Рішення

від 06.09.2021 по справі 485/539/21

СНІГУРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

іменем України

06 вересня 2021 року м.Снігурівка

справа № 485/539/21

провадження №2/485/237/21

Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Бодрової О.П.,

за участю секретаря судового засідання Літвінової Д.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Снігурівської міської ради Миколаївської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом,

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідачів

У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Снігурівської міської ради про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом.

Ухвалою суду від 11 серпня 2021 року до участі в справі залучено співвідповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 /а.с.82-83/.

Свої вимоги обґрунтувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_4 . Після його смерті відкрилася спадщина на ј частку квартиру АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,0850 га. За зверненням до Снігурівської державної нотаріальної контори їй видано свідоцтво про право на спадщину за законом на ј частку вищевказаної квартири, але відмовлено у нотаріальному оформленні права на спадщину за законом на присадибну земельну ділянку, у зв`язку з тим, що у державному акті на право приватної власності на землю зазначено цільове призначення, не передбачене Земельним кодексом України. Враховуючи наведене, просить визнати за нею в порядку спадкування за законом право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4825710100:39:034:0021 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, розташовану по АДРЕСА_2 після смерті чоловіка ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відзиви на позовну заяву до суду не надходили.

Інші процесуальні дії у справі

Ухвалою судді від 30 квітня 2021 року зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання в порядку загального позовного провадження /а.с.24-25/.

Ухвалою суду від 14 червня 2021 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду /а.с.62-63/.

У судове засідання учасники справи не з`явилися.

Представник позивача - адвокат Репешко П.І. надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності та у відсутність позивача, позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити з підстав зазначених у позові.

Представник Снігурівської міська ради у судове засідання не з`явився. Снігурівська міська рада надала заяву, в якій просила суд справу розглянути у відсутність їх представника, проти задоволення позовних вимог не заперечували. Суд розцінює їх заяву як фактичне визнання позову.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у судове засіданні не з`явились, надали суду заяви про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги визнали повністю.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України.

Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 18 травня 1993 року, виданого Виконкомом міської Ради народних депутатів, квартира АДРЕСА_3 належала на праві спільної сумісної власності ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 /а.с.16/.

З архівного витягу з рішення №23 виконавчого комітету Снігурівської міської ради народних депутатів Миколаївської області Про передачу присадибних ділянок на праві приватної власності від 18.01.1994 року вбачається, що виконавчий комітет Снігурівської міської ради народних депутатів Миколаївської області розглянувши заяву, у тому числі ОСОБА_4 , вирішив передати земельну ділянку на право власності громадянам, які проживають по:.. 72. ОСОБА_4 АДРЕСА_4 /а.с.10/.

На підставі зазначеного рішення, ОСОБА_4 одержав державний акт на право приватної власності на землю площею 0,085 гектарів. В акті зазначено, що земельна ділянка розташована на території АДРЕСА_2 , землю передано для будівництва та обслуговування будівель /а.с.9/.

Із витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 29.03.2017 року за номером НВ-4803225052017 вбачається, що кадастровий номер вказаної земельної ділянки 4825710100:39:034:0021, цільове призначення: 02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), передана у власність ОСОБА_4 /а.с.12/.

ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Снігурівка Миколаївської області помер ОСОБА_4 , про що 17 жовтня 2013 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Снігурівського районного управління юстиції у Миколаївській області складено відповідний актовий запис №295 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 /а.с.13/.

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на ј частку квартири та земельну ділянку.

Зі спадкової справи №408/2013 вбачається, що ОСОБА_1 , яка є дружиною ОСОБА_4 /а.с.44/ звернулася до Снігурівської державної нотаріальної контори Миколаївської області з заявою про прийняття спадщини після смерті чоловіка ІНФОРМАЦІЯ_2 /а.с.41/.

Сини спадкодавця /а.с.45/, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , заявами від 10.12.2013 року відмовились від прийняття спадщини за законом після смерті батька на користь дружини померлого ОСОБА_1 /а.с.38,39/.

З довідки виконавчого комітету Снігурівської міської ради вих. 13.62/01-25 від 13.09.2016 року вбачається, що ОСОБА_4 на момент смерті був зареєстрований разом з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , 1978 року народження та ОСОБА_2 ,1968 року народження /а.с.46/.

Рішенням ІІ сесії 7 скликання Снігурівської міської ради Миколаївської області від 24.11.2015 року "Про перейменування вулиць, провулків та інших об`єктів топоніміки АДРЕСА_5 було перейменовано на ОСОБА_2 /а.с.53/.

20 березня 2017 року державним нотаріусом Снігурівської державної нотаріальної контори Миколаївської області видано свідоцтво про право на спадщину за законом ОСОБА_1 , а саме на ј частку квартири АДРЕСА_1 /а.с.16а/.

Постановою від 07 червня 2017 року державним нотаріусом відмовлено ОСОБА_1 у прийнятті документів для видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , після смерті ОСОБА_4 , у зв`язку з невідповідністю правовстановлюючого документа вимогам законодавства /а.с.18/.

Норми права які застосував суд, та мотиви їх застосування

Відповідно до положення статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та Закону України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції , закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд, учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст.ст.1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до вимог ч.1 ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи.

Стаття 1261 ЦК України передбачає, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Позивач є спадкоємцем першої черги за законом.

Відповідно до ч.3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЗК України, однією з підстав набуття громадянами України права власності на земельні ділянки є прийняття спадщини.

Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 Про судову практику у справах про спадкування роз`яснено, що відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 Про судову практику у справах про спадкування у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню.

Судом встановлено, що будинок АДРЕСА_6 складається з двох квартир та не є багатоквартирним будинком у розумінні статті 1 Закону України Про об`єднання власників багатоквартирного будинку .

Відповідно до ст.380 ЦК України, житловим будинком є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання.

Отже, фактично квартира АДРЕСА_6 є житловим будинком.

Відповідно до статті 6 ЗК України 1990 року ( в редакції на час винесення рішення виконком та видачі державного акту) громадяни України мають право на одержання у власність земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка).

Розмір ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у місті повинен бути не більше 0,1 гектара (ст.67 ЗК України 1990 року).

Судом встановлено, що на підставі рішення №23 виконавчого комітету Снігурівської міської ради народних депутатів Миколаївської області Про передачу присадибних ділянок на праві приватної власності від 18.01.1994 року ОСОБА_4 передано земельну ділянку по АДРЕСА_4 . З назви рішення випливає, що у власність надано Присадибну ділянку .

В Державному акті зазначено, що земельна ділянка розташована на території АДРЕСА_2 , землю передано для будівництва та обслуговування будівел.

Отже, як вбачається з рішення виконкому та державного акту цільове призначення земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель (присадибна ділянка ( як визначено в рішенні виконкому).

Рішення виконкому №23 від 18.01.1994 року як і державний акт на право приватної власності є чинними.

Отже, враховуючи вищезазначене, на час винесення рішення про передачу земельної дільники у власність та видачі Державного акту цільове призначення та розмір земельної ділянки, яка була передана у власність спадкодавця фактично відповідали вимогам чинного законодавства.

Крім того, згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 29.03.2017 року за номером НВ-4803225052017 земельна ділянка, яка була передана у власність ОСОБА_4 з кадастровим номером 4825710100:39:034:0021 має цільове призначення: 02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Таким чином, приймаючи до уваги, що іншої форми захисту прав на спадкове майно, окрім визнання права власності на нього, позивачка не має, а також ту обставину, що відповідачі безумовно визнають позов і його визнання не суперечить закону й не порушує права свободи чи інтереси інших осіб, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, ст.ст.1216,1217,1218,1220 ЦК України, ст.81 ЗК України, керуючись ст.ст. 4, 13, 81,263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Снігурівської міської ради Миколаївської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на земельну ділянку, цільове призначення: 02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з урахуванням п.п. 15.5 п.15 ч.1 розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду або через Снігурівський районний суд Миколаївської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 06 вересня 2021 року.

Суддя О.П.Бодрова