Рішення

від 07.09.2021 по справі 120/5846/21-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

07 вересня 2021 р. Справа № 120/5846/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вільчинського О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до Тиврівського комбінату комунальних підприємств про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулося Головне управління ДПС у Вінницькій області (далі - ГУ ДПС у Вінницькій області, контролюючий орган, позивач) з адміністративним позовом до Тиврівського комбінату комунальних підприємств (далі - Тиврівський комбінат КП, відповідач) про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

В обґрунтування позовних вимог ГУ ДПС у Вінницькій області зазначає, що відповідач є платником податків і зборів та згідно облікової картки платника податків за ним рахується податкова заборгованість в сумі 668155,23 грн. Оскільки, на розрахункових рахунках відповідача недостатні кошти для погашення податкового боргу, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Відповідно до вимог частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).

За правилами частини 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до частини 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Ухвалою суду від 11.06.2021 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Крім того, встановлені сторонам строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень.

Ухвала про відкриття провадження у справі вручена відповідачу 06.07.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Відзив у встановлений судом строк відповідач не подав.

Враховуючи те, станом на час прийняття рішення у ній відзиву на позовну заяву від відповідача не надходило, суд відповідно до вимог частини шостої статті 162 КАС України розглядає справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд встановив, що Тиврівський комбінат КП є платником податків та зборів, передбачених Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-6 (далі - ПК України).

Відповідно до даних облікової картки платника податку станом на 07.06.2021 за відповідачем рахується податкова заборгованість в сумі 668155,23 грн що складається з боргу зі сплати податку на додану вартість у сумі 351613,03 грн (основний платіж), 173534,6 грн (штрафні санкції) та пеня 142007,60 грн.

28.04.2020 позивачем прийнято рішення № 38 про опис майна відповідача у податкову заставу, на підставі якого податковим керуючим складено акт опису майна від 18.06.2020 №7 на суму 725508,85 грн.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 22.12.2020 у справі № 120/5693/20-а вирішено стягнути з рахунків у банках, що обслуговують відповідача, кошти в рахунок погашення податкового боргу в сумі 721989,85 грн.

З метою виконання зазначеного рішення суду від 22.12.2020 податковим керуючим до банківських установ, які обслуговують Тиврівський комбінат КП направлено інкасові доручення (розпорядження) за №362 від 13.05.2021, №360 від 13.05.2021, №361 від 11.05.2021, №172 від 23.03.2021, №173 від 23.03.2021.

Однак, інкасові доручення № 360, №362 від 13.05.2021, №359, № 361 від 11.05.2021, №172, № 173 від 23.03.2021 повернуто банком з частковим виконанням у зв`язку з неможливістю їх виконати.

Оскільки, здійснені контролюючим органом заходи, направлені на примусове списання грошових активів, що знаходяться на рахунках відповідача, не призвели до погашення податкового боргу, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із такого.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України).

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 ПК України (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Згідно з п.п. 15.1-15.2 ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України визначено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом, та законами з питань митної справи.

За змістом пункту 41.2 статті 41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Відповідно до пункту 41.1 зазначеної статті контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - це сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до п. 87.1, 87.2 ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з п. 88.1, п. 88.2 ст. 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Підпунктом 14.1.155 п. 14.1 ст. 14 ПК України встановлено, що податкова застава - це спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 вказаного Кодексу право податкової застави виникає у разі:

- несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

- несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Згідно з підпунктом 89.3 ст. 89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Пунктом 89.5 ст. 89 зазначеного Кодексу передбачено, що у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.

Відповідно до п. 95.1, 95.2, 95.3, 95.10 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

З метою реалізації майна, яке перебуває у податковій заставі, проводиться експертна оцінка вартості такого майна для визначення початкової ціни його продажу. Така оцінка проводиться у порядку, визначеному Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" від 12.07.2001 № 2658-III

Відповідно до положень підпунктів 95.1-95.3 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з п. 95.3 ст. 95 ПК України контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Таким чином, продаж майна, яке перебуває у податковій заставі, здійснюється у разі недостатності або відсутності коштів за результатами заходів, здійснених з метою стягнення податкового боргу шляхом списання грошових коштів, які перебувають у власності божника, зокрема на його банківських рахунках.

Аналогічного висновку дійшов Сьомий апеляційний адміністративний суд у постанові від 02.12.2020 у справі № 560/2084/20.

При цьому процедура стягнення з платника податків податкового боргу за рахунок грошових коштів у судовому порядку передує виникненню права податкового органу на звернення до суду щодо надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Обов`язкові умови (обставини), наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у податкового органу права на звернення до суду із таким позовом: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов`язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення податкової служби до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі.

Лише сукупність вказаних обставин наділяє податковий орган правом на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.

Отже, Податковим кодексом України встановлена послідовність звернення до суду з вимогами щодо погашення податкового боргу платника. При зверненні до суду з вимогою про надання дозволу на погашення заборгованості за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, податковий орган повинен обґрунтувати в першу чергу недостатність у такого платника грошових коштів - готівкових чи на рахунках у банку, достатніх для повного погашення його боргу перед бюджетом, а також зазначити, які заходи вжив податковий орган для того, щоб погасити борг платника за рахунок належних йому коштів та чим це підтверджується.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 24.01.2019 у справі № П/821/203/16 та постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2020 у справі № 824/507/19-а.

Судом встановлено, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 22.12.2020 у справі № 120/5693/20-а вирішено стягнути з рахунків у банках, що обслуговують відповідача, кошти в рахунок погашення податкового боргу в сумі 721989,85 грн.

Суд звертає увагу, що на виконання зазначеного судового рішення позивач вчинив необхідні дії, спрямовані на погашення боргу за рахунок грошових коштів боржника, зокрема неодноразово направляв інкасові доручення в установи банків, які були повернуті з частковим виконанням у зв`язку з відсутністю коштів на цих рахунках а також повернуті з неможливістю списання коштів із рахунків, відкритих для страхових виплат.

Право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

Тобто, звертаючись до суду з позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі контролюючий орган має надати суду докази вчинення дій щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, які обслуговують даного платника.

Зі змісту ст. 95 ПК України слідує, що достатньою умовою для звернення контролюючого органу до суду, за якої можливе надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, - є відсутність на розрахункових рахунках такого платника грошових коштів.

Як видно з інкасових доручень № 360, №362 від 13.05.2021, № 359, №361 від 11.05.2021, №172, № 173 від 23.03.2021, кошти, необхідні для забезпечення виконання інкасових доручень, на рахунку платника відсутні.

Таким чином, згідно з вимогами ст. 95 ПК України, в разі недостатності коштів на рахунках платника податків, контролюючий орган здійснює погашення податкового боргу шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває в податковій заставі.

З матеріалів справи встановлено, що податковим керуючим здійснено опис майна відповідача, що підтверджується актом опису № 7 від 18.06.2020 на загальну суму 725508,85 грн.

З огляду на викладене суд вважає за можливе надати ГУ ДПС у Вінницькій області дозвіл на погашення податкового боргу Тиврівського комбінату КП за рахунок майна, що перебуває в податковій заставі згідно з вказаним актом опису.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Відтак, з огляду на те, що обставини, наведені позивачем у адміністративному позові, знайшли підтвердження в ході судового розгляду, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить задовольнити повністю.

Згідно з ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи те, що свідки у справі не залучались, експертизи не проводились, судові витрати з відповідача на стягуються.

Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Надати дозвіл Головному управлінню ДПС у Вінницькій області на погашення податкового боргу Тиврівського комбінату комунальних підприємств за рахунок майна, що перебуває в податковій заставі згідно з актом опису № 7 від 18.06.2020.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (21028, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, РНОКПП 44069150)

Відповідач: Тиврівський комбінат комунальних підприємств (23300, Вінницька область, смт. Тиврів, вул. Жовтнева, буд. 6, код ЄДРПОУ 03338343)

Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович