Ухвала

від 10.09.2021 по справі 460/4857/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 460/4857/20

адміністративне провадження № К/9901/32038/21

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Васильєвої І.А., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 12.01.2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.07.2021 року у справі № 460/4857/20 за адміністративним позовом Приватного підприємства Модена до Головного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

28.08.2021 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 12.01.2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.07.2021 року у справі № 460/4857/20 (згідно з трек-номером поштового відправлення скаргу надіслано 25.08.2021).

При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.

Підставою касаційного оскарження скаржником зазначено пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України з посиланням на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права у зв`язку із застосуванням вимог ст. 6, 72, ч.2 ст.74,75,ч.1 ст. 90, ч. 2 ст. 122, ч. 3 ст. 123, 242 Кодексу адміністративного судочинства України та пп. 5-7, 12-16, 18-23 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 117, без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 1 1.10.2019 року у справі № 640/20468/18 , від 08.02.2021 року у справі № 360/1252/19, від 12.02.2021 року у справі № 380/5397/20, від 06.04.2021 року у справі № 200/3303/20, від 23.04.2021 року у справі № 380/1006/20, від 25.05.2021 року у справі № 420/8997/20.

Частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Верховний Суд зазначає, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновку судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) обґрунтування, в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).

Доводи касаційної скарги зводяться до неврахування судами попередніх інстанцій висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 11.10.2019 року у справі № 640/20468/18 щодо строків звернення до суду з вимогою про визнання протиправним і скасування рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН. На думку скаржника, судом першої інстанції всупереч вимогам ч. 2 ст. 122, ч.3 ст. 123, ст. 242 КАС України визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду без врахування пропуску позивачем тримісячного строку звернення до суду, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення контролюючого органу за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу (зокрема з 24.09.2018 року та 10.12.2018 року). Поряд з тим, по тексту касаційної скарги скаржник посилається на те, що строк звернення до суду повинен обчислюватись із дати оскаржуваних рішень контролюючого органу про відмову в реєстрації податкових накладних (зокрема з 06.09.2018 року та 22.11.2018 року) та в подальшому в тексті касаційної скарги вказує, що процедура адміністративного оскарження є завершеною та не потребує додаткового рішення в межах порядку, визначеного статтею 56 Податкового кодексу України.

Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що доводи касаційної скарги містять посилання на постанову Верховного Суду від 11.10.2019 року у справі № 640/20468/18, разом з тим, містять протиріччя в обрахунку строків звернення до суду. Поряд з тим, Інші постанови Верховного Суду, в яких скаржник вбачає подібність правовідносин даній справі (від 08.02.2021 року у справі № 360/1252/19, від 12.02.2021 року у справі № 380/5397/20, від 06.04.2021 року у справі № 200/3303/20, від 23.04.2021 року у справі № 380/1006/20, від 25.05.2021 року у справі № 420/8997/20) лише вказані скаржником, проте ним не зазначено, в чому саме подібність правовідносин в наведених справах даній справі з врахуванням встановлених обставин в кожній окремі справі.

Посилання скаржника на те, що судом апеляційної інстанції залишені поза увагою та не знайшли аргументації доводи відповідача про безпідставність поновлення судом першої інстанції строків звернення до суду з позовом не знайшли свого підтвердження, оскільки, як вбачається з тексту оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції щодо доводів відповідача в частині пропуску строку звернення до суду, суд апеляційної інстанції вказав, що судом першої інстанції вірно зазначено та досліджено вказане питання в результаті чого визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом, поновлено такі строки та відкрито провадження в адміністративній справі.

При цьому суд касаційної інстанції звертає увагу, що як вбачається з відомостей з єдиного державного реєстру судових рішень, який є загальнодоступним для ознайомлення, суд першої інстанції, поновлюючи строк звернення до суду з даним позовом встановив, що на момент звернення до суду рішення за результатами розгляду скарги позивачем не отримано. 06 квітня 2020 року ПП Модена отримало лише інформаційний лист від ДПС України про розгляд скарги і про рішень ДФС України від 24.09.2018 за №32260/31541926/2 та 10.12.2018 №50043/31541926/2 про залишення скарг без задоволення, а рішень комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкових накладних без змін. З огляду на викладене, суд першої інстанції, з посиланням на правову позицію Верховного Суду від 11.10.2019, викладену у справі №640/20468/18 вказав про наявність підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду.

Отже доводи скаржника про неврахування судами попередніх інстанцій правової позиції, викладеній в постанові Верховного Суду від 11.10.2019 року у справі №640/20468/18 не знайшли свого підтвердження.

Доводи касаційної скарги фактично зводяться до переоцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, що виходить за межі касаційного перегляду, які визначені статтею 341 КАС України.

Отже, Верховний Суд дійшов висновку, що у касаційній скарзі не викладені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За наведених обставин касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.

Керуючись статтями 328, 330, 332, 355, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 12.01.2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.07.2021 року у справі № 460/4857/20 повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

Суддя І.А. Васильєва