9/534д/07
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.09.07 Справа № 9/534д/07
Позивач:Закрите акціонерне товариство «БАН»,м. Запоріжжя, вул. Тамбовська,3
Відповідач: Приватне підприємство «СЕКТОР –А», м. Запоріжжя, вул.. Дзержинського,74
Про:визнання договору не дійсним.
ПРЕСТАВНИКИ:
Від позивача: Сосніна Л.І, ордер б/н від 15.08.2007 р.; Васильєв Л.Р., доручення б/н від 10.08.07.; Кононов Л.І. –ген. Директор, паспорт СВ 972202 от 30.11.2000 р
Від відповідача: Фесенко Р.Ю, ген директор , посвідчення 059481 от 23.11.94 р., Тонконог Н.І, доручення 19/5 від 01.09.2007 р., Симоненко О.В., доручення 6 від 03.09.07 р.
СУТЬ СПОРУ :
Розглядається позов Закритого акціонерного товариства «БАН»(надалі позивач) про визнання недійсним договору б\н від 01.05.2007р. на надання послуг з охорони, укладеного між позивачем та Приватним підприємством «СЕКТОР-А»(надалі відповідач).
Провадження по даній справі порушене ухвалою суду від 14.09.2007р., судове засідання призначене на 24.09.2007р.
Вступна та резолютивна частина рішення за згодою сторін оголошена в судовому засіданні 24.09.2007 р.
В судовому засіданні позивач підтримав вимоги, викладені у позові, у якому надав суду письмове обґрунтування позовних вимог. Позивач посилається на порушення положень ст.ст. 15, 16, 92, 99, 159, 160, 161, 180 ч.3, 227, 626 ч. 5, 215, 638, 901, 978 ЦК України, ст.ст. 41, 46, 47 Закону України «Про господарські товариства», ст.ст. 1, 16, 64, 66, 67, 83, ГПК України.
Позивач в судовому засіданні 24.09.2007 р. заявив клопотання про забезпечення позову, на підставі ст.ст. 66, 67 ГПК України, яке судом задоволено і винесена ухвала.
Відповідач - ПП "СЕКТОР-А" - проти позову заперечив з підстав, викладених у письмовому відзиві, де зокрема зазначив, що визначення вартості послуг актами виконання-прийому робіт, які складаються щомісяця і підписуються повноважними предстаниками сторін, і є договірною умовою щодо ціни цих послуг. Має відповідну ліцензію на виконання охоронних дій.
Сторони заявили клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
Розглянувши матеріали справи, надані сторонами для огляду оригінали документів,
заслухавши представників сторін, суд встановив наступне.
01 травня 2007 року Позивач - Закрите акціонерне товариство «БАН»в особі генерального директора Прасняк В.Б. та Відповідач – Приватне підприємство «СЕКТОР-А»в особі директора Фесенко Р.Ю. уклали договір б/н про охорону території, адміністративних будівель та кабінетів керівництва Закритого акціонерного товариства «БАН»(69057 м.Запоріжжя, вул.Тамбовська, 3 код ЄДРПОУ 00379749). Відповідно до статті 978 ЦК України сказаний договір є договором на надання послуг.
Згідно з п.5.1. договору загальна вартість охоронних послуг складає 480000,00грн. (Чотириста вісімдесят тисяч гривень) за 12 місяців. Відповідно до п.6.1. договір діє до 25.05.2010 року, тобто протягом трьох років з моменту його підписання. За таких умов загальна сума договору складає 1 440 000,00грн. (Один мільйон чотириста сорок тисяч гривень).
Договір укладено з протоколом розбіжностей. Протокол узгодження розбіжностей підписаний 03 травня 2007 року, згідно з якими Сторони погодились викласти п.5.1. договору в новій редакції, а саме: «Вартість послуг по охороні території, адміністративних будівель та кабінетів керівників є договірною і визначається актами виконання-прийому робіт, які складаються щомісяця і підписуються уповноваженими представниками сторін в межах своєї компетенції, визначеної установчими документами сторін».
Таким чином, фактично договір укладений без визначення його ціни, бо Протокол розбіжностей не містить порядку визначення вартості виконаних робіт в Акті виконання-прийому робіт: відсутні виміри часу чи інші одиниці виміру наданих послуг, розцінки за ці виміри часу, або інший порядок визначення суми, яка підлягає сплаті за фактично надані послуги.
Як вбачається з актів виконаних робіт та платіжних документів за травень - липень 2007 року, Виконавець охоронних послуг отримав 125 000 (Сто двадцять п'ять тисяч) гривень за надані послуги. З початку надання послуг згідно з п.6.1. договору –25 травня 2007 року - оплата послуг склала 45 000 (Сорок п'ять тисяч) гривень за 7 діб, за червень та липень –по 40 000 (Сорок тисяч) гривень за повні місяці. Акти виконаних робіт за казані місяці не містять розрахунку такої вартості послуг.
Згідно з ч.3 ст.180 ГК України при укладанні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Це узгоджується з ч.5 ст.626 ЦК України, в якій вказано, що договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору, а також з ч.1 ст.628 цього ж Кодексу, де встановлено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного аконодавства.
Стаття 189 ГК України визначає, що ціна (тариф) у цьому Кодексі є формою грошового визначення вартості продукції (робіт, послуг), яку реалізують суб'єкти господарювання. Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається у договорі в гривнях. Далі стаття 632 ЦК України вказує на те, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.
Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно статті 190 Господарського кодексу України вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні ціни. Вільні ціни визначаються суб'єктом господарювання самостійно за згодою сторін.
Статтею 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання на момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, яківстановлені ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 Цивільного кодексу України.
Тобто правочин може бути визнано недійсним у разі, якщо зміст правочину суперечить Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; у разі якщо особа, що вчинила правочин не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину не було вільним і не відповідало його внутрішній волі; правочин не був спрямований на реальне настання правових наслідків; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України, договір вважається укладеним, коли між сторонами в належній формі досягнуто згоди з усіх істотних умов договору. Істотними є умови про предмет договору, умови, які визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін повинно бути досягнуто згоди. Для договору про надання послуг охорони умова про ціну є істотною (ст.ст. 901,978 ЦК України).
На момент вчинення оскаржуваного правочину сторонами не було дотримано загальних вимог, дотримання яких є необхідним для чинності правочину. Як вбачається, оспорюваний договір про надання охоронних послуг не містить умов про обсяги і порядок надання послуг та їх оплату.
Відповідно до статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав і обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів і закону. Особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.
Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення. Стаття 16 Цивільного кодексу України встановлює, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази, суд вважає позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч.3 ст.180 ГК України при укладанні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Як свідчать досліджені матеріали справи, сторони договору б\н від 01 травня 2007 року на охорону території, адміністративної будівлі та кабінетів керівників ЗАТ «БАН»не визначились в договорі з ціною на надані послуги і тому вартість послуг за різні періоди склали різну суму.
Відповідні положення договору можуть мати відсильний характер (посилання на специфікації, накладні, додаткові протоколи тощо), при цьому в основному договорі слід вказати, що додаткові документи є необхідною складовою частиною такого договору. Тому акти виконання-прийому робіт, які складались щомісяця і підписувались повноважними предстаниками сторін, і на які Відповідач посилається як на документ, що узгоджує договірну ціну цих послуг, не можуть бути взяті до уваги із-за відсутності вказівки в основному договорі про те, що вони є невід'ємною складовою частиною основного договору.
За таких обставин слід вважати, що договір не містить умови, яку стаття 180 Господарського кодексу України визначає основною умовою господарського договору.
Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України, договір вважається укладеним, коли між сторонами в належній формі досягнуто згоди з усіх істотних умов договору. Істотними є умови про предмет договору, умови, які визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін повинно бути досягнуто згоди.
Для договору про надання послуг охорони умова про ціну є істотною (ст.ст. 901,978 ЦК України). На момент вчинення оскаржуваного правочину сторонами не було дотримано загальних вимог, дотримання яких є необхідним для чинності правочину.
Статтею 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання на момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, яківстановлені ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 Цивільного кодексу України. Тобто правочин може бути визнано недійсним у разі, якщо зміст правочину суперечить Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства,
Забезпечення позову, застосоване відповідно до приписів ст.ст. 66,67 ГПК України ухвалою суду від 24.09.2007р., залишається до набрання даним рішенням законної сили та виконання рішення.
Судові витрати, згідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача у справі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 66, 67, 82 - 85 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити.
2.Визнати недійсними договір б\н від 01 травня 2007 року, укладений між Закритим акціонерним товариством «БАН»та Приватним підприємством «СЕКТОР-А»на надання послуг охорони.
3. Стягнути з Приватного підприємства «СЕКТОР-А»(69002 м.Запоріжжя, вул.Дзержинського, 74, Код ЄДРПОУ 32551406) судові витрати, які складаються з 85 грн. державного мита, і 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
Суддя О. М. Нечипуренко
Рішення виготовлене і підписане 26.09.2007 р.
Суддя Нечипуренко О.М.
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 24.09.2007 |
Оприлюднено | 04.10.2007 |
Номер документу | 994302 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Запорізької області
Нечипуренко О.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні