Ухвала

від 03.09.2021 по справі 335/9156/20

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/9156/20 1-кс/335/4780/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2021 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , заявника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя, скаргу адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , на бездіяльність уповноважених осіб СУ ГУНП в Запорізькій області, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна в кримінальному проваджені №12020080000000174 від 29.04.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді надійшла скарга адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , на бездіяльність уповноважених осіб СУ ГУНП в Запорізькій області, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна в кримінальному проваджені №12020080000000174 від 29.04.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

В обґрунтування скарги заявник зазначив, що в провадженні СУ ГУНП в Запорізькій області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020080000000174 від 29.04.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

20.08.2021 ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя, клопотання ОСОБА_6 про скасування арешту майна було задоволено, скасовано арешт з грошових коштів у сумі 21622,00 доларів США, накладеного на підставі ухвали слідчого судді від 15.02.2021 (справа 3355/9156/20, провадження 1-кс/335/99/2021), однак станом на 30.08.2021 слідчим не виконано ухвалу слідчого судді, тимчасово вилучене майно власнику не повернуто. Посилаючись на вищевказані обставини, заявник просить слідчого суддю зобов`язати уповноважених осіб СУ ГУНП в Запорізькій області вжити заходи щодо виконання ухвали слідчого судді від 20.08.2021 та повернути ОСОБА_7 , як особі у якої було вилучено майно, грошові кошти у сумі 21622,00 доларів США.

В судовому засідання заявник адвокат ОСОБА_5 підтримав подану скаргу, суду пояснив, що на час розгляду скарги вищевказане майно власнику не повернуто, ухвала слідчого судді від 20.08.2021 не виконана, зазначив, що арешт на вказані грошові кошти було накладено на підставі п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, тобто з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання. Враховуючи те, що арештоване майно не належить підозрюваному у кримінальному провадженні, до належного заявниці майна не може бути застосовано конфіскацію майна як виду покарання. Крім того просив звернути увагу, що під час розгляду клопотання про скасування арешту з вищевказаного тимчасового майна, слідчим суддею було встановлено, що вилучені під час огляду 10.02.2021 грошові кошти у сумі 21 622 доларів США не відповідають критеріям речових доказів визначеним ст. 98 КПК України, і вони не були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, а отже не зберегли на собі його сліди та не містять інших відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. На підтвердження своїх доводів просив долучити до матеріалів скарги копію ухвали слідчого судді, якою скасовано арешт з грошових коштів.

В судовому засіданні слідчий та прокурор заперечували проти задоволення скарги, оскільки вилучені під час огляду системного блоку грошові кошти визнані речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні, слідчим повторно подано до суду клопотання про арешт вказаних коштів з метою подальшої конфіскації.

Розглянувши матеріали скарги, та надані матеріали кримінального провадження, заслухавши пояснення заявника та слідчого, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Частина 1ст. 24 КПК Українипередбачає, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно з п. 18 ч. 1ст. 3 КПК України, до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, володільцем тимчасово вилученого майна на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 цього Кодексу.

Слідчим суддею встановлено, що СУ ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12020080000000174 від 29.04.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 15.02.2021 (справа 335/9156/20 провадження 1-кс/335/969/2021) в рамках кримінального провадження № 12020080000000174 від 29.04.2020 року накладено арешт на майно, виявлене та вилучене в ході огляду системного блоку стаціонарного комп`ютера від 10.02.2021 року, який раніше був вилучений за адресою: АДРЕСА_1 , за місце мешкання ОСОБА_8 , а саме: грошові кошти у сумі 21 622 американських доларів, купюрами 100 доларів - 212 шт., 50 доларів в кількості 8 шт., 20 доларів - 1 шт., 2 долари - 1 шт., які упаковано до первинного упакування (чорного поліетиленового пакету), після чого упаковані до поліетиленового пакету зеленого кольору та опечатано пояснювальною біркою з підписами всіх учасників процесуальної дії.

16.08.2021 року ОСОБА_6 звернулася до слідчого судді про скасування арешту з грошових коштів у сумі 21 622,00 доларів США, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 15.02.2021 року (справа 335/9156/20 провадження 1-кс/335/969/2021) в рамках кримінального провадження № 12020080000000174 від 29.04.2020 року.

Ухвалою слідчого судді від 20.08.2021 клопотання про скасування арешту було задоволено, скасовано арешт з грошових коштів у сумі 21 622,00 доларів США, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 15.02.2021 року (справа 335/9156/20 провадження 1-кс/335/969/2021) в рамках кримінального провадження № 12020080000000174 від 29.04.2020 року, оскільки вилучені під час огляду 10.02.2021 року грошові кошти у сумі 21 622 доларів США не відповідають критеріям речових доказів визначеним ст. 98 КПК України, і вони не були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, а отже не зберегли на собі його сліди та не містять інших відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 169 КПК України передбачено, що у разі скасування арешту тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено

З огляду на викладені вище обставини, слідчий суддя доходить до висновку, що вилучені під час огляду грошові кошти, мають статус тимчасово вилученого майна, а невиконання органом досудового розслідуванняухвали слідчого судді від 20.08.2021 про скасування арешту порушує право ОСОБА_6 вільно володіти, користуватись та розпоряджатись зазначеним майном.

Відповідно до ч. 5ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а саме у рішенні по справі «Жушман проти України» зазначається - «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-ІІ). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22.09.1994, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10.05.2007). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series А N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», п. 50, Series А N 98).

Підстави припинення тимчасово вилученого майна передбаченіст. 169 КПК України.

Таким чином, нормамиКримінально процесуального кодексу України передбачено, що за відсутності рішення суду про арешт тимчасово вилученого майна, таке майно має бути негайно повернуто особі у якої його вилучено.

Згідно ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися, розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Завданнями кримінального провадження, відповідно до ст. 2 КПК України, є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

З урахуванням того, що ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20.08.2021 було задоволено клопотання саме ОСОБА_6 як власника арештованого майна, слідчий суддя дійшов висновку, що майно має бути поверне зазначеній особі, а не ОСОБА_7 як того просить заявник.

На підставі викладеного, слідчий суддя доходить до висновку, що скарга адвоката ОСОБА_5 , подана в інтересах ОСОБА_6 , на бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , на бездіяльністьуповноважених осіб СУ ГУНП в Запорізькій області задовольнити частково.

Зобов`язати слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_9 , або іншого слідчого, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020080000000174 від 29.04.2021 року повернути ОСОБА_6 тимчасово вилучене майно, а саме грошові кошти у сумі 21622,00 доларів США, вилучені в ході огляду системного блоку стаціонарного комп`ютера від 10.02.2021, який раніше був вилучений за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем мешкання ОСОБА_8 .

В іншій частині скаргу залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено 07.09.2021.

Слідчий суддя ОСОБА_1