Ухвала

від 08.09.2021 по справі 759/20171/21

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 1-кс/759/7361/21

ун. № 759/20171/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2021 року м. Київ

Слідчий суддяСвятошинського районногосуду м.Києва ОСОБА_1 ,за участюсекретаря судовогозасідання ОСОБА_2 ,розглянувши клопотання прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_3 про накладенняарешту укримінальному провадженні,внесеному доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза №32021110010000001від 05.05.2021за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.3ст.212 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

06.09.2021 р. до слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва надійшло вказане клопотання, в якому прокурор просить накласти арешт на речові докази, які вилучені 02.09.2021 під час проведення обшуку, на підставі ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 13.08.2021 у справі №1-кс/759/6627/21, за адресою офісних приміщень ТОВ «Мікумал» (код ЄДРПОУ 36582087), а саме: м. Київ, вул. Академіка Білецького, буд. 34, та арешт на речові докази, які були вилучені під час проведення обшуку на підставі ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 13.08.2021 у справі №1-кс/759/6628/21, за домашньою адресою засновника ТОВ «Мікумал» (код ЄДРПОУ 36582087) ОСОБА_4 , а саме: АДРЕСА_1 .

Обґрунтовуючи дане клопотання, прокурором зазначено, що Першим слідчим відділом РКП СУФР Головного управління ДФС у Київській області, під процесуальним керівництвом Київської обласної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32021110010000001 від 05.05.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Встановлено, що службові особи ТОВ «НВП «НОВОМОСКОВСЬКИЙ МАСЛОЖИРКОМБІНАТ» (код 42146730) діючи на території Київської області, в період з квітня по травень 2021 року відобразили в податковій звітності фіктивні фінансово-господарські операції з ТОВ «МІКУМАЛ» (код 36582087) та іншими СГД, у зв`язку з чим умисно ухилилися від сплати податку на додану вартість в сумі 15233 634 гривень, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, що підтверджується висновком спеціаліста №03/03-А від 03.06.2021.

Крім того, встановлено, що ТОВ «МІКУМАЛ» (код ЄДРПОУ 36582087) здійснюює фінансово-господарську діяльність у сфері гуртової торгівлі продуктами харчування, що використовуються у кондитерському виробництві (пальмова, замінники молочного жиру, соняшнякова олія, маргарин, масло, ізюм, повидло ті інш.). Здебільше, вся продукція реалізується фізичним та юридичним особам за готівковий рахунок, без відображення цих операцій в офіційному податковому обліку. Члени групи в офіційному податковому обліку відображають реалізацію ТМЦ за безготівковий рахунок за ціною собівартості на адресу різноманітних транзитно-конвертаційних» груп. Необліковані готівкові грошові кошти надходять від покупців до посадових осіб ТОВ «МІКУМАЛ» шляхом передачі коштів через водіїв та експедиторів ТОВ «МІКУМАЛ», зарахування готівкових коштів на кредитні картки/

Встановлено, що у період 2020-2021 років, використовуючи реквізити підконтрольних СГД-імпортерів, невстановлені слідством особи незаконно сформували податковий кредит з ПДВ для наступних підприємств які входять до складу різноманітних транзитно-конвертаційних груп, а саме: ТОВ «КРК ОПТ» (43154475) на суму 2984000 грн., ТОВ «ПЕЙТО ЛЕЙК ІНДАСТРІ» (42933972) на суму 2410000 грн., ТОВ «ВІРОТОРГ» (41017927) на суму 2386000 грн., ТОВ НВП Новомосковський масложиркомбінат (42146730) на суму 1300000 грн., ТОВ «АСТРО ТЕЛУРА» (43648036) на суму 1207000 грн., ТОВ «БРАНТ ІМПУЛЬС» (43423751) на суму 1009000 грн., ТОВ «ЛІДС СТЕЙТ» (43154208) на суму 932600 грн., ТОВ «АРМЕК НАЙТ» (43203699) на суму 802800 грн., ТОВ «ІНКОРСЗБУТ» (43109108) на суму 478500 грн., ТОВ «ГЕЛТЕНС ЛТД» (43088429) на суму 333300 грн., ТОВ «ІНКОРСПРАЙМ» (42727347) на суму 600000 грн.

Таким чином, за період 2019-2021 роки незаконно сформований податковий кредит з ПДВ для «транзитно-конвертаційних» груп на загальну суму понад 13 млн. грн. ПДВ.

02.09.2021 проведено обшук на підставі ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 13.08.2021 у справі №1-кс/759/6627/21, за адресою офісних приміщень ТОВ «Мікумал» (код ЄДРПОУ 36582087), а саме: м. Київ, вул. Академіка Білецького, буд. 34, де виявлено та вилучено майно, на яке прокурор просить накласти арешт.

Так 02.09.2021 проведено обшук на підставі ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 13.08.2021 у справі №1-кс/759/6628/21, за домашньою адресою засновника ТОВ «Мікумал» (код ЄДРПОУ 36582087) ОСОБА_4 , а саме: АДРЕСА_1 , де виявлено та вилучено майно на яке прокурор просить накласти арешт.

На підставі викладеного прокурор просив клопотання задовольнити, а також просив розглянути клопотання у відсутність осіб у володінні, яких знаходяться майно.

В судове засіданні прокурор за викликом не з`явився, причини неявки слідчому судді не повідомляв, клопотань про відкладення до суду не надходило.

Оскільки неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду даного клопотання, слідчий суддя розглянувши вказане клопотання приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання з наступних підстав.

Пунктом 15 ч.1 ст. 7 КПК України встановлено, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з п. 18) ч. 1ст. 3 КПК України, до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Відповідно до ч. 1ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до п. 7 ч. 2ст. 131 КПК Українипередбачені такі види заходів забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст.94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою, зокрема, і збереження речових доказів.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 84 КПК України речові докази є одним із процесуальних джерел доказів. Відповідно до ч. 1 ст. 98 цього Кодексу, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, на підставі наданих ініціатором клопотання матеріалів, повинен з`ясовувати обставини, визначені ч.2 ст.173 КПК України, зокрема, правову підставу для арешту майна.

Так, передумовою для звернення слідчого з клопотанням про арешт майна слугувало проведення 02.09.2021 року двох обшуків, які були проведені на підставі ухвали слідчих суддів, в ході яких було виявлено та вилучено майно, на яке прокурор просить накласти арешт.

Як вбачається з Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань №32021110010000001 від 05.05.2021, наданого прокурором, яке не є належним чином підписано та завірено, внесено виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, будь яких даних відносно ТОВ «МІКУМАЛ» (код ЄДРПОУ 36582087), не внесено, вказані речі і документи, на які прокурор просить накласти арешт вилучались саме з офісних приміщень ТОВ «Мікумал» (код ЄДРПОУ 36582087), за адресою: м. Київ, вул. Академіка Білецького, буд. 34, та за домашньою адресою засновника ТОВ «Мікумал» (код ЄДРПОУ 36582087) ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Прокурором не доведено, що майно, на яке він просить накласти арешт, відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу та є речовими доказами в даному кримінальному провадженні, оскільки будь-яких даних про вчинення ТОВ «Мікумал» (код ЄДРПОУ 36582087), кримінального правопорушення витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань №32021110010000001 від 05.05.2021 не містить.

Також в клопотанні про накладення арешту і у витязі з ЄРДР відсутні дані про осіб, яким повідомлено підозру, також відсутні відомості про осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, та виходячи з того, що потреби досудового розслідування можуть бути забезпечені у встановленому законом порядку, у разі повідомлення обґрунтованої підозри винним особам, керуючись загальними засадами кримінального провадження, визначеними статтею 7 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення даного клопотання, оскільки заявник не довів належними доказами, обставин на які він посилається в своєму клопотанні.

Згідно до ч. 5 ст. 132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 98, 170-173,175,309,372,392,532 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_3 про накладенняарешту укримінальному провадженні,внесеному доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза №32021110010000001від 05.05.2021за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.3ст.212 КК України,- відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва протягом п`яти днів з дня її оголошення, а для особи, без виклику якої було постановлено ухвалу, - строк апеляційного оскарження обчислюється з дня отримання нею копії даної ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1