Ухвала

від 08.09.2021 по справі 477/1782/21

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №477/1782/21

Провадження №2-з/477/64/21

УХВАЛА

08 вересня 2021 року м. Миколаїв

Суддя Жовтневого районного суду Миколаївської області Саукова А.А., розглянувши матеріали позовної заяви заступника керівника Миколаївської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Мішково-Погорілівської сільської ради до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області та ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом визнання незаконним та скасування наказу, зобов`язання повернути земельну ділянку,

В С Т А Н О В И В:

6 вересня 2021 року заступник керівника Миколаївської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Мішково-Погорілівської сільської ради звернувся до суду із позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області та ОСОБА_2 про усунення перешкод власнику - Мішково Погорілівській сільській раді у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області від 25.11.2016 року №14-11675/14-16-СГ, яким затверджено проект землеустрою та передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 0,1200 га (кадастровий номер 4823383000:09:000:0147) без зміни цільового призначення для індивідуального садівництва в межах території Мішково- Погорілівської сільської ради Вітовського району Миколаївської області, з одночасним припиненням права власності ОСОБА_1 на вищевказану земельну ділянку.

Також просить усунути перешкоди власнику Мішково Погорілівській сільській раді у користуванні та розпорядженні зазначеною земельною ділянкою шляхом зобов`язання ОСОБА_1 повернути зазначену земельну ділянку у власність об`єднаної територіальної громади в особі Мішково Погорілівської сільської ради.

Провадження у справі не відкрито.

В порядку частини 6 статті 187 ЦПК України 07 вересня 2021 року судом надіслані запити щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача ОСОБА_2 .

6 вересня 2021 року прокурором подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на вище вказану земельну ділянку та забороною органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки; заборонити Управлінню державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області здійснювати реєстрацію дозвільних документів щодо будівництва об`єктів нерухомості на спірній земельній ділянці; заборони ОСОБА_1 вчиняти із спірною земельною ділянкою дії, спрямовані на зміну цільового призначення земельної ділянки, її поділу чи об`єднання з іншими ділянками, укладати договори, вчиняти інші правочини щодо не, та проведення на ній будівельних робіт.

В обґрунтування своєї заяви прокурор вказує, що згідно з інформацією управління екології та природних ресурсів Миколаївської облдержадміністрації від 01.10.2020 № 01-03/37-06, вказана земельна ділянка повністю входить до складу території ЛЗ Півострів Піщаний .

Таким чином, Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області всупереч ст. 178 ЦК України, ст.ст. 45, 84 ЗК України (в редакції на час прийняття спірних документів) в односторонньому та позасудовому порядку, з перевищенням наданих законом повноважень, незаконно вилучено поза волею належного, на той час, розпорядника - держави в особі Миколаївської облдержадміністрації, спірну земельну ділянку із земель природно-заповідного фонду та передано її у приватну власність ОСОБА_1 .

Тобто, відповідач очевидно протиправно володіє спірною земельною ділянкою та може розпорядитись нею на власний розсуд - відчужити іншій особі, здійснити на ній будівництво нерухомих об`єктів.

Вищевикладене створює очевидну небезпеку для подальшого реального поновлення інтересів держави в особі Мішково-Погорілівської сільської ради, а також може унеможливити або ускладнити виконання рішення суду.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, судом встановлено наступне.

Згідно частини 1 статті 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

У відповідності до частини 1 статті 153 ЦПК України сторони та інші учасники справи в судове засідання не викликались.

Відповідно до частини 1 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Частиною 2 статті 149 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частина 1статті 150 ЦПК України передбачає такі види забезпечення позову, зокрема, накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Згідно з частиною 2 статті 150 ЦПК України, суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Як зазначено в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

У пункті 4 вказаної Постанови, Пленум Верховного Суду України роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Також, відповідно до пункту 20 постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав зазначено, що з метою забезпечення знаходження майна у володінні відповідача на час судового розгляду позову про право на це майно суд за клопотанням позивача може вжити заходи забезпечення позову, зокрема, і заборонити вчиняти певні дії (розпоряджатися і/або користуватися спірним майном).

В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначено, що ОСОБА_1 як власник земельної ділянки, може розпорядитись нею на власний розсуд, у зв`язку з чим існує очевидна небезпека відчуження цієї ділянки, що фактично призведе до неможливості реального поновлення інтересів держави та повернення земельної ділянки належному власнику.

За змістом частини 3 статті 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до положень статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором, а також принципом верховенства права, визначеного статтею 10 ЦПК України.

Враховуючи можливість зміни власника або цільового призначення земельної ділянки та право позивача на захист його порушених прав та інтересів, суд дійшов до висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може в подальшому утруднити або взагалі унеможливити виконання рішення суду, в зв`язку з чим заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Стосовно питання про стягнення судового збору, то останнє, відповідно до ст.141 ЦПК України, вирішуватиметься із прийняттям рішення у справі.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 149-154, 208, 210 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В :

Заяву заступника керівника Миколаївської окружної прокуратури про забезпечення позову - задовольнити.

Накласти арешт на земельну ділянку площею 0,1200 га з кадастровим номером 4823383000:09:000:0147 та заборонити органам, які проводять реєстрацію речових прав на нерухоме майно здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо зазначеної земельної ділянки.

Заборонити Управлінню державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області (вул.Космонавтів, 61 м. Миколаїв) здійснювати реєстрацію дозвільних документів щодо будівництва об`єктів нерухомості на земельній ділянці площею 0,1200 га. з кадастровим номером 4823383000:09:000:0147.

Заборонити ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ), вчиняти із земельною ділянкою з кадастровим номером 4823383000:09:000:0147, дії, спрямовані на зміну цільового призначення, її поділу чи об`єднання з іншими земельними ділянками, вчинення будь яких правочинів та проведення будівельних робіт.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення.

У відповідності до підпункту 15.5 пункту 1Перехідних положень ЦПК України в редакції від 03 жовтня 2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Суддя А.А.Саукова