Ухвала

від 06.09.2021 по справі 906/980/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"06" вересня 2021 р. м. Житомир Справа № 906/980/21

Господарський суд Житомирської області у складі судді Кудряшової Ю.В.,

розглядаючи заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Вантажне господарство" (вх. №1056 від 03.09.2021) про забезпечення позову (до подання позову)

до осіб, які можуть отримати статус учасника справи:

1) ОСОБА_1

2) Державного реєстратора Вільської сільської ради Черняхівського району Житомирської області Назімової Катерини Сергіївни

третя особа ОСОБА_2 ,

Без виклику учасників судового процесу.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вантажне господарство" звернулося до суду з заявою забезпечення позову (до подання позову), відповідно до якого заявник просить суд:

- накласти арешт шляхом заборони відчуження нерухомого майна:

земельної ділянки кадастровий номер: 1810136600:06:022:0038, площею 0,9274 га;

земельної ділянки кадастровий номер: 1810136600:06:022:0047, площею 0,008 га;

земельної ділянки кадастровий номер: 1810136600:06:022:0048, площею 0,1436 га;

земельної ділянки кадастровий номер: 1810136600:06:022:0049, площею 0165 га;

земельної ділянки кадастровий номер: 1810136600:06:022:0050, площею 0,6108 га.

Також заявник просить суд заборонити суб`єктам державної реєстрації прав, державним (кадастровим) реєстраторам, нотаріусам проводити будь-які реєстраційні дії щодо земельних ділянок:

земельної ділянки кадастровий номер: 1810136600:06:022:0038, площею 0,9274 га;

земельної ділянки кадастровий номер: 1810136600:06:022:0047, площею 0,008 га;

земельної ділянки кадастровий номер: 1810136600:06:022:0048, площею 0,1436 га;

земельної ділянки кадастровий номер: 1810136600:06:022:0049, площею 0165 га;

земельної ділянки кадастровий номер: 1810136600:06:022:0050, площею 0,6108 га.

Разом з цим заявник довів до відома суду, що ним здійснюється підготовка позову з наступними позовними вимогами:

- визнати незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 48109075 від 06.08.2019, прийняте Державним реєстратором Вільської сільської ради Черняхівського району Житомирської області Назімовою К.С., із подальшим скасуванням державної реєстрації прав на нерухоме майно ОСОБА_1 , номер запису про право власності: 32698192, на об`єкт нерухомого майна: земельну ділянку площею 0,9274, кадастровий номер: 1810136600:06:022:0038, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1887878218101.

В обґрунтування вимог заяви позивач зазначив, що в провадженні Корольовського районного суду м. Житомира перебувала цивільна справа №295/13300/19 за позовом ТОВ "Технічний сервіс". ТОВ "Вантажне господарство" до ОСОБА_1 , державного реєстратора Вільської сільської ради Черняхівського району Житомирського району Назімової К.С. про скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером: 1810136600:06:022:0038, площею 0,9274 га, яка перебувала у власності ОСОБА_1

03.09.2020 року провадження у цивільній справі № 295/13300/19 закрито на підставі п. 1 ст. 255 ЦПК України, оскільки спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Згадану ухвалу про закриття провадження у справі Житомирський апеляційний господарський суд залишив в силі.

Позивач же наголошував на тому, що не зважаючи на наявність існуючого судового спору у справі №295/13300/19 ОСОБА_1 (відповідач-1) була відчужена на користь гр. ОСОБА_2 земельна ділянка з кадастровим номером: 1810136600:06:022:0038, площею 0,9274 га, що підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 19.09.2019. В подальшому земельна ділянка з кадастровим номером: 1810136600:06:022:0038, площею 0,9274 га стала архівною ділянкою у зв`язку з її поділом на чотири окремі земельні ділянка площею 0,1436 га, 0,1650 га, 0,6108 га та 0,0080 га, з кадастровими номерами 1810136600:06:022:0047, 1810136600:06:022:0048, 1810136600:06:022:0049, 1810136600:06:022:0050 та з окремим формуванням ділянки з кадастровим номером 18101366000:60:022:0030 яка сформована частково за рахунок архівної ділянки.

Разом з цим, позивач зауважує, що об`єкти нерухомості, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та належать на праві власності TОB "Вантажне господарство", а саме: ремонтна майстерня (літ. "В") площею 1684,5 кв.м, склад-ангар (літ. "Й") площею 573,6 кв.м, склад тари (літ. "Ф"), площею 94,9 кв.м, очисна споруда (літ. "Ю") площею 4,0 кв.м, насосна (літ. "Я") площею 11,8 кв.м, розташовуються в межах земельних ділянок: 1810136600:06:022:0048, 1810136600:06:022:0049, 1810136600:06:022:0050, 1810136600:06:022:0047, 1810136600:06:022:0038, 18101366000:60:022:0030, що підтверджується висновком комісійної судової земельно-технічної експертизи від 02.08.2021 №374/08-2021.

Позивач відзначає, що ОСОБА_1 (відповідач-1) протиправно оформив на себе земельну ділянку з кадастровим номером: 1810136600:06:022:0038, чим обмежив доступ до нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить на праві власності позивачу, а в послідуючому здійснив відчуження земельної ділянки (1810136600:06:022:0038).

Отже, ТОВ "Вантажне господарство" вважає, що за наведених обставин подальше відчуження земельних ділянок може не лише істотно ускладнити, а і фактично унеможливити виконання рішення суду про скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, що в свою чергу не дозволить забезпечити поновлення порушених законних прав позивачів.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши пояснення учасників процесу, господарський суд дійшов висновку про відмову в задоволенні вимог заяви, враховуючи наступне.

Реалізація права на судовий захист, гарантованого кожному статтями 55, 124 Конституції України, багато в чому залежить від належного правового механізму, складовою якого, зокрема, є інститут забезпечення позову в судовому процесі.

Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача або інших осіб з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення (постанова Верховного суду України від 18.01.2017 у справі № 6-2552цс16).

Як зазначає Верховний Суд у постанові від 15.01.2019 у справі №915/870/18, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Вищого господарського суду України, викладених в постанові №16 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Перевіривши зазначені позивачем фактичні обставини, дослідивши долучені до заяви докази, суд не вважає доведеною та належним чином підтвердженою необхідність вжиття заходів забезпечення позову у зазначений позивачем спосіб, виходячи з наступного.

Суд зазначає, що метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також забезпечення можливості реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Наведені заявником обставини, як підстави для застосування заходів забезпечення позову, ґрунтуються на припущеннях позивача, не відповідають принципам обґрунтованості і адекватності, забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також не доводять імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Зазначені підстави не свідчить про існування обставин, які можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, як цього вимагає ст. 136 ГПК України. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість того, що спірні земельні ділянки можуть бути відчужені без наведення доказів таким підозрам не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Дана заява про вжиття заходів забезпечення позову містить лише посилання на те, що невжиття заходів забезпечення може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, проте, жодного обґрунтування, в тому числі доказів, наявності підстав для таких висновків, заявником не наведено.

Враховуючи наведене, у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову слід відмовити.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись статтями 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Вантажне господарство" (вх. №1056 від 03.09.2021) про забезпечення позову (до подання позову).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в строк та в порядку, передбаченому ст. 255 ГПК України та п. 17.5) Перехідних положень ГПК України.

Ухвалу суду підписано: 06.09.2021.

Суддя Кудряшова Ю.В.

Друк:

1 - в справу

2 - заявнику - ТОВ "Вантажне господарство" (рек.),

3 Маліновському В.С. (рек.),

4 - Державному реєстратору Вільської сільської ради Черняхівського району Житомирської області Назімовій К.С. (рек.),

5 - ОСОБА_2 (рек..