Рішення

від 08.09.2021 по справі 139/371/21

МУРОВАНОКУРИЛОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 139/371/21

Провадження № 2/139/106/21

РІШЕННЯ

іменем України

08 вересня 2021 року Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області в складі: головуючої - судді Тучинської Н.В.

з участю

позивача ОСОБА_1

представника позивача - адвоката Майструк Н.Р.,

відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретаря судового засідання Хонькович Л.І.,

розглянувши в смт Муровані Курилівці у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 (місце реєстрації: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_4 (місце реєстрації: АДРЕСА_4 ) про стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

Позивач по справі ОСОБА_1 є матір`ю повнолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Позивач є інвалідом І групи Б , отримує пенсію за віком у розмірі 2 100 гривень, інших джерел доходів не має, але має постійні регулярні витрати на лікування та реабілітацію, а тому її матеріальне становище є вкрай нужденним. Крім того, вона має потребу в постійному догляді, яку їй відповідачі не забезпечують.

Оскільки відповідачі добровільно відмовились від матеріального утримання матері, 05 травня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідачів аліменти у розмірі по 3 тисячі гривень з кожного щомісячно.

Ухвалою від 13 травня 2021 року (а.с. 27) у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

31 травня 2021 року від відповідачів надійшов відзив на позов (а.с. 30-37), а також клопотання про витребування доказів в порядку ст. 84 ЦПК України (а.с. 38-40). .

Ухвалою від 12 липня 2021 року (а.с. 94) прийнято рішення про призначення справи до розгляду за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження.

В підготовчому засіданні 27 липня 2021 року представник позивача підтримала позов ОСОБА_1 у заявленому об`ємі, а відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_6 позов не визнали.

Ухвалою суду від 27 липня 2021 року (а.с. 103-104) було задоволено клопотання представника позивача і відповідачів та витребувано докази від юридичних осіб, що не є учасниками справи.

Ухвалою від 16 серпня 2021 року (а.с. 131) підготовче провадження закрито, а справу призначено до розгляду по суті у відкрите судове засідання.

Позивач ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримала у заявленому розмірі і заявила, що у зв`язку зі своєю хворобою вона має потребу у матеріальному утриманні дітьми, оскільки постійно приймає ліки. Її щомісячні витрати на ліки становлять від 1 тисячі до 1,5 тисячі гривень, але доказів про такі витрати вона не має. Крім того, вона має потребу в коштах на придбання палива, оскільки цільових допомог та субсидій вона не отримує. Діти не тільки уникають від обов`язку утримувати її, а й не спілкуються з нею. Догляд за нею забезпечує її співмешканець ОСОБА_7 .

В ході давання пояснень суду позивач заявила, що достатнім для її утримання буде матеріальна допомога від кожного відповідача у розмірі 1500 гривень.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнала, заявивши, що мати з першого класу здала її до інтернату і з тих пір ніколи не цікавилася її життям та навчанням, не відвідувала батьківські збори, не дбала про отримання нею якоїсь спеціальної освіти. Відразу після закінчення інтернату вона вийшла заміж, постійно живе з чоловіком у його будинку, ніколи не отримувала від позивача якоїсь матеріальної допомоги. Вона має уже повнолітню дочку, яка не може працевлаштуватися за спеціальністю (повар) через стан здоров`я. Доходи її сім`ї складаються лише із доходів від ведення домашнього господарства та орендної плати за землю. Сама вона також має хронічне захворювання, але не має матеріальної можливості лікуватися. Не дивлячись на такі обставини, вона надала матеріальну допомогу матері, коли та потрапила до лікарні з інсультом, доглядала її в лікарні, забрала її до себе додому після виписки з лікарні. Однак, через три місяці мати захотіла до свого співмешканця і вона вимушена була її відвезти. Після цього їх спілкування припинилося з ініціативи позивача.

Відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги не визнав, пояснив: Він жив з мамою до 18 років, з 2003 року з ними жив мамин співмешканець ОСОБА_7 . Під час навчання в училищі в м. Бар, він отримував стипендію, яку віддавав матері, шукав будь-які підробітки, щоб мати на дорогу, на харчування, на навчальні потреби та на розваги. Мати ніколи не давала йому гроші. Після інсульту мати три місяці прожила у сестри, а потім ще один місяць з ним у своєму будинку. Однак, серед зими мати відправила його з дому, бо її співмешканець ОСОБА_7 не хотів приїжджати до неї, поки він з ними житиме. Тому із січня 2013 року він живе в сім`ї своєї сестри ОСОБА_2 . Нещодавно він придбав у с. Лучинчик будинок і перейшов жити окремо від сестри. Обіцяє приписати у себе свого брата ОСОБА_4 , аби він зміг відписатися від материного будинку.

Відповідач ОСОБА_4 позовні вимоги не визнав, суду пояснив: Він народився і жив у бабусі (матері своєї мами) у с. Обухів. У сім років батьки і він з молодшим братом переїхали жити у с. Лучинець. Там він пішов до школи, однак, всі вихідні і канікули він проводив у бабусі. Виховали і вивчили його фактично рідний дядько (брат матері) зі своєю дружиною. Саме вони дбали про отримання ним спеціальної освіти, приймали участь у вступі, оплачували проїзд, проживання на квартирі, забезпечували продуктами харчування і т.п.

В ході розгляду справи по суті та в судових дебатах кожен з відповідачів визнав, що готовий сплачувати на утримання позивача 500 гривень на місяць.

Допитаний у судовому засіданні свідок сторони позивача ОСОБА_7 суду пояснив: Він з 2003 року проживає в незареєстрованому шлюбі із ОСОБА_1 . Стосунки з дітьми були непогані, але після того, як у ОСОБА_1 стався інсульт, діти відмовляються з нею спілкуватися і не надають матеріальну допомогу в її утриманні. З 20 грудня 2012 року всі обов`язки по догляду за ОСОБА_1 він несе самостійно. З цієї причини не має можливості влаштуватися на роботу чи поїхати на заробітки, не має можливості вести домашнє господарство. Тому всі їх доходи складаються лише з пенсії ОСОБА_1 . В той же час вони мають постійні регулярні витрати на лікування та реабілітацію ОСОБА_1 , на покращене харчування, на оплату електроенергії та палива на зиму.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що вона та відповідач ОСОБА_2 заміжні за рідними братами. Тому вона достеменно знає, що позивач жодного разу не надала у будь-якій формі матеріальної підтримки своїй дочці ОСОБА_2 з моменту одруження і до сьогоднішнього дня. Одночасно, ОСОБА_2 допомагала матері продуктами харчування, коштами, в тому числі на її лікування, забрала її до себе для відновлення після хвороби у 2012 році. Однак, ОСОБА_1 захотіла жити зі своїм співмешканцем і вимагала, аби її відвезли додому, що ОСОБА_2 і зробила. Практично з того моменту, як позивач повернулася додому, до ОСОБА_2 переїхав жити її молодший брат ОСОБА_3 . Ще року нема, як він за самостійно зароблені гроші купив собі будинок у селі і перейшов жити окремо. Сама ОСОБА_2 має захворювання, яке потребує лікування, однак, вона не має коштів на таке лікування.

Свідок ОСОБА_12 пояснила суду, що відповідачі - рідні племінники її чоловіка. З 1991 року вона прийшла жити до матері свого чоловіка. Фактично з ними тоді жила сестра чоловіка ОСОБА_1 зі своїми двома синами ( ОСОБА_2 постійно була в інтернаті). Позивач ніколи не дбала про дітей, про їх майбутнє, не цікавилася їх проблемами. Так, ОСОБА_4 фактично був на утриманні її сім`ї: його вступом займалася її мама, сама вона платила йому за зйомну квартиру, оплачувала дорогу до місця навчання і назад, готувала продукти харчування. Після того, як він розлучився, він приїхав жити до неї, а не до своєї матері. ОСОБА_3 , ще будучи неповнолітнім, самостійно вступив до Барського училища, заробляв сам на себе, сам себе утримував. ОСОБА_2 відразу після закінчення школи-інтернат видали заміж і ніколи не турбувалися її проблемами. Вважає, що мати, перед тим як вимагати чогось від дітей, - мала б вкласти хоча б мінімум у цих дітей.

Розглянувши справу, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з врахуванням наступного:

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є матір`ю - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що стверджується відповідними свідоцтвами про народження (а.с. 6, 7, 8) та визнається сторонами.

Позивач ОСОБА_1 , згідно довідки Могилів-Подільської міжрайонної МСЕК серії 12 ААА № 578727 від 15 лютого 2017 року (а.с. 10), є інвалідом першої Б групи,потребує постійної сторонньої допомоги та відновної терапії.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 СК України повнолітні дочка, син зобов`язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

При вирішенні питання про стягнення аліментів на утримання батьків слід враховувати, що вказане право батьків, якому кореспондує обов`язок повнолітніх дітей виникає за наявності двох умов: непрацездатності батьків та наявності у них потреби у матеріальній допомозі і не залежить від майнового стану повнолітніх дочки, сина. Звільнення від обов`язку утримувати матір, батька та обов`язку брати участь у додаткових витратах можливі лише коли буде встановлено, що мати, батько ухилялися від виконання своїх батьківських обов`язків, що передбачено ч. 1 ст. 204 СК України.

Під час розгляду справи судом встановлено, що позивач, відповідно до довідки № 149 від 26.04.2021, виданої Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області (а.с. 9), отримує пенсію по інвалідності у розмірі 2 200 гривень. Крім того, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 55-56), остання на праві приватної власності володіє земельною ділянкою для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 0522883800:02:002:0007, площею 3,6237 га, яка перебуває в оренді.

Інформаціями Управління соціального захисту населення Могилів-Подільської РДА № 01/22-727 від 06.08.2021 (а.с. 121) та Головного управління ДПС у Вінницькій області № 17533/5/02-32-12-01-23 від 03 серпня 2021 року (а.с. 122-123) за період з 1 кварталу 2020 року по 1 квартал 2021 року отримала доходи у вигляді соціальних виплат на придбання твердого палива та скрапленого газу призначено одноразово в сумі 2 362 гривні 03 копійки та субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг (на електроенергію) безготівково в розмірі 60 гривень 03 копійки щомісяця на 10 місяців з березня по грудень 2020 року.

З цієї ж інформації та пояснень самої позивача слідує, що у 2021 році вона не зверталася за призначенням субсидій.

Таким чином, перед судом доведено, що доходи позивача складаються з пенсії по інвалідності та орендної плати та землю.

Обґрунтовуючи свою потребу в матеріальній допомозі ОСОБА_1 вказує на ті обставини, що несе витрати на лікування. Такі обставини позивач підтверджує, зокрема, довідкою Мурованокуриловецької ЛКК при КНП Центр первинної медико-санітарної допомоги Мурованокуриловецької районної ради Вінницької області № 720 від 17 червня 2021 року (а.с. 75), випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного хворого) від 07 червня 2021 року (а.с. 76) та довідкою КНП Центр первинної медико-санітарної допомоги Мурованокуриловецької селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області № 202 від 11 червня 2021 року (а.с. 77-78).

Одночасно, відповідно до довідки КНП Центр ПМСД Мурованокуриловецької селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області № 202 від 11 червня 2021 року (а.с. 77-78) призначені ОСОБА_1 лікарські засоби вона отримує регулярно на пільгових умовах за рахунок Республіканської програми Доступні ліки .

Надані позивачем витяги з веб-сайтів щодо вартості інших лікарських засобів (а.с. 82-84), суд не бере до уваги, оскільки потреба позивача у таких лікарських засобах не підкріплені належними доказами (рецепт лікаря, тощо).

Пояснення відповідачів та їх свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_12 про те, що позивач належним чином не виконувала свої батьківські обов`язки щодо утримання та забезпечення матеріально та освітою своїх дітей, суд не визнає достовірними та достатніми для встановлення факту ухилення позивача від виконання своїх батьківських обов`язків щодо відповідачів, коли вони були малолітні та неповнолітні, оскільки такий факт мав би бути доведений іншими доказами, наприклад, судовими рішеннями про позбавлення батьківських прав, про притягнення до відповідальності за ухилення від виконання батьківських обов`язків і т.п.

Стаття 202 Сімейного кодексу України не містить визначення, за яких обставин особа може вважатися такою, що потребує матеріальної допомоги. Право на утримання (аліменти) має непрацездатна особа, яка не забезпечена прожитковим мінімумом.

Зазначений правовий висновок викладено Верховним Судом України у постанові від 13 квітня 2016 року у справі № 6-3066цс15. До аналогічних висновків дійшов і Верховний Суд в постанові від 10 жовтня 2018 року у справі № 301/160/17.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2021 рік визначено на 2021 рік прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, а саме: з 1 січня 2021 року - 1769 гривень, з 1 липня - 1854 гривні, з 1 грудня - 1934 гривень.

Із матеріалів справи вбачається та не заперечувалось позивачем, що вона є пенсіонером, перебуває на обліку в Управлінні ПФУ відділі обслуговування громадян № 13 (сервісний центр) смт Муровані Курилівці Головного управління ПФУ у Вінницькій області та отримує пенсію по інвалідності у розмірі 2 200 гривень щомісячно, тобто, в розмірі понад встановлений законом прожитковий мінімум.

Співвідношення доходу позивача до встановленого законодавцем розміру прожиткового мінімуму має суттєве значення під час вирішення спору за вимогами, пред`явленими на підставі статей 202, 205 СК України, які визначають підстави виникнення обов`язку повнолітніх дочки, сина утримувати батьків та порядок визначення розміру присуджених аліментів. Зазначений висновок викладений у постанові Верховного Суду від 19 вересня 2019 року у справі № 210/2171/16-ц (провадження № 61-20845св18).

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 05 вересня 2019 року у справі № 212/1055/18-ц дійшов висновку, що тлумачення статті 202 СК України свідчить, що обов`язок повнолітніх дітей по утриманню своїх батьків виникає на підставі складу юридичних фактів: 1) походження дитини від матері, батька (кровне споріднення) або наявність між ними інших юридично значущих зв`язків (зокрема, усиновлення); 2) непрацездатність матері, батька; 3) потреба матері, батька в матеріальній допомозі. Зобов`язання повнолітніх дітей по утриманню батьків не виникає у разі відсутності хоча б однієї із вказаних умов. Обов`язок повнолітніх дітей не пов`язується з їх працездатністю і можливістю надавати батькам матеріальну допомогу. При встановленні, чи батьки потребують матеріальної допомоги, повинні враховуватися будь-які обставини, які свідчать про необхідність в матеріальній допомозі. При цьому, отримання матір`ю чи батьком доходів, які є більшими за прожитковий мінімум, автоматично не свідчить, що батько (мати) не потребують матеріальної допомоги.

Заявивши у підготовчій частині судового засідання та в судових дебатах про готовність надавати позивачу утримання в розмірі 500 гривень, відповідачі фактично визнали факт потреби їх матері у матеріальній допомозі.

Крім того, відповідачі визнали факт, що вони не приймають участі в матеріальному утриманні матері і в догляді за нею, хоча вона має підтверджену лікарськими висновками потребу в постійному сторонньому догляді. Поясненнями позивача, свідка ОСОБА_7 , а також поясненнями відповідачів доведено факт здійснення догляду за позивачем саме ОСОБА_7 , який визнає себе співмешканцем позивача.

Щодо розміру утримання суд враховує наступне:

Статтею 205 СК України передбачено, що суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін. При визначенні розміру аліментів та додаткових витрат суд бере до уваги можливість одержання утримання від інших дітей, до яких не пред`явлено позову про стягнення аліментів, дружини, чоловіка та своїх батьків.

Про матеріальний стан позивача вище наведено докази.

Щодо майнового стану відповідачів, то суд враховує таке:

-дочка позивача - ОСОБА_2 проживає в с. Лучинчик Вендичанської селищної ради Могилів-подільського району Вінницької області. До складу її сім`ї входить чоловік - ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та дочка - ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 52), про що стверджує довідка Вендичанської сільської ради № 38 від 19 травня 2021 року (а.с. 50). Відповідно до довідок філії Молоко ТОВ Террафуд № TF0MTP-319 та № TF0MTP-319 від 19 травня 2021 року (а.с. 44, 45) ОСОБА_2 за період з червня по грудень 2020 року було нараховано доходу за здане молоко на суму 17 435 гривень та виплачено 16 141 гривню 50 копійок, а за період з січня по квітень 2021 року - нараховано 15 338 гривень 60 копійок та виплачено 14 202 гривні 10 копійок. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 64-65) ОСОБА_2 належить на праві власності земельна ділянка з кадастровим номером 0522884000:05:003:0317, площею 1 га для ведення ОСГ. Окрім того, відповідно до довідки КНП Центр первинної медико-санітарної допомоги Мурованокуриловецької селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області № 174 від 22 червня 2021 року (а.с. 90) ОСОБА_2 стоїть на обліку з приводу дифузного токсичного зобу ІІІ ст. середньої важкості, стадія субкомпенсації.

-син позивача - ОСОБА_4 офіційних доходів за 2020-2021 роки не має (довідка ГУ ДПС у Вінницькій області № 17533/5/02-32-12-01-23 від 03.08.2021 (а.с. 122-123). Відповідно до довідки Центру поштового зв`язку № 3 Вінницької дирекції ПАТ Укрпошта № 25 від 25 травня 2021 року (а.с. 47) щомісяця сплачує по 2 000 гривень аліментів на користь ОСОБА_17 на малолітнього сина ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 51). Відповідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 66) ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 25.04.2020 року на праві спільної часткової власності володіє 1/2 земельної ділянки для індивідуального садівництва, кадастровий номер 0510137000:03:064:0361, площею 0,0403 га. Відповідно до довідки ТСЦ МВС № 0543 у Вінницькій області (філія ГСЦ МВС) № 31/2/0543-142 від 19 травня 2021 року (а.с. 49) ОСОБА_4 транспортними засобами не володіє.

-син позивача - ОСОБА_3 відповідно до довідки ТСЦ МВС № 0543 у Вінницькій області (філія ГСЦ МВС) № 31/2/0543-141 від 19 травня 2021 року (а.с. 48) транспортними засобами не володіє. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 67-68) ОСОБА_3 на праві приватної власності володіє земельною ділянкою з кадастровим номером 0522884000:01:004:0033, площею 0,25 га та житловим будинком АДРЕСА_3 , а також земельною ділянкою з кадастровим номером 0522883800:02:002:0008, площею 3,1917 га, яку в нього орендує ФГ Агро.Поділля. . Відповідно до довідки Головного управління ДПС у Вінницькій області № 17533/5/02-32-12-01-23 від 03 серпня 2021 року (а.с. 122) ОСОБА_3 за період з 1 кварталу 2020 року по 1 квартал 2021 року отримував доходи у вигляді заробітної плати та допомоги з безробіття. Відповідно до довідки КНП Центр первинної медико-санітарної допомоги Мурованокуриловецької селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області № 175 від 22 червня 2021 року (а.с. 91), ОСОБА_3 хворіє на хронічний гастро дуоденіт з підвищеною секреторною функцією.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з вимогами пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Отже, аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, керуючись принципом розумності та справедливості, суд прийшов до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог, зокрема, про стягнення з відповідачів на користь позивача утримання, але у меншому розмірі, ніж було заявлено у позовній заяві (3 тисячі гривень) та підтримано у суді (1,5 тисячі гривень).

Так, суд вважає, що розумним, доцільним та таким, що відповідає інтересам обох сторін, а також не призведе до необґрунтованого збагачення однієї сторони за рахунок іншої, буде визначення розміру аліментів як 500 гривень щомісячно з кожного відповідача.

Такий розмір аліментів обґрунтовується, зокрема, обставинами, що,

по-перше, позивач заявила, що її щомісячні витрати на лікування складають 1-1,5 тисячі гривень. Має витрати на оплату за електроенергію та на харчування. Пенсії вона отримує 2200 гривень. Тому отримання щомісячно від відповідачів аліментів у розмірі 9 тисяч гривень як заявлено у позові, або 4500 гривень як підтримано у судовому засіданні, буде виглядати як надміру отримані невиправдані та непідтверджені необхідністю доходи;

по-друге, відповідачі фактично добровільно погодилися сплачувати аліменти матері у розмірі 1500 гривень (по 500 гривень з кожного).

Крім того, позивач не надала суду належних та допустимих доказів про свої витрати на лікування, а, навпаки, спростувала такі витрати довідкою КНП Центр ПМСД Мурованокуриловецької селищної ради № 202 від 11.06.2021 (а.с. 77-78), відповідно до якої призначені для постійного прийому лікарські засоби вона отримує на пільгових умовах.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Позивач звернулася до суду з цим позовом 29 квітня 2021 року.

В порядку, визначеному п.1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 133 ЦПК України,). Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1 ст. 141 ЦПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору звільняються позивачі за позовами про стягнення аліментів. Частиною 6 ст. 141 ЦПК України передбачено, що якщо сторону на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Ставка судового збору за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру встановлена у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 1 п. ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір ). Тобто, станом на день розгляду справи в суді (ч. 3 ст. 3 ЦПК України), мінімальна ставка судового збору за позовами майнового характеру становить 908 гривень.

Керуючись ст.ст. 202, 204, 205 СК України, ст.ст. 3, 12, 13, 76-81, 197-198,259, 264, 265, 354 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на її утримання аліменти у розмірі 500 (п`ятсот) гривень щомісячно, починаючи з 05 травня 2021 року.

Стягувати з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на її утримання аліменти у розмірі 500 (п`ятсот) гривень щомісячно, починаючи з 05 травня 2021 року.

Стягувати з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на її утримання аліменти у розмірі 500 (п`ятсот) гривень щомісячно, починаючи з 05 травня 2021 року.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , в рівних частках на користь держави судовий збір в сумі 908 (дев`ятсот вісім) гривень .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 08 вересня 2021 року.

Суддя: