Рішення

від 09.09.2021 по справі 314/40/20

ВІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 314/40/20

Провадження № 2/314/177/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.08.2021 м.Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Мануйлової Н.Ю.,

секретар судового засідання Рясна А.В.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

представника позивач ОСОБА_2 ,

відповідача ОСОБА_3 ,

представника відповідача ОСОБА_4 ,

розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 314/40/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім`єю, надання права на спадкування разом зі спадкоємцем першої черги,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім`єю та надання права на спадкування разом зі спадкоємцем першої черги.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що з грудня 2008 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 вони проживали однією сім`єю з ОСОБА_5 як чоловік та дружина за адресою: АДРЕСА_1 , та вели спільне господарство. ОСОБА_5 був інвалідом та через хворобу потребував допомоги та догляду. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер. Після його смерті відкрилась спадщина, яка складається із житлового будинку АДРЕСА_2 та земельної ділянки площею 4,8334 га, що розташована на території Павлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Поховання чоловіка позивач здійснила самостійно. Відповідач ОСОБА_3 є донькою померлого ОСОБА_5 . Враховуючи наведені обставини позивач просила встановити факт постійного її проживання однією сім`єю без шлюбу з ОСОБА_5 та змінити черговість одержання права на спадкування, оскільки вона протягом тривалого часу надавала постійну допомогу та піклувалась про ОСОБА_5 .

У відзиві на позов відповідач заперечила щодо його задоволення, просила відмовити в задоволені позову в повному обсязі, вказала, що дійсно ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_5 та вона як його донька є єдиним його спадкоємцем першої черги за законом. Зазначила, що ОСОБА_5 проживав один в АДРЕСА_2 , а посилання позивача про факт проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , не відповідає дійсності та спростовується свідоцтвом про смерть ОСОБА_5 , де зазначено місце смерті - с. Резедівка, Вільнянський район Запорізька область, та довідкою виконавчого комітету Павлівської сільської ради Вільнянського району від 16.01.2018. Відповідач ставить під сумнів надану позивачем довідку КП Вільнянський міськкомунгосп Запорізької області від 13.12.2017, акт обстеження житлових умов від 12.12.2020, акт обстеження матеріально - побутових умов сім`ї виконавчого комітету Павлівської сільської ради Вільнянського району від 16.01.2018. Зазначила, що ОСОБА_5 мешкав усе своє життя в АДРЕСА_2 , в нього дійсно були тривалі стосунки із позивачкою як між чоловіком та жінкою, він при їздив до неї в м. Вільнянськ, однак вони ніколи не проживали однією сім`єю, не вели спільне господарство, а останній рік взагалі не підтримували стосунків, позивачка, користуючись тим, що ОСОБА_5 вживав спиртні напої, забирала в нього пенсію і не давала грошей на життя. Також вказала, що ОСОБА_5 вів своє господарство, вирощував овочі, тримав тварин і птахів, з цього і жив, проживав у будинку в аварійному стані, без підлоги, пічка знаходилась в неробочому стані, готував їжу надворі, в будинку панували бруд та сміття, ніяка жінка не змогла б жити в таких умовах. Зазначив, що після смерті батька вона забрала ключі від будинку у позивачки і зафіксувала стан будинку на час смерті батька. Вказала, що позивачка не надавала жодної допомоги батькові за життя, не готувала йому їжу, не прибирала, не робила ремонт. Вказала, що її батько ніколи не знаходився в безпорадному стані, постійно ходив на рибалку, займався господарством, третя група інвалідності відноситься до робочої групи. Також зазначила, що 28.11.2018 нею було отримано свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті батька на житловий будинок АДРЕСА_2 та на земельну ділянку, площею 4,8334 га, розташовану на території Павлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, які ніким не скасовані.

У відповіді на відзив, позивач зазначила, що її чоловік ОСОБА_5 дійсно був зареєстрований в с. Резедівка Вільнянського району Запорізької області, але фактично проживав з нею однією сім`єю у м. Вільнянську у її житлі. Зазначила, що після смерті чоловіка, вона самостійно здійснила його поховання, у зв`язку з чим надала копію квитанції до прибуткового касового ордеру, при цьому вказала, що його донька ОСОБА_3 ніякої участі у поховані свого батька не брала, фото, надані відповідачем, незрозуміло з якого будинку, стверджувала, що вона з ОСОБА_5 постійно проживали однією сім`єю без шлюбу у АДРЕСА_1 , а будинок у селі Резедівка використовували під дачне господарство. Просила позовні вимоги задовольнити.

У судовому засіданні позивач наполягала на позовних вимогах, додатково повідомила, що з ОСОБА_5 вони проживали в місті Вільнянськ з грудня 2008 року по ІНФОРМАЦІЯ_1, а в селі Резедівка у них є дача, також там побудували сарай. У 2014 році в ОСОБА_5 стався перший інфаркт, в серпні другий інфаркт, в результаті чого останній звільнився з роботи, із січня 2017 року проживав на дачі, а вона приїздила до нього на вихідні. Вказала, що мати ОСОБА_5 приїздила до них, допомагала садити город. Після смерті ОСОБА_5 позивач здійснила його поховання, з дочкою він не спілкувався. Також, зазначила, що коли ОСОБА_5 лежав в лікарні, вона кожного дня ходила до нього, іноді двічі на день, він ображався на доньку, оскільки та його не навідувала.

Представник позивача у судовому засіданні на задоволенні позову наполягала з підстав, зазначених у позові, та просила їх задовольнити.

Відповідач заперечувала проти задоволення позову з підстав, зазначених у відзиві, додатково повідомила, що її батько ОСОБА_5 за життя не потребував сторонньої допомоги, садив город, вказала, що їй було відомо, що батько проживав разом з позивачем, проте остання забороняла йому спілкуватись з донькою. Вказала, що приїздила до батька в село Резедівка, а сама жила в селі Значково, та вони зустрічалися, коли батько ходив на рибалку. Вказала, що вона є особою з інвалідністю та має трьох дітей. Також повідомила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 до неї зателефонували сусіди і сказали, що помер батько, вона пропонувала позивачу допомогу, а ОСОБА_1 сказала, що сама здійснить поховання.

На даний час відповідач поставила батькові пам`ятник та готова сплатити витрачені кошти на будівництво.

У судовому засіданні представник відповідача заперечувала проти задоволення позовних вимог, просила відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Допитана як свідок ОСОБА_6 - мати померлого ОСОБА_5 , вказала, що її син жив з ОСОБА_1 приблизно 9-10 років, проживали вони по АДРЕСА_3 залишилась хата, куди вони їздили, садили город, відремонтували сарай. Свідок повідомила, що вона ходила до них в гості та спостерігала між ними нормальні відносини. Коли у сина стався інфаркт, йому дали третю групу інвалідності та він почав отримувати пенсію по інвалідності. Вказала, що коли син лежав в лікарні, його відвідувала вона та ОСОБА_1 , а дочка ніколи не провідувала батька, поховання ОСОБА_5 здійснювала вона з дочкою та ОСОБА_1 .

Свідок ОСОБА_7 - сусідка позивача, пояснила, що вона є сусідкою ОСОБА_1 близько 46 років, в кінці 2008 року ОСОБА_5 прийшов жити до ОСОБА_1 без нічого, жив з нею 9 років, скандалів між ними вона не чула, розповіла, що працював він у м. Запоріжжі. Також вказала, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 завжди удвох їздили у село на дачу, де обробляли город та вели господарство, будували там сарай і паркан, у 2015-2016 роках займались будівництвом у м. Вільнянськ і вона бачила ОСОБА_5 у ОСОБА_1 майже щодня. Також свідок повідомила, що в ОСОБА_5 є дочка, яка, зі слів померлого, ніколи його не відвідувала та була налаштована проти нього. Після смерті ОСОБА_5 дочка грошей на поховання не давала.

Свідок ОСОБА_8 - сусідка ОСОБА_5 , повідомила суд, що проживає в с. Резедівка більше 10 років, з ОСОБА_5 знайома з 1969 року, вказала, що він дружив з її чоловіком, проживав сам, їздив в м. Вільнянськ купатися, а на вихідні до нього приїжджала ОСОБА_1 , жінка, з якою він жив, вона приїжджала вранці, поралась по господарству, а в обід їхала звідти. В ОСОБА_5 було господарство, він іноді спілкувався зі своєю донько, одного разу донька попросила у нього зерна, але він не дав, що, на думку свідка, стало причиною сварок між ними. Свідок повідомила, що влітку 2017 року вона заходила в дім ОСОБА_5 та жіночих речей там не бачила. Коли ОСОБА_5 прийшов до їх двору набрати води з колонки, йому стало зле, викликали швидку, але він помер у їхньому дворі. Хто здійснював поховання вона не знає, в будинку ОСОБА_5 була лише один раз.

Свідок ОСОБА_10 вказала, що ОСОБА_5 знала з народження, вони були сусідами з дитинства, останні роки він переїхав в іншу хату, спілкувались з ним майже кожний день, коли він пішов на пенсію, приблизно 3 роки жив в селі сам. Свідок повідомила, що бачила як ОСОБА_5 був сам на городі та на дворі, сам мазав хату, господарства в нього не було, лише кури. ОСОБА_1 приїздила до нього раз на тиждень, вранці приїжджала маршруткою, в обід їхала звідти. Вказала, що ОСОБА_5 посварився з донькою, а за рік або півроку до смерті, казав, що вони помирилися. На похованні були рідня та ОСОБА_1 .

Свідок ОСОБА_11 повідомила, що знала ОСОБА_5 з народження, вона приїжджала до бабусі, їхні хати розташовані навпроти. Коли ОСОБА_5 одружився, то поїхав до міста, потім приїхав жити до села, коли зійшовся з ОСОБА_1 , жив постійно у селі. Коли ОСОБА_5 пішов на пенсію, то 2-3 роки жив сам, в неділю до нього приїжджала ОСОБА_1 , чого приїжджала свідку не відомо. В останній рік купили курчат і він їх доглядав. У будинку свідок жодного разу не була. Також вказала суду, що ОСОБА_1 бачила в селі, коли ОСОБА_5 потрапив в лікарню, остання просила викосити траву, а ОСОБА_1 як співмешканка полола на городі. З приводу складання акту обстеження матеріально - побутових умов свідок вказала, що участі у його складанні не приймала та свій підпис не ставила. На похоронах ОСОБА_5 свідок бачила його матір, сестер, першу дружину, дочку, ОСОБА_1 , однокласників та сусідів. Хто займався похованням ОСОБА_5 та де він проживав до пенсії свідку не відомо.

Заслухавши пояснення сторін по справі, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , про що Вільнянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області 04.12.2017 складений актовий запис за № 728 та видано Свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 .

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів спадкової справи, 13.12.2017 відповідач ОСОБА_3 звернулася до Вільнянської державної нотаріальної контори Запорізької області із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , склад спадщини: житловий будинок, земельна ділянка.

14.11.2018 відповідач ОСОБА_3 звернулася до Вільнянської державної нотаріальної контори Запорізької області із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , склад спадщини: земельна ділянка.

Державним нотаріусом Вільнянської державної нотаріальної контори Запорізької області Усатій Наталії Володимирівні 14.11.2018 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом, відповідно до якого вона успадкувала права на земельну ділянку, площею 4,8334 га, розташовану на території Павлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, кадастровий номер земельної ділянки 2321586100:02:004:0008, цільове призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

28.11.2018 відповідач ОСОБА_3 звернулася до Вільнянської державної нотаріальної контори Запорізької області із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , склад спадщини: житловий будинок.

Державним нотаріусом Вільнянської державної нотаріальної контори Запорізької області Усатій Наталії Володимирівні 28.11.2018 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом, відповідно до якого вона успадкувала житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 41.7 кв. м.

Про спільне проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , свідчить довідка КП Вільнянський міськкомунгосп Запорізької області від 13.12.2017 №2175, акт обстеження житлових умов від 12.12.2020, акт обстеження матеріально - побутових умов сім`ї виконавчого комітету Павлівської сільської ради Вільнянського району від 16.01.2018, квитанція до прибуткового касового ордеру від ІНФОРМАЦІЯ_1.

Аналіз поданих позивачем письмових доказів у сукупності з показаннями свідків, а також у сукупності з поясненнями відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні доводять суду факт проживання однією сім`єю ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , з 2008 року і до ІНФОРМАЦІЯ_1 (дня смерті ОСОБА_5 ).

Щодо зміни черговості набуття права на спадкування слід зазначити наступне.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

У частині першій статті 1258 ЦК України визначено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Статтею 1264 ЦК України передбачено, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Як зазначав суд вище, подані позивачем докази свідчать про те, що позивач проживала зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до відкриття спадщини, тому ОСОБА_1 має право на спадкування за законом у четверту чергу.

За правилами черговості у спадкуванні, встановленими ст.1258 ЦК України, ОСОБА_1 не набула права на спадкування (при наявності спадкоємця першої черги за законом ОСОБА_3 , яка прийняла спадщину).

Статтею 1259 ЦК України визначено, що фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Судовий порядок зміни черговості застосовується на підставі задоволення позову спадкоємця наступних черг до спадкоємців тієї черги, які безпосередньо закликаються до спадкування. Право на пред`явлення позову про зміну черговості спадкування мають лише спадкоємці за законом.

Підставами для задоволення такого позову є сукупність наступних юридичних фактів, встановлених у судовому порядку: 1) здійснення опіки над спадкодавцем, тобто надання йому нематеріальних послуг (спілкування, поради та консультації, поздоровлення зі святами); 2) матеріальне забезпечення спадкодавця; 3) надання будь-якої іншої допомоги спадкодавцеві, тобто такої допомоги, яка має матеріалізоване вираження, - прибирання приміщення, приготування їжі, ремонт квартири; 4) тривалий час здійснення дій, визначених у пунктах 1 - 3; 5) безпорадний стан спадкодавця, тобто такий стан, під час якого особа неспроможна самостійно забезпечувати свої потреби, викликаний похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом. Для задоволення позову необхідна наявність всіх п`яти вищезазначених обставин.

В зазначеній категорії справ підлягає встановленню судом також факт належності сторін до спадкоємців за законом різних черг.

Зміна черговості спадкування лише надає право спадкоємцю наступної черги на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, а не визнає його спадкоємцем цієї черги. Отримавши право на спадкування разом із спадкоємцями іншої черги, такий спадкоємець вважається спадкоємцем тієї черги, до якої він належить відповідно до статей 1261 - 1265 ЦК України.

Пунктом 6 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про спадкування від 30 травня 2008 року № 7 роз`яснено, що під безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування. Доказами безпорадності спадкодавця можуть бути документи, що підтверджують тяжкість стану здоров`я: виписки з історії хвороби, амбулаторні картки, висновки медичних закладів, документи про інвалідність тощо. Отже, безпорадність особи пов`язана саме зі станом її здоров`я.

Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За приписами ст.ст. 77, 78 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1, ч. 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підтвердження наявності тяжкого стану здоров`я позивачем суду подано індивідуальну програму реабілітації інваліда від 24.10.2016 №921, яка свідчить про те, що починаючи 2014 року ОСОБА_5 має третю групу інвалідності загального захворювання, хвороба внутрішніх органів. При цьому матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували, що ОСОБА_5 потребував сторонньої допомоги. Сам факт спільного проживання однією сім`єю не є достатньою підставою для застосування ч.2 ст.1259 ЦК України. Таким чином, аналіз поданих сторонами доказів свідчить про те, що ОСОБА_1 проживала однією сім`єю з ОСОБА_5 на день його смерті, однак позивачем не надано суду доказів на підтвердження безпорадного стану хворого та його тривалого часу, а тому правові підстави для застосування ст.1259 ЦК України та зміни черговості на одержання права на спадкування з четвертої на першу чергу відсутні. Так само судом в ході судового розгляду не встановлено факту здійснення позивачкою опіки над спадкодавцем, його матеріального забезпечення, надання будь-якої іншої допомоги (крім психологічної підтримки, яку вона надавала як турботлива дружина), тривале здійснення таких дій.

Подані позивачем докази у сукупності з показаннями свідків та самої позивачки, які наполягали на тому, що ОСОБА_5 самостійно міг пересуватися, обробляв город та порався по господарству, не можуть бути належним доказом безпорадного стану спадкодавця, тобто такого стану, під час якого особа не спроможна самостійно забезпечувати свої потреби, викликаний похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом. Аналогічна правова позиція викладена в Постанові ВС від 03 вересня 2018 року по справі № 713/126/17.

Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову в даній частині.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 76-80, 259, 263-265, 354 ЦПК України ст.ст. 1258, 1259, 1261, 1264, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 ), про встановлення факту проживання однією сім`єю, надання права на спадкування разом зі спадкоємцем першої черги задовольнити частково.

Встановити факт постійного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 2008 року по день смерті останнього, тобто, до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У задоволені іншої частини позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду через Вільнянський районний суд Запорізької області. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повний текст рішення складено 09.09.2021.

Суддя Наталія Юріївна Мануйлова

09.09.2021