Ухвала

від 10.09.2021 по справі 380/7172/21

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/7172/21

У Х В А Л А

з питань забезпечення позову

10 вересня 2021 року місто Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої-судді Мричко Н.І., розглянувши у письмовому провадженні заяву представника позивача про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Давидівської сільської ради Львівського району Львівської області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, -

встановив:

29.04.2021 до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 (далі - позивач) до Давидівської сільської ради Львівського району Львівської області код ЄДРПОУ 04372313, місцезнаходження: 81151, Львівська обл., Пустомитівський р-н, с. Давидів, вул. Незалежності, 1а (далі - відповідач), в якій позивач просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення Давидівської сільської ради Львівського району Львівської області №185-5/2021 від 18 березня Про розгляд заяви гр. ОСОБА_1 та рішення Давидівської сільської ради Львівського району Львівської області №42- 4/2021 від 28 січня 2021 року Про затвердження внесення змін та доповнень до Генерального плану села Виннички, села Гончари, села Дмитровичі ;

- зобов`язати Давидівську сільську раду Львівського району Львівської області затвердити ОСОБА_1 проектну документацію із землеустрою та передання в оренду строком на 49 (сорок дев`ять) років двох земельних ділянок (площею 0.1015 га з кадастровим номером 4623681200:07:000:0034 та площею 8.1748 га з кадастровим номером 4623681200:07:000:0035) для обслуговування нежитлових будівель та споруд тваринницького комплексу, які розташовані за межами населеного пункту (с. Виннички) на території Давидівської об`єднаної територіальної громади.

Ухвалою від 05.05.2021 суддя залишила позовну заяву без руху.

Ухвалою від 12.05.2021 суддя прийняла позовну заяву до розгляду та відкрила провадження у справі.

09.09.2021 до суду надійшла заява представника позивача про забезпечення позову шляхом:

- зобов`язання Давидівську сільську раду Львівського району Львівської області до розгляду цієї заяви надати письмово інформацію про наміри передачі земельних ділянок площею 0.1015 га з кадастровим номером 4623681200:07:000:0034 та площею 8.1748 га з кадастровим номером 4623681200:07:000:0035, яка поділена на три окремі ділянки з кадастровими номерами: 4623681200:07:000:0056 Цільове призначення: 01.13 Для іншого сільськогосподарського призначення для обслуговування нежитлової будівлі Площа: 6.8583 га; 4623681200:07:000:0054 Цільове призначення: 01.13 Для іншого сільськогосподарського призначення для обслуговування нежитлової будівлі Площа: 0.3506 га; 4623681200:07:000:0055 Цільове призначення: 01.13 Для іншого сільськогосподарського призначення для обслуговування нежитлової будівлі Площа: 0.9659 га третім особам, виставлення на аукціон чи вчинення інших дій щодо таких, за результатом яких спірні ділянки перейдуть у власність/користування іншим особам;

- заборони Давидівській сільській раді Львівського району Львівської області вчиняти будь-які дії щодо земельних ділянок площею 0.1015 га з кадастровим номером 4623681200:07:000:0034 та площею 8.1748 га з кадастровим номером 4623681200:07:000:0035, яка поділена на три окремі ділянки з кадастровими номерами: 4623681200:07:000:0056 Цільове призначення: 01.13 Для іншого сільськогосподарського призначення для обслуговування нежитлової будівлі Площа: 6.8583 га; 4623681200:07:000:0054 Цільове призначення: 01.13 Для іншого сільськогосподарського призначення для обслуговування нежитлової будівлі Площа: 0.3506 га; 4623681200:07:000:0055 Цільове призначення: 01.13 Для іншого сільськогосподарського призначення для обслуговування нежитлової будівлі Площа: 0.9659 га, зокрема, щодо їх передачі третім особам, розподілу, поділу, виділення, внесення змін до документації із землеустрою, виставлення на аукціон (торги) тощо.

Заява обґрунтована тим, що до Державного земельного кадастру 25.06.2021 внесено записи про поділ земельної ділянки площею 8.1748 га з кадастровим номером 4623681200:07:000:0035 на три окремі ділянки з кадастровими номерами: 4623681200:07:000:0056, 4623681200:07:000:0054, 4623681200:07:000:0055. Таким поділ, на думку представника позивача, свідчить про намір відповідача передати її третім особам і підготовкою виставлення відповідного питання на сесію. Такі дії відповідача свідчать про створення перешкод щодо можливого виконання судового рішення у справі. Невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити поновлення порушених прав та законних інтересів позивача за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Враховуючи подані заявником матеріали, суд вважає за можливе розглянути відповідну заяву без повідомлення учасників справи.

При вирішенні заяви про забезпечення позову суд виходив з такого.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені вказаною статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Зазначені підстави є оціночними, а тому містять небезпеку застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям вказаної статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до негативних правових наслідків для позивача та/чи відповідача, а також інших осіб, що не є сторонами провадження.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.

У зв`язку з цим необхідно, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є захід забезпечення позову, про який просить позивач, співмірним з позовними вимогами та чи відповідає він меті і завданням правового інституту забезпечення позову.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Відповідно до статті 151 КАС України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Згідно зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані у вказаній Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Своєю чергою, у рішенні від 31.07.2003 у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Салах Шейх проти Нідерландів , ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настане подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17.07.2008), Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Згідно з Рекомендацією № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятою Комітетом міністрів Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту.

Відтак, заходи забезпечення позову застосовуються судом лише у виняткових випадках за наявності для цього умов та підстав, передбачених процесуальним законом, при цьому, такі заходи повинні відповідати критеріям адекватності та співмірності.

Заявник, обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, вказує на те, що спірна земельна ділянка площею 8.1748 га з кадастровим номером 4623681200:07:000:0035 поділена на три окремі ділянки з кадастровими номерами: 4623681200:07:000:0056, 4623681200:07:000:0054, 4623681200:07:000:0055. Таким поділ, на думку представника позивача, свідчить про намір відповідача передати її третім особам і є підготовкою виставлення відповідного питання на сесію.

Суд встановив, що земельні ділянки з кадастровими номерами: 4623681200:07:000:0056, 4623681200:07:000:0054, 4623681200:07:000:0055 зареєстровані 25.06.2021 у Державному земельному кадастрі на підставі технічних документацій із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, що підтверджується витягами №НВ-9900987962021, № НВ-9900987902021, № НВ-9900987812021 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Вказані три земельні ділянки, як видно з наведених витягів, перебувають у комунальній власності.

З пункту 2 частини п`ятої статті 186 Земельного кодексу України вбачається, що технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок комунальної власності - затверджується органом місцевого самоврядування, уповноваженим розпоряджатися земельними ділянками відповідно до повноважень, визначених статтею 122 вказаного Кодексу. Такого ж змісту положення викладене у частині першій статті 56 Закону України Про землеустрій .

Таким чином, суд роз`яснює, що у разі непогодження з рішеннями відповідача про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок комунальної власності позивач має право оскаржити такі до суду.

Натомість враховуючи заявлені позовні вимоги у цій справі, суд вказує на те, що положення пункту 5 частини третьої статті 151 КАС України не допускають вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вчиняти будь-які дії щодо земельних ділянок з кадастровими номерами: 4623681200:07:000:0056, 4623681200:07:000:0054, 4623681200:07:000:0055.

Застосування судом такого заходу забезпечення позову було б можливе у разі оскарження рішень відповідача про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок комунальної власності, на підставі яких проведено державну реєстрацію земельних ділянок з кадастровими номерами: 4623681200:07:000:0056, 4623681200:07:000:0054, 4623681200:07:000:0055.

Оцінюючи можливість забезпечення позову шляхом зобов`язання відповідача надати письмово інформацію про наміри передачі земельних ділянок площею 0.1015 га з кадастровим номером 4623681200:07:000:0034 та площею 8.1748 га з кадастровим номером 4623681200:07:000:0035, яка поділена на три окремі ділянки з кадастровими номерами: 4623681200:07:000:0056 Цільове призначення: 01.13 Для іншого сільськогосподарського призначення для обслуговування нежитлової будівлі Площа: 6.8583 га; 4623681200:07:000:0054 Цільове призначення: 01.13 Для іншого сільськогосподарського призначення для обслуговування нежитлової будівлі Площа: 0.3506 га; 4623681200:07:000:0055 Цільове призначення: 01.13 Для іншого сільськогосподарського призначення для обслуговування нежитлової будівлі Площа: 0.9659 га третім особам, виставлення на аукціон чи вчинення інших дій щодо таких, за результатом яких спірні ділянки перейдуть у власність/користування іншим особам, суд зазначає, що це суперечить видам забезпечення позову, викладеним у частині першій статті 151 КАС України.

У цьому контексті, суд роз`яснює, що зобов`язання відповідача у справі надати певну інформацію охоплюється правовим регулюванням інституту витребування доказів в адміністративному судочинстві. Тобто позивач вправі подати до суду заяву про витребування доказів у порядку статті 80 КАС України.

З огляду на викладене, суд вважає, що заява про забезпечення позову не містить достатніх даних про вжиття заходів забезпечення позову, а тому відсутні передбачені частиною другою статті 150 КАС України підстави для вжиття заходів забезпечення позову.

Таким чином, у задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову необхідно відмовити повністю.

Керуючись статтями 150, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

у задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Давидівської сільської ради Львівського району Львівської області про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,- відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Мричко Н.І.