Ухвала

від 07.09.2021 по справі 199/6778/21

АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 199/6778/21

(1-кс/199/1205/21)

У Х В А Л А

іменем України

07 вересня 2021 року м. Дніпро

Слідчий суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно,

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:01:750:0005, площею 0,7005 га, по фактичному розміщенню будівель та споруд по вул. Березинській, 23А, у м. Дніпрі, з позбавленням будь-яких осіб права на відчуження, користування та розпорядження вказаним вище майном, а також заборонити пошкоджувати, псувати, знищувати, перетворювати вказане майно.

Клопотання обґрунтовується тим, що СВ ВП №1 Дніпровського районного управління ГУНП в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12019040000000520 від 25.06.2019 за фактом протиправного заволодіння майном підприємства шляхом вчинення правочинів з використанням підроблених документів за ч. 3 ст. 206-2 КК України. Процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні здійснюється групою прокурорів Дніпропетровської обласної прокуратури. Відомості до ЄРДР за №42016042630000150 внесені 22.12.2016 прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 за ч. 1 ст. 206-2 КК України. Відомості до ЄРДР за №42017042630000043 внесені 10.04.2017 прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 ч. 3 ст. 206-2 КК України. 29.08.2017 підслідність по кримінальним провадженням визначена за СУ ГУНП в Дніпропетровській області. 09.10.2017 вказані кримінальні провадження об`єднані прокурором прокуратури Дніпропетровської області в єдине провадження під номером №42016042630000150. 25.06.2019 з кримінального провадження №42016042630000150 (направлено до суду з обвинувальним актом відносно ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 362 КК України) виділені матеріали за фактом ч. 3 ст. 206 КК України в окреме провадження за № 12019040000000520. 23.03.2021 підслідність по кримінальному провадженню №12019040000000520 визначена за СВ ВП№ 1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 10.04.2017 року до Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області звернулась генеральний директор ПП «АНСІ» (ЄДРПОУ19306517) ОСОБА_5 про те, що 06.04.2017 приватним нотаріусом ОСОБА_4 на підставі підробленого рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 05.03.2017 у справі №202/33231/17 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців були здійснені дії по скасуванню державної реєстрації ПП «АНСІ», що потягло за собою протиправне заволодіння майном підприємства. Крім того, 07.04.2017 року приватний нотаріус ОСОБА_4 на підставі підробленого свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 16.10.2012 року припинила право власності приватного підприємства «АНСІ» на об`єкти нерухомості, розташовані за адресами:

АДРЕСА_1 (молокозавод);

АДРЕСА_2 (торгово-сервісний центр);

АДРЕСА_3 (будівлі та споруди);

АДРЕСА_4 (ринок);

АДРЕСА_5 (будівля підприємства торгівлі з продажу продовольчих та непродовольчих товарів);

м. Дніпро, вул. Донецьке Шосе, буд. 124-Д (ринок);

АДРЕСА_6 (база відпочинку);

Дніпропетровська область, Дніпровський район, с/рада Любимівська (комплекс по переробці сільськогосподарської продукції).

Того ж дня нотаріусу ОСОБА_4 на підставі підробленого свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів від 16.10.2012 зареєструвала право власності на вказані об`єкти нерухомості за ОСОБА_6 . В подальшому у період з квітня по серпень 2017 року право власності на вказані об`єкти нерухомості не менше чотирьох разів було перереєстровано на різних фізичних та юридичних осіб. Відповідно до висновку комісії Міністерства юстиції України з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень приватного нотаріуса ОСОБА_4 та ОСОБА_7 скасовані, у зв`язку з виявленням ряду порушень при їх вчиненні: приватним нотаріусом ОСОБА_4 не виготовлено скан-копій документів, що посвідчують особу, яка зверталась для подання заяви для проведення державної реєстрації прав, і самої заяви про державну реєстрацію права власності та документів, що підтверджують сплату адміністративного збору; не витребувано обов`язкової інформації про право власності ОСОБА_6 з БТІ чи місцевих рад, які відповідно до законодавства проводили реєстрацію таких прав до 01.01.2013. Крім того, право власності ПП «АНСІ» на один з об`єктів, яке було предметом свідоцтва виникло та було зареєстроване 26.07.2013, що суперечить відомостям, які містилися у поданому для проведення державної реєстрації Свідоцтві, яке було видано 16.10.2012, тобто до набуття права власності ПП «АНСІ» на такий об`єкт нерухомості, та інше. Під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні допитана у якості представника потерпілого генеральний директор ПП «АНСІ» ОСОБА_5 показала, що наприкінці 2016 року невідомі особи, використовуючи підроблені документи від імені власника ПП «АНСІ» ОСОБА_8 здійснили незаконні дії, пов`язані з відчуженням корпоративних прав на зазначене підприємство, однак такі дії були припинені, а рішення про відчуження корпоративних прав ПП «АНСІ» на користь іншої особи - скасоване. У подальшому їй стало відомо про те, що у квітні 2017 року приватним нотаріусом ОСОБА_4 на підставі підробленого рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська у ЄДРЮОФОП були здійснені дії по скасуванню державної реєстрації ПП «АНСІ», після чого озброєними невідомими особами в балаклавах було здійснено фізичне захоплення об`єктів нерухомого майна ГІП «АНСІ», а також майнових та фінансових активів вказаного підприємства. Тим же нотаріусом ОСОБА_9 в реєстрі речових прав на нерухоме майно було припинено право власності на об`єкти нерухомості ПП «АНСІ». В подальшому вказані об`єкти нерухомості, відповідно до реєстру, були кілька разів перепродані різним фізичним та юридичним особам. Допитаний у якості потерпілого засновник ПП «АНСІ» ОСОБА_8 повідомив, що оригінали документів ПП «АНСІ» знаходяться у нього, та він їх нікому не передавав, будь-яких довіреностей на розпорядження майном підприємства, не видавав, документів щодо відчуження свого підприємства не підписував. Відповідно до Інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, власником будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Березинська, буд. 23А є ТОВ «Вінтер Шторм», код ЄРДПОУ 42605981. Враховуючи, що вказане майно є безпосереднім об`єктом вчинення злочину, оскільки об`єктами нерухомості ПП «АНСІ» невстановлені особи протиправно заволоділи, використовуючи підроблені документи, та воно є доказом злочину, постановою слідчого від 02.10.2017 року об`єкти нерухомості визнані речовим доказом у кримінальному провадженні. 04.10.2017 ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська на вказані об`єкти нерухомості накладено арешт шляхом заборони відчуження та розпорядження на майно. У ході досудового розслідування встановлено, що фактично за вказаними адресами розташовувався Березинський ринок, на теперішній час, відповідно до відкритих джерел інформації, усі будівлі та споруди демонтовані, та на земельних ділянках з кадастровим номером 1210100000:01:750:0005, площею 0,7005 га здійснюються будівельні роботи. Враховуючи вищевикладене, земельні ділянки з кадастровим номером 1210100000:01:750:0005, площею 0,7005 га постановою слідчого від 02.09.2021 року визнана речовим доказом. Відповідно до Інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, власником земельних ділянок з кадастровим номером 1210100000:01:750:0005, площею 0,7005 га є Дніпровська міська рада, код ЄРДПОУ 26510514, та вказана земельна ділянка 10.12.2020 передана в оренду ТОВ «Вінтер Шторм», код ЄРДПОУ 42605981. Таким чином, арешт на це майно з підстав передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна. Завдання полягає в тому, щоб дослідити ті обставини кримінального провадження, про які органу досудового розслідування відомо на даний час, при цьому забезпечити збереження речових доказів, що і дає достатньо обґрунтовані підстави для звернення до суду з відповідним клопотанням про арешт майна. Такий правовий висновок узгоджується з практикою застосування ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону. Досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. Тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи». На даній стадії досудового розслідування в цьому кримінальному провадженні виправдана потреба у тимчасовому втручанні в права та інтереси власника та володільця майна, шляхом накладення арешту, заборони користування та відчуження, з метою запобігання можливості його пошкодження, знищення, відчуження. Держава гарантує право громадянина на забезпеченням проведення ефективного досудового розслідування. Слід зазначити, що відносно ПП «АНСІ» було вчинено особливо тяжкий злочин, вказаному підприємству спричинена майнова шкода в особливо великому розмірі, у порушення ст. 1 Протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, ПП «Ансі» протиправно та свавільно позбавлене права своєї власності. Таким чином, тимчасове обмеження прав власника/володільця має незначний строковий характер, відтак перераховані основоположні суспільні інтереси, переважають принцип мирного володіння майном. З огляду на вищевикладене, арешт земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:01:750:0005, площею 0,7005 га, по фактичному розміщенню будівель та споруд по АДРЕСА_2 , є розумним та співрозмірним обмеженню права власності/користування та завданням кримінального провадження.

Прокурор Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав в повному обсязі вимоги за клопотанням та фактичні обставини, на яких воно ґрунтується.

Треті особа, стосовно майна яких вирішується питання про арешт Дніпровська міська рада та ТОВ «Вінтер Шторм», сповіщені про час та місце розгляду клопотання прокурора, в судове засідання не прибули, про причини неявки суд не повідомили.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право на справедливий суд, коли кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

У відповідності до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

З огляду на те, що з одного боку за приписами ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора … іншого власника майна, а з іншого боку, за цією ж нормою неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання, з урахуванням чітких часових обмежень, протягом яких має бути вирішене питання про подальшу долю тимчасово-вилученого майна, слідчий суддя вважає за необхідне та можливе провести розгляд клопотання за відсутності вищезазначених осіб.

Вирішуючи клопотання, слідчий суддя виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Із доданого до клопотання витягу з ЄРДР № 12019040000000520 вбачається, що відомості до реєстру внесені з наступною фабулою: «06.04.2017 року приватним нотаріусом ОСОБА_4 на підставі підробленого рішення Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 05.03.2017 року у Єдиному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців були здійснені дії по скасуванню державної реєстрації ПП «АНСІ». В подальшому приватним нотаріусом ОСОБА_4 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, на підставі підроблених документів було скасовано право власності ПП «АНСІ» на всі об`єкти нерухомості. Після вчинення вказаних реєстраційних дій 10.04.2017 невстановлені озброєні люди в балаклавах протиправно заволоділи майном ПП «АНСІ» шляхом вчинення правочинів з використанням підроблених документів, чим спричинили його засновнику ОСОБА_8 велику шкоду» та попередньою правовою кваліфікацією за ч. 3 ст. 206-2 КК України, яка передбачає відповідальність за протиправне заволодіння майном підприємства, установи, організації у тому числі частками, акціями, паями їх засновників, учасників, акціонерів, членів, шляхом вчинення правочинів з використанням підроблених або викрадених документів, печаток, штампів підприємства, установи, організації, вчинене службовою особою з використанням службового становища або якщо воно заподіяли велику шкоду чи спричинили інші тяжкі наслідки.

З наданих прокурором матеріалів вбачається, що безпосереднім предметом вказаного злочину є майно ПП «АНСІ», зокрема і об`єкти нерухомості, розташовані за адресою: м. Дніпро, вул. Березинська, буд. 23-а (торгово-сервісний центр).

Земельна ділянка площею 0,7005, на якій розташовувалися вказані об`єкти, має кадастровий номер 1210100000:01:750:0005. За Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно її власником є Дніпровська міська рада і 10.12.2020 вона передана в оренду ТОВ «Вінтер Шторм», код ЄРДПОУ 42605981.

При цьому прокурор зазначає, що арешт на вказану земельну ділянку має бути накладений з метою збереження речових доказів.

За ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Як визначено ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

За ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Слідчому судді надана копія постанови заступника начальника відділу СУ ГУПН в Дніпропетровській області ОСОБА_10 , якою визнано речовим доказом земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:01:750:0005, площею 0,7005 га, по фактичному розміщенню будівель та споруд по АДРЕСА_2 .

Вирішуючи питання про те, чи відповідає вказана земельна ділянка критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, слідчий суддя виходить з того, що за твердженням прокурора ОСОБА_3 в клопотанні, на теперішній час усі будівлі та споруди за адресою: АДРЕСА_2 , демонтовані.

Сама земельна ділянка не була безпосереднім предметом злочину і її власником як на час припинення права власності ПП «АНСІ» на майно, так і на теперішній час, є територіальна громад міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради. Слідчому судді не надано доказів того, що правомірність набуття міською радою права власності на земельну ділянку ставиться будь-ким під сумнів.

З урахуванням фактичного знищення майна (будівель та споруд), яке буле безпосереднім предметом злочину, твердження сторони обвинувачення про те, що земельна ділянка є об`єктом вчинення кримінального правопорушення, зберегла на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом, є очевидно хибним.

Докази повного знищення майна (будівель та споруд), яке було безпосереднім предметом злочину, можуть бути здобуті шляхом проведення огляду відповідної земельної ділянки (фіксації в належній процесуальний формі відсутності таких будівель і споруд), і збирання таких доказів не потребує позбавлення будь-яких осіб права на відчуження, користування та розпорядження земельною ділянкою, а також заборони пошкоджувати, псувати, знищувати, перетворювати земельну ділянку.

За статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Перший протокол, Конвенція), відповідно до якої кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Предметом безпосереднього регулювання статті 1 Першого протоколу є втручання держави в право на мирне володіння майном, зокрема, й позбавлення особи права власності на майно шляхом його витребування на користь держави.

Перший протокол ратифікований Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року й із огляду на приписи частини першої статті 9 Конституції України, статті 10 ЦК України застосовується судами України як частина національного законодавства. При цьому розуміння змісту норм Конвенції та Першого протоколу, їх практичне застосування відбувається через практику (рішення) Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), яка згідно зі статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується українськими судами як джерело права.

Відповідно до сталої практики ЄСПЛ (серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року, «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Сєрков проти України» від 7 липня 2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23 листопада 2000 року, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22 січня 2009 року, «Трегубенко проти України» від 2 листопада 2004 року, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. ЄСПЛ констатує порушення статті 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону нормативно-правового акту, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм. Сам лише факт, що правова норма передбачає більш як одне тлумачення, не означає, що закон непередбачуваний. Сумніви щодо тлумачення закону, що залишаються, враховуючи зміни в повсякденній практиці, усувають суди в процесі здійснення правосуддя.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду». Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Принцип «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар».

З сукупності досліджених слідчим суддею фактичних обставин вбачається, що прокурором не доведено наявність суспільного інтересу, за якого була б наявна потреба в обмеженні власника (володільця) відчужувати, розпоряджатися чи користуватися земельною ділянкою і накладення на неї арешту не відповідатиме критерію законності та пропорційності, призведе до свавільного втручання у право власності.

З огляду на викладене, клопотання прокурора задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 170-173, 309 КПК України,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання прокурора Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:01:750:0005, площею 0,7005 га, по фактичному розміщенню будівель та споруд по АДРЕСА_2 відмовити в повному обсязі.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня проголошення ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя:

07.09.2021