Постанова

від 07.09.2021 по справі 640/3062/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/3062/20 Суддя (судді) першої інстанції: Скочок Т.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О. суддів: Парінова А. Б., Ключковича В. Ю. за участю секретаря: Волошка О. Л.

представника позивача Шейгас М. В., представника відповідача Ісаєва С. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м.Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 лютого 2021 року (місце ухвалення: місто Київ, час ухвалення: не зазначений, дата складання повного тексту: 04.02.2021) у справі за позовом приватного акціонерного товариства "АТЕК" до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Приватне акціонерне товариство "АТЕК" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.06.2019 №0459281212.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 лютого 2021 року позов приватного акціонерного товариства "АТЕК" задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати, рішення суду та прийняти нову постанову якою позов залишити без задоволення, вважаючи, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем граничних строків сплати суми узгодженого зобов`язання із земельного податку з юридичних осіб, а відтак відсутні підстави для скасування податкового повідомлення-рішення.

В судовому засіданні представником апелянта підтримано доводи апеляційної скарги.

До Шостого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу надходив.

В судовому засіданні представником позивача щодо задоволення вимог апеляційної скарги заперечно, зазначено, що хоча товариством і прострочено сплату узгодженого зобов`язання, податковим органом штрафні санкції застосовано поза межами строків встановлених ст. 126 ПК України.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення осіб, що з`явились, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила таке.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку,з питань дотримання позовом приватного акціонерного "АТЕК" вимог податкового законодавства в частині своєчасної сплати до бюджету сум податкових зобов`язань по земельному податку з юридичних осіб. За результатами перевірки складений акт від 02.05.2019 за № 001748/26-15-12-12-12/240112 (далі - акт перевірки).

Проведеною перевіркою встановлено порушення ПрАТ "АТЕК" граничних строків сплати самостійно узгоджених сум грошових зобов`язань по земельному податку з юридичних осіб, а саме:

- у податковому розрахунку реєстр № 9005514873 від 10.02.2014 задекларовані суми податкового зобов`язання у розмірах по 294 766,25 грн сплачені лише 21.02.2019 (з простроченням на 1235 днів);

- у податковому розрахунку реєстр № 9026975203 від 02.03.2015 задекларовані суми податкового зобов`язання у розмірах по 294 766,30 грн і 294 766,25 грн сплачені лише 21.02.2019 (з простроченням на 1235, 1210, 1179, 1149 і 1118 днів);

- у податковому розрахунку реєстр. № 9006506207 від 14.02.2013 задекларовані суми податкового зобов`язання у розмірах по 294 766,30 грн і 294 766,25 грн сплачені 21.02.2019 (з простроченням на 1235 днів);

- у декларації реєстр № 9005140552 від 14.02.2012 задекларовані суми податкового зобов`язання у розмірах по 294 766,30 грн і 294 766,25 грн сплачені 21.02.2019 (з простроченням на 1235 днів);

- у податковому розрахунку реєстр № 1600018554 від 22.02.2016 задекларована сума податкового зобов`язання у розмірі 411 755,05 грн сплачено 21.02.2019 (з простроченням на 1087 днів).

На підставі висновків акта перевірки 04.06.2019 року Головним управлінням ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Ш" за № 0459281212, яким на підставі ст. 126 Податкового кодексу України за порушення позивачем граничного строку сплати сум грошових зобов`язань за платежем "земельний податок з юридичних осіб" (код " 18010500") у розмірі 12 497 173,15 грн всього на строки від 1087 до 1235 календарних днів, нарахувало позивачу штраф у сумі 2 499 434,63 грн (що, складає 20% від суми несвоєчасно сплачених грошових зобов`язань).

Вважаючи податкове повідомлення-рішення від 04.06.2019 № 0459281212 протиправним, позивач звернувся із цим позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Нормативно-правовим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, є Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Відповідно до пп. 16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно норм ст. 36 цього Кодексу податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Пунктом 54.1 ст. 54 ПК України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

За загальним правилом нарахування та сплати податків, визначеним в абз. 1 п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Поряд з цим, у п. 287.3 ст. 287 ПК України визначено, що податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п. 31.1 і п. 31.3 ст. 31 ПК України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному додатковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою. Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо.

Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (п. 38.1 ст. 38 ПК України).

У силу приписів пп. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 ПК України (у редакції чинній на момент прийняття контролюючим органом оспорюваного рішення), контролюючі органи наділені, зокрема, правом застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені (п. 111.2 ст. 111 ПК України).

Зокрема, згідно з п. 126.1 ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як вбачається з матерів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, позивачем суми зобов`язання визначені у податкових розрахунках (деклараціях) з реєстр № 9005514873 від 10.02.2014, № 9026975203 від 02.03.2015, № 9006506207 від 14.02.2013, № 9005140552 від 14.02.2012 і № 1600018554 від 22.02.2016 сплачено 21.02.2019 року.

Слід зауважити, що сам факт сплати узгодженого зобов`язання позивачем не заперечується, а відтак дана обставина не потребує окремого дослідження.

Поряд із цим, як вірно зазначено судом першої інстанції камеральною перевіркою охоплено виключно період з 14.02.2012 по 22.02.2016 року, тоді як граничним терміном протягом якого контролюючий орган мав право на застосування штрафних санкцій згідно із ст. 126 ПК України був період з 10.02.2017 по 22.02.2019.

Так приписами п. 114.1 ст. 114 ПК України встановлено граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов`язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу.

Відповідно до п. 102.1 ст. 102 ПК України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

З аналізу наведеної норми вбачається, що перебіг строку в 1095 днів, визначеного статтею 102 Податкового кодексу України, починається з дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов`язань. Граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов`язань, визначеним статтею 102 Податкового кодексу України, відповідно штрафні санкції можуть бути застосовані в межах 1095 днів, з дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов`язань.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.07.2019 №820/11541/13-а.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо протиправності дій податкового органу при винесенні спірного податкового повідомлення-рішення, оскільки на час винесення такого граничний строку на притягнення позивача до відповідальності за несвоєчасну сплату узгодженого зобов`язання сплинув.

Доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновки суду першої інстанції, а лише дублюють норми Податкового кодексу України в частині відповідальності платника податку за порушення граничних строків сплати узгодженого зобов`язання.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції доходить до висновку, що доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

У відповідності до ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Керуючись ст.ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м.Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 лютого 2021 року у справі за позовом приватного акціонерного товариства "АТЕК" до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 лютого 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Суддя-доповідач О. О. Беспалов Суддя В. Ю. Ключкович Суддя А. Б. Парінов

(Повний текст постанови складено 07.09.2021)