Рішення

від 08.09.2021 по справі 189/771/21

ПОКРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 189/771/21

2/189/417/21

РІШЕННЯ

іменем України

08.09.2021 року смт. Покровське

Покровський районний суд Дніпропетровської області

в складі головуючого судді Степанової О.С.

при секретарі Комеристій І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Покровське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Відродження про стягнення орендної плати, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до ТОВ Відродження про стягнення орендної плати. В позовній заяві позивач зазначив, що 12.06.2015 року між ним та ТОВ Відродження було укладено договір оренди належної йому земельної ділянки площею 13,5435 га, кадастровий номер 1224287800:01:001:0021. Договір зареєстровано в ЄДР РП 25.05.2016 року, номер запису про інше речове право 14746645. За кожен рік використання землі Орендар зобов`язався виплачувати орендну плату в розмірі 23 800 грн. до 30 листопада кожного року дії договору оренди. Проте, в порушення умов договору оренди, відповідач не виплатив орендну плату за 2020 рік. Крім того, 01.06.2016 року між позивачем та ТОВ Відродження було укладено договір оренди належної йому земельної ділянки площею 6,813 га, кадастровий номер 1224287800:01:001:0760. Договір зареєстровано в ЄДР РП 07.07.2016 року, номер запису про інше речове право 15293632. За кожен рік використання землі Орендар зобов`язався виплачувати орендну плату в розмірі 11900 грн. до 30 листопада кожного року дії договору оренди. Проте, в порушення умов договору оренди, відповідач не виплатив орендну плату за 2020 рік. Таким чином, загальний борг відповідача за договорами оренди земельних ділянок за кадастровими номерами 1224287800:01:001:0021 та 1224287800:01:001:0760 за 2020 рік становить: 23 800 грн. +11 900 грн. = 35 700 грн. Відповідно до умов Договору Орендар зобов`язаний своєчасно сплачувати орендну плату. ОСОБА_1 неодноразово з`являвся до відповідача за орендною платою, проте представники відповідача кожного разу відмовляли йому у видачі орендної плати мотивуючи тим, що немає коштів в Орендаря. 13.04.2021 року позивачем було направлено відповідачу письмову вимогу про негайну виплату заборгованості, проте відповідь не отримана по цей час. В зв`язку з чим, ОСОБА_1 просить стягнути з ТОВ Відродження на його користь орендну плату за 2020 рік за користування земельними ділянками за кадастровими номерами 1224287800:01:001:0021 та 1224287800:01:001:0760 загальною сумою 35700 грн. та судові витрати по справі.

В процесі розгляду справи позивачем було подано заяву про збільшення позовних вимог, в якій просить стягнути з ТОВ Відродження на його користь орендну плату за 2020 рік за користування земельними ділянками за кадастровими номерами 1224287800:01:001:0021 та 1224287800:01:001:0760 загальною сумою 64621,13 грн., посилаючись на те, що згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків ОСОБА_1 , розмір нарахованої, але не виплаченої йому орендної плати за 2020 рік складає 64621,13 грн.

Представник відповідача ТОВ Відродження - Халинбаджах А.В. надав суду відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ Відродження про стягнення орендної плати відмовити в повному обсязі. Свою позицію мотивував тим, що між позивачем та відповідачем дійсно 12.06.2015 року був укладений договір оренди земельної ділянки площею 13,5435 га, кадастровий номер 1224287800:01:001:0021, термін дії договору до 31.12.2022 року. Відповідно п. 4.1. договору за кожен рік використання землі орендар нараховує орендну плату в грошовій формі у розмірі, що становить 23800,00 грн. Сплачується орендна плата до 30 листопада кожного року дії договору. 01.06.2016 року між ТОВ Відродження та ОСОБА_1 було укладено договір оренди земельної ділянки площею 6,813 га, кадастровий-номер: 1224287800-01-001-0760. Термін дії договору до 31.12.2023 року. Відповідно пункту 4.1. договору за кожен рік використання землі Орендар виплачує орендну плату в грошовій формі в розмірі, що становить 11900,00 грн. Сплачується орендна плата до 30 листопада кожного року дії договору оренди. Договори укладені у письмовій формі, містять всі істотні умови (об`єкт оренди, строк дії договору, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків) тобто відповідають вимогам ст.14, ст.15 Закону України Про оренду Землі , ст.626 ЦКУ. Право оренди земельних ділянок зареєстроване в законний спосіб. Тобто розмір орендної плати до виплати на руки за двома договорами за один рік дорівнює 23800,00 +11900,00 = 35700,00 грн., а зазначений у позовній заяві розмір заборгованості по орендній платі в розмірі 64621,13 грн. не відповідає дійсності. В позовній заяві позивач посилається на відомості з державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків: у 4 кварталі 2020 року позивачу за надання земельної ділянки в оренду нараховано 64621,13 грн. сума зазначена з урахуванням ПДФО-18% та ВЗ-1,5%. Відповідно пп. 170.1.1 ст. 170 ПКУ згідно яких податковим агентом платника ПДФО - орендодавця щодо його доходу від надання в оренду (емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар . Тобто 64621,13 - (ПДФО 18%) 11631,81- (ВЗ 1,5%) 969,32 = 52020,00 грн. розмір орендної плати за двома договорами до виплати на руки. Відповідачем наголошено, що відповідно до умов договорів розмір орендної плати до виплати на руки за двома договорами оренди складає 35700,00 грн. У 2020 році відповідач, як орендар, в односторонньому порядку до орендної плати нарахував заохочення в розмірі 16320,00 грн., але воно не є обов`язковим до виплати за умовами договорів оренди. Таким чином, заборгованість по орендній платі за 2020 рік, яка виникла у відповідача перед позивачем складає 35700,00 грн., а розрахунки заборгованості, які розраховані та зазначені у позовній заяві не відповідають дійсності. Вважає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що сума заборгованості по орендній платі за 2020 рік дорівнює 64621,13 грн. в зв`язку з чим, просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Справу розглянуто згідно ч.3 ст.211 ЦПК України у відсутності сторін.

Позивач ОСОБА_1 надіслав до суду заяву з проханням справу розглянути за його відсутності, позов підтримує та просить задовольнити.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Відродження в судове засідання не з`явився, не повідомивши суду причини неявки, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст.5 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.06.2015 року між ОСОБА_1 та ТОВ Відродження було укладено договір оренди земельної ділянки площею 13,5435 га, яка знаходиться на території Орлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області, кадастровий номер: 1224287800:01:001:0021, термін дії договору до 31.12.2022 року. Відповідно п. 4.1. договору за кожен рік використання землі орендар нараховує орендну плату в грошовій формі у розмірі, що становить 23800,00 грн. Сплачується орендна плата до 30 листопада кожного року дії договору. Договір зареєстровано в ЄДР РП 25.05.2016 року, номер запису про інше речове право 14746645 (а.с.6-7, 8).

Крім того, 01.06.2016 року між ТОВ Відродження та ОСОБА_1 було укладено договір оренди земельної ділянки площею 6,813 га, яка знаходиться на території Орлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області, кадастровий-номер: 1224287800-01-001-0760. Термін дії договору до 31.12.2023 року. Відповідно пункту 4.1. договору за кожен рік використання землі Орендар виплачує орендну плату в грошовій формі в розмірі, що становить 11900,00 грн. Сплачується орендна плата до 30 листопада кожного року дії договору оренди (а.с.9-10,11).

13.04.2021 року ОСОБА_1 надіслав на адресу відповідача заяву - претензію №2 про виплату заборгованості по орендній платі за користування земельними ділянками (паями) за 2020 рік (а.с.12-13).

Так, згідно зі статтею 2 Закону України Про оренду землі відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним Кодексом України (далі - ЗК України), Цивільним Кодексом України (далі - ЦК України), цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі, є Закон України Про оренду землі . Законом України Про оренду землі визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Відповідно до ч. 4 ст. 124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

За змістом статті 1 вказаного Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 13 Закону України Про оренду землі під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально, відповідно до приписів ст. 14 Закону України Про оренду землі .

Статтею 15 Закону України Про оренду землі передбачено, істотні умови договору оренди землі, серед яких і орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Згідно ст.410 ЦК України землекористувач зобов`язаний вносити плату за користування землею.

Згідно ст. ст. 21, 24 Закону України Про оренду землі , орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до положень п. п. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 розд. ІV Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 ПКУ.

Відповідно до п. п. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України, податковим агентом платника податку - орендодавця щодо його доходу від надання в оренду (емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар. При цьому об`єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПКУ (п. п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України).

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету (п. п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України).

Якщо згідно з нормами цього розділу окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування, платник податку зобов`язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу податку та подати річну декларацію з цього податку. Якщо оподатковуваний дохід надається у не грошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом трьох банківських днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання). Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду (п.п.168.1.3.-168.1.5 п.168.1 ст. 168 Податкового кодексу України).

Таким чином, у будь-якому випадку відповідач, зобов`язаний з дотриманням норм Податкового кодексу України, сплатити податки з нарахованого або нарахованого та виплаченого на користь позивача розміру орендної плати.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності. Учасники мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Судом встановлено, що згідно Відомостей з державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків ОСОБА_1 за період з 1 кварталу 2020 року по 4 квартал 2020 року отримав доходи від ТОВ Відродження як орендну плату за оренду земельної ділянки (а.с.22).

Згідно цих відомостей за 2020 рік нарахована орендна плата у розмірі 64621,13 грн., утриманий податок на доходи фізичних осіб, у розмірі 11631,81 грн.

Окрім того, з нарахованого доходу утримується військовий збір у розмірі 1,5%, що становить 969,32 грн.

Таким чином, розмір заборгованості відповідача перед позивачем становить: 64621,13 - (ПДФО 18%) 11631,81- (ВЗ 1,5%) 969,3 = 52020 грн., з яких 35700 грн. - розмір орендної плати за двома договорами та 16320 грн. - заохочення, яке було нараховано орендарем в односторонньому порядку до орендної плати, але не є обов`язковим до виплати на руки за умовами договорів оренди.

У той же час відповідачем не надано доказів того, що ним виплачена позивачу орендна плата за 2020 рік в розмірі визнаної ним суми 35700 грн.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, а саме, стягненню підлягає орендна плата за 2020 рік за двома договорами оренди землі у розмірі 35700 грн.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд виходить з положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України, згідно якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Так, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача 501,62 грн. сплаченого судового збору, який у зв`язку з частковим задоволенням позову розраховується наступним чином: 35700,00 /64621,13 х 908,00 = 501,62 грн.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 549,625,628,629 ЦК України, ст.ст.1,2,13,21,24,141 ЗУ "Про оренду землі", ст.ст.4,11,76,81,133,137,141,263,264,265-269 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Відродження про стягнення орендної плати - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Відродження , ЄДРПОУ 30699186 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (Реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) орендну плату за 2020 рік за користування земельною ділянкою площею 13,5435 га, кадастровий номер: 1224287800:01:001:0021 за Договором оренди земельної ділянки від 12.06.2005 року та за користування земельною ділянкою площею 6,813 га, кадастровий номер: 1224287800-01-001-0760 за Договором оренди земельної ділянки від 01.06.2016 року в сумі 35700,00 грн. (тридцять п`ять тисяч сімсот гривень).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Відродження , ЄДРПОУ 30699186 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (Реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) судові витрати по справі у розмірі 501,62 гривень.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до Розділу VІІІ п.п.15.5 п.15 ч. 1 Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду через Покровський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О.С. Степанова

08.09.2021