Ухвала

від 08.09.2021 по справі 652/616/21

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи 652/616/21

Номер провадження 11-cc/819/479/21 Головуючий в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ухвала слідчого судді Доповідач: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Херсонського апеляційного суду у складі:

Головуючого ОСОБА_2

Суддів ОСОБА_3

ОСОБА_4

Секретарі ОСОБА_5

За участю прокурора ОСОБА_6

Захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні Херсонського апеляційного суду матеріали кримінального провадження №42021232090000012 за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу слідчого судді Високопільського районного суду Херсонської області від 02 серпня 2021 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою слідчого судді Високопільського районного суду Херсонської області від 02 серпня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання начальника сектору дізнання відділення поліції №1 Бериславського районного відділу поліції ГУНП в Херсонській області у кримінальному провадженні №42021232090000012 від 17.06.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України, про накладення арешту на майно, а саме зерно пшениці загальною вагою, згідно даних журналу збору урожаю ФГ «Вікторія» за 2021 рік та слів голови ФГ «Вікторія» ОСОБА_8 , 153 600 кг, яке знаходиться у складі ФГ «Вікторія» на околиці с.Іванівка Високопільської територіальної громади Бериславського району Херсонської області.

Прийняте рішення слідчий суддя мотивував відсутністю правових підстав для накладення арешту на майно та задоволення клопотання дізнавача.

В апеляційній скарзі прокурор вказує на незаконність ухвали слідчого судді у зв`язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу слідчого судді Високопільського районного суду Херсонської області від 02 серпня 2021 року, постановити нову ухвалу, якою накласти арешт на майно, а саме зерно пшениці загальною вагою, згідно даних журналу збору урожаю ФГ «Вікторія» за 2021 рік та слів голови ФГ «Вікторія» ОСОБА_8 , 153 600 кг, яке знаходиться у складі ФГ «Вікторія» на околиці с.Іванівка Високопільської територіальної громади Бериславського району Херсонської області, яке залишити на відповідальне зберігання голови ФГ «Вікторія» ОСОБА_8 до вирішення питання про скасування арешту майна.

На обґрунтування апеляційних вимог вказує про те, що в провадженні сектору дізнання відділення поліції №1 Бериславського районного відділу поліції ГУНП в Херсонській області перебувають матеріали кримінального провадження №42021232090000012 від 17.06.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України.

Зауважує, що зерно пшениці є предметом кримінального правопорушення та речовим доказом у кримінальному провадженні №42021232090000012 від 17.06.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України, відповідаючи критеріям ст.98 КПК України, та враховуючи, що згідно ст.170 КПК України арешт може бути накладено на майно будь-якої фізичної чи юридичної особи, арешт даного майна зумовлений необхідністю його збереження та запобігання можливості перетворення, відчуження.

Враховуючи, що будь-якого права власності, володіння чи користування на зазначену вище земельну ділянку, з якої зібрано врожай зерна пшениці загальною вагою 153600 кг, на законних підставах ФГ «Вікторія» на час розгляду клопотання не мала, арешт жодним чином не обмежує прав та законних інтересів даного фермерського господарства, а арешт зерна пшениці шляхом заборони його відчуження без заборони володіння та користування є співмірним обмеженням прав власника вказаного зерна пшениці завданням кримінального провадження, оскільки зазначене зерно пшениці є речовим доказом неправомірних дій із земельною ділянкою.

Помилковим є посилання в ухвалі слідчого судді про те, що в матеріалах провадження відсутні відомості про те, що зібраний та поміщений до складу врожай зернових культур зібраний саме на земельній ділянці з кадастровим номером 6521880800:04:002:0002, оскільки в протоколі огляду від 27.07.2021 року вказано, що оглянуте зерно пшениці завезено з поля з кадастровим номером 6521880800:04:002:0002, крім того, в розписці голови ВГ «Вікторія» ОСОБА_8 про зобов`язання зберігати зерно вказано, що зерно зібрано на земельній ділянці з кадастровим номером 6521880800:04:002:0002.

Вважає, що з метою збереження речових доказів, недопущення їх подальшого приховування, пошкодження, використання, перероблення та відчуження, що може негативно вплинути на подальший хід розслідування у кримінальному провадженні, наявні правові підстави для задоволення клопотання дізнавача про арешт майна.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, захисника, які в судових дебатах залишилися на своїх позиціях, перевіривши матеріали та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Згідно ст. 131, ч. 1 ст. 170 КПК України засобом забезпечення кримінального провадження є арешт майна, який полягає у тимчасовому позбавленні за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст. 170 КПК України , 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п. 3, 4 ч.2 ст. 170 КПК України, 3-1) можливість спеціальної конфіскації (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.2 ч.2 ст. 170 КПК України), 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.4 ч.2 ст. 170 КПК України, 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Приписами ч.2 ст.170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення серед іншого, збереження речових доказів; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

Згідно ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обгрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

Вбачається, що в провадженні сектору дізнання відділення поліції №1 Бериславського районного відділу поліції ГУНП в Херсонській області перебувають матеріали кримінального провадження №42021232090000012 від 17.06.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 197-1 КК України.

Підставою для внесення відомостей до ЄРДР став рапорт прокурора щодо виявлення факту самовільного заняття невстановленою особою земельної ділянки з кадастровим номером 6521880800:04:002:0002, загальною площею понад 30 га, про що свідчить вирощування на ній сільськогосподарської культури пшениці (а.п.3-4).

08.07.2021 року під час проведення огляду місця події, а саме земельної ділянки з кадастровим номером 6521880800:04:002:0002, загальною площею 143,8 га, яка знаходиться в адміністративних межах Високопільської селищної ради ОТГ Херсонської області було виявлено посіви озимої пшениці, орієнтовною площею 50 га та посіви соняшнику орієнтовною площею 90 га, які визнано речовими доказами у кримінальному провадженні (а.п.5-7).

Постановою начальника сектору дізнання відділення поліції №1 Бериславського районного відділу поліції ГУНП в Херсонській області від 08.07.2021 року посіви озимої пшениці, орієнтовною площею 50 га та посіви соняшнику орієнтовною площею 90 га визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №42021232090000012 (а.п.8).

Встановлено, що 20.07.2021 року та 27.07.2021 року представниками ФГ «Вікторія» було здійснено збір врожаю зерна озимої пшениці.

27.07.2021 року органом досудового розслідування було проведено огляд складу ФГ «Вікторія», який знаходиться на околиці с.Іванівка Високопільської територіальної громади Бериславського району Херсонської області, в ході якого виявлено наявність на складі зерна пшениці загальною вагою, згідно даних журналу збору урожаю та слів голови ФГ «Вікторія» ОСОБА_8 , 153 600 кг (а.п.28-29).

Постановою начальника сектору дізнання відділення поліції №1 Бериславського районного відділу поліції ГУНП в Херсонській області від 27.07.2021 року зерно пшениці загальною вагою, згідно даних журналу збору урожаю та слів голови ФГ «Вікторія» ОСОБА_8 , 153 600 кг, визнано речовими доказами у кримінального провадження №42021232090000012 (а.п.32) та залишено на відповідальне зберігання голови ФГ «Вікторія» ОСОБА_8 (а.п.30).

28 липня 2021 року начальник сектору дізнання відділення поліції № 1 Бериславського районного відділу поліції ГУНП в Херсонській області в рамках кримінального провадження №42021232090000012 звернувся до слідчого судді з клопотанням, в якому просив накласти арешт на майно, а саме на зерно пшениці загальною вагою, згідно даних журналу збору урожаю ФГ «Вікторія» за 2021 рік та слів голови ФГ «Вікторія» ОСОБА_8 , 153 600 кг, яке знаходиться у складі ФГ «Вікторія» на околиці с.Іванівка Високопільської територіальної громади Бериславського району Херсонської області, яке залишити на відповідальне зберігання голови ФГ «Вікторія» ОСОБА_8 до вирішення питання про скасування арешту майна.

Своє клопотання дізнавач мотивував необхідністю накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про накладення арешту на майно, слідчий суддя правильно зазначив про відсутність обґрунтованих підстав необхідності накладення арешту на вказане зерно пшениці.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати обставини, визначені ч. 2 ст. 173 КПК України.

Частина 1 ст. 173 КПК України передбачає, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.

Так, з урахуванням положень ст. ст. 2, 7 КПК України, при розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст. ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні слідчого та відповідати вимогам закону.

Вказана норма узгоджується з ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.

ЄСПЛ нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98) (справа «East/West Alliance Limited» проти України).Крім того, згідно п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК України слідчий або прокурор зобов`язані звернутися з клопотанням до слідчого судді для проведення експертизи щодо визначення розміру матеріальних збитків, шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяної кримінальним правопорушенням.

Відмовляючи у задоволенні клопотання дізнавача слідчий суддя дотримався вищевказаних вимог закону та вірно зазначив, що в ході розгляду клопотання про накладення арешту у кримінальному провадженні не доведено необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.

Під час постановлення оскаржуваного судового рішення слідчий суддя обґрунтовано взяв до уваги те, що 11 червня 2010 року між Високопільською райдержадміністрацією та ФГ «Вікторія» було укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 199,81 га, у тому числі 143,8 га ріллі, 56,01 га поліпшені пасовища з щорічною оплатою в розмірі 80 грн. за один гектар, з урахуванням індексів інфляції, строком на 10 років. Договір оренди земельної ділянки зареєстровано у Високопільському відділі реєстрації Херсонської філії ЦДЗК від 06.09.2010 року (а.п.14-16).

Відповідно до Акту про передачу та прийом земельної ділянки в натурі, 11.09.2010 року земельна ділянка була передана в оренду ФГ «Вікторія» для вирощування сільськогосподарських культур із земель резервного фонду Зарічненської сільської ради (а.п.17).

На даний час Господарським судом Херсонської області розглядається цивільно-правовий спір між ФГ «Вікторія» та Головним управлінням Держгеокадастру у Херсонській області щодо права на продовження строку оренди спірної земельної ділянки, рішення у справі не прийнято.

На думку колегії суддів, доводи дізнавача у клопотанні та прокурора в апеляційній скарзі, про необхідність накладення арешту з метою збереження речових доказів, не узгоджуються з положеннями ст. 98 КПК України, яка передбачає, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Так, ч. 1 ст. 197-1 КК України передбачає відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику.

Слідчим суддею вірно встановлено, що в клопотанні дізнавача відсутні відомості про те, що діями ФГ «Вікторія» завдано власнику земельної ділянки з кадастровим номером 6521880800:04:002:0002 значної шкоди, тобто шкоди, що у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, що є обов`язковою ознакою складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України.

В рамках даного кримінального провадження жодній особі, в тому числі з осіб фермерського господарства «Вікторія», про підозру не повідомлено, конфіскація або спеціальна конфіскація санкцією ч.1 ст.197-1 КК України не передбачена, цивільний позов про відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, не заявлявся.

Також колегія суддів зауважує, що органом досудового розслідування належним чином не доведено, яке доказове значення має зерно пшениці, для доведення факту вчинення дій, зазначених у диспозиції ч.1 ст.197-1 КК України.

При цьому, в матеріалах клопотання відсутні доводи стосовно можливого настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженні у разі незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, оскільки органом досудового розслідування жодним чином не доведено, що вищезазначене майно зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Колегія суддів погоджується із висновком слідчого судді про те, що дізнавач, обґрунтовуючи подане клопотання про арешт майна, не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні.

Таким чином, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав для накладення арешту на майно, вказане у клопотанні органу досудового розслідування, з метою його збереження саме як речового доказу у кримінальному провадженні чи забезпечення цивільного позову, а доводи апеляційної скарги прокурора, які це заперечують, являються безґрунтовними.

З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких прокурор просить скасувати ухвалу суду, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи і не є визначеними законом безумовними підставами для скасування оскаржуваного рішення.

Доводи апеляційної скарги прокурора не спростовують висновків суду першої інстанції.

Порушень кримінального процесуального закону при розгляді клопотання, які б були підставами для скасування ухвали слідчого судді, не встановлено.

За наведеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що ухвала слідчого судді постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства, на підставі повної і об`єктивної оцінки наданих суду матеріалів, у зв`язку із чим підстав для скасування ухвали слідчого судді, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ч.2 ст.376, ст.ст.171-174, 404, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Високопільського районного суду Херсонської області від 02 серпня 2021 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційній інстанції не підлягає.

Головуючий: (підпис) ОСОБА_2

Судді: (підпис) ОСОБА_3

(підпис) ОСОБА_4