Рішення

від 26.08.2021 по справі 488/1526/15-ц

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 488/1526/15-ц

Провадження № 2/488/13/21 р.

РІШЕННЯ

Іменем України

26.08.2021 року м. Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого по справі судді - Селіщевої Л.І.,

при секретарі - Глубоченко О.О.,

за участю третьої особи - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Адміністрації Корабельного району Миколаївської міськради до ОСОБА_2 про зобов`язання особи, яка здійснила самочинне будівництво, здійснити перебудову, -

в с т а н о в и в :

Позивач - Адміністрація Корабельного району Миколаївської міськради (далі- Адміністрація) звернулася до суду із позовом до відповідача - ОСОБА_3 , в обґрунтування якого вказала, що відповідачка є власницею квартири АДРЕСА_1 . Власницею сусідньої квартири АДРЕСА_2 у цьому ж багатоквартирному житловому будинку є ОСОБА_1 , третя особа по даній справі.

Після проведеної перевірки за зверненням ОСОБА_1 у 2014 році, позивачем було виявлено факт приєднання відповідачкою частини місця загального користування (тамбуру), площею 1,8 кв.м. до належної їй квартири АДРЕСА_3 , на відстані 0,20 м. від входу до квартири АДРЕСА_2 . Внаслідок цього, ОСОБА_1 , яка не надавала згоди на таке приєднання, створені перешкоди у користуванні усією площею коридору загального користування, а також перешкоди вільному відкриттю вхідних дверей до її квартири.

Позивач також зазначив, що за порушення правил користування жилими будинками і жилими приміщеннями та самовільне перепланування квартири, відповідачка притягувалась до адміністративної відповідальності за ст. 150 КУпАП. Крім цього, відповідачу було направлено лист-попередження про усунення порушень містобудівного законодавства та запропоновано добровільно виконати роботи з демонтажу перегородки та привести коридор загального користування (тамбур) до попереднього стану.

Посилаючись на викладене і неможливість в позасудовому порядку врегулювати вказаний спір, позивач з урахуванням наданих уточнень, просив:

-зобов`язати ОСОБА_2 за власний рахунок провести відповідну перебудову у коридорі загального користування між квартирами АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , шляхом знесення перегородки та перенесення вхідних дверей квартири АДРЕСА_3 , розміщених на площі 1,8 кв.м. у коридорі загального користування та зобов`язати привести коридор загального користування до стану, що передував порушенню.

Ухвалою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 02.11.2017 р. за клопотанням представника позивача, до участі в справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних позовних вимог на предмет спору були залучені - КП ММБТІ, ГУ ДСНС у Миколаївській області, ТОВ Науково-вишукувальний центр будівельних конструкцій, Управління ДАБК Миколаївської міськради.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити.

Відповідач - ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, була повідомлена належним чином про час та місце судового засідання, причини неявки суду невідомі. Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти позову через його необґрунтованість та пояснила, що реконструкція квартири, що належить відповідачці ОСОБА_2 , була здійснена ще у 1999 році і це було здійснено зі згоди попередніх власників квартири АДРЕСА_2 . На час здійснення реконструкції були отримані позитивні висновки від компетентних органів, і відповідач неодноразово зверталась до позивача з приводу дозволу на перепланування, проте через спір з ОСОБА_1 такий дозвіл не був отриманий.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити, і пояснила, що вона придбала квартиру АДРЕСА_4 у 2012 році, і на той час реконструкція квартири АДРЕСА_3 вже була проведена. Проте попередні власники квартири АДРЕСА_2 не надавали згоди на таку реконструкцію та зменшення площі тамбуру, що перебуває у їх спільному користуванні, та не попереджували її про реконструкцію. Також ОСОБА_1 вказала, що через самочинне перепланування двері її квартири не можуть відкриватися у повному обсязі, що створює їй незручності.

Представники третіх осіб без самостійних вимог - ГУ ДСНС у Миколаївській області, Управління ДАБК Миколаївської міськради підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Представник третьої особи без самостійних вимог - КП ДЄЗ Океан у судове засідання не з`явився, був повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі. У матеріалах справи наявна заява представника третьої особи про слухання справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представники третіх осіб без самостійних вимог - КП ММБТІ та ТОВ Науково-вишукувальний центр будівельних конструкцій у судове засідання не з`явилися, були повідомлені про час та місце судового засідання належним чином, причини неявки суду невідомі, заяв від них до суду не надходило.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи та дослідивши надані суду письмові докази по справі, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Стаття 12 ЦПК України визначає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частинами першою, четвертою-сьомою статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Недоведеність обставин, на наявності яких наполягає позивач - є підставою для відмови у позові; а у разі якщо на тому наполягає відповідач - для відхилення його заперечень проти позову, а, відповідно, для задоволення вимог позивача.

В силу приписів ч.ч.1,2 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, припинення дії, яка порушує право та відновлення становища, яке існувало до порушення.

Частиною другою статті 382 ЦК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), передбачено, що власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.11.2011 року № 14рп/2011 положення пункту 2 статті 10 Закону України Про приватизацію державного житлового фонду необхідно розуміти так, що власники квартир дво- або багатоквартирних житлових будинків та житлових приміщень у гуртожитку, незалежно від підстав набуття права власності на такі квартири, житлові приміщення, є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою.

Виходячи з висновків, викладених у Рішенні Конституційного Суду України від 02.03.2004 р. № 4-рп/2004, та згідно з Конституцією України всі суб`єкти права власності рівні перед законом. У багатоквартирних будинках всі власники є рівними у праві володіти, користуватися і розпоряджатися допоміжними приміщеннями. Ніхто з власників квартир не має пріоритетного права користуватися та розпоряджатися цими приміщеннями, у тому числі, з питань улаштування мансард, надбудови поверхів тощо.

Питання щодо згоди співвласників допоміжних приміщень на надбудову поверхів, улаштування мансард у багатоквартирних будинках, на вчинення інших дій стосовно допоміжних приміщень (оренда тощо) вирішується відповідно до законів України, які визначають правовий режим власності.

Відповідно до 179 Житлового кодексу Української РСР користування будинками державного і громадського житлового фонду, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов`язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіям, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Статтею 152 ЖК УРСР (у редакції, яка діяла на час виникнення правовідносин) було передбачено, що переобладнання і перепланування жилого будинку (квартири), що належить громадянинові на праві приватної власності, провадяться з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів.

Пунктом 4 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою КМУ від 24.01.2006 р. № 45, передбачено, що власник, наймач (орендар) приміщень житлових будинків має право на: переобладнання та перепланування житлових і підсобних приміщень, балконів і лоджій за відповідними проектами без обмеження інтересів інших громадян, які проживають у будинку, з дозволу власника будинку та органу місцевого самоврядування, виданого в установленому порядку.

Згідно з пунктом 1.4 Правил утримання житлових будинків та прибудинкової території, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 17 травня 2005 року № 76, переобладнання та перепланування жилих будинків, жилих і нежилих в будинках приміщень дозволяється робити після одержання дозволу виконавчого комітету місцевої ради народних депутатів відповідно до законодавства. До елементів перепланування жилих приміщень належать: перенесення і розбирання перегородок, перенесення і влаштування дверних прорізів, улаштування і переустаткування тамбурів, прибудова балконів на рівні перших поверхів багатоповерхових будинків. Власник, наймач (орендар) жилого будинку, жилого чи нежилого в жилому будинку приміщення, що припустив самовільне переобладнання або перепланування, що призводить до порушення конструктивних елементів або засобів протипожежного захисту, зобов`язаний за свій рахунок привести це приміщення до попереднього стану. У разі, якщо самовільне перепланування або переобладнання приводить до погіршення технічного стану жилого будинку в цілому та порушуються права інших споживачів, зазначені роботи виконуються виконавцем послуг, питання відшкодування вартості цих робіт власником, наймачем (орендарем) жилого будинку, жилого чи нежилого у жилому будинку приміщення вирішується у судовому порядку.

Судом встановлено, що відповідачка по даній справі - ОСОБА_4 є власницею квартири АДРЕСА_3 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 04.07.2003 р. (а.с. 76-77). Згідно вказаного свідоцтва вказана квартира має загальну площу 68,20 кв.м. Така ж сама загальна площа квартири відповідачки зазначена в інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (а.с. 132).

Квартира АДРЕСА_2 у цьому ж багатоквартирному житловому будинку належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 09.08.2012 року, який був посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Іваненко С.В. за реєстр. № 889. Загальна площа цієї квартири - 53,30 кв.м., житлова площа - 30,70 кв.м.

Із наявної у справі копії технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_3 , яка виготовлена Миколаївським МБТІ станом на 21.08.2014 р., вбачається, що за рахунок самочинної реконструкції та приєднання частини коридору загального користування площею 1,8 кв.м., загальна площа цієї квартири збільшена та становить - 70,0 кв.м. (а.с. 67-69).

Дане підтверджується також довідкою Миколаївського МБТІ за № 2-1063 від 21.08.2014 р. (а.с. 20).

Постановою адмінкомісії при Адміністрації Корабельного району Миколаївської міськради за № 120 від 17.09.2014 р. відповідачка - ОСОБА_3 була притягнута до адміністративної відповідальності за ст. 150 КУпАП, за самовільне перепланування у квартирі та порушення Правил користування приміщеннями житлових будинків, на неї було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 51 грн. Дана постанова відповідачкою не оскаржувалась та набрала законної сили.

Відповідно до п.п. 4.9.3., 4.9.4., 4.9.7., 4.9.8. Положення про адміністрацію Корабельного району Миколаївської міськради, затверджено рішенням Миколаївської міськради № 36/2 від 12.12.2013 р. (яка діяла на час виникнення спірних правовідносин і на час звернення позивача до суду із даним позовом), до повноважень адміністрації входили:

-видання розпоряджень про дозвіл на переобладнання і перепланування жилих будинків (квартир), що належить громадянам на праві приватної

власності, та жилих і нежилих приміщень у жилих багатоквартирних

будинках (гуртожитках) на підставі позитивних висновків відповідних

органів;

-видання розпоряджень про дозвіл на переобладнання та перепланування квартир, кімнат у гуртожитках без внесення змін у несучі конструкції, улаштування балконів та лоджій без додаткового надання земельної ділянки (з метою поліпшення житлових умов у багатоквартирних житлових будинках) на підставі позитивних висновків управління містобудування та архітектури Миколаївської міськради та відповідних служб згідно з чинним законодавством;

-підготовка матеріалів до суду щодо знесення самовільно побудованих будівель і споруд, у разі відхилення від існуючого проекту та порушення будівельних норм і правил;

-видання розпоряджень про прийняття в експлуатацію переобладнаних та перепланованих квартир, що належать громадянинові на праві приватної власності, жилих і нежилих приміщень у жилих багатоквартирних будинках (гуртожитках), у тому числі, виконаних без отримання дозволу, на підставі позитивних висновків відповідних органів.

Положеннями статі 144 Конституції України та статті 73 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні передбачено, що акти органів місцевого самоврядування, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також, громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Відповідно до статті 6 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється, зокрема місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування.

Судовим розглядом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що у вересні 2014 року відповідачка по даній справі - ОСОБА_5 зверталася до Адміністрації Корабельного району з приводу оформлення здійсненої нею самочинної прибудови до своєї квартири частини тамбуру загального користування (а.с. 12).

При цьому, Тимчасовим переліком документів, необхідних для підготовки розпорядження про прийняття в експлуатацію переобладнаних та перепланованих квартир, виконаних без отримання дозволу, розробленим до п. 4.9.8. Положення про адміністрацію Корабельного району Миколаївської міськради, затверджено рішенням Миколаївської міськради № 5/3 від 21.04.2011 р. зі змінами, внесеними рішенням № 36/2 від 12.12.2013 р., передбачено, що у разі розширення квартири за рахунок місць загального користування необхідно надати погодження власника суміжної квартири.

Проте судом встановлено, що такого погодження відповідачка до своєї заяви не надала, натомість власниця суміжної квартири, третя особа по даній справі - ОСОБА_1 звернулась до Миколаївської міськради з приводу самочинного захоплення відповідачкою частини тамбуру загального користування та неможливість вирішити виниклий конфлікт (а.с. 30). Після цього було проведено комісійне обстеження, за наслідками якого складений акт від 20.08.2014 р. (а.с. 25), та зафіксовано відсутність дозволу та проектної документації на приєднання відповідачкою до своєї квартири частини тамбуру загального користування, а також влаштування з боку загальних вхідних дверей вбудованої шафи для господарських потреб.

В подальшому, позивачем на адресу відповідачки був направлений лист-попередження від 25.11.2014 р. (а.с. 21), яким було зобов`язано відповідачку самостійно демонтувати перегородку та привести самовільно зайняту частину тамбуру у придатний для сумісного використання стан, а також вирішити питання щодо спільного користування вбудованою шафою для господарських потреб, у строк до 01.01.2015 року.

Відповідно до п. 2.10 Положення про порядок розгляду питань, пов`язаних із самочинним будівництвом та поверненням самовільно зайнятих земельних ділянок, затвердженого рішенням Миколаївської міськради № 5/15 від 21.04.2011 року, - адміністрації районів міста звертаються з відповідними позовами до суду при проведенні забудовниками самочинної внутрішньої реконструкції, переплануванні та переобладнанні квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирних житлових будинках, реконструкції приміщень з будівництвом прибудов до багатоквартирних житлових будинків та інших будівель, а також балконів, лоджій та гаражів без відповідних дозвільних документів, у тому числі з самовільним зайняттям земельних ділянок.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачка - ОСОБА_2 самочинно приєднала до належної їй квартири АДРЕСА_3 частину тамбуру загального користування, площею 1,8 кв.м., внаслідок чого загальна площа квартири збільшилася до 70 кв.м., замість загальної площі у розмірі 68,2 кв.м., які вказані у правовстановлюючому документі на цю квартиру - свідоцтві про право власності на житло від 04.07.3003 р. Такі дії відповідачки суперечили вимогам діючого на той час законодавства та зробили неможливим доступ інших мешканців будинку, зокрема, ОСОБА_1 , до усієї площі приміщення загального користування - тамбуру.

Суд також вважає необхідним зазначити, що будь-який власник або інша особа, яка на відповідній правовій підставі користується житловим чи нежитловим приміщенням, не наділяється абсолютним правом вирішувати питання про порядок використання (переобладнання, перепланування тощо) місць загального користування чи на власний розсуд обмежувати права інших співвласників.

Доказів, які б спростовували вищевикладені висновки суду, відповідачка не надала.

Доводи представника відповідача щодо відсутності порушень прав та інтересів інших осіб - ОСОБА_1 суд знаходить безпідставними та необґрунтованими з мотивів, що викладені судом вище.

Доказів того, що попередні власники квартири АДРЕСА_2 надавали згоду на влаштування спірної перегородки у тамбурі загального користування судом не здобуто. Наявні у матеріалах справи заяви ФОП ОСОБА_6 , ОСОБА_7 (а.с. 74-75), на думку суду, не є безспірним підтвердженням такої згоди.

Висновок проведеної по справі судової будівельно-технічної експертизи № 125-111 від 28.02.2019 р., на думку суду, також не спростовує вищенаведені доводи, оскільки сама по собі відповідність самочинно встановленої відповідачкою перегородки вимогам будівельних норм, не змінює правового режиму користування приміщеннями загального користування, про що судом зазначалося вище. До того ж, експертним дослідженням встановлено, що при одночасному відкриванні вхідних дверей квартир АДРЕСА_2 і АДРЕСА_3 спостерігається часткове перекривання на 0,5 м. дверного прорізу квартири АДРЕСА_3 , що не створює перешкод до доступу до квартири АДРЕСА_2 . Однак для усунення перешкод при повному відкриванні дверей квартири АДРЕСА_2 в бік квартири АДРЕСА_3 необхідно, за бажанням ОСОБА_1 перенести дверне полотно її квартири на протилежний бік від дверного прорізу квартири АДРЕСА_3 . Таке на думку суду, підтверджує порушення прав та інтересів ОСОБА_1 внаслідок самочинно проведеної відповідачкою реконструкції.

З огляду на викладене, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідачки в прибуток держави належить стягнути судовий збір у розмірі 2 270 грн., від сплати якого позивач був звільнений при подачі даного позову.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 258-259, 264-265, 268, 354 ЦПК України, суд,-

Вирішив:

Позов задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_2 за власний рахунок демонтувати самовільно встановлені вхідні двері від квартири АДРЕСА_3 , розміщені на площі 1,8 кв.м. у коридорі загального користування між квартирами АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , та перенести їх відповідно до правовстановлюючих документів на квартиру АДРЕСА_3 .

Стягнути з ОСОБА_2 в прибуток держави судовий збір у розмірі у 2 270 грн.

Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду безпосередньо або через Корабельний районний суд м. Миколаєва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення. У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач - Адміністрація Корабельного району Миколаївської міськради, 54050 м. Миколаїв, пр. Богоявленський 314, код ЄДРПОУ 05410607.

Відповідач - ОСОБА_2 , 54052 м. Миколаїв, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомий.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Комунальне Підприємство Дирекція Єдиного Замовника Океан , 54052 м. Миколаїв, вул. Рибна 1 б, код ЄДРПОУ 34606687.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_1 , 54052 м. Миколаїв, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомий.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Комунальне Підприємство Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації , 54001 м. Миколаїв, вул. Шевченка 40, код ЄДРПОУ невідомий.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Головне Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області, 54003 м. Миколаїв, вул. 2 Екіпажна 1, код ЄДРПОУ 38524996.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору - ТОВ Науково-вишукувальний центр будівельних конструкцій , 54000 м. Миколаїв вул. Лягіна 2, код ЄДРПОУ невідомий.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Управління ДАБК Миколаївської міськради, 54001 м. Миколаїв, вул. Адміральська 20, код ЄДРПОУ 41256954.

Суддя Л.І. Селіщева