Ухвала

від 13.08.2021 по справі 761/27713/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/27713/21

Провадження № 1-кс/761/16189/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2021 року місто Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_3 яка діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 16.09.2019 у кримінальному провадженні № 12019110000000568 від 01.08.2019, -

В С Т А Н О В И В:

До Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 яка діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 16.09.2019 справа № 761/35999/19, провадження № 1-кс/761/24772/2019 у кримінальному провадженні № 12019110000000568 від 01.08.2019.

У клопотанні заявниця зазначає, що у вересні 2019 року прокурор відділу прокуратури Київської області звернувся до суду із клопотанням, в якому просив накласти арешт на майно, в тому числі на земельну ділянку, загальною площею 3,6512 га з кадастровим номером 3223186200:05:006:0008 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Нещерівської сільської ради Обухівського району Київської області та перебуває у користуванні ТОВ «Роза-Л» на підставі договору оренди, у кримінальному провадженні № 12019110000000568, відомості про яке внесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.08.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 197-1 КК України.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 16.09.2019 задоволено клопотання прокурора відділу прокуратури Київської області про арешт майна у кримінальному провадженні №12019110000000568, в тому числі накладено арешт на вищевказану земельну ділянку.

Однак, на думку заявниці, арешт накладений необґрунтовано, з огляду на те, що земельна ділянка загальною площею 3,6512 га з кадастровим номером3223186200:05:006:0008для веденнятоварного сільськогосподарськоговиробництва,розташована натериторії Нещерівськоїсільської ради,обухівського району,Київської області не може бути речовим доказом у кримінальному провадженні, так як не була знаряддям вчинення кримінального правопорушення, не зберігала на собі його сліди та не містить інших відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час даного кримінального провадження, будь-якої потреби у подальшому накладенні арешту на майно не встановлено.

В судове засідання представник власників майна адвокат ОСОБА_3 за викликом не з`явилася в своєму клопотанні просила розгляд клопотання здійснювати без її участі.

Прокурор за викликом в судове засідання не з`явився, клопотань про відкладенні розгляду справи не надіслав.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наступне.

Приписами статей 131, 132 КПК України передбачено, що арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які вживаються за наявності обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування відповідного заходу забезпечення.

При цьому підлягає врахуванню, чи виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи потреби досудового розслідування, а також, чи може бути виконане завдання, для виконання якого сторона обвинувачення звертається з відповідним клопотанням.

Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 16.09.2019 (справа №761/35999/19) задоволено клопотання прокурора відділу прокуратури Київської області про арешт майна у кримінальному провадженні №12019110000000568, а саме: на земельну ділянку загальною площею 3,6512 га з кадастровим номером 3223186200:05:006:0008, розташованої на території Нещерівської сільської ради Обухівського району Київської області.

Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК арешт майна може бути скасований за клопотанням власника майна за умови, що останній доведе, що у подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладений необґрунтовано.

Вказана процесуальна норма покладає на учасника кримінального провадження, яким ініціюється скасування арешту, обов`язок доведення зазначених обставин.

Отже, саме ця особа має навести необхідне та достатнє обґрунтування своїх доводів, надавши слідчому судді відповідні докази.

Виходячи з вказаної процесуальної норми, на заявника покладається обов`язок довести ті обставини, які можуть стати підставою для скасування арешту.

У той же час, оцінюючи наведені заявниками доводи, слідчий суддя не знаходить їх переконливими, оскільки вони не доводять наявність підстав для скасування рішення слідчого судді про накладення арешту.

Слідчим суддею встановлено, що досудове розслідування у кримінальному провадженні №12019110000000568, наразі триває.

З мотивувальної частини ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 16.09.2019 вбачається, що при арешті майна слідчий суддя виходив з того, що на час розгляду клопотання органу досудового розслідування були достатні підстави для висновку, що вказані земельні ділянки є предметом кримінального правопорушення та речовим доказом у кримінальному провадженні №12019110000000568 в розумінні ст.98 КПК України, тобто існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що таке майно є доказом злочину, а арешт майна необхідний з метою забезпечення збереження такого майна як речового доказу.

Крім того, зі змісту ухвали вбачається, що слідчий суддя виходив з того, що на час розгляду клопотання про арешт майна потреби органу досудового розслідування виправдовували таке втручання у права та інтереси власників майна з метою забезпечення кримінального провадження, а сукупність отриманих судом даних, відповідно до ст.170 КПК України, була достатньою для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту на майно.

З огляду на викладене, слідчий суддя вважає, що при ухваленні рішення слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва були належним чином враховані як фактичні обставини кримінального провадження, так і вимоги КПК України, у зв`язку з чим слідчий суддя обґрунтовано дійшов висновку, що вказані земельні ділянки, відповідають критеріям, визначеними ст.98 КПК України та наклав арешт на таке майно з метою забезпечення збереження речових доказів.

Також, слідчий суддя звертає увагу й на те, що ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 16.09.2019 була предметом розгляду Київського апеляційного суду, який в своїй ухвалі від 11.11.2019 року підтвердив законність та обґрунтованість вказаної ухвали слідчого судді.

При цьому, як вбачається з матеріалів клопотання та долучених до нього документів, вони не містять належного обґрунтування та доказів того, що на даній стадії розслідування вищезазначений захід забезпечення втратив свою актуальність та які б спростували висновки, викладені в ухвалі слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16.09.2019, якою накладено арешт на вказані земельні ділянки, що дає слідчому судді підстави дійти висновку що необхідність накладення арешту на зазначене в клопотанні майно на теперішній час не відпала.

При цьому варто наголосити, що відповідно до вимог абзацу 2 частини 1 статті 174 КПК України обов`язок доведення, що в подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано, законодавець покладає безпосередньо на особу, яка звернулась із клопотанням про скасування арешту майна.

Слідчим суддею вживалися заходи з метою перевірки тверджень заявника, однак представник ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_3 , в судове засідання не з`явилася та не навела переконливих даних щодо того, що арешт накладено необґрунтовано чи необхідність в такому арешті майна на даний час відпала.

За правилами ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Таким чином, слідчий суддя, розглянувши клопотання в межах питань, які були винесені на його розгляд, та перевіривши надані в обґрунтування цих питань докази, з урахуванням вищенаведеного, дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16.09.2019 року, в рамках кримінального провадження №12019110000000568 від 01.08.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.197-1КК України.

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 яка діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 16.09.2019 у кримінальному провадженні № 12019110000000568 від 01.08.2019 -відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1