Ухвала

від 06.09.2021 по справі 760/19965/21

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 760/19965/21

Провадження № 1-кс/760/6994/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2021 року м. Київ

Слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання представника володільця майна ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 , про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження № 12018100090003601 від 01.04.2018р. за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

До Солом`янського районного суду м. Києва надійшло вказане клопотання.

Подане клопотання обґрунтоване тим, що слідчим СВ Солом`янського УП ГУ НП в м. Києві здійснювалося досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12018100090003601 від 01.04.2018р. за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.

05.06.2018р. ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва (справа № 760/13461/18) накладено арешт на об`єкт нерухомості земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:72:483:0038, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яку належить ОСОБА_5 , з тимчасовим позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування цим майном.

На думку представника володільця майна ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 , на даний час відпала потреба у застосуванні таких заходів забезпечення кримінального провадження як арешт майна, оскільки до ОСОБА_3 не застосовано заходів кримінально-правового характеру і йому не була пред`явлена підозра в рамках даного кримінального провадження.

Крім того, постановою слідчого СВ Солом`янського УП ГУ НП у м. Києві від 23.04.2019р. закрито кримінальне провадження № 12018100090003601 від 01.04.2018р. за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування та жодній особі не було повідомлено про підозру.

06.09.2021р. від представника володільця майна ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 надійшла заява, в якій він підтримав доводи, викладені у клопотанні та просив розглядати подане клопотання у його відсутності.

Уповноважений слідчий СВ Солом`янського УП ГУ НП в м. Києві в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду клопотання.

Відповідно до вимог ст. 174 КПК України слідчий суддя ухвалив проводити судовий розгляд скарги у відсутності представника володільця майна ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 та уповноваженого слідчого СВ Солом`янського УП ГУ НП в м. Києві.

Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів кримінального провадження, не здійснювалось, у зв`язку з неприбуттям у судове засідання осіб, які беруть участь у судовому провадженні.

Дослідивши матеріали клопотання та матеріали клопотання про арешт майна в кримінальному провадженні № 12018100090003601 від 01.04.2018р. за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України (справа № 760/13461/18), слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, прокурора, які звертаються з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Зі змісту ч. 1 ст. 170 КПК України вбачається, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

В ході судового розгляду клопотання встановлено, що слідчим СВ Солом`янського УП ГУ НП в м. Києві здійснювалося досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12018100090003601 від 01.04.2018р. за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.

05.06.2018р. ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва (справа № 760/13461/18) накладено арешт на об`єкт нерухомості земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:72:483:0038, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яку належить ОСОБА_5 , з тимчасовим позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування цим майном.

23.04.2019р. постановою слідчого СВ Солом`янського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 закрито кримінальне провадження № 12018100090003601 від 01.04.2018р. за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування та жодній особі не було повідомлено про підозру.

Частиною першою статті 1 КПК України встановлено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

Правовідносини щодо арешту майна, накладеного в межах кримінального провадження, регулюються главою 17 КПК України. За змістом статті 173 цього Кодексу питання про накладення арешту на майно вирішують слідчий суддя або суд.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (частина перша статті 174 КПК України).

Згідно із частиною третьою статті 174 КПК України прокурор одночасно з винесенням постанови про закриття кримінального провадження скасовує арешт майна, якщо воно не підлягає спеціальній конфіскації.

Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначене судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові (частина четверта статті 174 КПК України).

Втім, частини третя та четверта статті 174 КПК України регулюють порядок вирішення питання про скасування арешту майна у двох випадках: судом - за наслідками розгляду кримінальної справи та прокурором - одночасно з винесенням ним постанови про закриття кримінального провадження.

Разом з тим, як встановлено з матеріалів клопотання, у цій справі кримінальне провадження закрив постановою слідчий, який згідно з приписами КПК України, на відміну від прокурора, не наділений повноваженнями скасовувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування.

Згідно із частиною третьою статті 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Окремою формою судової діяльності відповідно до КПК України є судовий контроль, який реалізує слідчий суддя, за додержанням законів органами досудового розслідування та прокурором. Зміст і характер судового контролю в межах кримінального процесу пов`язаний передусім із необхідністю забезпечення прав і свобод людини як на стадії досудового розслідування кримінального провадження, так і після його закінчення.

На слідчого суддю покладена функція судового контролю за дотриманням прав і свобод осіб у кримінальному провадженні, зокрема,під час досудового розслідування (пункт 18 частини першої статті 3 КПК України), і він наділений повноваженнями накладати арешт на майно та його скасовувати (статті 173 і 174 цього Кодексу). Крім того, у КПК України 2012 року немає заборони ініціювати перед слідчим суддею, коли кримінальне провадження вже закрив слідчий, питання про скасування арешту на майно, накладеного під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді на підставі приписів цього Кодексу.

З огляду на вказане, беручи до уваги відсутність у слідчого повноважень, при закритті кримінального провадження самостійно скасувати арешт, накладений на майно ухвалою слідчого судді, тому Велика Палата Верховного Суду у своєму рішенні (Постанова від 30.06.2020р., справа № 727/2878/19, провадження № 14-516цс19) прийшла до висновку, що для гарантування прав і свобод осіб, на майно яких ухвалою слідчого судді за КПК України накладений арешт у кримінальному провадженні, саме слідчий суддя, здійснюючи судовий контроль, повноважний за клопотанням власника або іншого володільця відповідного майна в порядку, передбаченому частиною другою статті 174 цього Кодексу, вирішити питання про скасування такого арешту після закриття слідчим кримінального провадження.

Таким чином, у разі, якщо арешт на майно накладено в порядку, передбаченому КПК України 2012 року, особа, яка вважає, що такими діями порушено її право на майно, навіть за умови, що вона не є учасником кримінального провадження, а останнє закрив своєю постановою слідчий, має право звернутися до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту в порядку кримінального судочинства. Такий порядок захисту права на майно є ефективним, оскільки забезпечить відновлення права власника або іншого володільця майна, на яке був накладений арешт слідчим суддею у кримінальному провадженні.

Враховуючи вказані обставини, з метою забезпечення відновлення права володільця майна ОСОБА_3 , слідчий суддя приходь до висновку, що в подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, накладеного на вказане майно, відпала потреба, тому клопотання представника володільця майна ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 підлягає задоволенню, а накладений ухвалою слідчого судді від 05.06.2018р. арешт скасуванню.

Керуючись ст.ст. 2, 94, 98, 131, 132, 170-173, 174, 309, 376 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання представника володільця майна ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 , про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження № 12018100090003601 від 01.04.2018р. за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 05.06.2018р., на об`єкт нерухомості земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:72:483:0038, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яку належить ОСОБА_5 , з тимчасовим позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування цим майном.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1