Ухвала

від 31.08.2021 по справі 758/9786/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-cc/824/4923/2021 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2

Єдиний унікальний номер: № 758/9786/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2021 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 26 липня 2021 року,

за участі:

представника власника майна ОСОБА_7 ОСОБА_8 ,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 26.07.2021 року відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_9 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 про арешт майна в кримінальному провадженні № 12020100000001075 від 04.12.2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 366 КК України, а саме грошових коштів, які вилучені під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 26.07.2021 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою клопотання про арешт майна задовольнити та накласти арешт на майно, яке було вилучене під час обшуку квартири АДРЕСА_2 , яка на праві приватної власності належить ОСОБА_10 а саме на грошові кошти номіналом 100 доларів США, кількістю 170 шт. на загальну суму 17000 доларів США з метою збереження речових доказів.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, прокурор зазначає, що оскаржувана ухвала слідчого судді є необґрунтованою, незаконною та такою, що підлягає скасуванню у зв`язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставин справи, істотними порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Прокурор, посилаючись на обставини вчинених кримінальних правопорушень та нанесені суми збитків, зазначає, що вказані грошові кошти набуті кримінально протиправним шляхом та мають важливе значення для встановлення фактів і обставин у даному кримінальному провадженні, у зв`язку з цим, відповідно до ст. 98 КПК України, є речовими доказами.

Накладення арешту на вищевказане майно викликано необхідністю збереження його як речового доказу з метою запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення та відчуження.

14.07.2021 року слідчим було винесено постанову про визнання вищевказаних грошових коштів речовими доказами у кримінальному провадженні.

В судове засідання у справі прокурор не з`явився, причини своєї неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце апеляційного розгляду. Колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану справу за відсутністю прокурора, оскільки це не суперечить положенням ч. 1 ст. 172 та ч. 4 ст. 405 КПК України.

Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення представника власника майна, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів, наданих до суду апеляційної інстанції, що в провадженні слідчого відділу Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві знаходиться кримінальне провадження №12020100000001075 від 04.12.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. З ст. 191 КК України.

Досудовим розслідуванням зазначено, що невстановленими особами в м. Києві, Київській, Донецькій, Одеській та інших областях зареєстровано «транзитно - конвертацій групу», до якої входять наступні підприємства: ТОВ «Фандер ЛТД» (код 43438176) , ТС «Екстрім ЛТД» (код 30972222), ТОВ «Гранд автотранс групп» (код 42674636), ТОВ «Гра] автотранспорт» (код 36218571), ТОВ «Гранд автотранспорт Україна» (код 41829057), Е «Пожежтехнозахист» (код 34384974), ТОВ «Гідробуд компані» (код 42161104), ТОВ «Алю Україна» (код 41373039), ТОВ «Тайрон бізнес» (код 42671750), ТОВ «Люкор трейд» (код 43084204), ТОВ «Сучасна архітектура міста» (код 40302522), ТОВ «Харвест Торг ЛТД» (код 43554116), ТОВ «Пром Стар Груп» (код 43559952), ТОВ «Вестлайн Стар» (код 43550609), ТС «Оланта Груп» (код 41279835), ТОВ «Грінвіч Трейд ЛТД» (код 43574017), ТОВ «Спейс трав (код 40537632), ТОВ «Агет» (код 40730949), ТОВ «Кворет» (код 42700168), ТОВ «Талом» (код 41046209), TOB «ТД «Бакалея» (код 43599581), TOB «Ардор Тайм» (код 43077820), «Адекта Торг» (код 42926074) та ряд інших, які діючи умисно, з корисливих мотивів попередньою змовою групою осіб, сприяли та надавали послуги мінімізації податкових зобов`язань підприємствам «транзитно - конвертаційної» групи та підприємствам реал сектору економіки, серед яких ТОВ "Інвестиційний союз "ЛИБІДЬ" (код 34693827), ТОВ «молл менеджмент» (код 42098944), ТОВ «Форт Нова» (код 38274250), ТОВ «ФОРТ-НОВА 42930552), ТОВ «МЖК-Інжиніринг» (код 40369550), ТОВ «Атланта сервіс ЛТД» (код 3951: TOB «АТ Дистриб`юшін» (код 37985636), ТОВ «АТ Укртойс» (код 39281080). «Альфа-забава» (код 32378340), ТОВ «Урожай Дестрибьюшн» (код 43144472), ТОВ «Лідер (код 41675534), ТОВ «Дружківський Хліб» (код 41692481), ТОВ «Маріуполь Хліб- 41685757), ТОВ «Коровай Рітейл» (код 42148921), ТОВ «Сєвєродонецький Хліб» (код 42Н та інші, що забезпечує незаконне виведення безготівкових коштів підприємств реального сектору економіки у тіньовий неконтрольований державою обіг, минаючи при цьому системи оподаткування, що призводить до розтрати майна, заволодіння ним шляхом зловжив службовим становищем, ненадходження податків до бюджету держави, в тому числі сприяє розкраданню державних коштів.

Крім того, зазначено, що посадові особи ТОВ «Консалтингова група «А-95- 35944645), яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Княжий затон, буд. 9а, приміщення приміщення 1-7, з метою заволодіння бюджетними коштами запровадили схему мінімізації податкових зобов`язань підприємствам реального сектору економіки шляхом форму» останнім штучного податкового кредиту з ПДВ по безтоварним операціям з над різноманітних інформаційних послуг. Суть схеми полягає у тому, що реальне надання вказаних послуг важко відстежити, що дає змогу безперешкодно здійснювати вказану діяльність.

В подальшому з метою перекриття власних податкових зобов`язань підприємство та формує податковий кредит з ПДВ за рахунок відображення безтоварних операцій з реклам послуг, ремонту, придбання автомобіля, обслуговування заходів, оренди готельних приміщень, тощо.

Так за період 2019 - 2021 років підприємство сформувало податкового кредиту з ПД розмір 3,7 млн. грн.

Основними контрагентами являються:

АТ «Концерн Галнафтогаз» (код 31729918), сформовано ПДВ у розмірі 470858,91 грн період з 2019 по 2021 рік за нібито надані послуги - «Інформаційно-консультаційні послуги»:

ТОВ «БНК-Україна» (код 36949031), сформовано ПДВ у розмірі 295790,06 грн. за періс 2019 по 2021 рік за нібито надані послуги "Надання інформації про експорт/імп» нафтопродуктів та баланс ринку нафтопродуктів в Україні";

ТОВ «Альянс енерго трейд» (код 38489035), сформовано ПДВ у розмірі 156335,84 грн. період з 2019 по 2021 рік за нібито надані послуги «Інформаційно-консультаційні послуг»;

АТ «Укргазвидобування» (код 30019775), сформовано ПДВ у розмірі 154376,99 грн. період з 2019 по 2020 рік за нібито надані послуги «Рекламно-інформаційні послуги»;

ПАТ «Укртатнафта» (код 152307), сформовано ПДВ у розмірі 140369,65 грн. за періо; 2019 по 2020 рік за нібито надані послуги «Участь у семінарі та конференції»;

ТОВ «НАФТ Компані» (код 40083098, колишня назва Оранж оіл), сформовано ПДВ розмірі 132727,31 грн. за період з 2019 року за нібито надані послуги «Рекламно-інформапів послуги»;

ТОВ «БРЕНТ+» (код 41423131), сформовано ПДВ у розмірі 125581,66 грн. за період з 20 по 2021 рік за нібито надані послуги - «Рекламно-інформаційні послуги»;

ТОВ «Поділлянафтозбут» (код 39843507), сформовано ПДВ у розмірі 117849,85 грн. період з 2019 по 2021 рік за нібито надані послуги - «Рекламно-інформаційні послуги».

Таким чином вказаними підприємствами сукупно нанесено збитки Державному бюджет України по ПДВ у розмірі 1,6 млн. грн.

Інші клієнти за період 2019-2021 років набули обсяги постачання ПДВ, які складають менше ніж по 100 тис. грн. за аналогічні безтоварні операції. Загальний об`єм 2,1 млн. грн.

Також зазначено, що директором та засновником ТОВ "Консалтингова група "А Обороти підприємства за період 2019-2021 років складають: ПДВ у розмірі - 3,7 млн. грн., а в загалом 22,2 млн. грн.

13.07.2021 року на підставі ухвали Подільського районного суду м. Києва №758/8 АДРЕСА_2 о провулку Коломийський в м. Києві, яка на ОСОБА_10 атної власності належить Куюну А.О., в ході якого вилучено грошові кошти в сумі 17 000 доларів США., номіналом 100 доларів США, загальною кількістю 170 шт.

Окрім того, варто зазначити, що в ході проведення обшуку за адресою провадження господарської діяльності ТОВ «Консалтингова група «А-95», яке знаходиться за адресою: м. і вул. Княжий затон, 9а було вилучено грошові кошти на загальну суму 104 000 грн., 69 015 доларів США, 1 635 євро, 5 фунтів, 20 монет, що прямо суперечить нормам діючого законодавства в сфері ведення касових операцій підприємств, установ та організацій (постанова Правління НБУ 29.12.2017 р. №148).

Так, установи та підприємства, небанківські установи на підставі Положення № 1 урахуванням особливостей своєї роботи зобов`язані розробити та затвердити в нутрії документом порядок розрахунку ліміту каси установи, підприємства, небанківської установи відокремлених підрозділів. У розрахунку враховується строк здавання готівкової вир; (готівки) для її зарахування на рахунки в банках, визначений договором, та не враховує готівка, унесена через платіжні пристрої, що належать небанківським установам. Ліміт і установи, підприємства, небанківські установи встановлюють на підставі розрахунку середньоденного надходження готівки до каси або її середньоденної видачі з каси за рішення керівника установи, підприємства, небанківської установи або уповноваженої ним особи.

Однак, під час обшуку за адресою: м. Київ, вул. Княжий затон, 9а, не виявлено жодного документу, який би підтверджував ліміт каси товариства, тому орган досудового розслідові прийшов до висновку, що вказані грошові кошти здобуті злочинним шляхом.

19.07.2021 року слідчий ОСОБА_9 го УП ГУ НП у м. Києві Шмагун В.В. за погодженням із прокурором Подільсь ОСОБА_6 куратури м. Києва Костогризом Я.О. звернувся до Подільського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на майно в кримінальному провадженні № 12020100000001075 від 04.12.2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 366 КК України, а саме на грошові кошти, які вилучені під АДРЕСА_1 Коломийський, буд 17/31-А, кв. 241, на загальну суму 17000 доларів США.

Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 26.07.2021 року у задоволенні клопотання слідчого відмовлено.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Так, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на вилучені грошові кошти, в порядкустатей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт, зокрема з`ясувати правову підставу для арешту, що має бути викладена у клопотанні та відповідати вимогам закону.

Колегія суддів вбачає, що наведені в клопотанні слідчим доводи про накладення арешту на вилучені грошові кошти, перевірялись судом першої інстанції, досліджено матеріали судового провадження, а також з`ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про накладення арешту на грошові кошти, які вилучені під АДРЕСА_1 Коломийський, буд 17/31-А, кв. 241, на загальну суму 17000 доларів США, слідчий суддя суду першої інстанції послався на вимоги ст. ст.170,173 КПК Українита вказав, що слідчим не доведено необхідність такого арешту.

Колегія суддів погоджується з такими висновками та вважає, що слідчий суддя, встановлюючи наявність правових підстав для арешту вищевказаних грошових коштів, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність останніх у даному кримінальному провадженні.

Органом досудового розслідування жодним чином не доведено, що грошові кошти були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, набуті кримінально протиправним шляхом, що свідчить про формальність наявної в матеріалах провадження постанови слідчог ОСОБА_9 го УП ГУ НП у м. Києві Шмагуна В.В. від 14.07.2021 року про визнання останніх речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.

Також, будь яких доказів щодо вчинення кримінальних правопорушень за якими з ОСОБА_7 досудове розслідування Каюном А.О. матеріали додані до клопотання не містять.

Колегія суддів погоджується із висновком слідчого судді про те, що слідчий, обґрунтовуючи подане клопотання про арешт майна, не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні.

З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави,з яких прокурор просить скасувати ухвалу суду не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.

Істотних порушень нормКПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, як про це ставиться питання в апеляційній скарзі прокурора, не вбачається.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на земельну ділянку, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 26 липня 2021 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого ОСОБА_9 го УП ГУ НП у м. Києві Шмагун В.В., погоджене прокурором Подільсь ОСОБА_6 окуратури м. Києва Костогризом Я.О. про арешт майна в кримінальному провадженні № 12020100000001075 від 04.12.2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 366 КК України, а саме грошових коштів, які вилучені під АДРЕСА_1 Коломийський, буд 17/31-А, кв. 241, залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора Подільської ОСОБА_6 Києва Костогриза Ярослава Олеговича, залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

Т.В. Росі ОСОБА_4 В.М. Ла ОСОБА_3 М.А. Ященко