Ухвала
09 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 475/691/20
провадження № 61-14231ск21
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Лідовця Р. А. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Миколаївського апеляційного суду від 21 липня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Доманівської селищної ради Миколаївської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , треті особи: Прибузька сільська рада Доманівського району Миколаївської області, Товариство з обмеженою відповідальністю Земельний кадастровий центр м. Миколаїв, сертифікований інженер-землевпорядник Семіненко Ніна Григорівна, про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку та скасування рішення селищної ради про затвердження проекту землеустрою,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Доманівського районного суду Миколаївської області від 20 травня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_2 до Доманівської селищної ради Миколаївської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , треті особи: Прибузька сільська рада Доманівського району Миколаївської області, Товариство з обмеженою відповідальністю Земельний кадастровий центр м. Миколаїв, сертифікований інженер-землевпорядник Семіненко Н. Г. (далі - ТОВ Земельний кадастровий центр м. Миколаїв), про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку та скасування рішення селищної ради про затвердження проекту землеустрою відмовлено.
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 21 липня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.
Рішення Доманівського районного суду Миколаївської області від 20 травня 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов ОСОБА_2 задоволено.
Визнано незаконним та скасовано рішення Доманівської селищної ради Миколаївської області від 20 серпня 2020 року № 80 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності у межах території Доманівської селищної ради Доманівського району Миколаївської області .
Припинено у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 4822755100:07:000:0027, зареєстроване на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28 серпня 2020 року з індексним номером 53793992, номер запису про право власності 37932749.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
У серпні 2021 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Миколаївського апеляційного суду від 21 липня 2021 року.
Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Подана касаційна скарга ОСОБА_1 не може бути прийнята судом касаційної інстанції, оскільки в порушення пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, заявником у касаційній скарзі не вказано підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Абзацом першим частини другої статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках :
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до абзаців першого, другого пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України визначено, що судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо:
1) справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду;
2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави про відвід обґрунтованими, якщо касаційну скаргу обґрунтовано такою підставою;
3) судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, що зазначені в судовому рішенні;
4) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглянула справу;
5) справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою;
6) судове рішення ухвалено судом з порушенням правил інстанційної або територіальної юрисдикції;
8) суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.
Підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо:
1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу; або
2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або
3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або
4) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.
У касаційній скарзі заявник узагальнено посилається на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює вирішення питання про відкриття касаційного провадження.
Саме по собі посилання у касаційній скарзі на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права без зазначення на обґрунтування випадків (випадка), перелічених у пунктах 1, 2, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, не є виконанням вимог процесуального закону (пункт 5 частини другої статті 392 ЦПК України) щодо обов`язкового зазначення у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження.
Також касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції, оскільки у прохальній частині касаційної скарги ОСОБА_1 просить постанову Миколаївського апеляційного суду від 21 липня 2021 року скасувати та залишити в силі рішення Доманівського районного суду Миколаївської області від 20 травня 2021 року в частині визнання за ним права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4822755100:07:000:0027, яка розташована межах території Доманівської селищної ради Доманівського району Миколаївської області, що не відповідає вимогам статті 392 ЦПК України.
Верховний Суд звертає увагу заявника на те, що постановою Миколаївського апеляційного суду від 21 липня 2021 року скасовано рішення Доманівського районного суду Миколаївської області від 20 травня 2021 року, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено, тобто зазначеним судовим рішенням не встановлювалися, не змінювалися і не припинялися будь-які права і обов`язки, і таке рішення не впливає на будь-які інші правовідносини сторін.
Отже, ОСОБА_1 необхідно надати до суду касаційної інстанції виправлену касаційну скаргу, яка за формою і змістом повинна відповідати вимогам статті 392 ЦПК України, із обов`язковим зазначенням у ній: судових рішень, що оскаржуються заявником та чітко викладених вимог касаційної скарги, які узгоджуються із повноваженнями суду касаційної інстанції, визначених статтею 409 ЦПК України; підстав (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбачених (передбаченої) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав); надати копії касаційної скарги з доданими до неї документами відповідно до кількості учасників справи.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Миколаївського апеляційного суду від 21 липня 2021 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Р. А. Лідовець
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 09.09.2021 |
Оприлюднено | 10.09.2021 |
Номер документу | 99482530 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Лідовець Руслан Анатолійович
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Лідовець Руслан Анатолійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні