Рішення

від 08.09.2021 по справі 520/12167/21

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

08 вересня 2021 року № 520/12167/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зоркіної Ю.В., розглянувши за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_1 ) до Кегичівської селищної ради (вул. Волошина, буд. 33, смт. Кегичівка, Кегичівський район, Харківська область, 64003, код ЄДРПОУ 04396963) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом та просить:

визнати протиправним та скасувати рішення XI сесії VIII скликання Кегичівської селищної ради Красноградського району Харківської області від 28 травня 2021 року №1626 "Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою гр. ОСОБА_1 ";

зобов`язати Кегичівську селищну раду Красноградського району Харківської області на найближчій сесії повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею до 2,0000 га із земель комунальної власності Кегичівської селищної ради.

В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що рішення Кегичівської селищної ради XI сесії VIII скликання від 28 травня 2021 року №1626 "Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою гр. ОСОБА_1 " є протиправним, безпідставним та немотивованим у відповідності до норм, що регулюютьземельні відносини та порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами та суперечить частині 7 статті 118 Земельного кодексу України, яка містить імперативні підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, таким, що порушує конституційне право Позивача на норми безоплатної передачі земельних ділянок, передбачені статтею 121 Земельного кодексу України, а також пільги встановлені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Ухвалою суду від 09.07.2021 р. матеріали справи прийнято до провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного провадження відповідно до положень ст. 257 КАС України.

Відповідачем надано відзив на позов, відповідно до якого відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Зазначив, що на момент розгляду заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства та прийняття відповідачем рішення з цього питання, вказана земельна ділянка рішенням IX сесії VIII скликання Кегичівської селищної ради від 30 квітня 2021 року №765, включена до переліку земельних ділянок, права оренди на які виставляються на земельні торги окремими лотами, що в силу приписів частини третьої статті 136 Земельного кодексу України є самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Так, земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Позивач звернулась до Кегичівської селищної ради із клопотанням від 19.05.2021 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, площею до 2.0000 га із земель комунальної власності, яка знаходиться на території місцевої ради.

До клопотання позивачем долучено копії паспорта та РНОКПП, копію посвідчення УБД, графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Рішенням Кегичівської селищної ради на XI сесії VIII скликання від 28.05.2021 року № 1626 позивачу відмовлено у наданні відповідного дозволу. Зазначено, що бажана до відведення у власність земельна ділянка, розташована за межами населеного пункту на території Кегичівської селищної ради Красноградського району (Медведівської сільської ради Кегичівського району) Харківської області рішенням Кегичівської селищної ради включена до Переліку земельних ділянок комунальної власності право оренди на які підлягає продажу на земельних торгах (аукціоні) (за посиланням: http://kegichivskaselrada.gov.ua/images/2021/RichennjaSESIJ/9ses/Rish765.PDF).

Таким чином, відведення бажаної ділянки буде суперечити інтересам територіальної громади щодо наповнення місцевого бюджету. Також, вказане зірве процес підготовки до аукціону, що призведе до втрат коштів та ресурсів, які витрачено на організацію його проведення. Крім того, подане заявником клопотання не відповідає вимогам пункту 6 статті 118 Земельного кодексу України, оскільки, формулювання "площею до 2,0000 га" унеможливлює належне вирішення органом місцевого самоврядування питання про відведення земельної ділянки, оскільки передбачає відведення землі площею від 0,0001 га до 2,0000 га включно, тоді як селищна рада не уповноважена законом самостійно визначати орієнтовний розмір бажаної земельної ділянки.

По суті позовних вимог суд зазначає наступне.

За змістом статті 3 ЗК України земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною другою статті 4 ЗК України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Відповідно до пункту а частини третьої статті 22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Відповідно до статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Частинами шостою та сьомою статті 118 ЗК України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою слугувало те, що земельна ділянка з кадастровим номером 6323182700:01:000:0079, частину якої позивач мав намір отримати у власність, включена до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, призначених для продажу на земельних торгах.

Дійсно, включення земельної ділянки до переліку земельних ділянок, право на які буде виставлено на земельні торги не передбачено серед підстав для відмови, визначених у частині сьомій статті 118 ЗК України, проте така підстава для відмови передбачена у статті 136 ЗК України.

Згідно із частиною третьою статті 136 ЗК України земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.

Верховний Суд розглядав справи, де поставало таке ж питання, і у постанові від 03.04.2018 у справі № 815/3059/17 дійшов висновку, що віднесення земельної ділянки до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах є підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки.

Ця правова позиція підтримана в інших постановах Верховного Суду, зокрема, від 28.10.2020 у справі №819/1976/17, від 22.10.2020 у справі №815/7279/16

Вирішуючи спір суд також бере до уваги те, що на момент вирішення питання щодо надання позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою рішення №765 "Про включення земельних ділянок до Переліку земельних ділянок комунальної власності, право оренди на які виставляються на земельні торги окремими лотами" (http://kegichivskaselrada.gov.ua/images/2021/RichennjaSESIJ/9ses/Rish765.PDF) від 30.04.2021, відповідно до додатку №1 якого, земельну ділянку з кадастровим номером 6323182700:01:000:0079, площею 6.5676 га включено до Переліку земельних ділянок комунальної власності право оренди на які пропонується виставити на земельні торги окремими лотами.

Вищевказане рішення є чинним, позивачем не оскаржувалось, доказів протилежного матеріали справи не містять.

Суд зазначає, що перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та прав на них, які виставляються на земельні торги визначається організатором земельних торгів і заборона щодо відчуження встановлена саме на ті земельні ділянки, які включені до Переліку.

Між тим, до вказаного Переліку може бути включено земельну ділянку тільки за умови присвоєння їй кадастрового номеру, тобто сформовану земельну ділянку, оскільки об`єктом продажу на аукціоні може бути земельна ділянка, яка є об`єктом цивільних прав.

Відтак, перелік земельних ділянок або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами, є однією зі складових рішення організатора проведення земельних торгів.

Аналогічний правовий висновок було зроблено Верховним Судом у постанові від 19 лютого 2019 року по справі № 815/905/17.

Таким чином, враховуючи, що на момент розгляду клопотання позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства та прийняття відповідачем рішення з цього питання, бажана позивачем земельна ділянка була включена до переліку земельних ділянок, права оренди на які виставляються на земельні торги окремими лотами - у силу приписів частини 3 статті 136 Земельного кодексу України, це самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

За приписами частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм права вже була висловлена Верховним Судом у постанові від 30.03.2021 у справі №2040/6485/18 та від 13.04.2021 у справі №818/1470/18, від 15.07.2021 у справі № 520/3930/19

Практика Верховного Суду з вказаного питання є сталою та зазначає, що якщо на момент розгляду заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою та прийняття рішення з цього питання, землі, яких стосувалася заява, було включено до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення, права на які можуть бути продані на земельних торгах - у силу приписів частини 3 статті 136 Земельного кодексу України це є самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржуваним рішенням правомірно відмовлено позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 6323182700:01:000:0079, оскільки вказана земельна ділянка включена до переліку земельних ділянок комунальної власності право оренди на які пропонується виставити на земельні торги окремими лотами.

Оскільки, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення XI сесії VIII скликання Кегичівської селищної ради Красноградського району Харківської області від 28 травня 2021 року №1626 "Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою гр. ОСОБА_1 ", похідна позовна вимога про зобов`язання відповідача повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею до 2,0000 га із земель комунальної власності Кегичівської селищної ради також задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1. ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 6, 72-73, 77, 132, 139, 143, 241-246, 250-251 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Зоркіна Ю.В.