Рішення

від 09.09.2021 по справі 640/19110/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2021 року м. Київ № 640/19110/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Головного управління ДПС у м. Києві доПриватного підприємства Перемога-Трейд простягнення податкової заборгованості представники позивача - Крижевська Я.В.;

сторін: відповідача - Назарець Д.А.

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у м. Києві звернулось з позовом до Приватного підприємства Перемога-Трейд (далі - відповідач або ПП Перемога-Трейд або підприємство), в якому просить суд, з у рахуванням заяви про зміну підстав позову б/д б/н, стягнути з відповідача податковий борг в сумі 15180004,94 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.11.2018 відкрито провадження у адміністративній справі, призначено до розгляду в підготовче засідання 29.01.2019.

Вказаної дати судове засідання перенесено на 11.02.2019.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.02.2019 зупинено провадження у справі № 640/19110/18 за позовом Головного управління ДФС у м. Києві до Приватного підприємства Перемога-Трейд про стягнення податкової заборгованості до набрання законної сили рішенням у справі № 826/11709/18 за позовом Приватного підприємства Перемога-Трейд до Головного управління ДФС у м. Києві про скасування податкової вимоги № 11403-17 від 23.01.2018.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.10.2019 поновлено провадження у адміністративній справі № 640/19110/18, призначено справу до розгляду у судовому засіданні 05.12.2019.

05.12.2019 та 06.02.2020 судом оголошувались перерви, справу призначено до розгляду на 17.03.2020.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.02.2020 замінено позивача - Головне управління ДФС у м. Києві правонаступником - Головним управлінням ДПС у м. Києві (надалі - позивач або ГУ ДПС у м. Києві або контролюючий орган).

Зважаючи на поширення коронавірусу COVID-19, особливостей режиму роботи та технічних причин фіксування судових засідань, призначених на 17.03.2020 та 16.04.2020 за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Судовими повістками викликано представників сторін у судове засідання спочатку на 16.06.2020, в подальшому на 25.06.2020.

Вказаної дати судом оголошено перерву до 16.07.2020.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.08.2020 витребувано від Головного управління ДПС у м. Києві розрахунок податкового боргу ПП Перемога-Трейд на суму 15232854,76 грн. відповідно до податкової вимоги від 06.07.2020 № 55900-10 форми Ю .

В наступних судових засіданнях оголошувались перерви до 13.08.2020, 10.09.2020, 22.10.2020, 26.11.2020 та 28.01.2021.

Наведеної дати, зважаючи на перебування головуючого судді Пащенка К.С. на лікарняному, розгляд справи відкладено на 25.02.2021.

Зважаючи на неявку представника позивача, фіксування судового засідання, призначеного на 25.02.2021 не здійснювалось, розгляд справи відкладено.

Судовими повістками викликано представників сторін у судове засідання на 11.03.2021.

Вказаної дати судом оголошено перерву до 08.04.2021.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.03.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

08.04.2021 в судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив задовольнити позов.

В якості підстав позову позивач зазначив, що відповідачем своєчасно не сплачено податкову заборгованість.

В свою чергу, представник відповідача проти позову заперечував та просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Зміст додаткових пояснень відповідача від 10.12.2019 б/н та від 16.07.2020 № 2 зводиться до наявності у підприємства переплати з ПДВ замість пред`явленої до стягнення заборгованості.

Судом на підставі частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України (по тексту - КАС України) ухвалено перейти до стадії письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд констатує наступне.

ПП Перемога-Трейд подано податкову декларацію за жовтень 2015 року від 19.11.2015 № 9237036427, відповідно до якої в рядку 20.2 задекларовано суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника в банку в розмірі 14749324 грн.

Водночас, згідно інтегрованої картки платника податків ПП Перемога-Трейд станом на 19.11.2015 за останнім обліковувався податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 370720,29 грн., відповідно ПП Перемога Трейд 20.11.2015 збільшено переплату в розмірі 14378603,70 грн. Сальдо на початок року (31.12.2015) - переплата 14318643,10 грн.

18.10.2016 у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок підприємством подано уточнюючий податковий розрахунок №1600037620 до декларації з ПДВ за жовтень 2015 року, відповідно до якого платник переніс у рядок 21 податкової декларації суму 14749324,00 грн. з рядка 20.2, чим змінив бюджетне відшкодування заявивши про зарахування від`ємного значення з ПДВ до складу податкового кредиту.

В інтегрованій картці платника податків ПП Перемога Трейд вищезазначену дію 18.10.2016 відображено, як зменшення бюджетного відшкодування на рахунках у банку згідно уточнюючого розрахунку №1600037620 та зменшено переплату податку на підставі податкової декларації № 9237036427 та уточнюючого розрахунку № 1600037620 на суму 14318643,10 грн. та визначено суму недоїмки у розмірі 430680,94 грн.

Після чого, Головним управлінням ДФС у м. Києві направлено ПП Перемога-Трейд податкову вимогу від 23.01.2018 № 11403-17, відповідно до якої станом на 22.01.2018 сума податкового боргу підприємства з податку на додану вартість становить 15180004,94 грн.

Відповідні обставини встановлені рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.05.2019 у справі № 826/11709/18, що набрало законної сили та у відповідності до приписів частини четвертої статті 78 КАС України не підлягають доказуванню.

Окрім того, вказаним судовим рішенням визнані протиправними дії Головного управління ДФС у Київській області щодо внесення до інтегрованої картки платника податку на додану вартість ПП Перемога-Трейд 18.10.2016 запису про зменшення суми переплати податку на додану вартість на підставі податкової декларації № 9237036427 та уточнюючого розрахунку № 1600037620 на суму 14318643,10 грн. та визначення суми недоїмки у розмірі 430680,94 грн., а також визнано протиправною та скасовано податкову вимогу Головного управління ДФС у м. Києві від 23.01.2018 № 11403-17, що стала підставою для звернення контролюючого органу до суду із позовом у даній справі.

У зв`язку із чим, позивачем виставлено податкову вимогу від 06.07.2020 № 55900-10 на суму 15232854,76 грн., а також прийнято рішення від 06.07.2020 № 55900-10 про опис майна ПП Перемога-Трейд у податкову заставу.

Означені вимога та рішення отримані відповідачем 10.07.2020 (рекомендований лист зі штрихкодовим ідентифікатором 0103327427613).

З огляду на викладене, контролюючий орган подав до суду заяву про зміну підстав позову б/д б/н, в якій зазначив про зміну підстави стягнення податкового боргу у сумі 15180004,94 грн. замість податкової вимоги від 23.01.2018 № 11403-17 на податкову вимогу від 06.07.2020 № 55900-10.

Згідно із підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (нижче - ПК України) під податковим зобов`язанням розуміється сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до пункту 49.1 статті 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно із пунктом 56.11 статті 56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Внесенню змін до податкової звітності присвячена стаття 50 ПК України, згідно із пунктом 50.1 якого у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Відповідно до пункту 31.1 статті 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Як передбачено пунктом 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.3 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Згідно з пунктом 59.4 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно із підпунктом 89.1.2 пункту 89.1 статті 89 ПК України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

При цьому, при розгляді даної справи підлягає дослідженню питання наявності/відсутності податкового боргу, пред`явленого до стягнення, оскільки за наявності нової сформованої податкової вимоги контролюючого орган набув право на пред`явлення відповідного позову, проте нова вимога не являє собою документ, на підставі якого утворився податковий борг у платника.

Зокрема, до стягнення у даній справі пред`явлено суму податкового боргу у розмірі 15180004,94 грн.

На думку контролюючого органу, вказана заборгованість виникла у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок та складається з:

- 14749324,00 грн. податку, який нараховано 19.08.2017 на підставі уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок № 9167425392;

- 430680,94 грн. податку, який нараховано 18.10.2016 на підставі уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок № 1600037620.

Щодо уточнюючого розрахунку від 19.08.2017 № 9167425392, суд примічає, що такий розрахунок подавався у зв`язку з виправленням помилок у звітній декларації з ПДВ за жовтень 2015 року.

Зокрема, у податковій декларації з ПДВ за жовтень 2015 року (реєстраційний № 9230145428) у рядку 23.2 ( підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку ) зазначено суму 14749324,00 грн. Відповідно, у рядку 24 ( сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду ) вже немає жодного показника (прочерк).

Окрім того, ПП Перемога-Трейд подано разом з декларацією додаток 3 Розрахунок суми бюджетного відшкодування з аналогічним показником 14749324,00 грн. Впродовж жовтня 2015 року підприємство не здійснювало продажу товарів, не нараховувало податкових зобов`язань. Відповідно у розділі І додатку 5 до декларації підприємство не зазначало, що видавало податкові накладні.

Податковою декларацією з ПДВ за жовтень 2015 року, поданою та зареєстрованою 11.11.2015 року (за № 9230145428), підприємство звернулось із заявою про повернення суми бюджетного відшкодування (Д4, тобто, додаток 4 до декларації з ПДВ). 19.11.2015 підприємство подало звітну нову податкову декларацію з ПДВ за жовтень 2015 року з тими ж самими показниками, яка була зареєстрована за № 9237036427.

В подальшому, 19.08.2017, ПП Перемога-Трейд подало до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва уточнюючий розрахунок (зареєстровано за № 9167425392), яким відмовилось від такого бюджетного відшкодування.

Відповідні обставини встановлені рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30.01.2019 у справі № 810/1437/17, що набрало законної сили та у відповідності до приписів частини четвертої статті 78 КАС України не підлягають доказуванню.

Аналіз наведених обставин свідчить, що уточнюючим розрахунком від 19.08.2017 № 9167425392 відповідачем не декларувалось до сплати податкове зобов`язання у розмірі 14749324,00 грн., а лише оформлено відмову від названої суми як бюджетного відкошування, заявленого в звітній декларації за жовтень 2015 року, чим спростовується твердження контролюючого органу про наявність заборгованості на суму 14749324,00 грн.

Стосовно заборгованості в розмірі 430680,94 грн. згідно уточнюючого розрахунку від 18.10.2016 № 1600037620, як зазначалось вище, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.05.2019 у справі № 826/11709/18 визнані протиправними дії Головного управління ДФС у Київській області щодо визначення суми недоїмки у розмірі 430680,94 грн.

Тобто, під час розгляду справи № 826/11709/18 встановлено відсутність у ПП Перемога-Трейд податкового боргу на суму 430680,94 грн.

В підсумку, за результатами розгляду справ № 826/11709/18 та № 810/1437/17 судами встановлено, що податковий борг на суму 14749324,00 грн. та 430680,94 грн., на загальну суму 15180004,94 грн. утворився в обліковій картці підприємства внаслідок протиправної бездіяльності контролюючого органу щодо невідображення даних уточнюючих розрахунків, а також довільного тлумачення співробітниками податкового органу норм чинного законодавства та поданої заяви про зміну напрямку бюджетного відшкодування.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що після подання уточнюючих розрахунків від 19.08.2017 № 9167425392 та від від 18.10.2016 № 1600037620 у підприємства не утворювався податковий борг перед бюджетом, як наслідок у контролюючого органу відсутні підстави для застосування заходів стягнення.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У відповідності до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини Щокін проти України (№ 23759/03 та № 37943/06) зазначено, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про закон , стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі Шпачек s.r.о. проти Чеської Республіки (SPACEK, s.r.o. v. THE CZECH REPUBLIC № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі Бейелер проти Італії (Beyeler v. Italy № 33202/96).

У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 20.05.2019 (справа № 417/3668/17).

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 6, 72-77, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Головного управління ДПС у м. Києві - відмовити повністю.

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя К.С. Пащенко