Ухвала

від 31.08.2021 по справі 204/5338/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/1296/21 Справа № 204/5338/21 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2021 року м. Дніпро

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

представників ТОВ Спецпроект ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ТОВ Спецпроект ОСОБА_6 наухвалу слідчогосудді Красногвардійськогорайонного судум.Дніпропетровська від28липня 2021року про арешт майна у кримінальному провадженні № 42020040000000251,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчогосудді Красногвардійськогорайонного судум.Дніпропетровська від28липня 2021року задоволено клопотання слідчого в ОВС СВ Управління СБУ у Дніпропетровській області ОСОБА_8 , та накладено арешт на майно, яке вилучене 16.07.2021 року в ході обшуку приміщення за адресою: Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Заводська, 44/1, за місцем знаходження виробничих потужностей ТОВ «Спецпроект», а саме: документи, системні блоки та засоби виробництва.

Мотивуючи ухвалене рішення, слідчий суддя послався на те, що вилучені в ході обшуку зазначені предмети, відповідають критеріям, визначеним ст. 98 КПК України та визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, вилучення документів за доводами слідства необхідно для проведення експертних досліджень, оцінки вартості активів ТОВ «Спецпроект», тому з метою забезпечення завдання кримінального провадження, збереження речових доказів, клопотання слідчого підлягає задоволенню та необхідно накласти арешт на вказані у клопотанні письмові матеріали, майно, із забороною відчуження такого майна, що не перешкоджає господарській діяльності підприємства.

Не погоджуючисьз цимрішенням слідчогосудді, представник ТОВСпецпроект ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про арешт майна в повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що висновки слідчого судді не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду, так як в ухвалі слідчого судді не правильно викладені пояснення свідків й жодним чином не надано правової оцінки запереченням до протоколу обшуку та бухгалтерській довідці про відсутність визначеного майна у власності ТОВ СПЕЦПРОЕКТ', тобто відсутні правові підстави для накладення арешту.

Разом з тим, зазначає, що ТОВ СПЕЦПРОЕКТ в стадії банкрутства не знаходилося й не знаходиться, жодного відкритого провадження не має, заборгованості по зарплаті й податковим платежам не має, статутний капітал не зменшувався, а отже твердження з цього приводу, викладені в клопотанні про арешт, - не відповідають дійсності.

В матеріалах справи відсутні правові підстави для накладання арешту на папки, теки, журнали, швидкозшивачі, сегрегатори.

Також посилається на те, що накладення арешту позбавило підприємство можливості здійснювати свою господарську діяльність, вести бухгалтерський облік, подавати податкову звітність, нараховувати та сплачувати заробітну плату працівникам.

Зазначає, що слідчим суддею не наведено встановлених, під час розгляду клопотання слідчого, обставин із посиланням на досліджені докази, а також не наведено мотивів, з яких він виходив при постановленні ухвали, зокрема, щодо наявності достатніх підстав вважати, що майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, та може бути використане як доказ у кримінальному провадженні, не вказано на існування обставин, які підтверджують, що незастосування заборони обмеження користування майном призведе до його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення тощо.

Заслухавши суддю-доповідача, представників ТОВСпецпроект ОСОБА_6 ,та ОСОБА_7 , які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, позицію прокурора, який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, та в наступне судове засідання не з`явився, у зв`язку з чим подальший розгляд здійснено у його відсутність, дослідивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до таких висновків.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно достатті 94цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Вказаним вимогам процесуального закону ухвала слідчого суду не відповідає в повному обсязі.

Так, частиною 2 статті 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Так, згідно із наданими до клопотання прокурором матеріалами у провадженні СВ СБ України у Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.05.2020 року за №42020040000000251, розпочатого за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України за фактом того, що що група невстановлених осіб вступила в злочинну змову з метою заволодіння грошовими коштами та активами ТОВ «Спецпроект» (код ЄДРПОУ 30763743), Харківська область, Дергачівський район, м. Дергачі, вул. 1 Травня, б.168, у зв`язку з чим, користуючись довірою керівника та засновника вказаного підприємства громадянина України ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та будучи обізнаними про його психопатологічні розлади, схильність до депресії, тривожно іпохондричний стан, зловживання алкоголем змусили останнього відмовитись від прав на ТОВ «Спецпроект» (код ЄДРПОУ 30763743). Вказані дії було вчинено шляхом підписання 24.07.2018 року з громадянином України ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 договору купівлі-продажу 100 % частки в статутному капіталі ТОВ «Спецпроект» (код ЄДРПОУ 30763743) за 1000 грн., тоді як вартість матеріальних цінностей товариства на момент підписання вказаного договору складає значно більшу суму.

Відповідно до клопотання про арешт майна зазначене у клопотанні майно є частиною предметів вчинення кримінальних правопорушень, на заволодіння якими і був направлений злочинний умисел, а також документами, що підтверджують факти набуття та розпорядження таким майном, що є необхідним для забезпечення збереження предметів кримінального провадження та речових доказів.

Однак відповідно до витягу з ЄРДР відбулося заволодіння корпоративними правами, що не є тотожним визначеним у клопотанні про арешт майна предметам, що були об`єктом кримінально протиправних дій.

Відповідно до ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно із ч. 2 ст. 115 Цивільного кодексу України вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом. Грошова оцінка вкладу учасника господарського товариства здійснюється за згодою учасників товариства, а у випадках, встановлених законом, вона підлягає незалежній експертній перевірці.

Що саме виступало вкладом до статутного капіталу матеріали провадження не містять підтвердження.

Крім того, з матеріалів провадження вбачається, що існує спір щодо відчуження частки в статутному капіталі ТОВ Спецпроект, що перебуває на розгляді в суді.

Ухвалою від 17.02.021 року у справі 922/88/20 Господарським судом Харківської області відмовлено у накладенні арешту на корпоративні права, на все нерухоме майно та на основні засоби ТОВ Спецпроект, з тих підстав , що не доведено співмірності заходів забезпечення із заявленими вимогами та такий захід може призвести до зупинення господарської діяльності вказаного товариства.

Такі ж критерії при арешті майна, у кримінальному провадженні, передбачають і зобов`язують враховувати положення п. 5 ч. 2, ч. 4 ст. 173 КПК України.

Однак в межах цього кримінального провадження не дотримано зазначених вимог, оскільки предметом вчинення кримінального правопорушення є корпоративні права, а не вилучені документи і майно.

Також відповідно до ухвали Київського районного суду м. Харкова від 29.11.2019 року СУ ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 1201922077000033 від 24.01.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115, ч. 3 ст. 190 КПК України, в межах якого 24.07.2019 року у виробничих приміщеннях ТОВ Спецпроект за адресою : Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Заводська, 44/1, на підставі ухвали слідчого судді від 11.07.2019 року проведено обшук, в ході якого вилучено документи, які за ухвалою суду зобов`язано прокурора повернути уповноваженій особі ТОВ Спецпроект.

Відомості щодо того, на якій стадії перебуває вказане провадження, - відсутні, та необхідність арешту вилучених документів і майна в межах цього кримінального провадження не доведена.

Відповідно до п.п. 2, 3 ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора, та може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Вказана мета застосування арешту, а саме для проведення експертиз для оцінки вартості активів ТОВ Спецпроект, не є доведеною, оскільки слідчим суддею не перевірені доводи клопотання щодо відповідності вказаного майна критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

Так,відповідно доч.ч.1,2ст.98КПК Україниречовими доказамиє матеріальніоб`єкти,які булизнаряддям вчиненнякримінального правопорушення,зберегли насобі йогосліди абомістять іншівідомості,які можутьбути використаніяк доказфакту чиобставин,що встановлюютьсяпід часкримінального провадження,в томучислі предмети,що булиоб`єктом кримінальнопротиправних дій,гроші,цінності таінші речі,набуті кримінальнопротиправним шляхомабо отриманіюридичною особоювнаслідок вчиненнякримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Клопотання про арешт майна не містить вказаного обґрунтування, у зв`язку з чим документи визнані речовими доказами.

Крім того, отримати копії документів, та здійснити доступ до речей можливо в порядку, передбаченому ст. 159 КПК України, що передбачає тимчасовий доступ до речей та документів.

Таким чином, сукупність зазначених обставин свідчить про відсутність підстав для задоволення клопотання про накладення арешту на майно, у рамках цього кримінального провадження за ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України.

Слідчий суддя залишив поза увагою встановлення всіх обставин для накладення арешту.

Зважаючи на вищевикладене в сукупності з обставинами кримінального провадження, а також меж апеляційного розгляду, визначених ст. 404 КПК України, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу представника ТОВ Спецпроект ОСОБА_6 - задовольнити, ухвалу слідчого судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 28 липня 2021 року скасувати та постановити нову ухвалу на підставі ст. 407 КПК України, якою відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна.

Керуючись ст. ст. 170-173, 309, 310, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу представника ТОВСпецпроект ОСОБА_6 наухвалу слідчогосудді Красногвардійськогорайонного судум.Дніпропетровська від28липня 2021року задовольнити.

Ухвалу слідчогосудді Красногвардійськогорайонного судум.Дніпропетровська від28липня 2021року про арешт майна у кримінальному провадженні № 42020040000000251 скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого в ОВС СВ Управління СБУ у Дніпропетровській області ОСОБА_8 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №42020040000000251 від 05.05.2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.190, ч.3 ст.358 КК України

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4