Рішення

від 06.09.2021 по справі 120/9370/21-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

06 вересня 2021 р. Справа № 120/9370/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Жданкіної Наталії Володимирівни,

за участю:

секретаря судового засідання: Кушніренко О.В.,

представників позивача: Олішевського В.В., Люлькіс І.М.,

представників відповідача: Левицької-Корчун В.І., Мавроді Р.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Транссигнал ОЛК" до Подільської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Транссигнал ОЛК" (далі - позивач, ТОВ "Транссигнал ОЛК") з адміністративним позовом до Подільської митниці Державної митної служби України (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Позовні вимоги обґрунтовано протиправністю прийнятих Подільською митницею Державної митної служби України податкових повідомлень-рішень №00000101219, №00000111219 від 27.03.2020, адже останні прийняті за наслідком документальної позапланової перевірки, проведеної на виконання наказу №80 від 18.02.2020, який в судовому порядку було визнано протиправним та скасовано.

Ухвалою від 16.08.2021 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання призначене на 06.09.2021. Даною ухвалою також надано відповідачу строк на подання відзиву.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали з підстав наведених у позовній заяві, відповіді на відзив від 03.09.2021 за вх. №54949/21.

Представники відповідача в судовому засіданні щодо заявлених позовних вимог заперечив, просив в задоволені позову відмовити покликаючись на мотиви наведені у відзиві на позовну заяву від 01.09.2021 за вх. №54057/21. Зокрема зазначили, що відповідач діяв в межах повноважень, на підставі та у спосіб, визначений чинним законодавством, прийнявши рішення про донарахування податкових зобов`язань.

Заслухавши пояснення та доводи представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, суд встановив наступне.

18.02.2020 Подільською митницею Державної митної служби України прийнято наказ № 80 про проведення документальної невиїзної перевірки дотримання Товариства з обмеженою відповідальністю Транссигнал ОЛК вимог законодавства України з питань державної митної справи за митними деклараціями від 20.04.2018 року № UA401010/2018/012398, від 11.04.2018 року № UA401010/2018/011026, від 12.04.2017 року № UA401010/2017/0123981811.

На підставі зазначеного наказу № 80 від 18.02.2020, відповідачем було проведено документальну невиїзну перевірку дотримання Товариства з обмеженою відповідальністю Транссигнал ОЛК вимог законодавства України з питань державної митної справи за митними деклараціями від 20.04.2018 року № UA401010/2018/012398, від 11.04.2018 року № UA401010/2018/011026, від 12.04.2017 року № UA401010/2017/0123981811.

За результатами перевірки відповідачем було складено Акт № 0004/20/7.12-19/32054869 від 10.03.2020 (далі - Акт перевірки).

18.03.2020 позивачем сформовано та направлено відповідачу заперечення на акт перевірки, в яких висловлено незгоду з висновками перевірки.

За результатом розгляду поданих позивачем заперечень, відповідач листом від 25.03.2020 за №7.12-08-1/19/13/2574 відмовив в їх задоволенні, а висновки проведеної перевірки залишив без змін.

На підставі складеного Акту перевірки відповідачем 27.03.2020 прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 00000101219, яким товариству з обмеженою відповідальністю "Транссигнал ОЛК" визначено зобов`язання за платежем "Мито на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності" у розмірі 33771,63 грн.

- №00000111219, яким товариству з обмеженою відповідальністю "Транссигнал ОЛК" визначено зобов`язання за платежем "ПДВ з ввезених на територію України товарів (крім лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до державного реєстру лікарських засобів та медичних виробів за переліком)" у розмірі 6754,33 грн.

Також судом встановлено, що після отримання повідомлення від 24.02.2020 про те, що на підставі пункту 2 частини 2 статті 351 Митного кодексу України Подільською митницею Державної митної служби України було видано наказ № 80 від 18.02.2020, згідно якого відповідачем буде проведено документальну невиїзну перевірку дотримання законодавства України з питань державної митної справи за митними деклараціями від 20.04.2018 року № UA401010/2018/012398, від 11.04.2018 року № UA401010/2018/011026, від 12.04.2017 року № UA401010/2017/0123981811, та вважаючи даний наказ протиправним, позивач оскаржив його до суду.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 28.05.2020 прийнятому у справі №120/1261/20-а адміністративний позов ТОВ "Транссигнал ОЛК" задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Подільської митниці Державної митної служби України № 80 від 18.02.2020 "Про проведення документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Транссигнал ОЛК" вимог законодавства України з питань митної справи".

Вказане рішення набрало законної сили 10.07.2020.

З огляду на те, що наказ № 80 від 18.02.2020, на підставі якого проведено документальну невиїзну перевірку, скасовано згідно рішення ВОАС від 28.05.2020, позивач вважає, що скасуванню підлягають й прийняті за наслідком проведеної перевірки ППР від 27.03.2020 №00000101219, №00000111219, в зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (ч. 2 ст. 1 Митного кодексу України).

Згідно з п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Повноваження і функції контролюючих органів визначаються цим Кодексом, Митним кодексом України та законами України (п. 41.3 ст. 41 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску.

Згідно п. 7 ч. 1 ст. 336 МК України, митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Митні органи мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань митної справи (ч. 3 ст. 345 МК України).

Відповідно до ч. 1-4 ст. 351 МК України предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.

Документальна невиїзна перевірка проводиться у разі:

1) виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів;

2) надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих митному органу документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Документальна невиїзна перевірка проводиться на підставі наказу митного органу.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що необхідною передумовою для проведення документальної невиїзної перевірки є прийняття митним органом наказу про проведення відповідної перевірки.

Документальна невиїзна перевірка проводиться посадовими особами митного органу в приміщенні цього органу за умови направлення керівнику відповідного підприємства або відповідному громадянину рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особистого вручення зазначеним особам чи уповноваженим ними представникам під розписку письмового повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки.

Згідно з ч. 1 та ч.2 ст. 354 МК України, результати перевірок оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами митного органу та керівником підприємства, що перевірялося, або уповноваженою ним особою. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. За результатами зустрічної звірки складається довідка. Акт (довідка) про результати перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами митного органу, які проводили перевірку, та реєструється в митному органі протягом 10 робочих днів з дня, що настає за днем закінчення встановленого для проведення перевірки строку. Такий акт (довідка) після реєстрації в митному органі протягом трьох робочих днів вручається для підписання керівнику підприємства або уповноваженій ним особі чи надсилається підприємству в порядку, встановленому Податковим кодексом України для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ч. 12 ст. 354 МК України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником митного органу або його заступником з урахуванням розгляду заперечень до акта (у разі їх наявності) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення або надіслання підприємству акта про результати перевірки у порядку, передбаченому Податковим кодексом України для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень підприємства до акта про результати перевірки - приймається з урахуванням висновку за результатами розгляду заперечень до акта про результати перевірки протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді підприємству.

Так, п.42.1 та п. 42.2 Податкового кодексу України передбачено, що податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті. Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що здійснення перевірки є необхідною передумовою для прийняття податкових повідомлень-рішень у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами, тому за відсутності проведеної перевірки як юридичного факту у контролюючого органу відсутня компетенція на прийняття податкового повідомлення-рішення.

Така компетенція не виникає в силу самого лише факту вчинення платником податків податкового правопорушення. Для визначення контролюючим органом грошових зобов`язань платникові податків шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення у зв`язку з допущеними таким платником порушеннями необхідно дотриматися певних умов, а саме - спочатку провести податкову перевірку.

Отже, нормами ПК України з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів встановлені умови та порядок проведення перевірок. Невиконання цих вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Судом встановлено, що оцінка підставам проведення відповідачем документальної невиїзної перевірки дотримання ТОВ Транссигнал ОЛК вимог законодавства України з питань державної митної справи за митними деклараціями від 20.04.2018 року № UA401010/2018/012398, від 11.04.2018 року № UA401010/2018/011026, від 12.04.2017 року № UA401010/2017/0123981811 була надана в рішенні Вінницького окружного адміністративного суду від 28.05.2020 під час розгляду адміністративної справи №120/1261/20-а за позовом ТОВ Транссигнал ОЛК до Подільської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування наказу.

Зокрема, у вищезгаданому рішенні, суд дійшов висновку, що проведення документальної невиїзної перевірки з підстави, наведеної у пункті 2 частини 2 статті 351 МК України, можливе лише за умови, якщо інформація, що надійшла від уповноважених органів іноземних держав, свідчить про непідтвердження автентичності поданих контролюючому органу документів або про недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

В контексті наведеного, судом констатовано, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, ані в наказі №80 від 18.02.2020, ані у відзиві, ані у долучених до матеріалів справи матеріалів не зазначено про фактичні підстави, які відповідають приписам пункту 2 частини 2 статті 351 Митного кодексу України, що стали підставою для проведення перевірки.

Враховуючи наведене суд дійшов висновку про безпідставність проведення Подільською митницею Державної митної служби України документальної невиїзної перевірки ТОВ Транссигнал ОЛК з питань державної митної справи та наявність підтсав для скасування наказу Подільської митниці Державної митної служби України № 80 від 18.02.2020 "Про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ "Транссигнал ОЛК" вимог законодавства України з питань митної справи".

Слід зазначити, що вищезазначене рішення ВОАС від 28.05.2020 прийняте по справі №120/1261/20-а набрало законної сили 10.07.2020 та в силу положень ч. 4 ст. 78 КАС України встановлені ним обставини не підлягають доказуванню. При цьому, відповідно до ч. 2-3 ст. 14, ст. 370 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

За таких обставин, суд вважає, що контролюючий орган при проведенні документальної невиїзної перевірки позивача та при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень діяв з порушенням чинних норм законодавства України.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не довів правомірність винесення ним оскаржених податкових повідомлень-рішень. Доводи відповідача спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 2270,00 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням №357 від 10.08.2021.

Враховуючи, що адміністративний позов задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 2270,00 грн. підлягає стягненню з бюджетних асигнувань відповідача.

Щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1 - 3 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Як видно з поданих документів, між позивачем та адвокатом Левицькою-Корчун В.І. укладено Угоду про надання послуг адвоката від 22.02.2021.

Згідно пункту 1 зазначеної Угоди адвокат надає довірителю юридичну допомогу, а сам: підготовку документів (заяв, позовів, скарг) щодо захисту прав Довірителя у справі до Подільської митниці Держмитслужби про відновлення преференційного режиму розмитнення товару та повернення надмірно сплачених митних платежів, оскарження ППР.

Пунктом другим Угоди визначено, що довіритель сплачує адвокату винагороду у розмірі 12000,00 грн. на підставі виставленого рахунку.

Згідно акту здачі-приймання робіт від 02.09.2021 складеного між позивачем та його адвокатом виконавець виконав наступні роботи:

- опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні правовідносини, формування юридичної позиції, консультація щодо необхідності отримання додаткових матеріалів - 2 год. - 1000,00 грн.;

- підготовка запитів, листів, відповідей, зібрання доказової бази, тощо в період лютий серпень 2021 року - 4 год. -2000,00 грн.;

- підготовка позовної заяви - 3 год. - 3000,00 грн.;

- підготовка відповіді на відзив та інших процесуальних документів - 2 год. - 2000,00 грн.;

- участь у судових засіданнях 2 год. - 2000,00 грн.

При цьому, до матеріалів справи стороною позивача в підтвердження понесених витрат на отримання правової допомоги надано квитанцію до прибуткового касового ордера №5 від 10.08.2021, якім підтверджено оплату отриманих послуг на суму 10 000,00 грн.

Разом з тим, присутні в судовому засіданні представники відповідача заперечили щодо розміру витрат, які належить відшкодувати позивачу. Звернули увагу суду, на завищення в акті приймання-передачі витрачених адвокатом позивача годин на підготовку справи до розгляду, вказавши, що фактично судове засідання тривало не більше години, а не дві години, як то зазначено в акті. Крім того, на переконання представників відповідача не підлягають відшкодуванню витрати пов`язані з опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні правовідносини, формування юридичної позиції, консультація щодо необхідності отримання додаткових матеріалів.

Заслухавши доводи сторони відповідача суд частково з ними погоджується з огляду на наступне.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності є: 1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; 2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; 3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; 4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні; 5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; 6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами; 7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана ВРУ; 8) надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань.

Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Суд наголошує, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, має бути встановлено, що позов позивача задоволено, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

В даному випадку, при визначенні розміру витрат на правову допомогу, які належить відшкодувати позивачу суд враховує, що згідно журналу судових засідань, участь представника позивача в судовому засіданні до виходу суду до нарадчої кімнати (тобто період здійснення адвокатом активних дій щодо захисту інтересів клієнта) становив близько години. Разом з тим у вищезазначеному акті прийому-передачі виконаних робіт представником позивача обчислення витрат на правничу допомогу обчислено з врахуванням двох годинного перебування в судовому засіданні. При цьому годину часу перебування в судовому засіданні оцінено у 1000,00 грн.

З огляду на викладене, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд виходить з оцінки складності справи та обсягу наданих адвокатом послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг).

З урахуванням всіх обставин справи, задоволення позовних вимог, суд доходить висновку про необхідність стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 9000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00000101219 від 27.03.2020, яким товариству з обмеженою відповідальністю "Транссигнал ОЛК" визначено зобов`язання за платежем "Мито на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності" у розмірі 33771,63 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00000111219 від 27.03.2020, яким товариству з обмеженою відповідальністю "Транссигнал ОЛК" визначено зобов`язання за платежем "ПДВ з ввезених на територію України товарів (крім лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до державного реєстру лікарських засобів та медичних виробів за переліком)" у розмірі 6754,33 грн.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Транссигнал ОЛК" за рахунок бюджетних асигнувань Подільської митниці Державної митної служби України сплачений при звернені до суду судовий збір у розмірі 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 коп.).

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Транссигнал ОЛК" за рахунок бюджетних асигнувань Подільської митниці Державної митної служби України витрати на правову допомогу у розмірі 9000,00 грн. (дев`ять тисяч гривень 00 коп.).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Транссигнал ОЛК" (вул. Ботанічна, 17, м. Вінниця, 21010, код ЄДРПОУ 32054869)

Подільська митниця Державної митної служби України (вул. Лебединського, 17, м. Вінниця, 21034, код ЄДРПОУ 43350542)

Повний текст рішення виготовлено та підписано: 10.09.2021

Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна