Рішення

від 20.08.2021 по справі 640/12895/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 серпня 2021 року №640/12895/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Мамедової Ю.Т., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресторія Груп" до Головного управління ДФС у м. Києві та Головного управління ДПС у м. Києві про та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва, (також далі - суд), надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю Ресторія Груп (далі - позивач, ТОВ Ресторія Груп ) до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач 1, ГУ ДФС у м. Києві) про скасування рішення №0011454208 від 19 червня 2019 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у вигляді штрафу у розмірі 18306,48 грн. за період з 21.07.17 року до 22.02.19 року та нарахування пені у розмірі 1444,64 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.07.2019 року відкрито провадження у справі та призначення до розгляду в порядку спрощеного провадження без виклику сторін.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.04.2020 року до участі у справі залучено Головне управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; код ЄДРПОУ: 43141267) в якості співвідповідача (далі - відповідач 2, ГУ ДПС у м. Києві).

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем безпідставно 19 червня 2019 року, було прийнято рішення №0011454208 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким позивачу визначено штраф у розмірі 18306 грн. 48 коп. за період з 21.07.17 року по 22.02.19 року та нараховано пеню у розмірі 1444 грн. 64 коп., позивач вважає, що вказане рішення, є неправомірним та підлягає скасуванню, оскільки не відповідає чинному законодавству, оскільки заборгованість була сформована за попередні періоди, що вже було враховано у рішенні відповідача від 06.07.2017 року №0023691303. З огляду на вищевикладене, позивач просив суд позовні вимоги задовольнити.

Відповідачі у аналогічних відзивах на позовну заяву заперечили проти позовних вимог та просили відмовити у їх задоволенні, з огляду на те, що рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску відповідно до вимог Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування було правомірно сформовано на підставі даних інтегрованої картки платника податків та направлено позивачу.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

19 червня 2019 року, відповідачем було прийнято рішення №0011454208 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у вигляді штрафу у розмірі 18 306 грн. 48 коп. за період з 21.07.17 року по 22.02.19 рік та нарахування пені у розмірі 1444 грн. 64 коп.

Позивач зазначає, що зазначений вище борг сформувався за попередній період, а саме: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування товариством з обмеженою відповідальністю Ресторія-Груп до останнього застосовано штраф у розмірі 517,82 грн. за період з 21.10.2014 року по 23.10.2014 рік та 22474,01 грн. за період з 21.01.2015 року по 22.06.2017 рік, а також нараховано пеню у розмірі 300,49 грн., про що винесено рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 06.07.2017 №0023691303.

Однак зазначене рішення від 06.07.2017 №0023691303 було оскаржено в судовому порядку.

Позивач, вважаючи, зокрема, що відповідач не мав права приймати оскаржувану постанову до вирішення питання про узгодження боргу за попереднім рішенням, звернувся до суду з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.

Розглядаючи спірні правовідносини, суд виходить з того, що відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень суд перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Відповідно до пункту другого частини першої статті 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", єдиний внесок не входить до системи оподаткування. Кошти, що надходять від сплати єдиного внеску та застосування фінансових санкцій відповідно до цього Закону, не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів та використовуватися на цілі, не передбачені законодавством про загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно з частиною п`ятою статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", сплата єдиного внеску здійснюється на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується у іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Частина восьма статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" встановлює, що єдиний внесок сплачується за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця. При цьому платники, зазначені у пункті першому частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов`язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі).

Статтею 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" передбачено, що платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до частини одинадцятої статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом.

Відповідно до частини другої статті 24 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", банки приймають від платників єдиного внеску, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, платіжні доручення та інші розрахункові документи на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати, на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання платником розрахункових документів про перерахування коштів для сплати відповідних сум єдиного внеску або документів, що підтверджують фактичну сплату таких сум у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику за погодженням з Національним банком України та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.

Нарахування штрафу і пені за несплату або несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків передбачено статтею 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Так, відповідно до пункту 6 частини 11, пункту 2 частини 12 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції:

за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум;

за порушення вимог, передбачених частиною другою статті 24 цього Закону, накладається штраф у розмірі суми єдиного внеску, яка підлягає сплаті платниками.

Таким чином, у разі за несплати, неповної сплати або несвоєчасної сплати суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) єдиного внеску на платників єдиного внеску накладається штраф.

Так, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування товариством з обмеженою відповідальністю Ресторія-Груп до останнього застосовано штраф у розмірі 517,82 грн. за період з 21.10.2014 року по 23.10.2014 рік та 22474,01 грн. за період з 21.01.2015 року по 22.06.2017 рік, а також нараховано пеню у розмірі 300,49 грн., про що винесено рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 06.07.2017 року №0023691303.

Водночас, зазначене рішення відповідача було визнано протиправним та скасовано рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.09.2020 року у справі № 826/10725/17, яке набрало законної сили відповідно до постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2021 року.

Таким чином, суд дійшов до переконання, про відсутність у позивача заборгованості по сплаті єдиного податку за попередні періоди, а також заборгованості по сплаті штрафу та пені за відповідні попередні періоди.

Крім того, розглядаючи дану адміністративну справу суд виходить з наступного.

Згідно пункту 4 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову політику і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом, а його стягнення відповідно до статті 25 Закону здійснюють органи Державної виконавчої служби України.

Наказом Міністерства фінансів України 20 квітня 2015 року № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 04 травня 2018 року № 469) затверджено Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, яка визначає процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Закон), нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів (далі - Інструкція № 449).

Так, згідно з п.1 розділу VI Інструкції № 449, до платників, які не виконали визначені Законом обов`язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.

У разі виявлення фіскальним органом своєчасно не нарахованих та/або несплачених платником сум єдиного внеску такий фіскальний орган обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції у порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом, обчислена фіскальними органами у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.

Відповідно до пункту 3 розділу VI Інструкції № 449, органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:

дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів;

платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;

платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи фіскального органу платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Вимога про сплату боргу (недоїмки), окрім загальних реквізитів, повинна містити відомості про розмір боргу, у тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов`язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.

За вимогами пункту 4 розділу VI Інструкції № 449, вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів.

Аналіз змісту вищенаведених норм свідчить про те, що податковий орган у разі виявлення на кінець календарного місяця недоїмки зі сплати єдиного внеску, який слідує за останнім місяцем коли було сплачено єдиний внесок виносить вимогу про сплату боргу (недоїмки), яка є виконавчим документом і надсилається платнику.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з податковим органом шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Нарахування штрафу і пені за несплату або несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків передбачено статтею 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування .

Так, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу (частина десята).

У відповідності до пунктів 1, 2 розділу VII Інструкції № 449 за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов`язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.

Відповідно до частини 11 статті 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , до платників, визначених підпунктами 1- 4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, органи доходів і зборів застосовують штрафні санкції у таких розмірах: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум; за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

При цьому, складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції.

Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.

Пункт 4 розділу VII Інструкції № 449 передбачає, що факти порушень законодавства, крім тих, що є предметом акта документальної перевірки, та тих, що зазначені у підпункті 2 пункту 2 цього розділу, посадова особа органу доходів і зборів оформляє актом довільної форми, в якому чітко викладається зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм законодавчих актів. Такий акт про порушення надсилається (вручається) платнику разом із рішенням про застосування штрафних санкцій.

Відповідно до пункту 5 розділу VII Інструкції № 449, на суму недоїмки платнику єдиного внеску нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка на суму фактично сплаченої недоїмки за кожний день прострочення платежу.

Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Документи, які є підставою для нарахування пені: документи, що підтверджують суму єдиного внеску та строк її сплати, - звіт платника щодо нарахування єдиного внеску (з додатним значенням); вимога про донараховані суми єдиного внеску за актами документальних перевірок або повідомленням-розрахунком; рішення суду; документи, що підтверджують суму та дату погашення недоїмки за єдиним внеском, - виписки з рахунків у вигляді електронного реєстру розрахункових документів; корінець прибуткового документа про приймання установою банку платежів готівкою; звіт платника щодо нарахування єдиного внеску з від`ємним значенням; відомості або довідка (витяг) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; свідоцтво про смерть фізичної особи.

Отже, у разі несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) єдиного внеску на платників єдиного внеску накладається штраф, розрахунок якого здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів, а на суму недоїмки платнику єдиного внеску нараховується пеня; при цьому факти порушень законодавства щодо несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) єдиного внеску, оформлюються актом довільної форми, в якому чітко викладається зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм законодавчих актів.

Судом встановлено, що акт перевірки стосовно позивача не складався, вимога про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску не виносились та позивачу не вручались.

Вищевказане свідчить про порушення податковим органом процедури, яка передує прийняттю рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, що у свою чергу порушило право позивача на подання заперечень щодо такого акту та відповідачем взагалі не було винесено вимогу про сплату боргу, у зв`язку з чим позивач був позбавлений можливості її узгодження чи оскарження.

Як вже зазначалось судом, рішення відповідача від 06.07.2017 року №0023691303, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 517,82 грн. за період з 21.10.2014 року по 23.10.2014 рік та 22474,01 грн. за період з 21.01.2015 року по 22.06.2017 рік, а також нараховано пеню у розмірі 300,49 грн., станом на час прийняття спірного рішення №0011454208 від 19 червня 2019 року оскаржувалось у суді, відтак, відповідач при прийнятті рішення №0011454208 від 19 червня 2019 року не мав підстав включати до нього суми заборгованості, зокрема пені, визначеної у рішенні від 06.07.2017 року №0023691303.

Водночас, зазначене рішення відповідача від 06.07.2017 року №0023691303 було визнано протиправним та скасовано рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.09.2020 року у справі № 826/10725/17, яке набрало законної сили відповідно до постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2021 року.

Як вбачається з розрахунку штрафної санкції до рішення №0011454208 від 19 червня 2019 року, відповідачем включена та в подальшому нараховувалась сума пені за рішенням від 06.07.2017 року №0023691303.

Відтак, суд вважає обґрунтованими доводи позивача про те, що оскаржуване рішення прийнято неправомірно та по неузгодженому зобов`язанню.

Враховуючи викладене в сукупності, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача правових підстав для застосування до позивача штрафу та пені, згідно оскаржуваного рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачами не доведено правомірність та правильність нарахування штрафних санкцій та пені та обґрунтованість рішення №0011454208 від 19 червня 2019 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Позивачем надано достатні та належні докази в обґрунтування позовних вимог.

Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд прийшов до переконання про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до положень частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно яких підлягають відшкодуванню або оплаті витрати позивача - не суб`єкта владних повноважень лише при задоволенні адміністративного позову.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Ресторія-Груп (03110, м. Київ, вул. Пироговського, 18, код ЄДРПОУ 38235159) до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; код ЄДРПОУ: 43141267), Головного управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; код ЄДРПОУ: 39439980) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення №0011454208 від 19 червня 2019 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ресторія-Груп (03110, м. Київ, вул. Пироговського, 18, код ЄДРПОУ 38235159) за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; код ЄДРПОУ: 39439980) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня нуль копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.Т. Мамедова