У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02.09.2021 Справа №607/15542/21
номер провадження 1-кс/607/5140/2021
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області клопотання слідчого в ОВС слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Тернопільській області ОСОБА_6 , яке погоджене начальником відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та Державної прикордонної служби Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудового розслідування за №22020210000000021 від 09 жовтня 2020 року, про застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту щодо:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, що має на утриманні двох малолітніх дітей, працюючого менеджером в ПП « ОСОБА_7 », раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.309 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
Слідчий в ОВС слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Тернопільській області ОСОБА_6 за погодженням із начальником відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та Державної прикордонної служби Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудового розслідування за №22020210000000021 від 09 жовтня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України звернувся до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту щодо ОСОБА_4 строком на два місяці.
Клопотання мотивоване тим, що слідчим відділом Управління Служби безпеки України в Тернопільській області, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за №22020210000000021 від 09 жовтня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України.
Як зазначає слідчий, у лютому 2021 року мешканець м. Дрогобич Львівської області ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи обізнаним з діяльністю у сфері незаконного їх обігу у зв`язку з систематичним вживанням наркотичних засобів і психотропних речовин, вступив у злочинну змову з мешканцем м. Дрогобич Львівської області ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , для незаконного виготовлення, без мети збуту, психотропної речовини амфетамін.
При цьому, ОСОБА_4 достеменно було відомо про те, що ОСОБА_8 у зазначений період, посягаючи на встановлений з метою захисту здоров`я населення порядок обігу прекурсорів, в порушення ст. ст. 7, 12, 17, 21, 26, 27 і 29 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», через Інтернет мережу та невстановлених осіб купляв прекурсори та обладнання для незаконного виготовлення психотропної речовини амфетамін, особисто отримував їх у відділеннях ТзОВ «Нова Пошта» м. Дрогобич і перевозив для незаконного виготовлення психотропної речовини в будинок за місцем своєї реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 .
З метою реалізації спільного злочинного наміру, у вказаному будинку ОСОБА_4 з ОСОБА_8 за допомогою прекурсору фенілнітропропен, нітрату ртуті, алюмінію, спирту ізопропілового, оцтової кислоти, гідрооксиду натрію, а також обладнання призначеного для виготовлення психотропної речовини у виді установки для перегонки (дистиляції), яка складалась із сферичної колби, скляного холодильника та іншого лабораторного посуду, незаконно виготовляли психотропну речовину амфетамін.
Надалі, виготовлена ОСОБА_4 та ОСОБА_8 психотропна речовина амфетамін, зберігалася за місцем реєстрації останнього за адресою: АДРЕСА_2 .
10-11 травня 2021 року в період з 23 «год» 00 «хв» до 04 «год» 20 «хв» під час проведення співробітниками Управління Служби безпеки України в Тернопільській області санкціонованого обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , було виявлено на стадії виготовлення ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_8 , а також вилучено належну їм психотропну речовину амфетамін, обіг якої обмежено, що містилась: на залишках фольги, масою 0,1769 грама; на поверхнях пластикової картки знижок «вигода Епіцентр», масою 0,0086 грама; на поверхнях паперової саморобної трубки, масою 0,0052 грама; на поверхнях побутового шпателя масою 0,0480 грама; на поверхнях кухонного ножа масою 0,0530 грама; на змішувальній лопатці до міксера масою 0,0261 грама; у речовині, поміщеній у скляну сферичну ємність, масою 55,699 грама; у речовині, поміщеній у полімерну каністру, масою 53,562 грама; у речовині, поміщеній у скляну сферичну ємність, масою 5,4782 грама.
Згідно зі ст. ст. 2 і 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та Списку № 2 Таблиці ІІ Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06 травня 2000 року, амфетамін відноситься до психотропних речовин, обіг яких обмежено.
Відповідно до Таблиці 2 «Невеликі, великі та особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України № 188 від 01 серпня 2000 року, а особливо великі розміри психотропної речовини амфетамін становить 15 грамів і більше.
Отже, 10 травня 2021 року громадянин України ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_8 , незаконно виготовив, без мети збуту, за місцем реєстрації ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_2 , психотропну речовину амфетамін в особливо великих розмірах, загальною масою 115,057 грамів.
З огляду на наведене слідчий вважає, що у кримінальному провадженні №22020210000000021 від 09 жовтня 2020 року наявна обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.309 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
02 вересня 2021 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.309 КК України.
Слідчий вказує,що підставоюзастосування запобіжногозаходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, що зазначені в п.п. 1 та 3 ч. 1 ст.177 КПК України.
Обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту обумовлюється відповідними ризиками, передбаченими ст.177 КПК України, а саме тим, що ОСОБА_4 спроможний: переховуватися від органів досудового розслідування та суду (п.1 ч.1 ст.177 КПК України); незаконно впливати на свідків та іншого підозрюваного у кримінальному провадженні (п.3 ч. 1 ст.177 КПК України).
Так, з матеріалів кримінального провадження, в тому числі із повідомлення ВБКОЗ УСБУ в Тернопільській області № 69/14 2751 від 01 вересня 2021 року, вбачається, що ОСОБА_4 документований паспортами для виїзду закордон серії НОМЕР_1 , виданий 08 серпня 2013 року та серії НОМЕР_2 , виданий 07 серпня 2017 року, і він постійного місця роботи в Україні на даний час не має. У зв`язку з цим, в разі необрання до нього запобіжного заходу ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Також, на даний час досудовим розслідуванням не встановлені усі особи, які сприяли ОСОБА_4 у вчиненні ним незаконного виготовлення психотропної речовини без мети збуту, за попередньою змовою групою осіб та в особливо великих розмірах, а тому у разі обрання до нього більш м`якого запобіжного заходу, ніж цілодобовий домашній арешт, він матиме можливість контактувати з вказаними особами з метою ухилення їх від розслідування та перешкоджатиме встановленню усіх обставин кримінального провадження.
Слідчий зазначає, що будь-який більш м`який запобіжний захід не може запобігти зазначеним ризикам, а також наявна необхідність у покладенні на ОСОБА_4 обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Приймаючи до уваги, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, а також з метою запобігання спробам підозрюваного ухилитися від слідства і суду, перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні та для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, слідчий просить клопотання задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав подане клопотання, просив його задовольнити та застосувати щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
Захисник адвокат ОСОБА_5 з приводу задоволення клопотання про застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту заперечив частково та зазначив, що його підзахисний не заперечує підозру, всіляко сприяє досудовому розслідуванні, зокрема давав викривальні покази, не був затриманий з травня 2021 року, однак не переховувався від органу досудового розслідування та суду. Окрім цього вказав, що ОСОБА_4 має двох малолітніх дітей на утриманні, та являється єдиним годувальником у сім`ї, оскільки його дружина перебуває у декретній відпустці, також на його утриманні перебуває бабуся, яка знаходиться під його соціальним наглядом. З огляду на зазначене просив застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час в період з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв., або ж з 23 год. 00 хв. до 08 год. 00 хв.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав доводи свого захисника.
Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими сторони обґрунтовують свою позицію, слідчий суддя приходить до наступного висновку:
Згідно ст.2 КПК України, завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Як вбачається з ч. 1 ст.176КПК України запобіжними заходами у кримінальному провадженні є: особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.
Відповідно до ст.177КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Положеннями ч. 2 статті 177цього Кодексу передбачено, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженню; перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється обвинувачується.
Згідно з вимогами ч. 1 ст.178КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, у тому числі наявність в нього родини утриманців; наявність постійного місця проживання у підозрюваного; наявність судимостей; репутацію підозрюваного та майновий стан.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом Управління Служби безпеки України в Тернопільській області, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за №22020210000000021 від 09 жовтня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України.
В ході здійснення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні 02 вересня 2021 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.309 КК України.
На думку слідчого судді, обґрунтованість підозри, пред`явленої ОСОБА_4 та його можливу причетність до вчиненого кримінального правопорушення свідчать долучені до клопотання матеріали кримінального провадження у їх сукупності, а саме:
-протокол обшуку від 10-11 травня 2021 року, проведеного за місцем реєстрації ОСОБА_8 , за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого було виявлено та вилучено, виготовлену ним спільно з ОСОБА_4 , психотропну речовиною - амфетамін;
-висновки експертів №СЕ-19/120-21/5131-НЗПРАП від 18 серпня 2021 року, №СЕ-19/109-21/5442-НЗПРАП від 04 червня 2021 року, №СЕ-19/109-21/5450-НЗПРАП від 03 червня 2021 року, №СЕ-19/109-21/5469-НЗПРАП від 29 червня 2021 року за результатами проведеної експертизи наркотичних засобів;
-протокол про результати зняття інформації з електронної інформаційної системи від 07 червня 2021 року, зокрема мобільних телефонів ОСОБА_8 та ОСОБА_4 ;
-протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 25 травня 2021 року, яка повідомила про відомі їй обставини вчинення кримінального правопорушення;
-протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 03 червня 2021 року, яка повідомила про відомі їй обставини вчинення кримінального правопорушення;
-протокол допиту свідка ОСОБА_11 від 03 червня 2021 року, яка повідомила про відомі їй обставини вчинення кримінального правопорушення;
-протокол допиту свідка ОСОБА_12 від 27 липня 2021 року, яка повідомила про відомі їй обставини вчинення кримінального правопорушення;
-протокол огляду оптичного диску DVD+R марки «VIDEX» №11122вк від 06 серпня 2021 року, який вилучений 04 серпня 2021 в ході проведення тимчасового доступу до речей і документів ТОВ «Лайфселл», із наявною на ньому інформацією про телефонні з`єднання із номера НОМЕР_3 , який використовував ОСОБА_8 та номера НОМЕР_4 , який використовував ОСОБА_4 встановлювались з`єднання в період часу з 13 січня 2020 року по 09 травня 2021 року;
-протокол огляду документів ТзОВ «Сфера сім», код ЄДРПОУ 25235141, та ТзОВ «ЦЗЛ «Міра», код ЄДРПОУ 42120754, виданих у відповідь на запити №69/6-586 від 31.05.2021 та №69/6-615 від 03.06.2021, які підтверджують замовлення та доставку у 2020-2021 роках ОСОБА_8 лабораторного посуду та хімічних компонентів для синтезу психотропної речовини амфетамін, придбання яких узгоджував останній з ОСОБА_4 від 05 серпня 2021 року;
-протоколи за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій №69/14-2020т від 22 березня 2021 року та №69/14-3585т від 24 травня 2021 року.
Надаючи оцінку наведеним доказам про обґрунтованість підозри, слідчий суддя зважає на практику Європейського суду з прав людини, згідно якої, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Зокрема, слідчий суддя, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у п. 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення».
При цьому необхідно відзначити, що на даному етапі кримінального провадження стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку.
Відтак, слідчий суддя не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього заходу забезпечення кримінального провадження, одним із яких є запобіжний захід, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно з положенням ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного (обвинуваченого), а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
З огляду на вищенаведене та те, що сторона захисту не надала беззаперечних доказів на спростування обґрунтованості підозри, а також беручи до уваги надане ОСОБА_4 повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.309 КК України, слідчий суддя приходить до переконання, що надані стороною обвинувачення докази дають достатні підстави вважати, що наявна підозра у вчиненні ОСОБА_4 вказаного кримінального правопорушення не є вочевидь необґрунтованою.
Окрім наявної обґрунтованої підозри, слідчий суддя вважає, що на даний час існують ризики зазначенні у клопотанні слідчого, а саме: що підозрюваний може переховуватися від органу досудового слідства та суду, незаконно впливати на свідків та іншого підозрюваного у кримінальному провадженні, що виправдовує застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу.
Так, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.309 КК України, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років. Слідчий суддя вважає, що зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від суду. Таке твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, висловленою у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.07.2001), де Суд зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Відтак слідчий суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення, що такий ризик, має місце у даному випадку та усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину і розмір покарання, з метою уникнення відповідальності ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Також, слідчий суддя вважає доведеним ризик того, що ОСОБА_4 , може незаконно впливати на свідків та іншого підозрюваного у кримінальному провадженні, так як на даний час досудовим розслідуванням не встановлені усі особи, які сприяли ОСОБА_4 у вчиненні ним незаконного виготовлення психотропної речовини без мети збуту, за попередньою змовою групою осіб та в особливо великих розмірах, а тому останній може впливати на вказаних осіб з метою ухилення їх від розслідування, що перешкоджатиме встановленню усіх обставин кримінального провадження.
Враховуючи положення ч. 2 ст. 23 КПК України про те, що не можуть бути визнанні доказами відомості, що містяться в показаннях, речах та документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, а також ч. 4 ст. 95 КПК України про те, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання і не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, зазначений ризик існує, так як свідки та інші підозрювані, ще не були допитані в ході судового розгляду даного кримінального провадження та до проведення такого допиту можуть змінити свої показання, які вони надавали слідчому, на користь підозрюваного.
Відтак слідчий суддя приходить до висновку, що прокурором доведено, а стороною захисту не спростовано, що у даному кримінальному провадженні з метою виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити дії, передбачені п.п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України, є необхідним застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.181 КПК України,домашній арештполягає взабороні підозрюваному,обвинуваченому залишатижитло цілодобовоабо упевний періоддоби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до ч. 1 ст.194 КПК Українипід час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексуі на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ч. 4 ст. 194 КПК України встановлено, що якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини 1 цієї статті, але не доведе обставин, передбачені пунктом 3 частини 1 цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною 5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
У п. 104 рішення ЄСПЛ у справі «Бузаджі проти Республіки Молдова» від 05.07.2016 зазначено, що домашній арешт з огляду на його рівень і напруженість вважається позбавленням свободи у розумінні статті 5 Конвенції. Цей спосіб позбавлення свободи вимагає існування відповідних і належних підстав, як і тримання під вартою під час досудового слідства. Він уточнив, що поняття «рівень» і «напруженість» у його практиці, як критерії застосовності статті 5 Конвенції, стосується тільки рівня обмеження свободи пересування, а не відмінностей за рівнем комфорту або у внутрішньому режимі у різних місцях позбавлення волі. Тому Суд застосовує ті самі критерії щодо позбавлення свободи незалежно від місця тримання заявника під вартою ( 104, 113, 114 рішення ЄСПЛ у справі «Бузаджі проти Республіки Молдова» від 05.07.2016 та п. 212 рішення у справі «Развозжаєв проти Росії та України та Удальцов проти Росії» від 19.11.2019.
Окрім того, згідно позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у його рішенні в справі «Бойченко проти Молдови» № 41088/05, від 11 липня 2006 року - «одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу». Також, в справі «Мамедова проти Росії» № 7064/05, Європейський суд дійшов такого висновку: «посилання на тяжкість обвинувачення, як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальним елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребу позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».
Окремо Суд наголошує, що основним і визначальним критерієм як правової норми, так і правосуддя має бути їх відповідність вимогам справедливості як гарантії дотримання прав та інтересів учасників правовідносин. Виконання вимог справедливості полягає у можливості застосування до відносин імперативного методу рівно настільки, наскільки це викликано необхідністю в кожному конкретному випадку.
Верховенство права, невід`ємною складовою якого є принцип пропорційності, передбачає, що мета має спиратися лише на такі засоби, застосування яких морально виправдано, оскільки мета, задля якої необхідні неправові засоби, не може бути правовою. Застосовувана міра повинна бути пропорційною (повинна відповідати) цілям.
Завдяки принципу пропорційності встановлені положеннями нормативно-правових актів обмеження на користь суспільних інтересів дозволяють максимально враховувати приватні інтереси. Цей принцип висуває критерій межі (результату) дій або рішень: вони не повинні виходити за межі відповідної мети. Принцип пропорційності передбачає вибір розумних, найбільш ефективних заходів для досягнення мети і завжди застосовується в сукупності з принципом справедливості.
Вивченням особи підозрюваного ОСОБА_4 встановлено, що останній має постійне місце реєстрації та проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, працює менеджером в ПП « ОСОБА_7 », позитивно характеризується по місцю реєстрації та проживання, здійснює соціальний нагляд за своєю бабусею, раніше не судимий.
Зважаючи на наведене вище, за наслідками встановлених обставин за результатами розгляду клопотання, враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_4 , не доведення прокурором недостатності застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж цілодобовий домашній арешт, з посиланням лише на те, що підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні, за відсутності обґрунтування з посиланням на належні докази необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту і що такий захід в даному випадку буде виправданий, приходжу до висновку, що у відповідності до ч.4 ст.194КПК України щодо підозрюваного слід обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічну пору доби, оскільки саме цей запобіжний захід забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та попередить вчинення ним дій, передбачених ч.1ст. 177 КПК України.
При цьому слідчий суддя враховує обставини, визначені ст. 178 КПК України, зокрема, що підозрюваний постійно проживає разом із дружиною, яка перебуває у декретній відпустці та малолітніми дітьми, які перебувають на його утриманні, здійснює догляд та соціальний нагляд за своєю бабусею, що свідчить про наявність міцних соціальних зв`язків, а також відсутність у ОСОБА_4 , інших членів сім`ї, які могли б забезпечувати потреби родини, також слідчий суддя бере до уваги наявні позитивні характеристики та відсутність у підозрюваного судимостей. Відтак, на підставі викладеного, слідчий суддя вважає, що обраний запобіжний захід є пропорційним меті та завданням цього кримінального провадження.
В судовомузасіданні встановлено,що ОСОБА_4 має постійне місце реєстрації та проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить довідка про склад сім`ї від 28 травня 2021 року, видана Центром надання адміністративних послуг м. Дрогобич.
З урахуванням наведеного, обставин справи, особи підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 у нічний період доби з 22 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв.
Крім цього, на виконання вимог ч. 5 ст.194КПК України слідчий суддя покладає на підозрюваного обов`язки, визначені даною нормою закону. При визначенні обсягу таких обов`язків слідчий суддя вважає, що визначені у клопотанні обов`язки є достатніми для забезпечення належної поведінки ОСОБА_4 .
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 193, 194, 199, 205, 309 КПК України, слідчий суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання слідчого в ОВС слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Тернопільській області ОСОБА_6 , яке погоджене начальником відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та Державної прикордонної служби Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту щодо ОСОБА_4 задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді домашнього арешту у певний період доби.
Заборонити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишати житло за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в період доби з 22 год. 00 хв. по 07 год. 00 хв.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 такі обов`язки:
-прибувати до слідчих слідчого відділу СБУ в Тернопільській області за першою вимогою;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;
-здати на зберігання органу досудового розслідування паспорти громадянина України для виїзду за кордон;
-утриматись від спілкування з наступними особами: ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Встановити строк дії ухвали до 23 год. 59 хв. 28 жовтня 2021 року.
Ухвала слідчого судді, суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора в даному кримінальному провадженні.
Копію ухвали вручити підозрюваному ОСОБА_4 негайно після її оголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1
Суд | Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області |
Дата ухвалення рішення | 02.09.2021 |
Оприлюднено | 01.02.2023 |
Номер документу | 99430653 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про застосування запобіжних заходів домашній арешт |
Кримінальне
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
Кунець Н. Р.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні