Рішення

від 08.09.2021 по справі 505/1680/21

КОТОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 505/1680/21

Провадження № 2-о/505/103/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" вересня 2021 р. Котовський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - Вергопуло А. К.

секретаря судового засідання - Бондаренко Н. І.

за участю:

заявника - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Куяльницька сільська рада Подільського району Одеської області, про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу ,

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 звернулась 28.05.2021 року до суду з заявою, вказуючи, що перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 з 26 вересня 1981 року по день його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після смерті чоловіка у 1997 році вона познайомилась з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Через деякий час вони почали мешкати разом як дружина та чоловік. Будучи дорослими людьми, поважаючи один одного та маючи довіру один до одного, вони не реєстрували шлюб. За час проживання разом дітей у них не народжувалось. Увесь час вони жили разом однією родиною та вели спільне господарство.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 помер. Після його смерті відкрилася спадщина, яка складається з земельної ділянки площею 1,7556 га, кадастровий номер : 5122983800:01:003:0096, яка належала останньому на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку IV-ОД № 034965.

Вона фактично прийняла спадщину оскільки була зареєстрована та проживала з ним на час смерті за однією адресою. Також нею було подано заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 . Приморською державною нотаріальною конторою було заведено спадкову справу 429к/2019 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 . Але отримати свідоцтво про право на спадщину вона не має змоги через відсутність будь-якого родинного зв`язку із померлим.

Вказана обставина на даний час позбавляє її права у позасудовому порядку оформити майнові права на спадкове майно її цивільного чоловіка.

ОСОБА_1 просить встановити юридичний факт, що вона з 1997 року проживала однією родиною як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 до дня його смерті, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Заявниця у судовому засіданні підтримала вимоги заяви та просила її задовольнити.

Представник Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області у судове засідання не з`явився. Був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи. Про причини неявки суду не повідомив.

Вислухавши пояснення заявниці, свідків, дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви, виходячи з такого.

Згідно вимог ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Як вбачається із матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 54 років в с. Олександрівка Подільського району Одеської області помер ОСОБА_3 (актовий запис №402), що підтверджується копією свідоцтва про смерть НОМЕР_1 від 04.05.2019 року.

Після його смерті відкрилась спадщина на все належне йому майно, зокрема, на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,7556 га, яка розташована на території Куяльницької сільської Подільського району Одеської області, передана у приватну власність на підставі розпорядження Котовської райдержадміністрації Одеської області №103/04 від 23.03.2004 року, державний акт на право приватної власності на землю серії IV-ОД № 034965 від 01.06.2004 року, кадастровий номер 5122983800:01:003:0096.

Заявник вказувала, що вона з ОСОБА_3 проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 1997 року до ІНФОРМАЦІЯ_4 , тобто до часу відкриття спадщини.

Згідно довідки Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області за вих. №138 від 07.08.2020 року, ОСОБА_3 дійсно проживав до дня своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_1 . На момент смерті ОСОБА_3 за однією адресою в одному житловому будинку була зареєстрована та проживала, зареєстрована та проживає по теперішній час ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Інших осіб зареєстрованих за цією адресою на момент смерті ОСОБА_3 не було не має.

Згідно копії спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 , з заявою про прийняття спадщини звернулась 14.11.2019 року ОСОБА_1 . Інших заяв про прийняття або про відмову від прийняття спадщини не надходило, свідоцтво про право на спадщину не видавалось.

Листом Приморської державної нотаріальної контори у місті Одеса за вих. №38к/02-14 від 24.01.2020 року, ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 , оскільки відсутні документи, що підтверджують їх родинні відносини.

Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у судовому засіданні показали, що є сусідами ОСОБА_1 . Вони багато років знали сім`ю ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , які проживали за адресою: АДРЕСА_1 , однією сім`єю як чоловік і жінка приблизно з 1997 року по день смерті останнього, дітей не мають, вели спільне господарство. Іншої сім`ї у ОСОБА_3 не було, за весь час він проживав лише з ОСОБА_1 .

Відповідно до положень ст.ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За змістом ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. Здійснення права на спадкування визначено Главою 87 ЦК України.

Згідно зі ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Згідно із ч.1ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до абз. 3 п. 3 роз`яснень постанови Пленуму ВСУ України від 30.05.2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, яке визначається за правилами ст. 29, ч. 2 ст.1221 ЦК України. Якщо спадкодавець мав кілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця.

Згідно з ч.1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. З цієї норми випливає, що прийняття спадщини має важливе практичне значення: з ним пов`язана можливість оформлення права власності на спадкове майно шляхом видачі нотаріусом правовстановлюючого документа - свідоцтва про право на спадщину та реєстрації, у випадках, визначених законом, прав на неї (наприклад, на нерухоме майно).

Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч.1ст.1269 ЦК України).

Для того, щоб спадкоємець вважався таким, що прийняв спадщину, самого факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини недостатньо. Необхідно, щоб таке проживання було постійним.

При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.

Статтею 3 СК України встановлено, що сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім`ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає. Права члена сім`ї має одинока особа. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Статтею 1264 ЦК України встановлено, що особа, яка проживала зі спадкодавцем однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини, має право на спадкування за законом як спадкоємець четвертої черги.

Згідно з ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї

Відповідно до роз`яснень наданих у п.21 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування" при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права і обов`язки.

Оскільки в судовому засіданні встановлено, що заявник ОСОБА_1 постійно проживала з ОСОБА_3 однією сім`єю, була пов`язана з ним спільним побутом, та введенням спільного домашнього господарства по день його смерті, що підтверджено письмовими доказами та показами свідків, суд приходить до висновку, що заява обґрунтована. В той же час, суд вважає,

що заява підлягає частковому задоволенню з огляду на те, що факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу набув юридичного значення після набрання чинності СК України та ЦК України з 1 січня 2004 року. КпШС Української РСР не передбачав юридичних наслідків для чоловіка та жінки, які проживала разом без реєстрації шлюбу.

Разом з тим згідно із загальним правилом дії законів та інших правових актів у часі (частина перша статті 58 Конституції України) норми СК України застосовуються до сімейних відносин, які виникли після набрання ним чинності, тобто не раніше 01 січня 2004 року. До сімейних відносин, які вже існували на зазначену дату, норми СК України застосовуються в частині лише тих прав і обов`язків, що виникли після набрання ним чинності. Отже, не можна встановити факт спільного проживання заявника разом з ОСОБА_3 до 01 січня 2004 року, оскільки законодавством України, яке діяло до 2004 року, встановлення такого факту не мало правового значення.

При таких обставинах, заява підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 81, 89, 141,263-265,293,315-319 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , постійно проживала з ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 01 січня 2004 року і до часу його смерті, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

В іншому відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.273 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Одеського апеляційного суду. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Котовський міськрайонний суд Одеської області.

Суддя А. К. Вергопуло

Повне судове рішення складено 08 вересня 2021 року.