печерський районний суд міста києва
Справа № 757/45362/21-к
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 серпня 2021 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,
за участі сторін кримінального провадження:
підозрюваного ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , процесуального керівника у кримінальному провадженні прокурора ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві у залі суду судове провадження за клопотанням старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у кримінальному провадженні № 12020000000000253 від 13 березня 2020 року ОСОБА_3 ,
ВСТАНОВИВ:
26.08.2021 старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_6 , за погодженням прокурора відділу організації процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях щодо кіберзлочинності управління нагляду за додержанням законів органами центрального апарату Національної поліції України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020000000000253 від 13.03.2020 з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Клопотання обґрунтовує тим, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020000000000253 від 13.03.2020 за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Суть підозри сторона обвинувачення обґрунтовує наступним.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у січні 2020 року ОСОБА_3 шляхом незаконних операцій з використанням POS-терміналу, наданого АТ «КБ «ПРИВАТБАНК» для здійснення господарської діяльності ТОВ «МК ІНСТРУМЕНТ» (код ЄДРПОУ 43418432), шляхом обману здійснив заволодіння коштами АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на загальну суму 630 812,88 грн. за наступних обставин.
Так, у невстановлений час та дату, але не пізніше 19.12.2019 у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, а саме коштами АТ «КБ ПРИВАТБАНК», внаслідок протиправного здійснення фінансових операцій з використанням POS-терміналу, отриманого для здійснення господарської діяльності суб`єктом господарювання, шляхом ручного введення реквізитів банківських карток іноземних громадян без їх відома.
Внаслідок шахрайських дій, вчинених ОСОБА_3 шляхом обману та незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, АТ КБ «ПРИВАТБАНК» завдано майнової шкоди в особливо великих розмірах на загальну суму 630 812,88 грн., що у шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення.
Обґрунтовуючи клопотання слідчий вважає наявними підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_3 , який підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з метою запобігання спробам останнього вчинити дії, передбачені ст.177 КПК України , а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Обставини встановлені під час досудового розслідування на думку слідчого виправдовують тримання підозрюваного під вартою, оскільки інші запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам.
Прокурор в судовому засіданні доводи клопотання підтримав, просив задовольнити, зазначив, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є єдиним можливим заходом, а відтак інші, більш м`які запобіжні заходи не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечував, зазначивши, що ризики не доведені.
Підозрюваний підтримав позицію свого захисника та зазначив, що не вважає себе винним у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.
Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши думку учасників судового провадження, надходжу до наступних висновків.
25.08.2021 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
У даному випадку слід брати до уваги те, що відповідно до ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та який застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.
Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя, встановив, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, підтверджується долученими до матеріалів клопотання доказами, а саме:
- заявою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про вчинення кримінального правопорушення від 27.02.2020 № Е.16.0.0.0/4-40627 та доданими до неї документами;
- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 від 28.04.2020, який зазначив, що за допомогою карти-ключа директора ТОВ «МК «ІНСТРУМЕНТ» ОСОБА_3 та еквайрингової мережі АТ КБ «ПРИВАТБАНК», шляхом проведення шахрайських операцій, в незаконний спосіб, здійснено заволодіння грошовими коштами, чим спричинено збитки АТ КБ «ПРИВАТБАНК»;
- протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 30.06.2020, що перебувають у володінні АТ КБ «ПРИВАТБАНК», де вилучино документи в електронному вигляді (роздруківку руху коштів по банківських рахунках ТОВ «МК «ІНСТРУМЕНТ» із відображеням фіктивних операцій, відомостями щодо пересилання незаконно здобути грошових коштів ОСОБА_3 на власні рахунки та рахунки фізичних осіб);
- протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 02.09.2020, що перебувають у володінні АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», в ході чого вилучено електронні документи, які підтверджують факт пересилання ОСОБА_3 грошових коштів, здобутих злочинним шляхом, на особові рахунки фізичних осіб;
- протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 04.09.2020, що перебувають у володінні АТ КБ «ПРИВАТБАНК», в ході чого вилучено фотозображення ОСОБА_3 під час зняття коштів, здобутих злочинним шляхом, із банкоматів (обготівковування);
- протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 07.10.2020, що перебувають у володінні Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації, де вилучено реєстраційну справу ТОВ «МК «ІНСТРУМЕНТ»;
- протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 27.11.2020, що перебувають у володінні ПрАТ «КИЇВСТАР», де вилучено електронні документи щодо абонентських з`єднань ОСОБА_3 (зафіксовано спілкування останнього із особами, яким ОСОБА_3 здійснював банківські перекази коштів, здобутих злочинним шляхом);
- протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 25.11.2020, що перебувають у володінні ТОВ «ЛАЙФСЕЛЛ», де вилучено електронні документи щодо абонентських з`єднань ОСОБА_3 (зафіксовано спілкування останнього із особами, яким ОСОБА_3 здійснював банківські перекази коштів, здобутих злочинним шляхом);
- протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 25.11.2020, що перебувають у володінні ПрАТ «ВФ Україна», де вилучено електронні документи щодо абонентських з`єднань ОСОБА_3 (зафіксовано спілкування останнього із особами, яким ОСОБА_3 здійснював банківські перекази коштів, здобутих злочинним шляхом);
- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 09.03.2021, яка зазначила, що знайома із ОСОБА_3 , якого бачила із своєю донькою ОСОБА_10 (користується її банківською картою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та володіє власною «МОНОБАНК»);
- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 09.03.2021, яка зазначила, що у січні 2020 року, її знайомий ОСОБА_3 здійснив переказ грошових коштів на банківську карту АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (оформлена на її мати ОСОБА_9 ), які в подальшому на прохання ОСОБА_3 зняла в банкоматі та передала йому особисто;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 12.03.2021, яка зазначила, що у січні 2020 року, її знайомий ОСОБА_3 здійснив переказ грошових коштів на її банківську карту, яку в подальшому свідок передала ОСОБА_3 для зняття коштів;
- протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_11 від 18.03.2021, де відображене електронне листування ОСОБА_3 із свідком щодо пересилання коштів на банківську карту ОСОБА_11 від ОСОБА_3 ;
- клопотанням представника потерпілого АТ КБ «ПРИВАТБАНК» ОСОБА_8 від 22.07.2021 про долучення документів внутрішньої перевірки із відображенням інформації щодо незаконних операцій здійснених на POS-терміналі ТОВ «МК «ІНСТРУМЕНТ»;
- іншими матеріалами досудового розслідування.
Слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, інкримінованого йому стороною обвинувачення.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
У відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.
В той же час, згідно з ч.4 ст. 194 КПК України у разі, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені ч.5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу слідчий суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.
Разом з тим, клопотання не містить переконливого обґрунтування припущень слідчого у клопотанні та прокурора в судовому засіданні про наявність у підозрюваного наміру перешкоджати ходу досудового розслідування у такий спосіб, що застосування більш м`якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченими ст. 177 КПК України. Разом з цим, доводи, які зазначені в клопотанні слідчого про застосування запобіжного заходу щодо можливості переховування підозрюваного від органів досудового слідства та суду, не знайшли свого підтвердження, а відтак є непропорційними легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів.
Долучені до клопотання докази, містять дані виключно щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_3 інкримінованого діяння, однак не містять обґрунтованих доказів стосовно наявності ризиків вказаних у клопотанні, передбачених ст. 177 КПК України, які б передбачали застосування до підозрюваного виняткового запобіжного заходу.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини, яке згідно ч. 5 ст. 9 КПК України, які є джерелом законодавства, у справі «Бойченко проти Молдови» № 41088/05, рішення від 11 липня 2006 року - «одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу» (аналогічні справи - «Беччієв проти Молдови» та «Сарбан проти Молдови»).
Крім того, дане твердження кореспондується з рішенням Конституційного Суду України від 08 липня 2003 року № 14-рп / 2003, згідно з яким тяжкість злочину законом не визначається як обов`язкова підстава для застосування будь-якого виду запобіжного заходу, а не тільки взяття під варту.
У рішеннях ЕСПЛ «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року, «Мамедова проти Росії» від 01 червня 2006 року, а також правових позицій, викладених у п. 80 рішення у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, та у рішенні у справі «Тодоров проти України» від 12 січня 2012 р., визначено принцип призначення альтернативного запобіжного заходу, згідно з яким «для тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою».
Відповідно до правової позиції, викладеній у листі ВССУ, від 4 квітня 2013 року №511-550/0/4-13, тяжкість обвинувачення не може слугувати єдиним обґрунтуванням застосування тримання під вартою, тому судам, окрім кваліфікації, слід визначати ризики (ст. 177 КПК України), інакше судові рішення щодо застосування, продовження тримання під вартою не відповідають вимогам практики ЄСПЛ і нормам КПК України.
За вказаних обставин, проаналізувавши всі надані сторонами докази та дані про особу підозрюваного, слідчий суддя не знаходить підстав для задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Разом з цим, зважаючи на необхідність дотримання цілей кримінального провадження, принципів публічності, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, слідчий суддя, з метою забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов`язків, у зв`язку з тим що в ході розгляду клопотання доведено обґрунтованість підозри та наявність існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, приходить до висновку про наявність підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги, у межах строку досудового розслідування кримінального провадження № 12020000000000253 від 13.03.2020.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 176, 177, 178, 181, 183, 184, 193, 194, 196, 202, 205, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,
УХВАЛИВ:
Клопотання залишити без задоволення.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, із забороною залишати адресу місця проживання цілодобово: АДРЕСА_1 , за виключенням необхідності отримання медичної допомоги, у межах строку досудового розслідування кримінального провадження № 12020000000000253, а саме до 25 жовтня 2021 року включно.
Зобов`язати підозрюваного ОСОБА_3 виконувати процесуальні обов`язки, визначені частиною п`ятою ст. 194 КПК України, а саме:
- повідомляти слідчого, якому доручено проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, або процесуального керівника прокурора у кримінальному провадженні, та суд про зміну свого місця проживання, реєстрації;
- здати слідчому або прокурору у кримінальному провадженні на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
- утримуватися від спілкування з свідками у кримінальному провадженні № 12020000000000253.
Зобов`язати прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно підозрюваного до виконання органу Національної поліції за його місцем проживання.
Обов`язок контролю за виконанням ухвали слідчого судді покладається на прокурора у кримінальному провадженні.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Печерський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 26.08.2021 |
Оприлюднено | 26.01.2023 |
Номер документу | 99507523 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про застосування запобіжних заходів тримання під вартою |
Кримінальне
Печерський районний суд міста Києва
Литвинова І. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні