Повістка

від 06.09.2021 по справі 914/27/20

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" вересня 2021 р. Справа №914/27/20

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

Головуючого (судді-доповідача):Якімець Г.Г.,

Суддів:Гриців В.М.,Зварич О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кришталь М.Б.,

без виклику сторін в судове засідання

розглянувши заяву Приватного підприємства Еко-сервіс Лева, б/н від 19 липня 2021 року

про відшкодування судових витрат

у справі №914/27/20

за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова

до відповідача-1 Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, м. Львів

до відповідача-2 Державного підприємства Виробничо-поліграфічного підприємства МО України Армія України, м. Львів

до відповідача-3 Приватного підприємства Еко-сервіс Лева, м. Львів

третя особа-1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Міністерство оборони України, м. Київ

третя особа-2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Військова частина НОМЕР_1 , м. Львів

про припинення договорів оренди та повернення майна

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2019 року Квартирно-експлуатаційний відділ м. Львова звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до відповідачів: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, Державного підприємства Виробничо-поліграфічного підприємства МО України Армія України та Приватного підприємства Еко-Сервіс Лева про припинення договорів оренди та повернення майна.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 03 листопада 2020 року у справі №914/27/20 в задоволенні позову відмовлено.

Додатковим рішенням Господарського суду Львівської області від 17 листопада 2020 року у справі №914/27/20 задоволено заяву Приватного підприємства Еко-Сервіс Лева про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Присуджено до стягнення з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова на користь Приватного підприємства Еко-Сервіс Лева 9 605 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Не погоджуючись з додатковим рішенням місцевого господарського суду, позивач Квартирно-експлуатаційний відділ м. Львова звернувся до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 13 липня 2021 року у справі №914/27/20 апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова залишено без задоволення; додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 17 листопада 2020 року у справі №914/27/20 скасовано та прийнято нове рішення, яким задоволено заяву Приватного підприємства «Еко-сервіс Лева» про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Присуджено до стягнення з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова на користь Приватного підприємства «Еко-сервіс Лева» 9 605 грн. витрат на професійну правничу допомогу. Додаткове рішення скасовано у зв`язку з порушенням судом першої інстанції норм процесуального права та прийняттям такого без призначення судового засідання.

У відзиві на апеляційну скаргу ПП «Еко-сервіс Лева» просило судові витрати, пов`язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на КЕВ м. Львова.

Також 31 березня 2021 року від ПП «Еко-сервіс Лева» до суду надійшло клопотання про понесення ним витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом апеляційної скарги, які визначатимуться відповідно до договору, в розрахунку 600 грн. за 1 год. роботи адвоката в залежності від обсягу наданих послуг, але не менше 1 000 грн. за одне судове засідання, та повідомило, що докази понесення таких витрат будуть надані після прийняття постанови апеляційним судом.

21 липня 2021 року від ПП «Еко-сервіс Лева» до суду надійшла заява про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5 700 грн. за розгляд справи апеляційним судом. Вказані витрати заявник просить стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова.

Відповідно до ч.1 ст.244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч.3 ст.244 ГПК України).

Згідно з ч.4 ст.244 ГПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Ухвалою суду від 22 липня 2021 року розгляд заяви ПП «Еко-сервіс Лева» про відшкодування судових витрат призначено в судовому засіданні на 07 вересня 2021 року з урахуванням періоду відпусток суддів та «розумного строку розгляду спору», поряд з тим, суд не вбачав підстав для виклику учасників справи в судове засідання.

11 серпня 2021 року від КЕВ м. Львова до суду надійшли додаткові пояснення, в яких останній просить суд відмовити у задоволенні вимог ПП «Еко-сервіс Лева» про відшкодування судових витрат на професійну правову допомогу в сумі 5 700 грн.

Розглянувши заяву Приватного підприємства Еко-сервіс Лева про відшкодування судових витрат у справі №914/27/20, колегія суддів вирішила таку задоволити, з огляду на наступне:

Згідно з ч.1 ст.281 ГПК України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги ухвалює судові рішення у формі постанов згідно з вимогами, встановленими статтею 34 та главою 9 розділу III цього Кодексу, з урахуванням особливостей, зазначених у цій главі.

Відповідно до ч.1 ст.244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

В силу положень ч.4 ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача; у разі відмови в позові на позивача; у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.5 ст.129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно з ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За змістом ч.1 ст.126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.2 ст.126 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст. 126 ГПК України).

Відповідно до ч.4 ст.126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи судом апеляційної інстанції відповідач-3 надав суду наступні докази: копію договору про надання правової допомоги №29/03/16-1 від 29 березня 2016 року; копію додаткової угоди 11/01/20-2 від 11 січня 2020 року до договору; ордер серія ВС №1086108 на надання правничої (правової) допомоги від 13 липня 2021 року (адвокатом Піта Ярославом Ігоровичем); копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №1982 від 08 вересня 2012 року (адвокат Піта Ярослав Ігорович); ордер серія ЛВ №157366 на надання правової допомоги від 24 лютого 2021 року (адвокатом Петровою Лесею Юріївною); копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №2006 від 08 вересня 2012 року (адвокат Петрова Леся Юріївна); копію акту про надану правову допомогу №6с від 16 липня 2021 року по договору про надання правової допомоги №29/03/16-1 від 29.03.2016 року на суму 5 700 грн.; виписки по рахунку від 05 липня 2021 року на суму 2 800 грн. та від 16 липня 2021 року на суму 2 900 грн.

За умовами п.2.1 договору про надання правової допомоги №29/03/16-1 від 29 березня 2016 року винагорода за правову допомогу, передбачену договором (гонорар) оплачується клієнтом у залежності від обсягу часу, що його витрачено адвокатом виконавця на надання правової допомоги за ставкою 600 грн. за 1 годину роботи адвоката.

У додатковій угоді №11/01/20-2 від 11 січня 2020 року сторони зокрема погодили, що розмір винагороди (гонорару) за правову допомогу обчислюється відповідно до обсягу часу, що його витрачено адвокатом виконавця на надання правової допомоги за ставкою 600 грн. за 1 годину роботи адвоката, але не менше 1 000 грн. за одне судове засідання.

В акті про надану правову допомогу №6с від 16 липня 2021 року по договору про надання правової допомоги №29/03/16-1 від 29.03.2016 року на загальну суму 5 700 грн. визначено наступні послуги, надані адвокатами відповідачу-3 під час розгляду апеляційної скарги в апеляційному господарському суді:

-підготовка і подання клопотання та ознайомлення з матеріалами справи 600 грн.;

-підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу 1 500 грн.;

-участь адвоката в судовому засіданні 1 000 грн.;

-підготовка та подання клопотання 300 грн.;

-участь адвоката в судовому засіданні 1 000 грн.;

-участь адвоката в судовому засіданні 1 000 грн.;

-підготовка та подання заяви про відшкодування витрат на правову допомогу 300 грн.

У додаткових поясненнях позивач просить суд відмовити у відшкодуванні відповідачу-3 витрат на професійну правничу допомогу і переглянути критерії реальності адвокатських послуг та розумності їх вартості. Поряд з тим, просить врахувати, що позивач є структурним підрозділом органу державної виконавчої влади Міністерства оборони України, є бюджетною організацією, що діє на підставі Положення КЕВ м. Львова від 30.06.2017 року виключно державної форми власності і фінансується за рахунок Державного бюджету України, а тому, відповідно до п.6 ст.2 Бюджетного кодексу України, є неприбутковим.

Згідно з ч.5 ст.126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч.6 ст.126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч.4 ст.126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Слід зазначити, що від учасника справи, який просить суд відшкодувати витрати на професійну правничу допомогу вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною, а не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Разом з тим, колегія суддів не вбачає підстав для зменшення розміру витрат відповідача-3 на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, оскільки позивачем не обґрунтовано належним чином підстави для зменшення таких витрат.

Слід зазначити, що у додаткових поясненнях позивач зазначає, що розмір витрат, заявлених відповідачем-3, є необґрунтованим та неспівмірним з реальними витратами на професійну правничу допомогу, однак, не вказує в чому саме полягає неспівмірність та які конкретно послуги адвоката є такими, що не підлягають відшкодуванню.

Поряд з цим, колегія суддів вважає безпідставними посилання позивача на фінансовий стан останнього з посиланням на те, що позивач є бюджетною організацією та фінансується за рахунок Державного бюджету України, а тому відповідно до п.6 ст.2 Бюджетного кодексу України, є неприбутковим, оскільки, вказане жодним чином не впливає на можливість відшкодування позивачем понесених іншою стороною судових витрат, враховуючи що останнім не доведено відсутність у нього відповідних коштів чи важкий фінансовий стан. Будь-яких доказів, які б підтверджували вказане позивач суду не надав.

З огляду на все наведене вище, виходячи із загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності, принципу співмірності та розумності судових витрат, колегія суддів вважає, що заявлені відповідачем-3 витрати на правову допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 5 700 грн. відповідають встановленим критеріям.

Згідно з ч.4 ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача; у разі відмови в позові на позивача; у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Слід зазначити, що з апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції звернувся позивач, не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції.

Як зазначалось вище, постановою Західного апеляційного господарського суду від 13 липня 2021 року у справі №914/27/20 апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова залишено без задоволення; додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 17 листопада 2020 року у справі №914/27/20 скасовано та прийнято нове рішення, яким задоволено заяву Приватного підприємства «Еко-сервіс Лева» про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Присуджено до стягнення з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова на користь Приватного підприємства «Еко-сервіс Лева» 9 605 грн. витрат на професійну правничу допомогу. Додаткове рішення скасовано у зв`язку з порушенням судом першої інстанції норм процесуального права та прийняттям такого без призначення судового засідання.

Отже, відповідачу-3 підлягає відшкодуванню за рахунок позивача 5 700 грн. витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції.

При цьому, досліджуючи можливість відшкодування стороні витрат, понесених в процесі розгляду апеляційним судом апеляційної скарги на додаткове рішення суду першої інстанції про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції, колегія суддів враховує практику Верховного Суду, зокрема, постанову останнього від 18 січня 2021 року у справі №910/3552/20.

Керуючись ст.ст.123, 126, 129, 221, 244, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд,

постановив:

Заяву Приватного підприємства «Еко-сервіс Лева» про відшкодування судових витрат задоволити.

Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова (79007, м. Львів, вул. Батуринська, 2; код ЄДРПОУ 07638027) на користь Приватного підприємства «Еко-сервіс Лева» (79026, м. Львів, вул. Слов`янська, 2/15; код ЄДРПОУ 39045159) 5 700 грн. у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

На виконання додаткової постанови місцевому господарському суду видати наказ.

Матеріали справи №914/27/20 повернути до Господарського суду Львівської області.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку, у відповідності до вимог ст.ст.286-291 ГПК України.

Повну додаткову постанову складено 08 вересня 2021 року

Головуючий (суддя-доповідач)Якімець Г.Г.

Суддя Гриців В.М.

СуддяЗварич О.В.