Постанова

від 31.08.2021 по справі 910/11995/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" серпня 2021 р. Справа№ 910/11995/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Гаврилюка О.М.

Майданевича А.Г.

при секретарі судового засідання : Шевченко Н.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Василевська О.В., Сорохан Д.М.;

від відповідача: Новіков С.Ю.;

від третьої особи: Мкртчян В.Х.,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"

на рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2021 року (повний текст рішення складено 22.03.2021)

у справі № 910/11995/20 (суддя: Підченко Ю.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

про стягнення 583 745, 69 грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі - відповідач), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - третя особа) про стягнення з відповідача на користь позивача 583 745, 69 грн у розмірі плати за добовий небаланс.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ціна не може бути змінена Оператором ГТС в односторонньому порядку після розрахункового періоду на вже придбаний ним газ в обсязі позитивного небалансу, а розмір за позитивний небаланс, який мав місце у січні 2020 повинен був формуватися виходячи з цін природного газу, які встановлювалися в розрахунковому періоді за кожний газовий день, а не за цінами, зміненими після закінчення вказаного періоду.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.03.2021 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" 583 745, 69 грн у розмірі плати за добовий небаланс та витрати зі сплати судового збору в розмірі 8 756, 19 грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2021 року у даній справі та ухвалити нове рішення яким відмовити в задоволені позовних вимог у повному обсязі. Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми процесуального та матеріального права, зокрема ст.ст. 2, 7, 11, 13, 42, 73-79, 86, 236, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України та норм матеріального права, зокрема, ст.ст. 526, 530, 612, ч.ч. 2, 3 ст. 632 Цивільного кодексу України, ст.ст. 180, 193 Господарського кодексу України, ст. 32, ч. 2 ст. 35 Закону України Про ринок природного газу , ст. 10 Закону України Про природні монополії , абз. 34 п. 5 глави 1 розділу І та п. 1 глави 1 розділу VIII, п. 2 глави 1 п.17 глави 6, п.п. 3, 4, 17 розділу ХІV Кодексу газотранспортної системи.

Крім того, за твердженням скаржника судом першої інстанції не було досліджено правову природу договору транспортування природного газу, а також його предмет; небалансу та підстав його виникнення; врегулювання небалансів та порядку визначення обсягу добового небалансу та плати за добовий небаланс, а також основних принципів балансування газотранспортної системи, наслідком чого стало неправильне застосування норм матеріального права у вказаній справі.

При цьому, скаржник зауважив, що відбулась зміна вартості природного газу, придбаного апелянтом в січні 2020 року по договорам з АТ НАК Нафтогаз України , що в свою чергу, вплинуло на розмір маржинальної ціни продажу та маржинальної ціни придбання природного газу, за якою оператор ГТС повинен продавати або придбати природний газ у замовників послуг транспортування, які допустили позитивний або негативний добовий небаланс на ринку природного газу.

Проте, судом першої інстанції належним чином не досліджувались обставини, наведені відповідачем, про те, що відбулась зміна вартості природного газу, придбаного відповідачем в січні 2020 року.

Також, за твердженням скаржника позивач, зловживаючи своїми правами та обов`язками, в цілях отримання неправомірної вигоди за рахунок відповідача, не вчинив належних дій по збалансуванню свого портфоліо балансування та уникнення виникнення позитивних небалансів, очікуючи отримання прибутку внаслідок зазначених спекулятивних дій на маржинальній ціні.

Водночас, скаржник зауважив, що ринкові відносини у сфері транспортування природного газу шляхом прийняття законодавцем ряду спеціальних законів, звузили свободу сторін при укладанні договору на ринку природного газу, передбачену положенням Цивільного кодексу України, що взагалі не було проаналізовано судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення.

Крім того, скаржник зазначив інформація, яка надається замовнику щодобово щодо вартості за добовий небаланс є попередньою, а остаточну ж плату за добовий небаланс, розрахунок остаточного обсягу добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць оператор газотранспортної системи розраховує на підставі остаточних алокацій та відборів замовника послуг транспортування природного газу

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/11995/20 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сулім В.В., судді: Майданевич А.Г., Коротун О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.04.2021 року призначено до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2021 року у справі № 910/11995/20 на 22.06.2021 року.

21.05.2021 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від представника відповідача до суду надійшли письмові пояснення, відповідно до яких відповідач, зокрема зазначив, що висновки Верховного Суду щодо правильного застосування норм матеріального права, які викладені в постанові від 20.04.2021 року у справі №910/6208/20 та у постанові від 12.05.2021 року по справі №910/5757/20 мають бути враховані судом під час розгляду цієї справи №910/11995/20.

26.05.2021 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від представника позивача до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого позивач просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду без змін. Крім того, представник позивача у відзиві на апеляційну скаргу, зокрема зазначив, що маржинальні ціни, які застосовуються під час купівлі-продажу природного газу в обсягах добових небалансів розраховувалися для кожної доби січня 2020 року відповідачем та доводиться до позивача в інформаційній платформі оператора ГТС (відповідача). Купівля/продаж природного газу в обсягах добового небалансу повинна здійснюватися з дотриманням зобов`язань, передбачених договором транспортування та з дотримання оператором ГТС умов кодексу ГТС, а зміна їх в односторонньому порядку суперечить ч. 3 ст. 632 Цивільного кодексу України. З огляду на положення ст. 4 Цивільного кодексу України положення саме цього кодексу мають пріоритет у застосуванні, при цьому, в порушення цих вимог закону відповідачем було змінено ціну після фактичного придбання природного газу за раніше оприлюдненою вартістю.

Також, за твердженням позивача саме одностороння зміна ціни договору відповідачем після виконання договору всупереч приписам закону стала підставою для прийняття рішення задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" у справі №910/11995/20, яке оскаржується апелянтом.

Разом з цим, позивач не заперечує, що оператором ГТС в січні 2020 року укладено з НАК Нафтогаз України договори купівлі-продажу природного газу, але одночасно просить суд врахувати, що порядок визначення цін за договором транспортування регламентований Законом України Про ринок природного газу та кодексом ГТС, - він не може визначатися договорами купівлі-продажу природного газу, укладеними оператором ГТС та змінюватися в результаті укладання ним до них додаткових угод після надання послуг.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.06.2021 року, у зв`язку з перебуванням судді Коротун О.М. у відпустці, було сформовано для розгляду справи №910/11995/20 нову колегію суддів у складі: головуючого судді: Суліма В.В., суддів: Майданевич А.Г., Гаврилюк О.М.

18.06.2021 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від представника позивача до суду надійшло клопотання про витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", НАК Нафтогаз України та АТ Укртрансгаз відповідних документів та інформацію.

Північний апеляційний господарський суд прийняв справу №910/11995/20 до провадження колегію суддів у складі: головуючий суддя : Сулім В.В., суддів: Майданевич А.Г., Гаврилюк О.М. Оголосив перерву у розгляді апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" до 05.08.2021 року своєю ухвалою від 22.06.2021 року.

04.08.2021 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від представника позивача до суду надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, а саме копію відповіді АТ Укртрансгаз № 1001ВИХ-21-4174 від 03.06.2021 року на адвокатський запит від 27.05.2021 року №2705/2021-04.

05.08.2021 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від представника відповідача до суду надійшли заперечення проти клопотання позивача про витребування доказів, яке, зокрема, мотивоване тим, що у клопотання позивача про витребування додаткових доказів не наведено обґрунтування неможливості його подання у встановлений ч.ч. 2. 3 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України строк з причин, що не залежали від позивача.

В судовому засіданні 05.08.2021 року розглянувши клопотання позивача про витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", НАК Нафтогаз України та АТ Укртрансгаз відповідних документів та інформацію колегія суддів, ухвалила залишити його без розгляду, як таке, що подане із пропуском встановленого законом та судом строку.

Згідно ч. 2 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній скарзі має бути зазначено, зокрема, нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції; клопотання особи, яка подала скаргу.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 267 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції у порядку підготовки справи до розгляду за клопотанням сторін та інших учасників справи вирішує питання про виклик свідків, призначення експертизи, витребування доказів, судових доручень щодо збирання доказів, залучення до участі у справі спеціаліста, перекладача.

За змістом ст. 262 Господарського процесуального кодексу України про відкриття апеляційного провадження у справі суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу. В ухвалі про відкриття апеляційного провадження зазначається строк для подання учасниками справи відзиву на апеляційну скаргу; якщо разом з апеляційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття апеляційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Водночас, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.04.2021 року про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" було, зокрема, встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв, пояснень та клопотань - протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали. Попереджено учасників справи, що заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду у відповідності до ч. 2 ст. 207 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом ст. 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 Господарського процесуального кодексу України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2021 року в судовому засіданні оголошено перерву на підставі ст. 216 Господарського процесуального кодексу України.

Представник відповідача в судовому засіданні 31.08.2021 року підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, а рішення господарського суду скасувати.

31.08.2021 року представники позивача заперечували проти доводів апеляційної скарги та просили залишити її без задоволення, а рішення господарського суду першої інстанції - без змін.

Представник третьої особи залишив вирішення апеляційної скарги на розсуд суду.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Північний апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2021 року підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в позові, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" - задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" здійснює постачання природного газу на підставі ліцензії, отриманої згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 16.05.2017 року № 652.

18.12.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (оператор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" (замовник) було укладено договір № 1910000218 транспортування природного газу (далі - договір), відповідно до умов якого оператор надає замовнику послуги транспортування природного газу (далі - послуги) на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлену в цьому договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні.

Відповідно до п.п. 2.3.-2.4. договору обсяг послуги, що надається за цим договором, визначається підписанням додатка 1 до цього договору (розподіл потужності) та/або додатка 2 (розподіл потужності з обмеженнями), крім надання доступу до потужності на період однієї газової доби. Приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності оператору здійснюються відповідно до вимог Кодексу.

Згідно з п. 2.5. договору, замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати Послуги на умовах, зазначених у договорі.

Відповідно п. 2.6. договору, оператор має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, приймати газ в точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів.

Пунктом 2.8 договору передбачено, що взаємовідносини між замовником та оператором при забезпеченні (замовленні, наданні, супроводженні) послуг транспортування за цим договором здійснюються сторонами через інформаційну платформу оператора відповідно до вимог Кодексу. Замовник набуває права доступу до інформаційної платформи з моменту підписання цього договору.

Пунктом 3.1 договору визначені обов`язки оператора, до яких належить в тому числі:

- своєчасне надання послуг належної якості;

- розміщення на своєму веб-сайті чинні тарифи, вартість послуг з врегулювання добового небалансу, Типовий договір транспортування природного газу і Кодекс;

- здійснення у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним, виплату грошових коштів на рахунок замовника, якщо загальна вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових негативних небалансів замовника протягом звітного газового місяця.

Згідно з п. 4.2 договору, замовник має право:

- отримувати від оператора послуги належної якості та в обумовлені цим договором строки;

- замовляти транспортування та одержувати з газотранспортної системи обсяги природного газу, що відповідають його підтвердженим номінаціям/реномінаціям;

- отримувати від оператора всю необхідну інформацію щодо роботи газотранспортної системи, від якої залежить належне виконання замовником своїх зобов`язань за цим договором;

- передати права щодо доступу до газотранспортної системи, які він набуває за цим договором, іншим суб`єктам ринку природного газу за умови повідомлення про це оператора у порядку і строки, передбачені Кодексом та цим договором;

- отримувати плату за недотримання вимог щодо якості газу, який передається оператором з газотранспортної системи, в порядку, визначеному цим договором;

- користуватись іншими правами, передбаченими договором та чинним законодавством України.

У разі виникнення у замовника добового небалансу, оператор здійснює купівлю/продаж природного газу замовника в обсягах добового небалансу (п. 9.1. договору).

Згідно п. 9.2. договору, у разі виникнення у замовника позитивного добового небалансу, оператор здійснює купівлю у замовника, а замовник продаж природного газу оператору в обсягах позитивного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом XIV Кодексу газотранспортної системи.

Відповідно до п. 11.4. договору, врегулювання щодобових небалансів оформлюються одностороннім актом за підписом оператора на весь обсяг щодобових небалансів. В акті зазначаються щодобові обсяги небалансів, а також ціни, за якими оператор врегулював щодобові небаланси (у розрізі кожної доби).

За даними інформаційної платформи, у період січня 2020 року маржинальна ціна продажу та маржинальна ціна придбання природного газу формувалася у порядку, визначеному пункту 11 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС.

Згідно з пунктом 7.1. договору вартість послуг розраховується: розподіл потужності - за тарифами, які встановлюються Регулятором; транспортування - за тарифами, які установлюються Регулятором; послуги з врегулювання добового небалансу - за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, установленого Кодексом.

При цьому, інформація щодо маржинальної ціни продажу та маржинальної ціни придбання природного газу оприлюднюється на веб-сайті Оператора ГТС за принципом "сьогодні за вчора". Дані на поточну та наступну газову добу на веб-сайті Оператора ГТС відсутні.

Згідно положень Кодексу ГТС, в період з 01.01.2020 року по 31.01.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" щоденно оприлюднювало маржинальну ціну придбання на кожну газову добу січня 2020 року на своєму офіційному веб-сайті в мережі Інтернет://tsoua.com/.

За даними, оприлюдненими на сайті щоденно, середньозважена маржинальна ціна природного газу у січні 2020 року становила 7 277,00 грн з ПДВ за 1 000 м3 (том 2, а.с. 55).

Разом з цим, 11.02.2020 відповідачем на власному веб-ресурсі (https://tsoua.com/) було змінено інформацію про маржинальну ціну придбання природного газу за весь газовий місяць - січень 2020 року. При цьому, середньозважена маржинальна ціна склала 5 792,00 грн з ПДВ за 1000 м3.

Також указаний факт зміни маржинальної ціни за мовчазною односторонньою ініціативою підтверджується самим Оператором ГТС у публікації від 14.02.2020 року "ОПЕРАТОР ГТС: МАРЖИНАЛЬНА ЦІНА ГАЗУ В СІЧНІ ВІДПОВІДАЛА РИНКОВІЙ" на власному сайті за посиланням https://tsoua.com/news/operator-gts-marzhynalna-czina-gazu-v- sichni-vidpovidala-rynkovij/, де він зазначає, що "середньозважена маржинальна ціна для оплати Оператором ГТС позитивних небалансів за січень 2020 року була автоматично скоригована з 7 277,40 грн на 5 791,50 грн (за 1000 куб м з ПДВ)".

Тобто, фактично Оператор ГТС заднім числом перерахував маржинальні ціни купівлі-продажу природного газу за січень 2020 року і тим самим скасував попередні маржинальні ціни, що були опубліковані та доведені замовникам послуг транспортування протягом січня 2020 року.

Таким чином, після завершення періоду постачання та переходу у власність природного газу Оператором ГТС, в односторонньому порядку та з порушенням положень Кодексу ГТС, у лютому 2020 року було змінено суттєві умови договору - вартість товару, який було раніше придбано.

Слід зауважити, що ціна, яка була оприлюднена відповідачем тільки 11.02.2020 року була внесена до акту врегулювання щодобових небалансів, який датований 31.01.2020 року.

З урахуванням указаних протиправних дій, відповідач надіслав позивачу односторонній акт № 01-2020-1910000218, датований 31.01.2020 року, врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць січень 2020, у якому вартість придбаного у позивача природного газу (як позитивний небаланс) склала 2 211 128, 14 грн.

Тобто, при визначенні щоденної вартості послуг балансування відповідач зазначив ціну за 1000 м3 природного газу, яка існувала не в момент балансування, а по завершенню періоду - після 31.01.2020 року, тобто після оновлення таких цін відповідачем на інформаційній платформі.

Спір виник унаслідок того, що різниця між неналежними даними Оператора ГТС та належними даними Замовника склала 583745,69 грн на користь позивача за стягненням якої Компанія звернулась із даним позовом до суду.

Ціною у господарських зобов`язаннях, згідно з приписами Господарського кодексу України (далі - ГК України) є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування (частина 1 статті 189 ГК України).

Відповідно до частини 3 статті 189 ГК України суб`єкти господарювання використовують у своїй діяльності вільні та державні регульовані ціни.

Згідно з частиною 1 статті 190 ГК України вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні регульовані ціни.

Державні регульовані ціни, у розумінні ч.ч. 1-2 ст. 191 Господарського кодексу України, запроваджуються Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень у встановленому законодавством порядку. Державне регулювання цін здійснюється згідно із Законом України "Про ціни і ціноутворення".

За приписами Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається. Якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору (стаття 632 ЦК України).

Відповідно до ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до ст. 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Якщо ціну встановлено залежно від ваги товару, вона визначається за вагою нетто, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу. Якщо договором купівлі-продажу встановлено, що ціна товару підлягає зміні залежно від показників, що зумовлюють ціну товару (собівартість, затрати тощо), але при цьому не визначено способу її перегляду, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на момент передання товару. Якщо продавець прострочив виконання обов`язку щодо передання товару, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на день передання товару, встановлений у договорі, а якщо такий день не встановлений договором, - на день, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Положення цієї частини про визначення ціни товару застосовуються, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 706 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, оголошеною продавцем у момент укладення договору, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті зобов`язання.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про природні монополії", приписи зазначеного Закону регулюють діяльність суб`єктів природних монополій у сферах: транспортування природного і нафтового газу трубопроводами; розподілу природного і нафтового газу трубопроводами; зберігання природного газу в обсягах, що перевищують рівень, який встановлюється умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності із зберігання природного газу (ліцензійними умовами).

Організаційно-правові засади функціонування ринку природного газу, у тому числі доступу до газотранспортних систем, врегульовано Законом України "Про ринок природного газу".

Згідно з ч. 1 ст. 32 Закону України "Про ринок природного газу" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому кодексом газотранспортної системи та іншими нормативно-правовими актами.

Оператор газотранспортної системи розробляє кодекс газотранспортної системи за результатами консультацій із суб`єктами ринку природного газу та подає його Регулятору на затвердження. Після затвердження кодексу газотранспортної системи Регулятором оператор газотранспортної системи розміщує його на своєму веб-сайті (ч. 1 ст. 33 Закону України "Про ринок природного газу").

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Закону України "Про ринок природного газу" розмір плати за небаланси замовників визначається виходячи із обґрунтованих та реальних витрат оператора газотранспортної системи, пов`язаних із здійсненням балансування. При визначенні розміру плати за небаланси замовників не допускається перехресне субсидіювання між замовниками, у тому числі шляхом збільшення вартості приєднання нових об`єктів замовників до газотранспортної системи.

Відповідно до абз. 2 п. 9.2 договору, у разі виникнення у замовника позитивного добового небалансу оператор здійснює купівлю у замовника, а замовник продаж природного газу оператору в обсягах позитивного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом XIV Кодексу ГТС.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 року № 2493 затверджено Кодекс газотранспортної системи, який згідно з пунктом 2 глави 1 Розділу І цього є регламентом функціонування газотранспортної системи України та визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України.

Відповідно до п. 5 глави 1 Розділу І Кодексу ГТС Кодексу (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) використовуються, зокрема, такі терміни:

- алокація - обсяг природного газу, віднесений оператором газотранспортної системи в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи по замовниках послуг транспортування (у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів)) з метою визначення за певний період обсягів небалансу таких замовників;

- базова ціна газу (далі - БЦГ) - ціна природного газу, яка формується протягом розрахункового періоду оператором газотранспортної системи на основі витрат на закупівлю, транспортування та зберігання природного газу та розміщується оператором газотранспортної системи на власному веб-сайті щомісяця у строк до 10-го числа поточного місяця;

- балансування системи - діяльність, яка здійснюється оператором газотранспортної системи в рамках надання послуг транспортування, що полягає у врівноваженні попиту та пропозиції природного газу у газотранспортній системі, що охоплює фізичне балансування та комерційне балансування;

- інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу;

- комерційне балансування - діяльність оператора газотранспортної системи, що полягає у визначенні та врегулюванні небалансу, який виникає з різниці між обсягами природного газу, що надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, відібраного через точку виходу, у розрізі замовників послуг транспортування, що здійснюється на основі алокації;

- небаланс - різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається відповідно до алокації;

- плата за добовий небаланс - це сума коштів, яку замовник послуг транспортування сплачує або отримує відповідно до розміру добового небалансу;

- портфоліо балансування - сукупність подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу;

- послуга балансування - послуга, що надається оператору газотранспортної системи на підставі відповідного договору купівлі-продажу природного газу, необхідного для врегулювання короткострокових коливань попиту та пропозицій на природний газ, що не є короткостроковим стандартизованим продуктом;

- фізичне балансування - заходи, що вживаються оператором газотранспортної системи для забезпечення цілісності газотранспортної системи, а саме, необхідного співвідношення обсягів природного газу, що фізично надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, фізично відібраного з точок виходу.

За змістом п.п. 1-2 глави 6 Розділу ХІV Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи розраховує обсяг добового небалансу для кожного портфоліо балансування замовників послуг транспортування природного газу за кожну газову добу як різницю між алокаціями подач природного газу до газотранспортної системи та алокаціями відбору з газотранспортної системи (з урахуванням підтверджених торгових сповіщень). У випадку якщо сума подач природного газу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу не дорівнює сумі відборів природного газу замовника послуг транспортування природного газу за цю газову добу, вважається, що у замовника послуг транспортування природного газу є добовий небаланс і до нього застосовується плата за добовий небаланс.

Оператор газотранспортної системи на підставі попередніх алокацій подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу (з урахуванням обсягів природного газу, відчужених чи набутих на віртуальній торговій точці) щодобово не пізніше ніж о 15:00 UTC (17:00 за київським часом) годині для зимового періоду або о 14:00 UTC (17:00 за київським часом) годині для літнього періоду після закінчення газової доби (D) надає кожному замовнику послуг транспортування природного газу інформацію про його попередній добовий небаланс та розрахунок попередньої вартості за добовий небаланс (пункт 3 глави 6 Розділу ХІV Кодексу ГТС).

Відповідно до п. 4 глави 6 Розділу ХІV Кодексу ГТС плата за добовий небаланс має відображати витрати та враховувати вартість вчинення балансуючих дій оператором газотранспортної системи, а також коригування, визначене відповідно до вимог цієї глави.

За приписами п.п. 6-7 глави 6 Розділу ХІV Кодексу ГТС плата за добовий небаланс застосовується таким чином: якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є позитивним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, продав оператору газотранспортної системи природний газ в обсязі добового небалансу і, відповідно, має право на отримання грошових коштів від оператора газотранспортної системи у розмірі плати за добовий небаланс. Для розрахунку плати за добовий небаланс для кожного замовника послуг транспортування природного газу оператор газотранспортної системи множить остаточний обсяг добового небалансу на ціну, що застосовується відповідно до пунктів 8 - 12 цієї глави.

Згідно з п. 8 глави 6 Розділу ХІV Кодексу ГТС для цілей розрахунку плати за добовий небаланс ціна, що застосовується (крім випадку обсягів небалансу, який виник у рамках виконання спеціальних обов`язків, в установленому порядку покладених Кабінетом Міністрів України на суб`єктів ринку природного газу на підставі статті 11 Закону України "Про ринок природного газу"), визначається як маржинальна ціна продажу природного газу, якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є позитивним (тобто коли подачі замовника послуг транспортування природного газу протягом газової доби перевищують його відбори).

У випадку непогодження Регулятором відповідно до пункту 10 цієї глави торгової платформи маржинальна ціна продажу та маржинальна ціна придбання розраховуються для кожної газової доби таким чином: маржинальна ціна продажу визначається шляхом зменшення вартості природного газу, придбаного оператором газотранспортної системи внаслідок отримання послуг балансування за цю газову добу, на величину коригування. (пункт 11 глави 6 Розділу ХІV Кодексу ГТС).

Величина коригування, визначена в пунктах 9, 11 та 12 цієї глави, становить 10 %. (пункт 14 глави 6 Розділу ХІV Кодексу ГТС).

Відповідно до п. 17 глави 6 Розділу ХІV Кодексу ГТС на підставі остаточних алокацій подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу оператор газотранспортної системи здійснює розрахунок остаточного обсягу добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за кожну газову добу звітного місяця та визначає його остаточну плату за добовий небаланс за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць.

Верховний Суд висловився щодо правового врегулювання указаних правовідносин у постанові від 20.04.2021 року у справі №910/6208/20, зазначивши, що для визначення розміру плати за позитивні небаланси необхідне комплексне врахування як положень Кодексу ГТС, так і Закону України "Про ринок природного газу". Згідно з приписами ст. 35 зазначеного Закону, для визначення розміру плати за небаланси ключовим є установлення обґрунтованих та реальних витрат оператора. Такі витрати повинні бути справедливими, недискримінаційними, прозорими та об`єктивними. Це слід розуміти таким чином, що внаслідок включення їх до ціни небалансу, жодна зі сторін правовідносин не повинна зазнавати обмежень або переваг, а процедури їх формування повинні бути зрозумілими і доступними. Сама суть оплати небалансу має на меті уникнути випадків, які призводять до необґрунтованих фінансових втрат, оскільки повинна бути співмірною із реальними, понесеними витратами та не слугувати методом (механізмом) для маніпуляційних дій задля отримання додаткового прибутку однією зі сторін.

При цьому, Верховний Суд у п.п.6.4-6.8 указаної постанови зазначив, що детальний алгоритм дій щодо розрахунку плати за добовий небаланс визначено главою 6 Розділу ХІV Кодексу ГТС. Зміст пункту 3 глави 6 Розділу ХІV Кодексу ГТС зобов`язує оператора ГТС, на підставі попередніх алокацій, надати позивачу інформацію стосовно розрахунку попередньої вартості за добовий небаланс. Не дивлячись на те, що Кодекс ГТС не містить тлумачення такого терміну як "попередня", а стосовно ціни газу роз`яснено терміни "базова ціна", "маржинальна ціна", які мають відповідний порядок формування, можна зробити висновок, що попередня вартість, виходячи із значення самого терміну "попередня" є орієнтовною і не указує на її остаточність.

Водночас остаточна ціна за добовий небаланс визначається як маржинальна ціна, яка відповідно до п. 11 глави 6 Розділу ХІV Кодексу ГТС складається із зменшеної на величину коригування вартості природного газу, придбаного оператором газотранспортної системи внаслідок отримання послуг балансування за газову добу. Послуга балансування безпосередньо пов`язана із купівлею-продажем природного газу, необхідного для врегулювання коливань попиту.

З наведеного слідує, що згідно з пунктом 7 глави 6 Розділу ХІV Кодексу ГТС остаточна (маржинальна) ціна ураховує (коригує) різницю між цінами.

З огляду на викладене, можна дійти висновку, що установлена попередня вартість за добовий небаланс, може бути скоригована під час визначення остаточної плати, що впливає на загальний обсяг понесених витрат у розумінні ст. 35 Закону України "Про ринок природного газу".

Тобто при аналізі правильності формування розрахунку остаточної ціни за відповідний небаланс, дослідженню підлягає як визначення маржинальної ціни, так і самих втрат оператора внаслідок вчинення балансуючих дій, про що також зазначено у п. 4 глави 6 Розділу ХІV Кодексу ГТС.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор ГТС України" не мало визначати розмір маржинальних цін продажу/придбання природного газу в січні 2020 року в будь якому іншому розмірі, ніж у тому, який відповідав фактично понесеним витратам Оператора ГТС на придбання природного газу для потреб фізичного балансування газотранспортної системи в січні 2020 року.

Крім того, як було зазначено у висновку НКРЕКП від 22.01.2021 року, відповідно до постанови НКРЕКП "Про проведення позапланових виїзних перевірок дотримання вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу суб`єктами господарювання" від 02.12.2020 року № 2322 на даний час проводяться позапланові виїзні перевірки суб`єктів ринку природного газу, якими у січні 2020 року було створено позитивний добовий небаланс.

На підтвердження витрат відповідача унаслідок вчинення балансуючих дій, відповідачем надано договори купівлі-продажу природного газу від 01.01.2020 року №200100000, від 01.01.2020 року №200100001, від 01.01.2020 року №200100002, від 01.01.2020 року № 200100005, від 01.01.2020 року № 200100006 для забезпечення балансуючих дій та інших потреб протягом січня 2020 року, додаткові угоди до вказаних договорів від 31.01.2020 року, акти приймання-передачі природного газу від 31.01.2020 року, платіжні доручення про сплату вартості газу за умовами договорів купівлі-продажу природного газу (том 1, а.с. 110-154).

З приводу поданих документів колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.01.2020 року між відповідачем та АТ "НАК "Нафтогаз України" укладено договори купівлі-продажу природного газу від 01.01.2020 року №200100000, від 01.01.2020 року № 200100001, від 01.01.2020 року № 200100002, від 01.01.2020 року № 200100005, від 01.01.2020 року № 200100006 для забезпечення балансуючих дій та інших потреб протягом січня 2020, відповідно до п.4.1 яких визначена ціна за 1000 куб.м газу для першої газової доби передачі газу (РСР) - 6 635,00 грн.

31.01.2021 між АТ "НАК "Нафтогаз України" та відповідачем укладено додаткові угоди до вказаних договорів, відповідно до яких змінено вартість ціни газу за першу газову добу на 5434,00 грн.

Відповідно до актів приймання-передачі природного газу від 31.01.2020 року АТ "НАК "Нафтогаз України" передав, а відповідач прийняв у власність імпортований природний газ для забезпечення балансуючих дій та інших потреб відповідно до умов вказаних договорів в редакції додаткових угод до них. За отриманий природний газ відповідач сплатив повну вартість АТ "НАК "Нафтогаз України".

Першою газовою добою відповідно до укладених договорів купівлі-продажу природного газу є дата підписання договорів, тобто 01.01.2020 року. Ціна за кожні 1000 куб.м газу без ПДВ для кожної наступної доби передачі газу, наступних за першою газовою добою, визначається відповідно до формули, зазначеної в п. 4.2 договорів.

З наданого відповідачем розрахунку слідує, що відповідачем здійснювався розрахунок подобової вартості придбаного для послуг балансування протягом січня 2020 природного газу відповідно до порядку, визначеного чинним законодавством та умовами договору, укладеного між позивачем та відповідачем. Позивач не спростував належними та допустимими доказами вище встановлених обставин.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1-3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права позивача про яке ним зазначається в позовній заяві здійснюється судом на розгляд якого передано спір крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (аналогічні висновки викладено у постановах КГС ВС від 19.09.2019 року у справі № 924/831/17, від 28.11.2019 року у справі № 910/8357/18).

17.10.2019 року набув чинності Закон України № 132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України змінено назву ст. 79 Господарського процесуального кодексу України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів". Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови КГС ВС від 02.10.2018 року у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 року у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 року у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 року у справі № 917/2101/17).

Аналогічна правова позиція міститься у постанові ВП ВС від 18.03.2020 року у справі № 129/1033/13-ц.

Згідно з приміткою в Акті врегулювання щодобових небалансів № 01-2020-1910000218 від 31.01.2020 року за газовий місяць січень 2020 року Оператор ГТС застосовує метод розрахунку маржинальної ціни придбання/продажу відповідно до п. п. 7, 11, 14, 15 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС.

Відповідно до п.11 глави 6 розділу XIV Кодексу (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) у випадку непогодження Регулятором відповідно до пункту 10 цієї глави торгової платформи маржинальна ціна продажу та маржинальна ціна придбання розраховуються для кожної газової доби таким чином: маржинальна ціна продажу визначається шляхом зменшення вартості природного газу, придбаного оператором газотранспортної системи внаслідок отримання послуг балансування за цю газову добу, на величину коригування; маржинальна ціна придбання визначається шляхом збільшення вартості природного газу, придбаного оператором газотранспортної системи унаслідок отримання послуг балансування за цю газову добу, на величину коригування.

Таким чином, маржинальна ціна продажу природного газу - це вартість газу, який відповідач придбав для балансування газотранспортної системи, зменшена на величину коригування.

А, відтак, правомірними є дії відповідача щодо визначення маржинальної ціни природного газу із урахуванням зменшеної вартості природного газу, придбаної для забезпечення балансуючих дій за договорами, укладеними з АТ "НАК "Нафтогаз України"".

З акту врегулювання щодобових небалансів №01-2020-1910000218 від 31.01.2020 року убачається, що обсяг добового небалансу позивача послуг транспортування природного газу протягом кожної доби січня 2020 року не перевищував допустиме відхилення.

У зв`язку з чим, відповідачем при розрахунку маржинальної ціни придбання природного газу у січні 2020 року для позивача не застосовувалась величина коригування, як наслідок, маржинальна ціна продажу природного газу для позивача в січні 2020 року дорівнювала вартості газу, який відповідач фактично придбав для фізичного балансування газотранспортної системи в розрізі кожної доби.

При цьому, колегія суддів відзначає, що положеннями чинного законодавства не встановлено типової форми договору купівлі-продажу природного газу, а отже при укладенні договору про надання послуг балансування (договорів купівлі-продажу природного газу для вчинення балансуючих дій) сторони визначали умови договору на підставі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не '? суперечать законодавству.

Крім цього, відповідно до положень ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі установлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Тобто, сторони у випадках визначених договором або законом мають право вносити зміни до умов укладеного договору.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності заявлених позовних вимог.

Таким чином, що рішення суду першої інстанції не ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Твердження позивача викладені у відзиві на апеляційну скаргу спростовуються висновками апеляційного суду.

При цьому, колегія суддів зазначає, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України по. 4241/03 від 28.10.2010 року).

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 року Європейського суду з прав людини у справі Руїс Торіха проти Іспанії ).

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення (п. 2 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в апеляційному порядку, у зв`язку з чим оскаржене рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із відмовою в задоволенні позову, з позивача на користь відповідача підлягають судові витрати пов`язані із розглядом справи в суді першої та апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 277 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2021 року у справі № 910/11995/20 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2021 року у справі №910/11995/20 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

3. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покласти на позивача.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" (14021, м. Чернігів, вул. Любецька, буд. 68, код ЄДРПОУ 39576385) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (03065, м. Київ, пр.. Любомира Гузара, 44, код ЄДРПОУ 42795490) 13 134,29 грн (тринадцять тисяч сто тридцять чотири гривні 29 копійок) судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

4. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

5. Матеріали справи №910/11995/20 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді О.М. Гаврилюк

А.Г. Майданевич

Дата складення повного тексту 06.09.2021 року.