Постанова

від 31.08.2021 по справі 390/1715/19

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

іменем України

31 серпня 2021 року м. Кропивницький

справа № 390/1715/19

провадження № 22-ц/4809/1170/21

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах Чельник О.І. (головуючий, суддя-доповідач), Єгорової С.М., Черненка В.В.

за участю секретаря судового засідання Кравченко Я.С.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Нива-2010 ,

відповідач - ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Гаївське , Приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу Ковальова Олена Олегівна,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 20 квітня 2021 року ,у складі судді Терещенка Д.В.,

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Нива-2010 (далі по тексту ТОВ Нива-2010 ) звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Гаївське (далі по тексту ТОВ Агрофірма Гаївське ), Приватного нотаріуса Кропивницького міського нотаріального округу Ковальової Олени Олегівни про визнання договору оренди землі недійсним та скасування запису про державну реєстрацію іншого речового права.

В обґрунтування заявленого позову посилалося на те, що сільськогосподарський виробничий кооператив НИВА , правонаступником якого з 29 травня 2010 року є Товариство з обмеженою відповідальністю Нива-2010 , є землекористувачем земельної ділянки з кадастровим номером 3522580900:02:000:0335 площею 4,9083 га. Зазначена земельна ділянка належить ОСОБА_1 на підставі державного акту на право приватної власності на землю ІV-КР№002788, виданого 29.03.2002. Реалізуючи своє право власності ОСОБА_1 уклав 24 жовтня 2009 року договір оренди земельної ділянки з ТОВ Нива-2010 . Відповідно до п.3.1 договору цей договір укладено на 15 років, починаючи з дати його державної реєстрації у Кіровоградському районному відділі КРФ ДП ЦДЗК при Держкомземі України . Вищезазначений договір підписаний сторонами без зауважень та зареєстрований у Кіровоградському районному відділі КРФ ДП ЦДЗК при Держкомземі України , про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 29 липня 2010 за № 041037200351. 11 грудня 2019 з інформації з Державного реєстру речового права на нерухоме майно ТОВ Нива-2010 стало відомо, що приватним нотаріусом Ковальовою О.О. 26 листопада 2018 внесено запис про речове право №29198423 до державного реєстру речового права, згідно з яким земельна ділянка з кадастровим номером 3522580900:02:000:0335 перебуває в оренді у ТОВ Агрофірма Гаївське на підставі договору оренди землі від 21 листопада 2019 року. Станом на момент укладення договору оренди землі 24 жовтня 2009 діяв Порядок державної реєстрації договорів оренди землі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 №2073, який визначав єдині умови реєстрації договорів оренди та договорів суборенди земельних ділянок. Згідно з п.2 вказаного Порядку державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок. Датою реєстрації договору оренди у Книзі записів є дата засвідчення факту державної реєстрації. Договір оренди земельної ділянки від 24 жовтня 2009 року, на який посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, містить відмітку про його реєстрацію у Кіровоградському районному відділі КРФ ДП ЦДЗК при Держкомземі України , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 29 липня 2010 за №041037200351, підпис особи, яка провела реєстрацію, скріплена печаткою. Таким чином, строк дії договору оренди землі від 24 жовтня 2009, який укладений між СВК НИВА та ОСОБА_1 спливає 29 липня 2025 року. З 01 січня 2013 року почала діяти нова система реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, передбачена викладеним у новій редакції Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень . Законодавством не було передбачено автоматичного перенесення відомостей про реєстрацію договорів оренди земельних ділянок з Державного реєстру земель до Державного реєстру прав, що призвело до того, що у Державному реєстрі прав була відсутня інформація про чинні правовідносини оренди земельних ділянок, права на які виникли до 2013 року. Державний реєстратор є суб`єктом владних повноважень і повинен здійснювати усі можливі дії задля недопущення подвійної державної реєстрації одних і тих самих прав, а тому повинен запитувати інформацію про наявність чи відсутність державної реєстрації у органів, що здійснювали таку реєстрацію до 1 січня 2013 року. Отже, здійснення запиту для встановлення наявності або відсутності вже зареєстрованих речових прав, які виникли до 01 січня 2013 року на об`єкт нерухомого майна є не правом, а обов`язком державного реєстратора. Одночасне існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну земельну ділянку суперечить засадам офіційного визнання і підтвердження державою фактів виникнення прав на нерухоме майно, є порушенням чинного законодавства та інтересів позивача, за яким право оренди земельної ділянки зареєстровано первинно та не припинялося. Разом із тим, в порушення вимог законодавства України, приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Ковальовою Оленою Олегівною при проведенні державної реєстрації речового права за договором оренди землі від 21 листопада 2018, укладеного між ОСОБА_1 (орендодавцем) та ТОВ Агрофірма Гаївське (орендарем) належним чином не перевірено наявність права оренди на дану земельну ділянку за позивачем, внаслідок чого неправомірно здійснено повторну реєстрацію договору оренди однієї і тієї ж самої земельної ділянки, що є недопустимим, оскільки зумовлює ситуацію, за якої одна і та ж земельна ділянка була передана в оренду різним орендарям. Невикористання належним чином наданих державному реєстратору повноважень, зокрема щодо направлення запиту до органів Держземагентства про отримання правовстановлюючого документу (договору оренди земельної ділянки), нез`ясування певних обставин призвело до прийняття помилкових рішень, якими порушено права ТОВ НИВА-2010 за укладеним раніше та чинним на даний час договором оренди. Здійснивши державну реєстрацію права користування за договором оренди від 21 листопада 2018 під час дії договору оренди землі від 24 жовтня 2009, укладеного між СВК НИВА та ОСОБА_1 , державний реєстратор порушив вимоги закону. Право або інтерес позивача, який вважає себе орендарем земельної ділянки, може бути порушено внесенням до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про наявність права оренди іншої особи. Тому належним способом захисту права або інтересу позивача у такому разі є скасування запису про проведену державну реєстрацію права оренди (частина друга статті 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ). З урахуванням викладеного позивач вважав, що є достатньо підстав для поновлення порушеного права ТОВ НИВА-2010 шляхом визнання недійсним договору оренди землі від 21 листопада 2018, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ Агрофірма Гаївське , зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права за № 29198423 від 26 листопада 2018 за ТОВ Агрофірма Гаївське та скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію іншого речового права 29198423 від 26 листопада 2018 щодо земельної ділянки площею 4,9083 га з кадастровим номером 3522580900:02:000:0335.

Посилаючись на зазначені обставини просило суд визнати недійсним договір оренди землі від 21 листопада 2018 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Гаївське , зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права за №29198423 від 26 листопада 2018 року; скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про державну реєстрацію іншого речового права 29198423 від 26 листопада 2018 року щодо земельної ділянки площею 4,9083 га з кадастровим номером 3522580900:02:000:0335.

Рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 20 квітня 2021 року позов задоволено частково . Визнано недійсним договір оренди землі від 21 листопада 2018 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Гаївське , зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права за № 29198423 від 26 листопада 2018. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. Вирішено питання судових витрат.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.

ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , підтримав доводи поданої апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Представник ТОВ Нива-2010 Тупало М.П. просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Інші учасники у судове засідання апеляційного суду не з`явилися. Про час та місце слухання справи були повідомлені належним чином. Причини неявки суду не повідомили.

Колегія суддів постановила ухвалу про слухання справи у відсутності представника ТОВ Агрофірма Гаївське та приватного нотаріусу Кропивницького міського нотаріального округу Ковальової О.О. на підставі ч.2 ст.372 ЦПК України.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Судом встановлено та підтверджено письмовими доказами по справі, що 24 жовтня 2009 року між ОСОБА_1 та СВК Нива (правонаступником якого з 29 травня 2010 року є Товариство з обмеженою відповідальністю Нива-2010 ) було укладено договір оренди земельної ділянки площею 4,91 га, строком на 15 років, починаючи з дати його державної реєстрації у Кіровоградському районному відділі КРФ ДП ЦДЗК при Держкомземі України (державної реєстрації), за умовами якого ОСОБА_1 передав в оренду позивачеві в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Бережинської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області. Договір зареєстровано у Кіровоградському районному відділі КРФ ДП ЦДЗК при Держкомземі України , про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис 29 липня 2010 року, реєстраційний номер 041037200351 (а.с.14-15).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №192531516 від 11 грудня 2019 12:55:44, актуальна інформація про об`єкт нерухомого майна: реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1690058735225; об`єкт нерухомого майна: земельна ділянка; кадастровий номер: 3522580900:02:000:0335; опис об`єкта: площа(га): 4.9083, дата державної реєстрації земельної ділянки: 29.03.2002, орган, що здійснив держану реєстрацію земельної ділянки: Кіровоградський районний відділ КРФ ДП Центр ДЗК; цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Актуальна інформація про право власності: номер запису про право власності: 28842591; дата, час державної реєстрації: 06 листопада 2018 16:12:49; державний реєстратор: приватний нотаріус Коваленко Галина Григорівна, Кропивницький районний нотаріальний округ, Кіровоградська обл.; підстава виникнення права власності: державний акт на право приватної власності на землю, серія та номер: IV-КР №002788, виданий 29.03.2002, видавник: Кіровоградська райдержадміністрація; підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 43964595 від 09 листопада 2018 15:27:26, приватний нотаріус Коваленко Галина Григорівна, Кропивницький районний нотаріальний округ, Кіровоградська обл.; форма власності: приватна; розмір частки: 1; власник: ОСОБА_1 . Актуальна інформація про державну реєстрацію іншого речового права: номер запису про інше речове право: 29198423; дата, час державної реєстрації: 26 листопада 2018 10:51:44; державний реєстратор: приватний нотаріус Ковальова Олена Олегівна, Кропивницький міський нотаріальний округ, Кіровоградська обл.; підстава виникнення іншого речового права: договір оренди землі, серія та номер:б/н, виданий 21 листопада 2018, видавник ОСОБА_1 , ТОВ Агрофірма Гаївське ; підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 44346818 від 30 листопада 2018 13:17:56, приватний нотаріус Ковальова Олена Олегівна, Кропивницький міський нотаріальний округ, Кіровоградська обл.; вид іншого речового права: право оренди земельної ділянки; зміст, характеристика іншого речового права: строк дії: 21 листопада 2025, з правом пролонгації; відомості про суб`єкта іншого речового права: орендар: Товариство з обмеженою відповідальність Агрофірма Гаївське , код ЄДРПОУ:33321190, країна реєстрації: Україна, орендодавець: ОСОБА_1 ; опис об`єкта іншого речового права: площа 4,9083 га, кадастровий номер: 3522580900:02:000:0335 (а.с.16).

Вказана інформація підтверджує, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 3522580900:02:000:0335 та те, що між ним та ТОВ Агрофірма Гаївське дійсно 21 листопада 2018 укладено договір оренди землі, який зареєстрований 26 листопада 2018 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права за №29198423. Копія даного договору оренди землі відсутня в матеріалах справи, оскільки відповідачами ОСОБА_1 та ТОВ Агрофірма Гаївське проігноровано ухвалу суду від 21 грудня 2019 року та не надано витребуваний судом договір оренди землі.

Відповідач ОСОБА_1 та його представники наполягають на тому, що договір оренди землі від 24 жовтня 2009 було розірвано, а після розірвання ОСОБА_1 укладено договір з ТОВ Агрофірма Гаївське .

На підтвердження своєї позиції відповідачем ОСОБА_1 надано копію додаткової угоди про розірвання договору оренди землі від 24 жовтня 2019, яка укладена 02.2018 між ТОВ Нива-2010 , в особі генерального директора Скаленка Григорія Івановича, який діяв на підставі статуту, та ОСОБА_1 , відповідно до якої сторони домовилися розірвати договір оренди землі від 24 жовтня 2009, укладений сторонами щодо земельної ділянки кадастровий номер 3522580900:02:000:0335, площею 4,9 га, між сторонами відсутні неврегульовані спори щодо виконання договору та будь-які претензії, угода набирає чинності з моменту її підписання сторонами, реєстрація додаткової угоди здійснюється однією із сторін, угоду складено у двох оригінальних примірниках, що мають рівну юридичну силу. Зазначена копія додаткової угоди не місить підпису ОСОБА_1 (а.с.64), та не зареєстрована в установленому законодавством порядку.

У витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №146775502 від 26 листопада 2018, в якому зазначена актуальна інформація про об`єкт нерухомого майна: реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1690058735225; об`єкт нерухомого майна: земельна ділянка; кадастровий номер: 3522580900:02:000:0335; опис об`єкта: площа(га): 4.9083, дата державної реєстрації земельної ділянки: 29 березня 2002, орган, що здійснив державну реєстрацію земельної ділянки: Кіровоградський районний відділ КРФ ДП Центр ДЗК; цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Інформація про інше речове право: номер запису про інше речове право: 28842748, дата, час державної реєстрації: 06 листопада 2018 16:12:49; державний реєстратор: приватний нотаріус Коваленко Галина Григорівна, Кіровоградський районний нотаріальний округ, Кіровоградська обл.; підстава виникнення іншого речового права: договір оренди землі, серія та номер: б/н, виданий 02 листопада 2018, видавник: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 ; підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 43964595 від 09 листопада 2018 15:27:26, приватний нотаріус Коваленко Галина Григорівна, Кіровоградський районний нотаріальний округ, Кіровоградська обл.; вид іншого речового права: право оренди земельної ділянки; зміст, характеристика іншого речового права: строк дії: 02 листопада 2025, з правом пролонгації; відомості про суб`єкта іншого речового права: Орендар: ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , країна громадянства: Україна, Орендодавець: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , країна громадянства: Україна; опис об`єкта іншого речового права: площа 4,9083 га, кадастровий номер: 3522580900:02:000:0335. Інше речове право припинено, дата, час державної реєстрації: 19 листопада 2018 16:07:15; підстава: додаткова угода про припинення дії договору оренди землі від 2 листопада 2018 року, серія та номер: б/н, виданий 16 листопада 2018, видавник: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 ; відомості внесено до реєстру: 26 листопада 2018 10:37:18, приватний нотаріус Коваленко Галина Григорівна, Кіровоградський районний нотаріальний округ, Кіровоградська обл., індексний номер рішення: 44237423 (а.с.62).

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідачами на час укладення оспорюваного правочину вимог законодавства у сфері оренди земельних ділянок не дотримано, а право орендаря - ТОВ Нива-2010 на спірну земельну ділянку порушено, договір оренди землі від 21 листопада 2018 року підлягає визнанню недійсним на підставі ч.1 ст.203, ч.1 ст.215 ЦК України, оскільки він укладений у період дії попереднього договору.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, виходячи з такого.

Згідно зі статтею 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, зокрема, шляхом: визнання правочину недійсним; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені статтею 203 ЦК України. Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Частиною четвертою статті 124 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Законом України Про оренду землі .

Згідно з ч.1 ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

За приписами ч.1 ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 27 Закону України Про оренду землі орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Орендодавець зобов`язаний не вчиняти дій, які би перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою (абзац четвертий частини другої статті 24 Закону України Про оренду землі ).

Відповідно до вимог ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільною законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Внаслідок укладення оскарженого договору між ТОВ Агрофірма Гаївське отримало право оренди земельною ділянкою, що стало перешкодою для позивача у реалізації аналогічного права щодо тієї самої земельної ділянки.

Одночасне існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну і ту ж земельну ділянку суперечить вимогам закону, який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою речових та інших прав, які підлягають державній реєстрації, та призводить до порушення права позивача як орендаря.

Такий правовий висновок висловлено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року в справі № 587/2331/16-ц (провадження № 14-411цс19), від 09 жовтня 2019 року в справі № 387/1095/17 (провадження № 14-414цс19), від 20 листопада 2019 року в справі № 669/930/16-ц (провадження № 14-486цс19), від 15 січня 2020 року в справі № 587/2326/16-ц (провадження № 14-442цс19) та в постанові Верховного Суду від 11 грудня 2019 року в справі № 378/146/18 (провадження № 61-44278св18), підстав відступати від яких колегія суддів не вбачає.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про порушення права позивача на оренду земельної ділянки та наявність підстав для визнання оскарженого договору від 21 листопада 2018 року недійсним, оскільки правочин вчинено з порушенням ст.24 Закону України Про оренду землі від 06 жовтня 1998 та ст.ст.13, 525, 526 ЦК України.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст.11 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Частиною 2 статті 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (у редакції, чинній до 16 січня 2020, яка діяла на час звернення з позовом у цій справі) було визначено порядок внесення записів до Державного реєстру прав, змін до них та їх скасування. Так, за змістом зазначеної норми у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав. У разі скасування судом документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 01 січня 2013, або скасування записів про державну реєстрацію прав, інформація про які відсутня в Державному реєстрі прав, запис про державну реєстрацію прав вноситься до Державного реєстру прав та скасовується.

Однак згідно із Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству , який набрав чинності з 16 січня 2020, статтю 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень викладено у новій редакції.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини третьої статті 26 Закону України № 1952 (у редакції, чинній з 16 січня 2020 року) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

У розумінні положень наведеної норми у чинній редакції, на відміну від положень ч.2 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, наразі способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав. При цьому з метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Тобто з 16 січня 2020 такого способу захисту порушених речових прав, як скасування запису про проведену державну реєстрацію права закон не передбачає, оскільки цей спосіб захисту вже не може призвести до настання реальних наслідків щодо скасування державної реєстрації прав за процедурою, визначеною у Законі України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Вказане узгоджується з правовими позиціями викладеними у постановах Верховного Суду від 03.09.2020 у справі № 914/1201/19, від 23.06.2020 у справах № 906/516/19, № 905/633/19, № 922/2589/19, від 30.06.2020 у справі № 922/3130/19, від 14 липня 2020 у справі № 910/8387/19, від 20.08.2020 у справі № 916/2464/19, від 28 жовтня 2020 № 910/10963/19 .

Враховуючи викладене вище колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що вимога позивача про скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про державну реєстрацію іншого речового права 29198423 від 26 листопада 2018 щодо земельної ділянки площею 4,9083 га з кадастровим номером 3522580900:02:000:0335, задоволенню не підлягає, оскільки застосування такого способу судового захисту, в практичному аспекті не зможе забезпечити і гарантувати йому відновлення порушеного права.

Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду не спростовують.

Відповідно до ч.1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому на підставі статті 375 ЦПК України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 - 384 ЦПК України

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 20 квітня 2021 рокубез змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 06 вересня 2021 року.

Головуючий суддя О.І. Чельник

Судді C .М. Єгорова

В.В. Черненко