Рішення

від 07.09.2021 по справі 905/639/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.09.2021 Справа №905/639/21

Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.,

при секретарі судового засідання Гайдук Д.М.,

розглянувши в судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРАЙМФІД» , с.Стоянка

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроторгівельна фірма «Зоря» ,

смт.Зарічне Лиманського району Донецької області

про стягнення 1501162,00грн - основний борг, 212235,70грн - пеня, 47110,07грн - 3% річних, 143977,21грн - інфляційні втрати

Представники сторін:

від позивача: Павленко Д.О. (в порядку самопредставництва);

від відповідача: не з`явився.

Суть спору: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРАЙМФІД» , с.Стоянка, звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроторгівельна фірма «Зоря» , смт.Зарічне Лиманського району Донецької області про стягнення 1501162,00грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем обов`язків за договором поставки №ПФ 1711/2 від 17.11.2017 в частині повної та своєчасної оплати за отриманий товар.

Ухвалою суду від 13.04.2021 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРАЙМФІД» , с.Стоянка до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроторгівельна фірма «Зоря» , смт.Зарічне Лиманського району Донецької області про стягнення 1524814,44грн, залишено без руху; надано Товариству з обмеженою відповідальністю «ПРАЙМФІД» , с.Стоянка строк для усунення недоліків його позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення її без руху.

11.05.2021 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРАЙМФІД» , с.Стоянка надійшли пояснення до позовної заяви та заява про усунення недоліків з документами на підтвердження усунення недоліків позовної заяви. Позивач зазначив, що сума позову складає 1501162,00грн.

Ухвалою суду від 24.05.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі 905/639/21; здійснювати розгляд справи вирішено за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 17.06.2021 о 10:00год.

07.07.2021 на електронну пошту суду з накладенням електронного цифрового підпису від представника позивача надійшла заява б/н від 05.07.2021 про уточнення позовних вимог з додатками за переліком, за змістом якої позивач зазначає, що позовні вимоги змінилися після проведених перерахунків, а саме збільшилися, позивач просить стягнути з відповідача 1501162,00грн - основний борг, 212235,70грн - пеня, 47110,07грн - 3% річних, 143977,21грн - інфляційні втрати.

Ухвалою суду від 08.07.2021 заяву позивача б/н від 05.07.2021 про уточнення (збільшення) позовних вимог прийнято до розгляду, справу постановлено розглядати з урахуванням вказаної заяви; продовжено строк підготовчого провадження у справі №905/639/21 на 30 (тридцять) днів; відкладено підготовче засідання на 19.08.2021 о 11:30год.

Ухвалою суду від 19.08.2021 закрито підготовче провадження у справі №905/639/21, призначено розгляд справи по суті на 07.09.2021.

03.09.2021 від позивача до канцелярії суду надійшла заява про усунення недоліків (щодо допущеної арифметичної помилки в заяві про збільшення позовних вимог), в якій позивач зазначив, що станом на 04.07.2021 позовні вимоги складають 1904484,98грн. Суд приймає означені пояснення до уваги.

Представник позивача у судове засідання з`явився (в режимі відеоконференції), наполягав на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача у судові засідання не з`явився, про дату, час та місце судових засідань повідомлений належним чином шляхом направлення ухвал суду на юридичну адресу відповідача. Про поважність причин неявки суд не повідомлено, відзив на позов та документи, що підтверджують заперечення проти позову, до суду не надані.

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Виходячи з того, що відповідачу направлялись ухвали суду на юридичну адресу, а також враховуючи достатність зібраних по справі доказів, згідно ст.165 Господарського процесуального кодексу України суд вбачає за можливе розглянути справу по суті заявлених вимог за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази, господарський суд встановив наступне.

17.11.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю Агроторгівельна фірма Зоря (покупець, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Праймфід (продавець, позивач) укладено договір поставки №ПФ 1711/2 (договір), за змістом п.1.1 якого продавець відповідно до умов цього договору зобов`язується поставити кормові добавки (товар), а покупець - прийняти та оплатити товар у кількості, по найменуваннях і цінах, зазначених у видаткових накладних, що виписуються на кожну партію Товару.

Найменування, асортимент, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна вартість товару, буде визначатися сторонами у видаткових накладних, які будуть формуватися продавцем на підставі заявок покупця з подальшим виставленням рахунків-фактур для здійснення оплати товару (п.1.2 договору).

Відповідно до п.2.1 договору ціна по кожному найменуванню і на кожну партію товару вказується у рахунках - фактурах продавця та в накладних на кожну партію товару і містить у собі податок на додану вартість.

Згідно з п.2.2. договору покупець зобов`язаний перерахувати на поточний рахунок продавця вартість поставленої йому партії Товару протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту отримання партії товару, згідно накладних. Моментом отримання партії товару вважається момент підписання покупцем видаткової накладної.

За умовами п.2.3. договору зобов`язання покупця щодо сплати товару вважається виконаним з моменту зарахування грошових коштів за товар на поточний рахунок продавця.

У відповідності до п.2.4. договору загальна вартість товару, що поставляється за даним договором, визначається загальною сумою всіх видаткових накладних на відпуск товару покупцю за весь період дії цього договору.

Товар поставляється по партіям, згідно до замовлень покупця, в яких зазначається асортимент, кількість товару, орієнтовний строк та умови поставки. Замовлення подається в письмовому вигляді шляхом передачі по факсу з підтвердженням про отримання або надісланням листа в електронному вигляді на адресу електронної пошти, або в усній формі по телефону, не пізніше 16-00 години робочого дня. У випадку наявності у продавця асортименту та кількості продукції, яку замовляє покупець, продавець направляє покупцю рахунок-фактуру з переліком асортименту та вартості товару. З цього моменту у продавця виникають зобов`язання щодо поставки товару (п.3.2 договору).

Пунктом 3.4 договору поставка товару здійснюється відповідно до правил тлумачення торгових термінів Інкотермс у редакції 2010р., що застосовується із урахуванням особливостей, що випливають з умов цього договору. Конкретні умови та строки поставки товару узгоджуються сторонами в замовленні на кожну окремо замовлену партію товару.

Датою (моментом) поставки (передачі) товару вважається дата підписання видаткової накладної покупцем, що засвідчує прийняття товару покупцем від продавця (п.3.5 договору).

Згідно з п.3.7 договору право власності на товар переходить до покупця після підписання видаткової накладної.

Відповідно до п.4.2. договору одержуваний товар вважається зданим продавцем і прийнятим покупцем: по якості - відповідно до сертифіката якості під час передачі товару представнику покупця; по кількості - відповідно до даних, зазначених в видаткових накладних. Остаточна кількість поставленого товару визначається згідно до даних, зазначених в накладних на товар.

Пунктом 6.1. договору передбачено, що у випадку невиконання сторонами своїх обов`язків по цьому договору вони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України.

У відповідності до п.6.3. договору за прострочення оплати за п. 2.2. договору, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, від суми заборгованості, за кожен день прострочення. При цьому пеня нараховується на весь період прострочення виконання зобов`язання покупцем по оплаті товару - до повного погашення заборгованості.

За умовами п.п.8.1., 8.2 договору спори й розбіжності, які можуть виникнути між сторонами при виконанні цього договору, вирішуються шляхом переговорів між сторонами. У тому разі, якщо спір неможливо вирішити шляхом переговорів він вирішується в судовому порядку за встановленою підвідомчістю та підсудністю такого спору в порядку, визначеному законодавством України.

Договір набирає сили з моменту підписання і діє до 31 грудня 2018 року (п.9.1 договору).

Договір вважається продовженим на кожен наступний календарний рік, якщо за 30 днів до закінчення строку його дії жодна із сторін не заявила про розірвання даного договору в письмовій формі (п.9.2 договору).

Договір підписаний повноважними представниками сторін без зауважень та скріплений печатками.

Враховуючи, що суду не надано доказів розірвання договору у відповідності до п. 9.2 договору, суд вважає, що договір №ПФ 1711/2 від 17.11.2017 був чинним у 2020 році.

На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на суму 1838164,80грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних, зокрема: №21 від 09.01.2020 на суму 106002,00грн, №24 від 10.01.2020 на суму 206002,80грн, №142 від 07.02.2020 на суму 142002,00грн, №143 від 10.02.2020 на суму 228205,20грн, №253 від 16.03.2020 на суму 164250,00грн, №254 від 16.03.2020 на суму 108000,00грн, №383 від 24.04.2020 на суму 32000,40грн, №384 від 24.04.2020 на суму 32000,40грн, №519 від 11.06.2020 на суму 36000,00грн, №543 від 23.06.2020 на суму 36000,00грн, №586 від 07.07.2020 на суму 9000,00грн, №610 від 20.07.2020 на суму 72000,00грн, №622 від 23.07.2020 на суму 50000,40грн, №675 від 10.08.2020 на суму 32000,40грн, №696 від 18.08.2020 на суму 43200,00грн, №755 від 10.09.2020 на суму 2250,00грн, №756 від 10.09.2020 на суму 39375,00грн, №788 від 23.09.2020 на суму 39375,00грн, №827 від 07.10.2020 на суму 40500,00грн, №879 від 26.10.2020 на суму 74750,40грн, №920 від 09.11.2020 на суму 42750,00грн, №979 від 27.11.2020 на суму 64350,00грн, №981 від 30.11.2020 на суму 70250,40грн, №1062 від 23.12.2020 на суму 121550,40грн, №1063 від 23.12.2020 на суму 46350,00грн.

Видаткові накладні підписані сторонами без заперечень.

Крім того, до матеріалів справи надані копії наступних рахунків на оплату: №23 від 09.01.2020 на суму 106002,00грн, №24 від 09.01.2020 на суму 206002,80грн, №122 від 05.02.2020 на суму 142002,00грн, №121 від 05.02.2020 на суму 228205,20грн, №228 від 12.03.2020 на суму 164250,00грн, №227 від 12.03.2020 на суму 108000,00грн, №346 від 24.04.2020 на суму 32000,40грн, №347 від 24.04.2020 на суму 32000,40грн, №482 від 11.06.2020 на суму 36000,00грн, №452 від 23.06.2020 на суму 36000,00грн, №542 від 07.07.2020 на суму 9000,00грн, №559 від 20.07.2020 на суму 72000,00грн, №572 від 23.07.2020 на суму 50000,40грн, №620 від 10.08.2020 на суму 32000,40грн, №642 від 18.08.2020 на суму 43200,00грн, №699 від 10.09.2020 на суму 2250,00грн, №700 від 10.09.2020 на суму 39375,00грн, №728 від 23.09.2020 на суму 39375,00грн, №765 від 06.10.2020 на суму 40500,00грн, №815 від 26.10.2020 на суму 74750,40грн, №854 від 05.11.2020 на суму 42750,00грн, №913 від 26.11.2020 на суму 64350,00грн, №912 від 26.11.2020 на суму 70250,40грн, №994 від 23.12.2020 на суму 121550,40грн, №995 від 23.12.2020 на суму 46350,00грн.

Позивач наполягає, що несплаченою залишилась суму боргу в розмірі 1501162,00грн.

До матеріалів справи доданий акт звірки взаєморозрахунків по стану за період 11.10.2020-02.04.2021 між ТОВ Праймфід та ТОВ Агроторгівельна фірма Зоря за договором №ПФ1711/2 від 17.11.2017, згідно з яким за даними ТОВ Праймфід на 02.04.2021 заборгованість на користь ТОВ Праймфід 1501162,00грн. Акт підписаний та скріплений печаткою тільки з боку позивача.

У зв`язку із невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки №ПФ1711/2 від 17.11.2017 позивач звернувся до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроторгівельна фірма «Зоря» , смт.Зарічне Лиманського району Донецької області про стягнення 1501162,00грн - основний борг, 212235,70грн - пеня, 47110,07грн - 3% річних, 143977,21грн - інфляційні втрати.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

Згідно ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Договір купівлі-продажу є оплатним, відтак одним із основних обов`язків покупця є оплата ціни товару. Ціна - грошове відображення вартості товару за його кількісну одиницю. Ціна товару, як правило, визначається у договорі за згодою сторін.

У відповідності до ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно із частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п.2.2. договору покупець зобов`язаний перерахувати на поточний рахунок продавця вартість поставленої йому партії Товару протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту отримання партії товару, згідно накладних. Моментом отримання партії товару вважається момент підписання покупцем видаткової накладної.

Суд встановив, що строк виконання зобов`язання по оплаті за договором поставки №ПФ1711/2 від 17.11.2017 за видатковими накладними, що надані до матеріалів справи, є таким, що настав.

З урахуванням умов договору та положень чинного цивільного законодавства, приймаючи до уваги, що відповідачем не доведено факт оплати поставленого товару, суд дійшов висновку про порушення відповідачем свого обов`язку з оплати поставленого товару, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 1501162,00грн підлягають задоволенню.

Крім цього, позивач просить стягнути з відповідача 212235,70грн пені за період з 10.02.2020 по 04.07.2021.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими, зокрема, є сплата неустойки.

У відповідності до ч.1 ст.548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст.546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами ст.551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

У відповідності до п.6.3. договору за прострочення оплати за п. 2.2. договору, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, від суми заборгованості, за кожен день прострочення. При цьому пеня нараховується на весь період прострочення виконання зобов`язання покупцем по оплаті товару - до повного погашення заборгованості.

У відповідності до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Факт наявності прострочення відповідача щодо вчасної оплати вартості отриманого за договором товару підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Виходячи з того, що договором поставки №ПФ1711/2 від 17.11.2017 передбачено нарахування пені на весь період прострочення виконання зобов`язання покупцем по оплаті товару до повного погашення заборгованості, суд не застосовує положення ч.6 ст.232 Господарського кодексу України.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок пені, суд визнає його арифметично не вірним, оскільки позивачем не завжди вірно визначено дату виникнення прострочення зобов`язань, зокрема останнім не враховані положення ч.5 ст.254 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч.5 ст.254 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Після здійснення судом перерахунку пені за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості штрафних санкцій "Ліга. Закон", в межах визначеного позивачем періоду прострочення та з урахуванням подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, судом встановлено, що розмір пені за період з 11.02.2020 по 04.07.2021 становить 211993,75грн. Суд частково задовольняє вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені, а саме в сумі 211993,75грн за період з 11.02.2020 по 04.07.2021.

Також позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України нараховано 3% річних в сумі 47110,07грн за період з 10.02.2020 по 04.07.2021 та інфляційні втрати в сумі 143977,21грн за період з лютого 2020 року по травень 2021 року.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок 3% річних, суд визнає його арифметично не вірним, оскільки позивачем не завжди вірно визначено дату виникнення прострочення зобов`язань, зокрема останнім не враховані положення ч.5 ст.254 Цивільного кодексу України.

Після здійснення судом перерахунку 3% річних за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості штрафних санкцій "Ліга. Закон", в межах визначеного позивачем періоду прострочення, судом встановлено, що розмір 3% річних за період з 11.02.2020 по 04.07.2021 становить 47070,57грн. Суд частково задовольняє вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних, а саме в сумі 47070,57грн за період з 11.02.2020 по 04.07.2021.

Суд здійснив перерахунок інфляційних втрат за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості штрафних санкцій "Ліга. Закон", в межах визначеного позивачем періоду прострочення та встановив, що розрахунок позивача є арифметично вірним, а тому до стягнення з відповідача підлягають інфляційні втрати в розмірі 143977,21грн за період з лютого 2020 року по травень 2021 року.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 86, 129, ст.ст. 232-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРАЙМФІД» , с.Стоянка до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроторгівельна фірма «Зоря» , смт.Зарічне Лиманського району Донецької області про стягнення 1501162,00грн - основний борг, 212235,70грн - пеня, 47110,07грн - 3% річних, 143977,21грн - інфляційні втрати - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроторгівельна фірма «Зоря» (84442, Донецька обл., Лиманський район, селище міського типу Зарічне, вул.Шевченка, буд.2-Б, код ЄДРПОУ 25580292) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРАЙМФІД» (08114, Київська обл., Києво-Святошинський район, село Стоянка, вул.Кільцева, буд.2; код ЄДРПОУ 33144015) 1501162,00грн - сума основного боргу, 211993,75грн - пеня, 47070,57грн - 3% річних, 143977,21грн - інфляційні втрати, 28563,05грн - судовий збір.

В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

У судовому засіданні 07.09.2021 оголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 08.09.2021.

Суддя Г.Є. Курило