Рішення

від 28.07.2021 по справі 376/1154/21

СКВИРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/1154/21

Провадження № 2/376/956/2021

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" липня 2021 р.

Сквирський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Віговського С.І.,

при секретарі - Кропивлянській С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сквира справу за ОСОБА_1 до Сквирської міської ради Київської області, про визнання права власності на майно в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з вказаним позовом, у якому просить визнати за нею в порядку спадкування за заповітом право власності на спадкове майно вказане в позовній заяві.

До судового засідання позивач підтримала позовні вимоги, просила суд справу слухати за її відсутності, подавши до суду відповідну письмову заяву.

Представник відповідача до судового засідання не з`явився, про місце дату та час розгляду справи повідомлений належним чином. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

За загальним правилом ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. При цьому відповідно до частини четвертої названої статті Кодексу у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

З положень ч. 1 ст. 280 ЦПК України слідує, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів зокрема: якщо відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд, розглянувши справу в межах заявлених вимог, оцінивши докази, які містяться в матеріалах справи, вважає позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивача - ОСОБА_2 , що підтверджується копією Свідоцтва про смерть, серія НОМЕР_1 , виданого Київським МВ державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), від 16 березня 2021 року, за актовим записом № 6131.

Спадкодавець заповіту не залишав.

Після смерті спадкодавця відкрилася спадщина на нерухоме майно, а саме, земельну ділянку, площею 1,9955 га., яка розташована на території Малолисовецької сільської ради Білоцерківського району Київської області, кадастровий номер 3224084300:05:014:0023, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, посвідчена Державним актом на право власності на земельну ділянку, серія ЯЖ № 221063.

Позивач є спадкоємцем після смерті спадкодавця за законом, згідно ст. 1261 ЦК України, прийняла спадщину у встановлений законом строк та порядок.

Відповідно до ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачою йому Свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Підпунктом 4.12 пункту 4 Глави 10 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України , затвердженого наказом Мін`юсту України за № 296/5 від 22.02.2012 року (зареєстрованого в Мін`юсті України від 22.02.2012 року за № 282/20595) передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів (далі - Порядок).

При видачі свідоцтва про право на спадщину, нотаріус обов`язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти ( п.п 4.14 п. 4 Порядку).

Відповідно до п.4.15 Порядку видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку (п.п. 4.18. п. 4 Порядку).

При звернені до нотаріуса, позивачу було відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, оскільки нормативна грошова оцінка спадкової земельної ділянки не проведена.

Вказані обставини позбавляють позивача вступити у спадкові права на підставі та у спосіб передбачені законом, тому, на підставі вищевикладеного вона вимушена звернутися до суду з відповідною вимогою. Іншим чином визнати право власності на спадкове майно за позивачем, окрім прийняття нею спадщини в судовому порядку, неможливо.

Вказані обставини справи встановлені матеріалами справи.

Згідно з ч. 5 ст. 55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України, позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 ЦК України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за законом або заповітом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до абз. 2, 3 п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

У відповідності до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, є такими, що ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 55 Конституції України , ст.ст. . 4, 10, 12, 13, 30, 81, 83, 263, 265, 268, 280-283, 289 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 20, 1217, 1218, 1220, 1221, 1222, 1223, 1225, 1261, 1267, 1268, 1269, 1270, 1273, 1274, 1278, 1297 ЦК України, п.4 Перехідних положень ЦК України, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) до Сквирської міської ради Київської області (адреса: Богачевського, буд. 28 м. Сквира, Київської області, Код ЄДРПОУ: 04054961), про визнання права власності на майно в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , в порядку спадкування за законом, право власності на земельну ділянку, площею 1,9955 га., яка розташована на території Малолисовецької сільської ради Білоцерківського району Київської області, кадастровий номер 3224084300:05:014:0023, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, посвідчена Державним актом на право власності на земельну ділянку, серія ЯЖ № 221063, що належала її чоловіку - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З текстом рішення можливо ознайомитися за адресою: http://court.gov.ua.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Сквирський районний суд Київської області шляхом подання скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя С. І. Віговський