Рішення

від 09.09.2021 по справі 826/12382/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2021 року м. Київ № 826/12382/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю

секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового

провадження адміністративну справу

за позовомДепартаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) доФізичної особи - підприємця ОСОБА_1 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета споруОрган самоорганізації населення Комітет мікрорайону Теремки-1 прозобов`язання вчинити певні дії представники сторін: позивача - Червонописька Л.А.; відповідача - Данилова К.А.; третьої особи - не з`явився, ВСТАНОВИВ:

06.08.2018 Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просить суд зобов`язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 знести самочинно збудовану нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 .

В якості підстави позову позивач зазначив, що відповідачем не було усунуто допущені порушення законодавства у сфері містобудування у добровільному порядку, у зв`язку з чим, Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київського міської ради (Київської міської державної адміністрації) вирішив звернутися до суду. Зокрема позивач зазначає, що на підставі колективного звернення ОСОБА_2 та інших від 01.11.2016 № ОП/С-19305 посадовою особою Департаменту проведено позапланову перевірку дотримання суб`єктом містобудування ФОП ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об`єкті будівництва на АДРЕСА_1 ; під час перевірки встановлено, що Інспекцією ДАБК у м. Києві замовнику будівництва ФОП ОСОБА_1 зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт із будівництва, експлуатації та обслуговування магазину продовольчих товарів на АДРЕСА_1 за № КВ 083132530079 від 10.09.2013; у ході перевірки, враховуючи надані та пред`явлені документи замовником будівництва встановлено, що під час розробки проектної документації на об`єкт будівництва не виконано вимоги вихідних даних МУО № 9723/0/12/009-13, так як відповідно до п. 2 МУО № 9723/0/12/009-13 максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки має становити не більше 60% від площі ділянки, озеленення - не менше 40% від площі ділянки (для об`єктів громадської забудови); однак проектною документацією передбачається площа забудови - 85,8 кв.м., що становить 85% забудови земельної ділянки, чим порушено ч. 2 ст. 26, ч. 5 ст. 26, ч. 1 ст. 31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ; відповідно до експлікації приміщень приміщення № 4 - холодильних камер - 13,4 кв.м. розміщується поруч з приміщенням № 5 - водомірний вузол та котельня - 23,6 кв.м. чим порушено п. 6.3.15 ДБН В.2.2-23:2009 Будинки і споруди. Підприємства торгівлі , а саме: охолоджувані камери не допускається розміщувати поруч із котельними, бойлерними, душовими та іншими приміщеннями з підвищеною температурою, вологістю, а також над такими приміщеннями та під ними; відтак, ФОП ОСОБА_1 наведені недостовірні дані у декларації про початок виконання будівельних робіт із будівництва, експлуатації та обслуговування магазину продовольчих товарів на АДРЕСА_1 за № КВ 083132530079 від 10.09.2013, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, оскільки об`єкт будується без належно затвердженого проекту, а саме без врахування вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотримання вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил; також, встановлено порушення вимог Державних будівельних норм, а саме: місця перепаду висот (більше 1,3 м) не огороджені захисними огорожами, чим порушено пункту 6.2.2 ДБН А.3.2-2-2009 Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека в будівництві. Основні положення ; на об`єкті будівництва не всі будівельники носять будівельні каски та сигнальні жилети, чим порушено вимоги пункту 4.30 ДБН А.3.2-2-2009 Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека в будівництві. Основні положення ; на об`єкті будівництва відсутній належним чином оформлений та погоджений проект виконання робіт, що є порушенням пункту 3.3 ДБН А.3.1-5-2009 Управління, організація і технологія. Організація будівельного виробництва ; за результатами перевірки складено акт від 23.12.2016 та, враховуючи виявлені порушення, видано ФОП ОСОБА_1 обов`язкові до виконання приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 23.12.2016, про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 23.12.2016 та складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 23.12.2016; у приписах від 23.12.2016 зобов`язано замовника будівництва у строк до 23.03.2017 усунути допущені порушення вимог законодавства; у зв`язку з відмовою ФОП ОСОБА_1 від отримання акту, приписів та протоколу Департамент рекомендованим листом від 23.12.2016 № 073-3590 направив замовнику матеріали перевірки, які були ним отримані 03.01.2017; за результатами розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності винесено постанову, якою визнано винним ФОП ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 4 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на накладено стягнення у вигляді штрафу.

Позивач акцентував увагу на тому, що на підставі акта перевірки від 23.12.2016 Департамент наказом від 11.01.2017 № 6 Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт скасував реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт Будівництво, експлуатація та обслуговування магазину продовольчих товарів по АДРЕСА_1 № КВ 083132530079 від 10.09.2013.

У подальшому було проведено позапланову перевірку дотримання суб`єктом містобудування ФОП ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об`єкті будівництва на АДРЕСА_1 ; під час перевірки було встановлено, що в установлений строк добровільно не виконано вимоги, встановлені у приписі від 23.12.2016; за результатами перевірки складено акт від 26.06.2018; враховуючи невиконання відповідачем законних вимог позивача, останній звернувся з позовом до адміністративного суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справу було передано судді Пащенку К.С.

10.08.2018 ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва було відкрито провадження в адміністративній справі № 826/12382/18 та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовче судове засідання на 27.09.2018.

27.09.2018 Окружним адміністративним судом м. Києва оголошено перерву у справі до 25.10.2018.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.09.2018 залучено Орган самоорганізації населення Комітет мікрорайону Теремки-1 (далі - третя особа) у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

18.10.2018 до Окружного адміністративного суду м. Києва від третьої особи надійшло клопотання, у якому остання зазначає, що Комітет підтримує забудовника ФОП ОСОБА_1 та просить відмовити у задоволенні позову Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) до ФОП ОСОБА_1

22.10.2018 до Окружного адміністративного суду м. Києва від представника відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 826/12382/18 до набрання законної сили рішенням Київського апеляційного адміністративного суду по справі № 826/1277/17.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.10.2018 задоволено клопотання представника ФОП ОСОБА_1 та зупинено провадження у справі № 826/12382/18 до набрання законної сили рішенням Київського апеляційного адміністративного суду по справі № 826/1277/17.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.07.2020 поновлено провадження в адміністративній справі № 826/12382/18. Судове засідання призначено на 27.08.2020.

У судове засідання 27.08.2020 представник відповідача подав відзив на адміністративний позов, у якому заперечує проти задоволення позовних вимог з огляду на таке. Як вбачається із тексту адміністративного позову, позивач під час виїзду на об`єкт у травні 2018 року встановив, що на зазначеній земельній ділянці, яка огороджена парканом, знаходиться незавершена будівництвом 4-х поверхова нежитлова будівля, будівельники та будівельна техніка відсутні; тобто, відповідачем будівництво магазину продовольчих товарів зупинено та станом на дату проведення позапланової перевірки не здійснювалось, що свідчить про виконання ФОП ОСОБА_1 вимог припису від 23.12.2016 про зупинення підготовчих та будівельних робіт.

В той же час, щодо доводів позивача стосовно невиконання ФОП ОСОБА_1 вимог припису від 23.12.2016 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, відповідач акцентував увагу на тому, що в ході проведення у травні 2018 року позапланової перевірки відповідачем надано Департаменту документи, що підтверджують вжиття ФОП ОСОБА_1 заходів щодо збільшення площі ділянки під будівництво магазину шляхом довідведення землі, що прямо вказує на те, що відповідач вжив реальних заходів з метою виконання вимог органу ДАБК.

Також відповідач зазначив і те, що у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/1277/17 від 13.12.2018 вказано, що з декларації про початок виконання будівельних робіт на об`єкті Будівництво, експлуатація та обслуговування магазину продовольчих товарів на АДРЕСА_1 № КС 083132530079 вбачається, що у ній відображені усі необхідні відомості; зокрема, містяться записи про: затвердження проектної документації; наявність містобудівних умов та обмежень; земельну ділянку, яка використовується для будівництва; жодних відомостей, які в акті перевірки відображені як порушення у сфері містобудівної діяльності (максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки; розміщення приміщень), названа декларація не містить, відтак, відсутні підстави для висновку про те, що ФОП ОСОБА_1 навів недостовірні відомості у цій декларації.

Серед іншого представник позивача акцентував увагу і на тому, що відповідно до ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил; при цьому, збудований об`єкт нерухомості може бути знесений особою, яка здійснила самочинне будівництво, або за її рахунок лише на підставі судового рішення у випадках, передбачених ч. 4 та ч. 7 ст. 376 Цивільного кодексу України, а саме: 1) якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, що здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці; 2) якщо така забудова порушує права інших осіб; 3) якщо проведення перебудови об`єкта є неможливим; 4) особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, відмовляється від проведення перебудови відповідно до прийнятого судом рішення; тобто, можливість знесення самочинного будівництва закон пов`язує виключно з наявністю зазначених обставин, а не з невиконанням припису.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.08.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.10.2020.

09.09.2020 до Окружного адміністративного суду м. Києва від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій останній зазначає, що ФОП ОСОБА_1 об`єкт будується без належно затвердженого проекту, а саме без урахування вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотримання вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, чим порушено ч. 2 ст. 26, ч. 5 ст. 26, ч. 1 ст. 31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

15.10.2020 Окружний адміністративний суд м. Києва оголосив перерву у справі до 26.11.2020.

20.11.2020 до Окружного адміністративного суду м. Києва від представника відповідача надійшли додаткові пояснення, у яких останній зазначає, що положення статті 38 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності встановлюють перелік юридичних фактів, які обумовлюють виникнення у органу ДАБК повноваження на пред`явлення позову про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсації витрат, пов`язаних з таким знесенням; зокрема пред`явленню органом ДАБК позову передують такі дії: 1) виявлення факту самочинного будівництва; 2) визначення такого об`єкта таким, що його перебудова з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, є неможливою; 3) винесення припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 4) встановлення факту невиконання припису протягом встановленого строку; до того ж знесенню передує встановлення можливості перебудови об`єкта будівництва.

26.11.2020 до Окружного адміністративного суду м. Києва від представників позивача та відповідача надійшло клопотання про розгляд справи № 826/12382/18 за відсутності представників сторін в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

26.11.2020 Окружний адміністративний суд м. Києва, зважаючи на клопотання представників сторін про розгляд справи в порядку письмового провадження, відповідно до ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалив розглядати справу в порядку письмового провадження.

24.12.2020 до Окружного адміністративного суду м. Києва від представника позивача надійшли заперечення на додаткові пояснення відповідача, у яких представник позивача зазначає, що замовником будівництва ФОП ОСОБА_1 в установлений строк добровільно не виконано вимоги припису від 23.12.2016, а сам припис відповідачем не оскаржувався; відтак, у разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган ДАБК подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

На підставі наказу (розпорядження) Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва від 17.10.2016 № 60, направлення на проведення позапланової перевірки № б/н від 23.11.2016 та колективної заяви від ОСОБА_2 та інших від 01.11.2016 № ОП/С-19305 головним державним інспектором інспекційного відділу № 1 управління контролю за будівництвом ОСОБА_3 проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил щодо будівництва, експлуатації та обслуговування магазину продовольчих товарів на АДРЕСА_1 .

Результати перевірки оформлено актом перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 23.12.2016.

За даними вказаного акту Інспекцією ДАБК у м. Києві замовнику будівництва - ФОП ОСОБА_1 зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт із будівництва, експлуатації та обслуговування магазину продовольчих товарів на АДРЕСА_1 за № КВ 083132530079 від 10.09.2013.

Проектна документація розроблена ТОВ Ідеал-проект , під керівництвом головного архітектора проекту ОСОБА_4 та затверджена наказом замовника від 15.07.2013 року, категорія складності об`єкту будівництва - III.

Техніко-економічні показники: загальна площа будівлі - 456,8 кв.м; висота будівлі - 16,1 кв.м; площа забудови - 85,8 кв.м; площа ділянки - 0,01 га.

Рішенням Київської міської ради від 01.11.2007 № 1148/3981, від 15.03.2012 № 365/7702 та від 05.03.2015 № 257/1122 ФОП ОСОБА_1 надано в короткострокову оренду на 5 років земельну ділянку площею 100,32 кв.м. на АДРЕСА_1 для будівництва, експлуатації та обслуговування магазину продовольчих товарів з терміном дії до 11.09.2020.

Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) надано замовнику будівництва - відповідачу містобудівні умови та обмеження забудови вказаної земельної ділянки № 9723/0/12/009-13 від 13.06.2013.

З акту перевірки від 23.12.2016 вбачається, що ФОП ОСОБА_1 не виконав вимоги вихідних даних містобудівних умов та обмежень забудови вказаної земельної ділянки № 9723/0/12/009-13 від 13.06.2013, оскільки максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки має становити не більше 60% від площі ділянки, озеленення - не менше 40% від площі ділянки, однак проектною документацією передбачається площа забудови 85,8 %, що становить 85 % забудови земельної ділянки, чим, на думку позивача, порушено ч. 2 ст. 26, ч. 5 ст. 26, ч. 1 ст. 31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

В акті від 23.12.2016 також зазначається, що відповідно до експлікації приміщень (робоча документація на будівництво, експлуатація та обслуговування магазину продовольчих товарів по АДРЕСА_1 ) приміщення (№ 4) - холодильних камер - 13,4 кв.м. розміщується поруч з приміщенням (№ 5) - водомірний вузол та котельня - 23,6 кв.м., чим порушено 6.3.15 ДБН В.2.2-23:2009 Будинки і споруди. Підприємства торгівлі , а саме: охолоджувані камери не допускається розміщувати поруч із котельними, бойлерними, душовими та іншими приміщеннями з підвищеною температурою, вологістю, а також над такими приміщеннями та під ними.

Також, встановлено порушення вимог Державних будівельних норм, а саме: місця перепаду висот (більше 1,3 м) не огороджені захисними огорожами, чим порушено пункту 6.2.2 ДБН А.3.2-2-2009 Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека в будівництві. Основні положення ; на об`єкті будівництва не всі будівельники носять будівельні каски та сигнальні жилети, чим порушено вимоги пункту 4.30 ДБН А.3.2-2-2009 Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека в будівництві. Основні положення ; на об`єкті будівництва відсутній належним чином оформлений та погоджений проект виконання робіт, що є порушенням пункту 3.3 ДБН А.3.1-5-2009 Управління, організація і технологія. Організація будівельного виробництва .

Виходячи з наведеного відповідач дійшов висновку про те, що ФОП ОСОБА_1 наведено недостовірні дані у декларації про початок виконання будівельних робіт.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки від 23.12.2016, Департаментом складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 23.12.2016, припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 23.12.2016, яким позивача зобов`язано до 23.03.2017 усунути виявлені порушення, та припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема, будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт від 23.12.2016 року, яким позивача зобов`язано зупинити виконання будівельних робіт до усунення допущених правопорушень.

На підставі матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності Департаментом з питань Державного архітектурно-будівельного контролю в місті Києві винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 01/17/073-117 від 05.01.2017 року.

Згідно вказаної постанови, враховуючи виявлені порушення щодо максимально допустимого відсотка забудови земельної ділянки та розміщення охолоджувальної камери, позивач навів недостовірні дані у декларації про початок виконання будівельних робіт, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, оскільки він будується без належно затвердженого проекту, а саме без урахування вимог містобудівної документації.

Цією постановою позивача, за порушення вимог ч. 2 ст. 26, ч. 5 ст. 26, ч. 1 ст. 31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 4 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , у зв`язку з чим на нього накладено штраф у розмірі 144 000,00 грн.

11.01.2017 наказом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва № 6 Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт Будівництво, експлуатація та обслуговування магазину продовольчих товарів по АДРЕСА_1 № КВ 083132530079 від 10.09.2013.

27.04.2018 наказом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва № 268 Про проведення позапланової перевірки Управлінню контролю за будівництвом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) наказано здійснити проведення позапланової перевірки ФОП ОСОБА_1 на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об`єкті будівництва Будівництво, експлуатація та обслуговування магазину продовольчих товарів по АДРЕСА_1 .

Для проведення вказаної позапланової перевірки було оформлене направлення № б/н від 07.05.2018.

Результати перевірки оформлено актом перевірки дотримання містобудівних вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт № б/н від 26.06.2018, у якому зазначено, що ФОП ОСОБА_1 в установлений строк добровільно не виконав вимоги, встановлені у приписі від 23.12.2016.

У зв`язку із невиконанням вимог припису від 23.12.2016, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про зобов`язання ФОП ОСОБА_1 знести самочинно побудований об`єкт.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Правовідносини з приводу реалізації особою права власності унормовані приписами ст. ст. 13, 14, 41 Конституції України, ст. ст. 316-394 Цивільного кодексу України, а правовідносини з приводу видачі документів дозвільного характеру у сфері будівельної справи регламентуються приписами Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , приписами Закону України Про основи містобудування та деталізовані приписами Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 (далі - Порядок № 466).

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 15 Закону України Про основи містобудування , у редакції, що була чинною на момент реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт - 10.09.2013, компетенція центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю визначається відповідно до закону.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 08.04.2011 № 439/2011, у редакції, що була чинною на момент реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт - 10.09.2013, Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства.

Відповідно до пп. 4 п. 4 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 08.04.2011 № 439/2011, Держархбудінспекція України відповідно до покладених на неї завдань реєструє повідомлення про початок виконання підготовчих та будівельних робіт, декларації про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації та у визначених законодавством випадках відмовляє в реєстрації таких декларацій.

За приписами п. 6 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 08.04.2011 № 439/2011, Держархбудінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі або міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька регіонів) територіальні органи.

Як підтверджується матеріалами справи, декларація про початок виконання будівельних робіт була зареєстрована Інспекцією ДАБК у м. Києві 10.09.2013 за № КВ 083132530079.

Для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд (ст. 10 Закону України Про архітектурну діяльність , у редакції, що була чинною на момент першої позапланової перевірки ФОП ОСОБА_1 у 2016 році).

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать: 1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; 2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Зазначена ч. 3 ст. 6 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності була внесена до вказано Закону на підставі Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень у сфері архітектурно-будівельного контролю та удосконалення містобудівного законодавства від 09.04.2015 № 320-VIII.

Аналогічні положення щодо органів, які здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль, містяться і в п. 1 Порядку державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553.

23.07.2015 Київська міська рада прийняла рішення № 761/1625 Про утворення Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) .

Відповідно до Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень у сфері архітектурно-будівельного контролю та удосконалення містобудівного законодавства від 09.04.2015 № 320-VIII та пп. 4 п. 9-1 Прикінцевих положень Закону України Про регулювання містобудівної діяльності повноваження щодо здійснення державного архітектурно-будівельного контролю на території міста Києва Департамент ДАБК виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) здійснює з 11.10.2016.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт регламентується Порядком державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі - Порядок № 553).

Відповідно до п. 5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до п. 7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Приписами ч. ч. 1, 2 ст. 38 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , у редакції на момент першої перевірки відповідача у 2016 році, передбачено, що у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

За рішенням суду самочинно збудований об`єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов`язаних із знесенням об`єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.

Право щодо видачі приписів органами державного архітектурно-будівельного контролю визначене і пп. 3 п. 11 Порядку № 553, відповідно до якого посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельним нормам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Підсумовуючи викладене, суд акцентує увагу на тому, що положення ч. 1 ст. 38 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності встановлює перелік юридичних фактів, які обумовлюють виникнення у органу державного архітектурно-будівельного контролю повноваження на пред`явлення позову про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсації витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Зокрема, пред`явленню органом державного архітектурно-будівельного контролю позову передують такі дії: 1) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; 2) визначення такого об`єкту як такого, що його перебудова з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб є неможливою; 3) винесення припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 4) встановлення факту невиконання припису протягом встановленого строку.

Тобто, тягар доказування наявності вказаних фактів та умов покладається на суб`єкта владних повноважень, що звертається до суду, а їх перевірка покладена на суд.

Суд підкреслює, що зверненню суб`єкта владних повноважень з адміністративним позовом про зобов`язання знести самочинне будівництво передує саме наявність вищезазначених обставин.

Аналогічного висновку дійшов і Верховний Суд, що, як приклад, відображено у постанові від 28.11.2018 у справі № 815/2311/15 (адміністративне провадження № К/9901/56040/18).

Правовідносини з приводу кваліфікації нерухомого майна як об`єкта самочинного будівництва унормовані приписами ст. 376 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Зі змісту наведеної норми закону вбачається, що під об`єктом самочинного будівництва законодавцем розуміється нерухоме майно, котре відповідає хоча б одній з таких кваліфікуючих ознак: 1) об`єкт розміщений на земельній ділянці, яка не була відведена під мету будівництва; 2) об`єкт зведений без документа з приводу дозволу на виконання будівельних робіт; 3) об`єкт споруджений без належно затвердженого проекту; 4) наявні істотні порушення будівельних норм і правил.

В свою чергу, сама лише кваліфікація нерухомого майна, як об`єкта самочинного будівництва, не призводить до виникнення абсолютного наслідку у вигляді безумовного знесення такого об`єкта.

Підстави для знесення об`єкта самовільного будівництва визначені у ч. ч. 4, 7 ст. 376 Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 376 Цивільного кодексу України якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

За приписами ч. 7 ст. 376 Цивільного кодексу України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Отже, відповідно до вимог ч. 7 ст. 376 Цивільного кодексу України для задоволення позову у цій справі необхідно наявність таких фактів як неможливість перебудови об`єкту, або відмова особи, яка здійснила самочинне будівництво, від такої перебудови.

Таким чином, у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил знесенню самочинного будівництва передує прийняття судом рішення про зобов`язання особи, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову будинку.

Відтак знесення самочинного будівництва є крайньою мірою, яка передбачена законом, і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у його постановах від 06.03.2019 у справі № 810/5680/15 (провадження № К/9901/14299/18), від 06.03.2019 у справі № 814/2645/15 (провадження № К/9901/12518/18), від 17.07.2018 у справі № 820/3183/16 (адміністративне провадження № К/9901/13447/18, К/9901/13449/18), від 28.11.2018 у справі № 815/2311/15 (адміністративне провадження № К/9901/56040/18).

Варто звернути увагу і на те, що Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 22 постанови від 30.03.2012 № 6 Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва) роз`яснив, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

В подальшому Верховний Суд ухвалою від 21.08.2019 у зв`язку з необхідністю відступити від вищевказаних висновків Верховного Суду передав справу на розгляд Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав.

Верховний Суд у своїй постанові від 29.01.2020 у справі № 822/2149/18 (адміністративне провадження № К/9901/5732/19) дійшов до наступних висновків.

З позовом про зобов`язання особи до проведення перебудови може звернутися відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування. Таке рішення суд може ухвалити і за позовом про знесення самочинного будівництва, якщо за наслідками розгляду справи дійде висновку, що можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва не втрачено і відповідач згоден виконати перебудову. У разі невиконання особою судового рішення про здійснення перебудови, суд може постановити рішення про знесення самочинного будівництва.

У випадках, коли до суду з позовом про знесення самочинного будівництва звертається орган державного архітектурно-будівельного контролю, належить керуватися частиною першою статті 38 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , за якою у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва перевіряється на стадії виконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів. Невиконання припису без поважних причин може свідчити про неможливість перебудови або небажання особи, яка здійснила самочинне будівництво, усувати його наслідки.

В інших випадках самочинного будівництва, зокрема, (1) якщо нерухоме майно збудоване або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або (2) без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи (3) належно затвердженого проекту, стаття 376 Цивільного кодексу України не ставить можливість знесення об`єкта самочинного будівництва в залежність від можливостей його перебудови.

Таким чином, у постанові від 29.01.2020 у справі № 822/2149/18 (адміністративне провадження № К/9901/5732/19) Верховний Суд сформував правовий висновок про те, що обов`язковому (безальтернативному) знесенню об`єкт будівництва підлягає лише у випадках, якщо такий об`єкт побудовано на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети та/або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи.

І в подальшому Верховний Суд притримується такої позиції, що, як приклад, відображено у його постанові від 24.06.2020 у справі № 320/5880/18 (адміністративне провадження № К/9901/23063/19). У цій справі Верховний Суд акцентував увагу на тому, що в усіх інших випадках знесенню передує встановлення можливості перебудови об`єкта будівництва.

Як зазначалося вище, 11.01.2017 наказом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва № 6 Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт Будівництво, експлуатація та обслуговування магазину продовольчих товарів по вул. Академіка Заболотного, 94 у Голосіївському районі м. Києва № КВ 083132530079 від 10.09.2013.

У матеріалах справи відсутні докази факту оскарження наказу Департаменту ДАБК м. Києва № 6 від 11.01.2017, що свідчить про те, що станом на момент розгляду цієї справи документ, який дає право виконувати будівельні роботи на об`єкті Будівництво, експлуатація та обслуговування магазину продовольчих товарів по вул. Академіка Заболотного, 94 у Голосіївському районі м. Києва , відсутній.

Проте, будівництво об`єкта здійснювалося за наявності документа, який давав право на проведення підготовчих та будівельних робіт, а скасована декларація про початок будівельних робіт була вже після видачі припису від 23.12.2016 про зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Отже, суд переконаний, що неможливо підтримати висновки про те, що об`єкт Будівництво, експлуатація та обслуговування магазину продовольчих товарів по вул. Академіка Заболотного, 94 у Голосіївському районі м. Києва будувався без документа, який давав право на проведення підготовчих та будівельних робіт.

У той же час, у справі, що розглядається, суд встановив, що: 1) спірний об`єкт будівництва зведено на земельній ділянці, що належить відповідачу на праві користування (оренди), яке дійсне до 11.09.2020 (у матеріалах справи відсутні документи, які підтверджують продовження права оренди, проте, як вбачається з листа від 16.10.2020 № 08/281-1748 передбачено розглянути питання продовження строку оренди на засіданнях постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування); 2) перед початком будівництва відповідачем зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт Будівництво, експлуатація та обслуговування магазину продовольчих товарів по вул. Академіка Заболотного, 94 у Голосіївському районі м. Києва № КВ 083132530079 від 10.09.2013, проте спірний об`єкт будується з порушенням Містобудівних умов та обмежень.

За висновками, які викладені у п. 5 постанови від 30.03.2012 № 6 Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва) , розглядаючи зазначені позови відповідно до вимог вказаної норми та положень частини сьомої статті 376 ЦК, суди мають встановлювати, чи було видано особі, яка здійснила самочинне будівництво, припис про усунення порушень, чи можлива перебудова об`єкту та чи відмовляється особа, яка здійснила самочинне будівництво, від такої перебудови.

Отже, у спірному випадку обов`язковою умовою для прийняття рішення про знесення збудованого об`єкту є встановлення не можливості його перебудови.

В контексті дослідження цього питання суд звертає увагу на той факт, що Верховний Суд у постанові від 29.01.2020 у справі № 822/2149/18 (адміністративне провадження № К/9901/5732/19) чітко вказав, що невиконання припису без поважних причин може свідчити про неможливість перебудови або небажання особи, яка здійснила самочинне будівництво, усувати його наслідки.

Відповідно до п. 24 постанови від 30.03.2012 № 6 Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва) знесення нерухомості, збудованої з істотним відхиленням від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотним порушенням будівельних норм і правил (у тому числі за відсутності проекту), можливе лише за умови, що неможлива перебудова нерухомості відповідно до проекту або відповідно до норм і правил, визначених державними правилами та санітарними нормами, або якщо особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від такої перебудови.

Відмовою забудовника від перебудови слід вважати як його заяву про це, так і його дії чи бездіяльність щодо цього, вчинені до або після ухвалення рішення суду про зобов`язання здійснити перебудову.

Відтак, суд акцентує увагу на тому, що відповідно до ч. 7 ст. 376 Цивільного кодексу України для задоволення позову про зобов`язання знести самочинне будівництво необхідно встановити наявність таких фактів як: неможливість перебудови об`єкту; або відмову особи, яка здійснила самочинне будівництво, від перебудови.

Щодо наміру перебудови, то відповідач неодноразово акцентував увагу на тому, що вживає реальних заходів щодо таких дій, зокрема, займається довідведенням земельної ділянки.

Стосовно істотності відхилення від проекту забудови та його суперечності суспільним інтересам суд зазначає таке.

Відповідно до п. 23 постанови від 30.03.2012 № 6 Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва) при вирішенні питання про те, чи є відхилення від проекту істотним і таким, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, суди повинні в кожному випадку з`ясовувати, зокрема, наскільки збудована будівля за розміром відповідає площі, поверховості, розміщенню та іншим умовам, передбаченим проектом; як впливає допущене порушення з урахуванням місцевих правил забудови, громадських і приватних інтересів на планування, забудову, благоустрій вулиці, на зручність утримання суміжних ділянок тощо.

Відповідно до п. 2 Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки № 9723/0/12/009-13 від 13.06.2013 максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки: не більше ніж 60% від площі ділянки, озеленення - не менше 40% від площі ділянки (для об`єктів громадської забудови).

Проте, проектною документацію передбачається площа забудови 85,8 кв.м, що становить 85% забудови земельної ділянки площею 0,01 га.

Як вбачається з матеріалів справи, ФОП ОСОБА_1 займається довідведенням додаткової земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , площа якої складає 347 кв.м. Після відведення додаткової земельної ділянки ФОП ОСОБА_1 засвідчує намір подати проектну документацію санітарного та епідеміологічного благополуччя та інших вимог.

Так, на замовлення ФОП ОСОБА_1 КП Київський міський центр земельного кадастру та приватизації землі розроблено проект землеустрою щодо відведення відповідачу земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:79:485:0194 для влаштування транспортної інфраструктури (проїзд для пожежних машин, а також для вивантаження товару) на вул. Академіка Заболотного, 94 у Голосіївському районі м. Києва.

Зазначений проект було подано на погодження до Департаменту землеустрою ВО КМР (КМДА) та Департаменту містобудування та архітектури.

Департаментом містобудування та архітектури ВО КМР (КМДА) видано висновок № 18-0114-В, яким погоджено вищевказаний проект землеустрою.

До таких тверджень суд ставиться критично, оскільки довідведення земельної ділянки для влаштування транспортної інфраструктури (проїзд для пожежних машин, а також для вивантаження товару) ніяким чином не відноситься до земельної ділянки для забудови площею 0,01 га, яка має бути забудована на 60%, а іншу частину (не менше 40%) має скласти озеленення. Саме на цю земельну ділянку (0,010 га видані Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки № 9723/0/12/009-13 від 13.06.2013).

Як вбачається з матеріалів справи та проектної документації, площа забудови складає 85% замість 60% допустимих відповідно до Містобудівних умов та обмежень.

Конкретних заходів щодо коригування проектної документації позивач не вживав, доказів такого коригування матеріали справи не містять.

Серед іншого, у матеріалах справи наявні пояснення Органу самоорганізації населення Комітет мікрорайону Теремки-1 , у яких висловлено підтримку забудовнику ФОП ОСОБА_1 , оскільки він будує соціальний об`єкт - магазин з продажу продовольчих товарів; у мешканців мікрорайону є потреба у такому магазині, він буде конкурентним іншим торговим точкам; також у магазині планується здійснювати відпуск соціального хліба, оскільки нині на мікрорайоні з населенням 32 000 чоловік працює лише 1 магазин з продажу соціального хліба, що не задовольняє потреби людей.

Представники ОСН Комітет мікрорайону Теремки-1 акцентували увагу і на тому, що продуктовий магазин є екологічно безпечною спорудою (це не автозаправна станція чи автомайстерня).

На засіданні Комітету від 04.07.2012 розглядалося питання будівництва магазину з продажу продовольчих товарів за адресою АДРЕСА_1 і одноголосно прийнято ухвалу з вимогою при будівництві магазину провести благоустрій біля житлових будинків в„– в„– 86 , 88 , 90 , 92, 94 , що в подальшому знайшло відображення в Містобудівних умовах та обмеженнях забудови земельної ділянки № 9723/0/12/009-13 від 13.06.2013.

Відтак, з викладеного вище вбачається, що об`єкт, щодо якого сформовано позовні вимоги про знесення, становить соціальний інтерес мешканців мікрорайону Теремки-1.

Приймаючи рішення у справі, суд підкреслює що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована в основному на захист особи від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу приймати деякі необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (див. рішення Броньовський проти Польщі [GC], № 31443/96, п. 143, CEDH 2004). У кожній справі, в якій йде мова про порушення вищезгаданого права, Суд повинен перевірити дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар (див. рішення Спорронг та Лонрот п. Швеції, рішення від 23.09.1982, серія A № 52, стор. 26, п. 69).

Дослідивши всі обставини справи, та беручи до уваги висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 29.01.2020 у справі № 822/2149/18 (адміністративне провадження № К/9901/5732/19), згідно якого з позовом про зобов`язання особи до проведення перебудови може звернутися відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування; таке рішення суд може ухвалити і за позовом про знесення самочинного будівництва, якщо за наслідками розгляду справи дійде висновку, що можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва не втрачено і відповідач згоден виконати перебудову, суд прийшов до переконання, що застосування до відповідача зобов`язання щодо знесення самочинно збудованого об`єкта є передчасним та не співмірним заходом, а тому вважає за потрібне винести судове рішення про зобов`язання ФОП ОСОБА_1 за власний рахунок здійснити перебудову об`єкта Будівництво, експлуатація та обслуговування магазину продовольчих товарів по АДРЕСА_1 у відповідності до вимог Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки № 9723/0/12/009-13 від 13.06.2013 та ДБН В.2.2-23:2009 Будинки і споруди. Підприємства торгівлі .

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частинами 1 та 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Рішенням ЄСПЛ від 19.04.1993 у справі Краска проти Швейцарії визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути почуті, тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 (справа № 802/2236/17-а).

З огляду на все викладене вище та виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд доходить висновку, що позовні вимоги Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а позивачем є суб`єкт владних повноважень, то питання про розподіл судових витрат не вирішується.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 9, 72-78, 241-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ :

1. Позов Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задовольнити частково.

2. Зобов`язати Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) за власний рахунок здійснити перебудову об`єкта Будівництво, експлуатація та обслуговування магазину продовольчих товарів по АДРЕСА_1 у відповідності до вимог Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки № 9723/0/12/009-13 від 13.06.2013 та ДБН В.2.2-23:2009 Будинки і споруди. Підприємства торгівлі .

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя К.С. Пащенко