Ухвала

від 07.09.2021 по справі 496/3751/21

БІЛЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 496/3751/21

Провадження № 1-кс/496/1423/21

У Х В А Л А

07 вересня 2021 року слідчий суддя Біляївського районного суду Одеської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , представника заявника ОСОБА_3 , представника третьої особи ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Біляївка клопотання ОСОБА_5 про арешт майна, за матеріалами кримінального провадження № 12021162250000258 від 26.03.2021 року, за ознаками ч. 1 ст. 191 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 звернулася до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, за матеріалами кримінального провадження № 12021162250000258 від 26.03.2021 року, за ознаками ч. 1 ст. 191 КК України, в якому просить вжити заходи забезпечення у кримінальному провадженні цивільного позову до ОСОБА_6 про стягнення на її користь матеріальних збитків у розмірі 4948235,20 грн шляхом накладення арешту на нежитлову будівлю заводу по переробці риби та морепродуктів, загальною площею 3278,3 м2, за адресою: м. Теплодар, Промзона, вул. Монтажників, 38 Одеської області, яка належить на праві приватної власності ТОВ «Велк».

Свої вимоги мотивує тим, що в провадженні СВ Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області знаходиться кримінальне провадження № 12021162250000258 від 26.03.2021 року, за ознаками ч. 1 ст. 191 КК України, згідно якого вона звернулася 25.03.2021 року до СВ Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області із заявою про вчинене кримінальне правопорушення щодо привласнення директором ТОВ «Велк» ОСОБА_7 її майна. Постановою слідчого від 03.04.2021 року її визнано потерпілою у вказаному кримінальному провадженні. 18.08.2021 року в рамках вказаного кримінального провадження нею був поданий цивільний позов до ОСОБА_6 про стягнення на її користь матеріальних збитків у розмірі 4948235,20 грн. Вказує, що ТОВ «Велк» зареєстровано 05.03.2014 року, відповідно до п. 7.1, 7.2 Статуту товариства, статутний капітал складає 500000 грн та розподілений наступним чином: ОСОБА_8 80% часток, що становить 400000 грн, ОСОБА_9 20% часток, що становить 100000 грн. ТОВ «Велк» є власником нерухомого майна, а саме нежитлової будівлі заводу по переробці риби та морепродуктів, загальною площею 3278,3 м2, за адресою: м. Теплодар, Промзона, вул. Монтажників, 38 Одеської області, ринковою вартістю 13950176 грн та власником основних засобів ринковою вартістю близько 10791000 грн. Зазначає, що вона є власником 20% частки від вартості всіх активів підприємства, що складає 4948235,20 грн. 22.09.2020 року вона склала нотаріально посвідчену заяву, якою попередила учасника товариства ОСОБА_6 про свій вихід з числа учасників ТОВ «Велк» за власним бажанням, та направила цю заяву ОСОБА_10 за адресою: смт Чорноморське Лиманського району Одеської області вул. Уютна, 23 та на ім`я ТОВ «Велк» за адресою: с. Нова Дофінівка Лиманського району Одеської області вул. Курортна, 2-Б. Проте, у визначений у Статуті строк, товариство не повідомило її про вартість її частки, не надало обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для розрахунку, та не виплатило вартість такої частки. Після ініціювання нею питання про виплату вартості її частки, листом ТОВ «Велк» на 16.02.2021 року були скликані позачергові загальні збори, згідно з порядком денним на обговорення ставилось питання про прийняття рішення про початок ліквідації ТОВ «Велк» в зв`язку з відсутністю фінансів. Крім того, нещодавно нею отримано повідомлення від ТОВ «Велк» 28.07.2021 року про проведення позачергових зборів учасників, на обговорення порядку денного поставлено питання зокрема щодо продажу нерухомого майна, а саме: нежитлової будівлі заводу по переробці риби та морепродуктів, загальною площею 3278,3 м2, за адресою: м. Теплодар, Промзона, вул. Монтажників, 38 Одеської області, балансовою вартістю 5944009,23 грн, шляхом укладення з будь-якою особою/особами (юридичною чи фізичною) договору/договорів купівлі-продажу та визначення ціни реалізації нерухомого майна. Вказує, що наведене свідчить про намір керівництва ТОВ «Велк» відчужити будівлю заводу, чим їй буде завдана майнова шкода, оскільки вона є учасником ТОВ «Велк» та їй належить 20% статутного капіталу товариства, на зазначену нежитлову будівлю необхідно накласти арешт та заборонити вчиняти будь-яким особам реєстраційні дії щодо вказаного об`єкту нерухомого майна, у зв`язку з чим звернулася до суду з даним клопотанням.

Представник заявника ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні на задоволенні клопотання наполягав з підстав, викладених у ньому.

Представник третьої особи ТОВ «Велк» - адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання з підстав, викладених у письмовому запереченні.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Крім того, за пунктом 4 частиною 2 даної статі визначено, що арешт майна допускається з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У відповідностідо вимогп.1,2ч.3ст.171КПК Україниу клопотанніцивільного позивачау кримінальномупровадженні проарешт майнапідозрюваного,обвинуваченого,юридичної особи,щодо якоїздійснюється провадження,третіх осібдля відшкодуванняшкоди,завданої кримінальнимправопорушенням,повинно бутизазначено: 1)розмір шкоди,завданої кримінальнимправопорушенням,а такожрозмір позовнихвимог; 2) докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.

За частиною 2 статті 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

У відповідності до пунктів 4 та 5 частини 2 статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу), а також розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Зі змісту заяви вбачається, що власником земельної ділянки кадастровий номер 5111500000:02:003:0016, площею 0,6 га, цільове призначення для розміщення та експлуатації основних підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, що розташована за адресою: м. Теплодар, Промзона, вул. Монтажників, земельна ділянка 38, а також об`єкту нерухомого майна: нежитлова будівля, «завод по переробці риби та морепродуктів», загальна площа 3278,3 м2, що розташована за адресою: м. Теплодар, Промзона, вул. Монтажників, 38, на яке заявник просить накласти арешт, є ТОВ «Велк», код ЄДРПОУ: 39123907.

Разом з цим, у доданому цивільному позові не зазначено цивільного відповідача ТОВ «Велк», у резолютивній частині позову цивільний позивач жодних вимог особисто ТОВ «Велк», який є власником земельної ділянки та нежитлової будівлі, не пред`явив, а просить стягнути з цивільного відповідача ОСОБА_6 на її користь матеріальні збитки у розмірі 4948235,20 грн.

До того ж, з аналізу ч.3 ст. 171 КПК України вбачається, що клопотання про арешт майна може бути подане щодо майна підозрюваного, обвинуваченого, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третіх осіб для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Разом з цим, слідчим суддею встановлено, щоТОВ «Велк» не є підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, фізичною чи юридичною особою, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Відповідно до статті 1 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Відповідно до статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування, так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи, в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Відповідно до рішень ЄСПЛ від 09 червня 2005 р. у справі «Бакланов проти Російської Федерації» від 24 березня 2005 р. по справі «Фрізен проти Російської Федерації» суд наголошує на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним. Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.

Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому у структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.

Крім того, слідчий суддя вважає за необхідне наголосити, що наявність пред`явленого у кримінальному провадженні самого по собі цивільного позову про відшкодування шкоди, завданої злочином не є та не може бути автоматичною підставою для задоволення клопотання про арешт майна цивільного відповідача, як особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями обвинуваченого.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що підстави для задоволення клопотання про арешт майна з метою забезпечення цивільного позову відсутні.

Керуючись ст. 98, 170-173 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання ОСОБА_5 про арешт нежитлової будівлі заводу по переробці риби та морепродуктів, загальною площею 3278,3 м2, за адресою: м. Теплодар, Промзона, вул. Монтажників, 38 Одеської області, яка належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Велк» - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1