Ухвала

від 29.01.2020 по справі 761/1818/20

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/1818/20

Провадження № 1-кс/761/1662/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2020 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судуклопотання ОСОБА_3 про скасуванняарешту майнау кримінальномупровадженні №42019000000001265 від 13.06.2019,

В С Т А Н О В И Л А :

17.01.2020 до Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42019000000001265 від 13.06.2019.

Клопотання, мотивовано, зокрема тим, що ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва від 03.09.2019 року, в рамках кримінального провадження №42019000000001265 від 13.06.2019, накладено арешт на земельну ділянку із кадастровим номером 8000000000:72:184:0082, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_3 . Разом з тим, зазначає, що арешт накладено всупереч положенням ст.ст.170-173 КПК України, оскільки він не є підозрюваним, обвинуваченим або засудженим в рамках кримінального провадження №42019000000001265 від 13.06.2019, а отже грубо порушено його право власності.

Заявник в судове засідання будучи належним чином повідомленим про час та дату судового засідання, в судове засідання не прибув.

Прокурор про час та місце розгляду клопотання повідомлений належним чином, однак його неявка в силу положень ч. 2 ст. 174 КПК України не є перешкодою для розгляду клопотання, при цьому, в розпорядженні слідчого судді наявні достатні матеріали для прийняття рішення.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання про скасування арешту майна, дійшла до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 КПК України, зокрема, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З наявнихв розпорядженніслідчого суддіматеріалів убачається,що ухвалоюШевченківського районногосуду м.Києвавід 03.09.2019року (справа№ 761/33791/19;провадження №1-кс/761/23289/2019),в межахкримінального провадження№42019000000001265від 13.06.2019,накладено арештна земельнуділянку ізкадастровим номером8000000000:72:184:0082,яка розташованаза адресою: АДРЕСА_1 ,що належить ОСОБА_3 з огляду на те, що вказане майно у майбутньому може бути конфісковане на підстав застосування конфіскації майна як виду покарання.

Згідно з положеннями ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна, для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, серед іншого, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, якщо арешт накладається для забезпечення збереження речових доказів, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися в клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series А N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», п. 50, Series А N 98).

Таким чином, наведене вище дає підстави для висновку, що в кримінальному провадженні, в межах якого накладено арешт на згадану земельну ділянку, порушено справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження.

Відповідно до ч.1 ст. 59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються.

Слідчим суддею встановлено, що земельна ділянка із кадастровим номером 8000000000:72:184:0082, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_3 на праві власності, а відтак не є власністю підозрюваного, яка може бути вилучена у майбутньому у власність держави.

Арешт накладенийухвалою Шевченківськогорайонного судум.Києвавід 03.09.2019року (справа№ 761/33791/19;провадження №1-кс/761/23289/2019)наземельну ділянкуіз кадастровимномером 8000000000:72:184:0082та якана правівласності належить ОСОБА_3 є таким, що направлений на порушення права власності та права на мирне володіння майном.

На підставі наведеного, клопотання ОСОБА_3 слід задовольнити, а арешт майна - скасувати.

Керуючись ст. ст. 131, 132, 170-173, 174, 309 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В :

клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна - задовольнити.

арешт накладенийухвалою Шевченківськогорайонного судум.Києвавід 03.09.2019року (справа№ 761/33791/19;провадження №1-кс/761/23289/2019),в межахкримінального провадження№42019000000001265від 13.06.2019,накладено арештна земельнуділянку ізкадастровим номером8000000000:72:184:0082,яка розташованаза адресою: АДРЕСА_1 ,яка належить ОСОБА_3 - скасувати.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя