення сплати орендних платежів за земельну ділянку, яка нарахована за період з 31.07.2019 по 29.02.2020 (розрахунок а.с. 35).

Обома сторонами визнається, що сплачені 31.08.2020 відповідачем 17622,67 грн. в рахунок боргу по орендних платежах не впливають на розрахунок пені (а.с. 35).

Вимоги про стягнення пені визнано судом першої інстанції обґрунтованим, та сторонами в суді апеляційної інстанції не оспорюється, а тому з відповідача на користь позивача стягнуто за прострочення сплати орендної плати у період з 31.07.2019 по 29.02.2020 пеню в сумі 1 154,05 грн передбачену п. 14 Договору пені.

3.2. обставини встановлені судом апеляційної інстанції і визначення відповідно до них правовідносин та доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції

Відповідач звертаючись з апеляційною скаргою не оспорює рішення по суті, однак зазначає, що суд першої інстанції безпідставно відхилив доводи відповідача щодо наявності підстав для розстрочення виконання рішення на 10 місяців.

Відмовляючи у розстроченні виконання рішення, суд першої інстанції зазначив, що …позивачем не доведено реальність можливості своєчасного внесення розстрочених платежів, не надано доказів скрутного фінансового положення, яке не є самодостатньою підставою для розстрочення виконання рішення, а також не надано пояснень, як при запропонованому розстроченні будуть враховані інтереси позивача.

При цьому, колегія суддів погоджується з твердженням позивача, що вказане твердження містить описку, оскільки доводилось про наявність підстав для розстрочення виконання рішення не позивачем, а відповідачем, однак вказана описка не вплинула на

В свою чергу, у Господарському процесуальному кодексі України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (частини 1 і 5 статті 331 цього Кодексу).

На державу покладено позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі Чижов проти України , заява № 6962/02). За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції ( Корнілов та інші проти України , заява № 36575/02, ухвала від 07.10.2003). І навіть строк у два роки та сім місяців не був визнаний надмірним і не вважався таким, що суперечить вимозі стосовно його розумної тривалості, передбаченої у статті 6 Конвенції (ухвала від 17.09.2002 у справі Крапивницький та інші проти України , заява № 60858/00).

Отже, питання про розстрочення виконання рішення суду господарські суди мають вирішувати із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення.

При цьому, колегія суддів зазначає, про недопустимість ставити пріоритетність виконання одного рішення над іншим, а тому посилання відповідача на наявність іншого спору про стягнення з нього коштів за використання іншої земельної ділянки не впливає на можливість та необхідність виконання рішення у даній справі.

Колегією суддів встановлено, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів того, що розстрочення виконання рішення сприятиме досягненню балансу інтересів сторін, а також, що матеріальний стан боржника перешкоджає можливості належного виконання рішення, а тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви про розстрочення виконання рішення.

3.3. чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси за захистом яких мало місце звернення до суду

Порушенням права є такий стан суб`єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб`єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов`язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Враховуючи обставини справи у їх сукупності, позивач довів наявність порушення його прав відповідачем яке полягало у невиконанні обов`язку по своєчасній сплаті орендних платежів.

4. ВИСНОВКИ СУДУ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА:

4.1. висновки за результатами розгляду матеріалів справи

Позивачем за допомогою належних, допустимих та достатніх доказів доведено наявність грошового зобов`язання, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням здійсненого судом перерахунку, а підстави для розстрочення виконання рішення суду відсутні.

4.2. посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Відповідно до п. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно із частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 129 (п. 129.4) Податкового Кодексу України визначено, що пеня нараховується на суму заборгованості по орендній платі за землю з розрахунку 120% річних від облікової ставки НБУ.

Формула розрахунку є такою:

борг Х 1облікову ставку НБУ% : 365 Х к-сть днів прострочення Х 120%

Положеннями ч.ч. 1, 3, 4, 5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено наступне: За заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

5. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ:

5.1. мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу

Колегія суддів відхиляє доводи відповідача, що він належно обґрунтував документами та процесуальними документа наявність скрутного фінансового становища, зокрема наявністю боргів за користування іншою земельною ділянкою та податку на нерухомість, оскільки наявність боргів не свідчить про відсутність коштів та скрутне фінансове становище, так зокрема відповідачем не було подано ні виписок по рахункам підприємства ні документів податкової звітності, які б могли свідчити, що у відповідача відсутні кошти, а поточні результати господарської діяльності не забезпечують можливості погасити наявну заборгованість, а тому суд першої інстанції правомірно відхилив доводи відповідача у зв`язку з необґрунтованістю.

6. ВИСНОВКИ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ:

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.

Рішення Господарського суду Черкаської області від 16.11.2020 у справі №925/1120/20 підлягає залишенню без змін.

Апеляційна скарга Приватного підприємства Майбут на рішення Господарського суду Черкаської області від 16.11.2020 у справі №925/1120/20 задоволенню не підлягає.

7. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ:

7.1. Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги, згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України покласти на скаржника.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства Майбут на рішення Господарського суду Черкаської області від 16.11.2020 у справі №925/1120/20 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 16.11.2020 у справі №925/1120/20 залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Приватним підприємством Майбут .

4. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Сторони мають право оскаржити постанову в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді І.А. Іоннікова

Т.І. Разіна