Постанова

від 20.07.2021 по справі 927/1080/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" липня 2021 р. Справа№ 927/1080/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Тищенко А.І.

Михальської Ю.Б.

при секретарі судового засідання Линник А.М.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 20.07.2021

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вороб`ївське Агро"

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 23.03.2021

у справі №927/1080/20 (суддя Ноувен М.П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Вороб`ївське-Агро

до Новгород-Сіверської міської ради

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Промінь"

про визнання недійсним та скасування рішення, визнання недійсним договору оренди, визнання укладеною додаткової

В судовому засіданні 20.07.2021 відповідно до ст.ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2020 Товариство з обмеженою відповідальністю Вороб`ївське-Агро звернулося до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Новгород-Сіверської міської ради, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Промінь" про:

- визнання протиправним та скасування рішення № 152 сорок другої сесії сьомого скликання Воробївської сільської ради від 08.11.2019 про відмову у наданні земельної ділянки в оренду;

- визнання недійсним договору оренди землі (серія та номер: 38-нв/п від 26.12.2019), укладений між ТОВ Промінь та Воробївською сільською радою Новгород-Сіверського району Чернігівської області про надання в оренду земельної ділянки 7423682400:08:000:0635;

- визнання укладеною Додаткової угоди до Договору оренди землі № 9 від 02.12.2009 щодо поновлення договору оренди землі, який зареєстровано у Новгород-Сіверському районному відділі Чернігівської регіональної філії ДП Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 02.12.2009 за № 040984500370.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 23.03.2021 у справі №927/1080/20 в позові відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з недоведеності позивачем наявності у нього переважного права на укладення договору на новий строк і як наслідок, правомірності прийняття відповідачем оспорюваного рішення.

Враховуючи, що укладений між відповідачем та третьою особою договір містить всі істотні умови, передбачені ст. 15 З.У. Про оренду землі , відповідає умовам чинного законодавства, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання його недійсним.

Відмова в позові щодо пролонгації спірного договору судом обґрунтована посиланням на недоведеність належного виконання ним умов спірного договору, а відтак і відсутність підстав для визнання за орендарем права на поновлення договору оренди землі з урахуванням приписів ст. 33 З.У. Про оренду землі .

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач 19.04.2021 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про задоволення позову.

Апеляційна скарга обґрунтована неправильним застосуванням судом норм матеріального права та порушенням судом норм процесуального права, рішення прийнято при поверхневому з`ясуванні обставин та з висновками, що не відповідають обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:

- судом першої інстанції проігноровано норми ч. 5 ст. 33 Закону України Про оренду землі , а саме За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення . Позивач неодноразово зауважував, що такого повідомлення у визначений законом строк не отримував, а Відповідачем не спростовано зазначене належними доказами, а отже цілком правомірне очікування Позивача, що договір буде поновлено.

- судом не зазначено, в якому Законі України чи іншому нормативному акті передбачена відмова Орендодавця у поновленні договору оренди землі з підстав надання дозволу іншій особі на розробку технічної документації на вигідних умовах , а не як передбачено у Законі України Про оренду землі .

- відповідач 09.09.2019 надав дозвіл ТОВ Промінь на розробку технічної документації на вигідних умовах (що і стало єдиною підставою, зазначеною в оскаржуваному рішенні), тобто, під час дії укладеного із Позивачем Договору, за два місяці до звернення Позивача про його поновлення, а отже діючи умисно, цілеспрямовано, всупереч нормам Закону України "Про оренду землі" та ЦК України, заздалегідь фактично прийняв рішення про відмову у поновленні договору (не чекаючи пропозицій та умов поновлення договору), що не було взято судом першої інстанції до уваги.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача 23.04.2021 передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Тищенко А.І., Михальська Ю.Б.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2021 залишено апеляційну скаргу без руху з огляду на неподання належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі. Надано скаржнику строк не більше семи днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині.

11.05.2021 від представника позивача надійшла заява, до якої додано платіжне доручення №6802856127 від 22.04.2021 про сплату 9 459,00 грн. судового збору.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2021 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Вороб`ївське Агро" строк для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Чернігівської області від 23.03.2021 у справі №927/1080/20, відкрито апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 24.06.2021.

23.06.2021 представником позивача подано клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з неможливістю участі представника позивача в судовому засіданні 24.06.2021 по стану здоров`я.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2021 відкладено розгляд справи на 20.07.2021.

Явка представників сторін

Представник третьої особи в судовому засіданні апеляційної інстанції 20.07.2021 заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Представники позивача та відповідача в судове засідання апеляційної інстанції 20.07.2021 не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень (ч. 3 ст. 120 ГПК України).

Представники позивача та відповідача були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази.

20.07.2021 представником позивача подано клопотання про розгляд справи без його участі.

Враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на клопотання позивача про розгляд справи у його відсутність та те, що явка представника позивача та відповідача обов`язковою в судове засідання не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у їх відсутність за наявними у справі матеріалами.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

02.12.2009 між Новгород-Сіверською районною адміністрацією та ТОВ Вороб`ївське-Агро укладено Договір оренди землі №9.

Відповідно до умов Договору №9 Орендодавець надає, а Орендар приймає на підставі розпорядження голови Новгород-Сіверської РДА №350 від 02.12.2009 в строкове платне користування на умовах оренди невитребувану земельну ділянку (пай) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в адміністративних межах Вороб`ївської сільської ради, за межами населених пунктів, Новгород-Сіверського району Чернігівської області.

Договір укладено строком на 10 років (пункт 8 Договору №9).

Кадастровий номер земельної ділянки -7423682400:08:000:0016.

Відповідно до Акту про передачу та прийом земельної ділянки від 02.12.2009, Новгород-Сіверська районна державна адміністрація передала ТОВ Вороб`ївське-Агро в оренду терміном на 10 років невитребувану земельну ділянку загальною площею 3,5350га, що розташована в адміністративних межах Вороб`ївської сільської ради Новгород-Сіверської району Чернігівської області, за межами населених пунктів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно з повідомленням державного кадастрового реєстратора (аркуш справи 15) та витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, 18.09.2019 відбулась реєстрація земельної ділянки за новим кадастровим номером 7423682400:08:000:0635, площею 3,5350га.

Відповідно до Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні , з 2019 року повноваження щодо передачі спірної земельної ділянки перейшли до Вороб`ївської сільської ради.

Листом від 28.10.2019 Позивач звернувся до голови Вороб`ївської сільської ради про поновлення договору оренди землі, відповідно до якого ТОВ Вороб`ївське -Агро просило поновити Договір оренди №9 терміном на 7 років.

Одним із Додатків до листа була Додаткова Угода до Договору №9, що викладена в наступній редакції: Орендодавець Вороб`ївська сільська рада в особі сільського голови Бездітка Михайла Михайловича, який діє на підставі Закону України Про місцеве самоврядування в Україні з одного боку та орендар ТОВ Вороб`ївське-Агро (місцезнаходження: 16700, Чернігівська обл., Новгород-Сіверський р-н, с. Лизунівка, вул. Спортивна, 1, код ЄДРПО 34653904), в особі директора Черняк Олени Володимирівни, діючої на підставі статуту, з другого боку, уклали цю додаткову угоду про наступне:

1. Сторони домовились поновити терміном на 7 років Договір оренди землі № 9 від 02.12.2009, площею 3,535 га на території Вороб`ївської сільської ради, кадастровий номер 7423682400:08:000:0635.

2. Пункт 10 договору викласти в новій редакції: Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки .

3. Договір діє в подальшому з врахуванням змін та доповнень, внесених даною Угодою. Інші умови Договору, не змінені даною Угодою, є дійсними та обов`язковими для виконання Сторонами.

4. Дана Угода вступає в силу з дня її підписання Сторонами і є невід`ємною частиною Договору оренди.

5.Угода складена в двох примірниках, по одному примірнику для кожної сторони .

Рішенням Вороб`ївської сільської ради сорок другої сесії сьомого скликання від 08.11.2019 розглянуто Лист Позивача та відмовлено останньому у наданні в оренду землі у зв`язку з тим, що у вересні 2019 року наданий дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою ТОВ Промінь на ту ж площу.

Листом № 02-15/328 від 20.11.2019 Відповідач повідомив Позивачу, що лист-повідомлення № 45 від 28.10.2019 було розглянуто на сесії сільської ради від 08.11.2019 і було відмовлено у поновленні договору оренди землі.

26.12.2019 між Вороб`ївською сільською радою Новгород-Сіверського району Чернігівської області та ТОВ Промінь , на підставі рішення сорок шостої сесії сьомого скликання Вороб`ївської сільської ради від 24.12.2019 за №174 укладено Договір оренди землі №38-нв/п (далі - Договір №38), відповідно до якого ТОВ Промінь надано у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення (невитребувану земельний пай) з кадастровим номером 7423682400:08:000:0635, загальною площею 3,5350га, що розташована на території Вороб`ївської сільської ради Новгород-Сіверської району Чернігівської області.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладення договору становить 50 530,21 грн (п.2.3. Договору № 38).

Договір укладено на 10 років або до моменту державної реєстрації прав власності спадкоємцями на земельну ділянку або набрання законної сили рішенням суду про визнання спадщини відумерлою та реєстрації права суб`єктом земельних відносин, на користь якого прийняте відповідне рішення суду щодо передачі йому у власність відповідного об`єкта. Після закінчення строку дії договору Орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити Орендодавця про намір продовжити його дію ( п.3.1. Договору № 38)

Розмір орендної плати у рік становить 6063,63 грн, що складає 12% від нормативної грошової оцінки Земельної ділянки, зазначеної в пункті 2.3. Договору (п.4.2. Договору №38).

На виконання умов Договору № 38, 26.12.2019 між сторонами укладено Акт приймання-передачі об`єкта оренди (земельної ділянки) за договором оренди землі № 38-нв/п від 26.12.2019, відповідно до якого на підставі Договору оренди землі № 38-нв/п від 26.12.2019, укладеного між Орендодавцем та Орендарем, Орендодавець передає земельну ділянку сільськогосподарського призначення (невитребуваний земельний пай) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 7423682400:08:000:0635, площею 3,5350 га, у тому числі рілля-3,5350 га, яка розташована на території Вороб`ївської сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області, а Орендар приймає вищевказану земельну ділянку в оренду.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно зі ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no.4241/03 від 28.10.2010).

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення підлягає залишенню без змін виходячи з наступного.

За частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Статтею 13 Закону України Про оренду землі №161- XIV (далі- Закон № 161-XIV) визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Отже, договір оренди землі є договором, за яким у сторін виникають обов`язки щодо його виконання: в орендодавця виникає обов`язок передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а в орендаря - обов`язок використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства та сплачувати орендну плату в порядку і розмірі, встановлених договором або законом.

Істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (частина перша статті 15 Закону № 161-XIV в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно із частиною першою статті 19 Закону № 161-XIV строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначаються статтею 33 Закону № 161-XIV (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин), яка фактично об`єднує два випадки пролонгації договору оренди землі.

Так, відповідно до частин першої - п`ятої статті 33 цього Закону (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Тобто наведені у частинах першій - п`ятій статті 33 Закону № 161-XIV правила стосуються реалізації переважного права орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк. Таке укладення договору є можливим лише після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі. Саме після закінчення цього строку орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, може скористатися своїм переважним (перед іншими особами) правом на укладення договору оренди землі на новий строк. З метою ініціювання виникнення такого переважного права орендар має, серед іншого, листом-повідомлення у визначений строку довести орендодавцю про свій намір продовжувати орендні договірні відносини.

Разом з тим, Позивачем заявлено вимогу про визнання укладеною додаткову угоду до Договору оренди № 9 на умовах інших ніж ті, які сторони обумовили у Договорі оренди №9, оскільки з урахуванням додаткової угоди новий строк Договору становить не 10 років, а 7 років.

Так, матеріали справи свідчать, що Вороб`ївська сільська рада відмовила Позивачу своїм рішенням від 08.11.2019 і у грудні 2019 року земельна ділянка була передана в користування ТОВ Промінь .

Отже, орендар (Позивач) та орендодавець (Вороб`ївська сільська рада) у процесі погодження фактично не дійшли згоди щодо нових істотних умов договору оренди землі, не уклали додаткової угоди, а відтак, способом захисту прав орендаря буде саме його звернення до суду із позовом про визнання додаткової угоди укладеною на нових узгоджених істотних умовах, а не автоматична пролонгація на попередніх умовах.

Разом з тим, судом з`ясовано питання щодо належного виконання орендарем умов договору.

Відповідач у листі від 24.02.2020 за № 02-15/54 зазначив Позивачу, що останній не використовував земельну ділянку за цільовим призначенням. На період дії спірного Договору Позивач не підтримував належний стан земельних ділянок, земельні ділянки перебували у занедбаному стані (масиви дерев самосійок , чагарники, інша дика поросль) та вимагали відновлення під оранку (зачистку(розліслення території)). Вищевказаний факт обговорювався при розгляді питання повернення земель з оренди або поновлення договорів оренди, та свідчить про неналежне виконання умов договору оренди в частині забезпечення стану земельних ділянок на період повернення (завершення терміну оренди) в не гіршому стані, ніж на дату передачі в оренду.

Позивач, як на доказ належного виконання умов договору оренди щодо сплати орендної плати, посилається на довідку про відсутність заборгованості з платежів, виданою ГУ ДПС у Чернігівській області за № 3775 від 06.11.2020.

Відповідно до даної довідки ТОВ Вороб`ївське -Агро станом на 06.11.2020 не має податкового боргу, недоїмки зі сплати єдиного внеску, іншої заборгованості з платежів (у тому числі розстроченої, відстроченої, реструктуризованої), контроль за справлянням яких покладено на контролюючий орган.

Як убачається з даної довідки, остання видана у листопаді 2020 року, тобто через 11 місяців після закінчення строку дії договору оренди і не є достатнім доказом як користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору, так і належного виконання обов`язку з оплати орендної плати.

Про неналежність користування земельною ділянкою свідчить також відсутність у матеріалах справи будь-яких доказів користування земельною ділянкою, або доказів здійснення обробітку земель (технологічних карт, актів посівів тощо).

З огляду на зазначене, місцевий господарський суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належного виконання умов спірного договору, а тому підстави для визнання за орендарем права на поновлення договору оренди землі з урахуванням приписів ст. 33 Закону України "Про оренду землі" відсутні.

Тобто, відмова відповідача у пролонгації спірного договору є правомірною, не зважаючи на її формулювання в оскаржуваному рішенні.

Щодо вимоги позивача про визнання протиправним та скасування рішення № 152 сорок другої сесії сьомого скликання Вороб"ївської сільської ради від 08.11.2019 про відмову у наданні оренди суд зазначає наступне.

За змістом частини 1 статті 155 Земельного кодексу України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Статтею 21 ЦК України визначено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Для застосування цієї норми необхідно встановити не тільки факт порушення актів цивільного законодавства, але й те, чи призвело це до порушення цивільних прав та інтересів особи.

За змістом статті 19 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії (стаття 8 Конституції України), органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України. Дана вимога стосується не тільки діяльності рад як суб`єктів владних повноважень, але й реалізації їх компетенції в цивільних (господарських) правовідносинах. Воля територіальної громади як власника може виражатися лише в таких діях органу місцевого самоврядування, які відповідають вимогам законодавства. Приймаючи будь-яке рішення, рада повинна діяти відповідно до встановленої процедури, яка покликана не допустити порушення законних прав та інтересів осіб.

Відповідно до приписів частини 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції пленарних засідань сільської, селищної, міської ради віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Згідно ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст.16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та відповідно має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права та інтересу.

Тобто зазначені норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права.

При цьому суд зазначає, що одними із засад цивільного законодавства є: судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність (ст. 3 Цивільного кодексу України).

Позивач, оскаржуючи Рішення Вороб`ївської сільської ради сорок другої сесії сьомого скликання від 08.11.2019, зазначає, що воно є не обґрунтованим, а відмова Відповідача є протиправною та такою, що порушує переважне право Позивача на укладення Договору.

Як зазначено вище, позивачем не доведено належного виконання умов спірного Договору №9, а відтак і не доведено наявність у нього переважного права на укладення Договору на новий строк (поновлення договору), і як наслідок суд дійшов вірного висновку про правомірність прийняття Відповідачем рішення № 152 від 08.11.2019 Про відмову в наданні оренди .

Позивач, отримавши Відмову у наданні земельної ділянки в оренду на новий строк, звернувся з позовом до суду лише через рік після прийняття рішення Вороб`ївською сільською радою.

Щодо визнання недійсним договору оренди землі (серія та номер: 38-нв/п від 26.12.2019), укладеного між ТОВ "Промінь" та Вороб"ївською сільською радою Новгород-Сіверського району Чернігівської області про надання в оренду земельної ділянки - 7423682400:08:000:0635 суд зазначає наступне.

В силу статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з приписами статей 215, 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути пред`явлена однією зі сторін правочину або заінтересованою особою, права яких були порушені укладенням спірного правочину.

При вирішенні спору про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні приписи статей 3, 15 ЦК України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину і має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце

Крім того, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Підстави недійсності правочину встановлені статтею 215 ЦК України.

Відповідно до частин першої, третьої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною третьою статті 203 ЦК України визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Як вольова дія, правочин є поєднанням волі та волевиявлення. Воля сторін полягає в їхній згоді взяти на себе певні обов`язки, вона повинна бути взаємною, двосторонньою і спрямованою на досягнення певної мети.

Волевиявлення є важливими чинником, без якого неможливо вчинення правочину, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України. Своє волевиявлення на укладення договору учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа, в якому фіксуються правові наслідки.

Враховуючи, що укладений між Вороб`ївською сільською радою та ТОВ Промінь договір № 38-нв/п від 26.12.2019 містить всі істотні умови, які передбачені статтею 15 Закону України "Про оренду землі", та відповідає вимогам чинного законодавства, а також беручи до уваги те, що необхідність укладення нового договору оренди земельної ділянки площею 3,5350 га з кадастровим номером 7423682400:08:000:0635, фактично зумовлена власною поведінкою Позивача, який, діючи на власний ризик та бажаючи отримати для себе більш вигідні істотні умови договору №9 від 02.12.2009, зокрема, в частині зменшення строку договору оренди, звернувся до Відповідача з пропозицією продовжити дію вказаного договору на новий строк у порядку, визначеному частинами першою-п`ятою статті 33 Закону України "Про оренду землі", та неотримавши згоду Відповідача щодо запропонованих Позивачем змінених істотних умов, втратив переважне право орендаря, хоча мав можливість поновити зазначений договір на тих самих умовах та на той самий строк на підставі частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі", тобто за принципом мовчазної згоди сторін договору, у зв`язку з чим суд дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовної вимоги про визнання недійсним договору оренди землі (серія та номер: 38-нв/п від 26.12.2019), укладений між ТОВ "Промінь" та Вороб"ївською сільською радою Новгород-Сіверського району Чернігівської області про надання в оренду земельної ділянки - 7423682400:08:000:0635.

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінка доказів має свій зміст: визнання допустимості, належності, достовірності, вірогідності, достатності і взаємозв`язку всієї сукупності доказів.

При аналізі доводів сторін суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, який у рішенні "Трофимчук проти України" зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не слід розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід (рішення від 28.10.2010, заява № 4241/03).

Судом досліджено наявні у справі докази, про що зазначено в оскаржуваному рішенні, що спростовує доводи апелянта про прийняття рішення без дослідження всіх істотних обставин, що мають значення для справи.

Доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують вірного по суті рішення суду, при ухваленні якого судом надано оцінку як кожному доказу окремо, так і в їх сукупності, вірно встановлено характер спірних правовідносин та в цілому правильно застосовані норми матеріального права, які їх регулюють.

Наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди позивача з висновками суду першої інстанції про відмову в позові, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Враховуючи вище викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що у апеляційній скарзі не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б прийти до висновку про помилковість висновків суду першої інстанції.

Виходячи з правил ч. 4 ст. 11 ГПК України, апеляційний суд застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994, серія А, №303-А, п.29).

За таких обставин решту аргументів позивача (апелянта) суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду про відмову в позові.

Таким чином, застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Вороб`ївське Агро" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 23.03.2021 у справі №927/1080/20.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст.129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вороб`ївське Агро" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 23.03.2021 у справі №927/1080/20 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 23.03.2021 у справі №927/1080/20 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 927/1080/20 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови підписано 07.09.2021 після виходу колегії суддів з відпустки та самоізоляції.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді А.І. Тищенко

Ю.Б. Михальська