Рішення

від 10.09.2021 по справі 490/6941/17

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

н\п 2/490/749/2018 Справа № 490/6941/17

Центральний районний суд м. Миколаєва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2021 року Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого судді - Черенкової Н.П.,

при секретарі - Бондаренко А.В.,

за участю представника позивача адвоката - Деміда В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Зубков Юг про відшкодування матеріальної та моральної шкоди внаслідок неналежних та неякісних стоматологічних послуг , -

В С Т А Н О В И В:

І.Історія справи.

Короткий зміст позовних вимог.

Позивач звернулася з даним позовом до відповідача про відшкодування матеріальної та моральної шкоди внаслідок неналежних та неякісних стоматологічних послуг.

Свої вимоги позивач мотивувала наступним.

17 жовтня 2014 року звернулась до ТОВ Зубков Юг про надання стоматологічних послуг з лікування та протезування зубів.

Стоматологічні послуги отримувала в період з 20.10.2014 року по 09.12.2014 року, за які сплатила 33 450 грн., тобто уклала договір про надання стоматологічних послуг після досягнення згоди щодо усіх істотних умов договору (консультацій, визначення курсу лікування ).

Під час курсу лікування відчувала сильні больові відчуття, з`явилися запалення ясен, на що стоматолог пояснив, що не має відповідного досвіду та навичок, після чого вона спробувала забрати свою амбулаторну карту, але їй в цьому було відмовлено, та вона закінчила курс лікування.

В кінцевому результаті у неї залишилося відчуття постійного гострого болю, порушення естетичного вигляду та пошкодились всі здорові зуби.

У зв`язку із неналежними та не кваліфікаційними послугами, вимушена була займатись лікуванням допущених помилок, починаючи з 2015 року. Так, звернулась до ФОП ОСОБА_2 , та отримала, починаючи з 05.10.2016 року по 25.04.2017 року стоматологічні послуги на загальну суму 56 330 грн.

У 2017 році зверталась до Головного Управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області із заявою про порушення законодавства про охорону здоров`я в частині надання неякісних стоматологічних послуг, наданих ТОВ Зубков Юг , Управління здоров`я облдержадміністрації, однак отримала відповідь, що вони не мають повноважень щодо проведення перевірки додержання Ліцензійних умов провадження певних видів господарської діяльності в галузі охорони здоров`я.

Відносини, які склалися між нею та ТОВ Зубков Юг підпадають під дію ЗУ Про захист прав споживачів (ст.ст. 8,10), ст.ст. 284,285, 1166,1167,906,1209 ЦК України, на підставі яких і просила про задоволення позову в частині стягнення матеріальних збитків.

При цьому, позивач вказала, що їй нанесена моральна шкода, яку вона оцінює в 50 000 грн., виходячи із наступного, з посиланням на приписи ст. 23 ЦК України .

Протиправні дії відповідача спричинило погіршення здоров`я, зміну образу життя, способу харчування на протязі трьох років, що, в свою чергу, порушило усталений спосіб життя: відмовлялась від твердої їжі, соромилась посміхатися, не проводила святкування, та постійно прив`язана до стоматології.

Хід справи та процесуальні дії суду.

Протоколом автоматизованого розподілу справи від 11.08.2017 року дана справа передана на розгляд судді Черенковій Н.П.

Ухвалою від 15.08.2017 року дана позовна заява залишена без руху.

На виконання даної ухвали 01.09.2017 року надійшла уточнена позовна заява, яка не змінила підстав позову, його предмету, та позовних вимог.

При цьому, надана заява про витребування доказів.

Ухвалою від 04.09.2017 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 12.10.2017 року.

Ухвалою від 04.09.2017 року клопотання про витребування доказів задоволено, постановлено про витребування від ТОВ Зубков Юг витяг з медичної карти стоматологічного хворого ОСОБА_1 та журнал із записами амбулаторних операцій в період з жовтня 2014 року по грудень місяць 2014 року.

10.10.2017 року від ТОВ Зубков Юг надійшли заперечення на позов ОСОБА_1 наступного змісту.

ТОВ Зубков Юг надає послуги спеціалізованої медичної практики, а саме- стоматологічних послуг. Кожен із працівників - практикуючих лікарів має диплом спеціаліста за спеціальністю стоматологія , кваліфікацію лікар-стоматолог, та має відповідну ліцензію на право зайняття стоматологічною діяльністю.

17.10.2014 року, ОСОБА_1 звернулась за консультацією до лікаря-стоматолога ТОВ Зубков Юг - Колова І.Є. зі скаргою на відсутність 36,46 зубів на нижній щелепі, зміну кольору, чутливість, мікротріщини та неестетичний вигляд 31,32,33,34,35,41,42,43,44,45 зубів.

За бажанням пацієнтки було запропоновано суцільну місткоподібну металокерамічну конструкцію.

Із запропонованим лікуванням позивачка погодилась, та з 18.10.2014 року по 01.12.2014 року, згідно порядку підготовки зубів під металокерамічну конструкцію були надані стоматологічні послуги:

- знято відбитки щелеп для виготовлення діагностичних моделей з метою відновлення жувальної ефективності та моделювання естетичного вигляду зубів;

- депульповані 31,32,33,34,35,41,42,43,44,45 зуби, кореневі канали запломбовані методом латеральної конденсації гутаперчі, постійні пломби, замінена пломба без лікування кореневих каналів 47 зуба, 47 зуб канали були раніше ліковані та не турбували пацієнтку;

- проведено препарування вищевказаних зубів під металокерамічну конструкцію. З моделі, на якій було відновлено жувальну ефективність нижньої щелепи та відмодельовано естетичний вигляд зубів 31,32,33,34,35,41,42,43,44,45, за бажанням пацієнтки було знято відбиток для виготовлення тимчасової конструкції в умовах кабінету, а також були зняті відбитки для виготовлення постійної металокерамічної конструкції;

-з нята тимчасова конструкція, фіксація постійної металокерамічної конструкції з опорою на 31,32,33,34,35,37,41,42,43,44,45,47 зуби в кількості 14 одиниць зубів, тобто, отримала послуги по лікуванню, підготовці та протезуванню зубів у повному обсязі.

Прийнявши отримані послуги, ОСОБА_1 їх оплатила в повному обсязі.-

При цьому, у лікаря стоматолога ОСОБА_3 наявний диплом спеціаліста за спеціальністю стоматологія , за кваліфікацією лікар - стоматолог та ліцензія на право зайняття стоматологічною медичною практикою від 11.05.2010 року.

У лютому 2015 року ОСОБА_1 звернулась до відповідача з приводу дискомфорту у яснах та їй було запропоновано отримати консультацію у іншого лікаря-стоматолога ТОВ Зубков Юг , оскільки лікар-стоматолог ОСОБА_3 звільнився. Однак, вона відмовилась та виявила бажання продовжити лікування саме у лікаря ОСОБА_3 , та продовжила лікування у лікаря-стоматолога ОСОБА_3 у стоматологічному кабінеті Проба-Люкс .

Наступного разу позивачка звернулась до ТОВ Зубков Юг у другій половині 2016 року за медичною карткою, але остання не була їй видана із-за її відсутності.

До моменту звернення до суду з даним позовом, претензій та заяв ОСОБА_4 щодо неякісних, неналежних послуг та вимог до ТОВ Зубков Юг не надходило.

Окрім того, у зверненні до Держпродспоживслужби в Миколаївській області від 19.06.2017 року, ОСОБА_1 стверджує, що вже три роки займається перелікуванням в іншій клініці.

Також відповідач спростовує посилання позивачки щодо задоволення позовних вимог тим, що лікар-стоматолог ОСОБА_3 продовжив лікування її в іншому кабінеті, при цьому є кваліфікованим лікарем-стоматологом високого професійного рівня, працював в колективі досвідчених лікарів, які між собою завжди ділились досвідом, та у будь-якому випадку у разі виникнення труднощів, такі питання вирішуються з керівництвом лікувального закладу- ТОВ Зубков Юг .

При цьому, відсутня інформація у відповідача та й не надала її позивачка, щодо подальшого лікування та дотримання режиму рекомендацій лікаря-стоматолога та правил гігієни після завершення лікування, оскільки в період гарантійного строку не зверталась до відповідача, не проходила на профілактичний огляд, консультації та діагностику.

Комісійне обстеження безпосередньо після лікування у ТОВ Зубков Юг та до лікування у стоматологічному кабінеті Проба-Люкс , ТОВ ОСОБА_2 або інших лікарів позивачка не проходила, та відповідно висновок за результатами такого обстеження за результатами клініко-експертної оцінки, висновок конфліктної комісії зі стоматології або хоча б консультаційний висновок комісії спеціаліста не надала, при цьому за час лікування на протязі 2 років ситуація з зубами змінювалась.

Відсутність звернень та претензій з приводу неякісного лікування з боку позивачки упродовж гарантійного строку або розумного строку, шляхом звернення на лікування до іншого лікаря-стоматолога, продовження лікування на протязі трьох років в інших стоматологічних кабінетах, спростовує факт надання неякісних послуг саме ТОВ Зубков Юг у жовтні 2014 року.

Захворювання ОСОБА_1 є самостійними та не перебувають у причинно-наслідковому зв`язку з наданими відповідачем послугами у 2014 році. Колір зубів завжди узгоджується з пацієнтами.

Окрім того, дані лікування позивачки у ТОВ Зубков Юг , у порівнянні з щоденником лікування ФОП ОСОБА_2 , свідчить про те, що вона лікувала зовсім інші зуби, на які не скаржилась під час лікування у ТОВ Зубков Юг . Щодо лікування 47 зуба, то до ТОВ Зубков Юг зверталась з причини заміни пломби без лікування кореневих каналів.

При цьому медичні карти не надані суду за їх відсутністю.

У січні 2018 року адвокатом Долговим А.Г. на заперечення подані пояснення із зазначенням наступного.

За ст.8 ЗУ Про Національний архівний фонд та архівні установи , архівні документи, що нагромадилися під час діяльності органів державної влади, державних підприємств, установ та організацій, а також документи, що передані державним архівним установам іншими юридичними та фізичними особами без збереження за собою права власності , є власністю держави.

Тому, при здійсненні своєї діяльності вказані суб`єкти повинні керуватися Наказом МОЗ № 110 від 14.02.2012 року Про затвердження форм первинної облікової документації та Інструкції щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров`я незалежно від форми власності та підпорядкування в якому закріплено, що медичні картки стаціонарних хворих підлягають зберіганню протягом 25 років, а медичні картки амбулаторних хворих - 5 років.

При цьому, відповідно до ст. 284 ЦК України, ст.ст. 6,34 ЗУ Основи законодавства України про охорону здоров`я , фізична особа має право на надання їй кваліфікованої медичної допомоги та на своєчасне та кваліфіковане обстеження та лікування лікарем. Кваліфікованою вважається така медична допомога, яку зобов`язана надати лікувальна установа у відповідності з її профілем і спеціалізацією персоналу.

Окрім того, за даними ФОП ОСОБА_2 , ОСОБА_1 проводилось повторне лікування 41,42,43,44, 32,33,34,35,45,47 зубів.

Ухвалою суду від 06.02.2018 року задоволено клопотання позивача та її адвоката Долгова А.Г. щодо призначення експертизи: долучено до матеріалів справи пояснення по справі, щоденник лікування, дані щодо можливості проведення судово-медичної експертизи.

Призначена по справі комплексна судово-стоматологічна експертиза, виконання якої доручено Миколаївському бюро судово-медичної експертизи (54055, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 138). На вирішення судової комплексної судово-стоматологічної експертизи поставлені питання:

1) Які захворювання, симптоми, синдроми були у ОСОБА_1 на момент звернення за стоматологічною допомогою до ТОВ "ЗУБКОВ ЮГ"?

2) Які види стоматологічних послуг були виконані позивачу ОСОБА_1 в ТОВ "ЗУБКОВ ЮГ"?

3) Чи відповідають нормам, стандартам якості виконані стоматологічні послуги, які були проведені позивачу ОСОБА_1 в ТОВ "ЗУБКОВ ЮГ"?

4) Чи є у ОСОБА_1 дефекти, недоліки зубів, які залишилися після надання стоматологічних процедур ТОВ "ЗУБКОВ ЮГ", які потребують (потребували) виправлення та/або лікування?

5) Чи являється наслідком, що потягло за собою повторне лікування (перелікування) зубів, неякісне надання стоматологічних послуг ОСОБА_1 у ТОВ "ЗУБКОВ ЮГ"?

Попереджено експертів про відповідальність відповідно ст. ст. 384-385 КК України.

Оплату за проведення експертизи покладено на позивача ОСОБА_1 до розгляду справи по суті.

На час проведення експертизи провадження по справі зупинено.

10.05.2018 року на адресу суду надійшов висновок експертизи № 9-к, проведеної з 09.02.2018 року по 07.03.2018 року.

За даним заключенням,на момент звернення ОСОБА_1 до ТОВ Зубков Юг , будь-яких симптомів та синдромів не описано; їй було надано стоматологічні послуги; стоматологічні послуги, що були надані з приводу відновлення жувальної функції та моделювання естетичного вигляду зубів, були надані в повному обсязі у відповідності до правил надання такого виду послуг. Окрім того, ОСОБА_1 надавались послуги стосовно тільки зубів нижньої щелепи, тому подальше лікування зубів верхньої щелепи не має зв`язку з лікуванням у лікаря-стоматолога ТОВ Зубков Юг . На підставі наданих матеріалів справи лікування ОСОБА_1 проводилось згідно з діючим протоколом надання медичної допомоги за спеціальністю Ортопедична стоматологія , терапевтична стоматологія , Хірургічна стоматологія ; згідно наданих матеріалів справи у ОСОБА_1 даних про дефекти, недоліки зубів, які залишилися після надання стоматологічних процедур ТОВ Зубков Юг не мається. Медична документація про об`єм та якість проведеного лікування в період з 2014 року по 2016 рік (до звернення на лікування у лікаря ОСОБА_2 та ОСОБА_7 ) не надана, а відсутність металокерамічної конструкції свідчить про звернення до лікаря-стоматолога. Документів, які б підтверджували неякісне лікування зубів, а саме заключення конфліктної комісії, заключення комісійного обстеження після лікування у ТОВ Зубков-Юг у розпорядження не надано, та матеріалами справи не підтверджено; причинно-наслідкового зв`язку між лікуванням у ТОВ Зубков Юг та подальшого лікування (перелікування ) зубів у ОСОБА_1 немає.

Ухвалою суду від 16.05.2018 року відновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 09.10.2018 року задоволено клопотання позивача та її адвоката Долгова А.Г., та постановлено про виклик свідка ОСОБА_7 , та експертів, які проводили експертизу; закрито підготовче судове засідання та справу призначено до судового розгляду на 04.12.2018 року.

Із-за неявки сторін, свідка, експертів, слухання справи неодноразово відкладалось.

09.08.2021 року від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи у їх відсутність, з врахуванням наданих заперечень проти позову.

До судового засідання 25.08.2021 року представник відповідача не з`явився, судом постановлено про продовження розгляду справи у його відсутність.

Позивач, її адвокат, позов підтримали у повному обсязі.

У судовому засіданні судом допитані експерти ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , у якості свідка лікар ОСОБА_7 .

У судовому засіданні представником позивача- адвокатом Деміда В.В. заявлено клопотання про призначення по справі повторної судово-медичної експертизи, проведення якої доручити експертам Головного бюро судово-медичної експертизи Міністерства охорони здоров`я України з наступних питань: які захворювання, симптоми, синдроми були у ОСОБА_1 на момент звернення за стоматологічною допомогою до ТОВ Зубков Юг ; які види стоматологічних послуг були виконані ОСОБА_1 , в ТОВ Зубков Юг ; чи відповідають нормам, стандартам якості виконані стоматологічні послуги, які були проведені ОСОБА_1 в ТОВ Зубков Юг ; чи є у ОСОБА_1 дефекти, недоліки зубів, які залишилися після надання стоматологічних процедур у ТОВ Зубков Юг ,які потребують виправлення та лікування; чи являється наслідком, що потягло за собою повторне лікування (перелікування), неякісне надання стоматологічних послуг у ТОВ Зубков Юг .

Ухвалою суду від 25.08.2021 року у задоволенні даного клопотання відмовлено та вказано наступне.

У відповідності до ч.ч. 1, 2, 3,4 ст. 102 ЦПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.

Згідно ч.ч. 1,3 ст.106 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.

Згідно ч. 1 ст. 107 ЦПК України, матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи.

Згідно ч. 2 ст. 113 ЦПК України, якщо висновок експерта буде визнано необгрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експерту (експертам).

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи . Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ч. ч. 1, 4 ст. 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Статтею 11 ЦПК України передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Згідно ч.ч. 1,2,3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ч.ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Експерти, допитані у судовому засіданні, підтвердили наданий висновок.

Лікар ОСОБА_7 пояснила суду, що неможливо надати відповідь щодо якості проведеного лікування, окрім того, при проведенні стоматологічних послуг зуби перед протезуванням переліковуються, незалежно від якості проведеного перед цим лікування.

Сторонами інших даних медичного обстеження не надано.

Комплексна експертиза - це експертиза матеріальних об`єктів, явищ, процесів, дослідження яких вимагає залучення експертів - представників різних галузей знань або різних напрямів у межах однієї галузі знань. Тобто якщо для з`ясування кола питань, що виносяться на експертизу, потрібні спеціальні знання різних фахівців, то така експертиза є комплексною.

Пунктом 1.2.11 розділу 1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08.01.1998 року № 53/5, визначено, що згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи. Первинною є експертиза, коли об`єкт досліджується вперше. Комплексною є експертиза, що проводиться із застосуванням спеціальних знань різних галузей науки, техніки або інших спеціальних знань (різних напрямів у межах однієї галузі знань для вирішення одного спільного (інтеграційного) завдання (питання). Аналогічне визначення міститься і в Постанові Пленуму Верховного суду України від 30.05.1997 року № 8 Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах .

Пленум Верховного Суду України в постанові № 8 від 30.05.97 року Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах роз`яснив, що у випадках, коли в справі щодо одного й того ж предмета проведено декілька експертиз, у тому числі комплексну, комісійну, додаткову чи повторну, суд повинен дати оцінку кожному висновку з точки зору всебічності, повноти й об`єктивності експертного дослідження. Такій оцінці підлягають також окремі висновки експертів - членів комісійної чи комплексної експертизи, які не підписали спільний висновок.

Не повинна віддаватись перевага висновку експертизи лише тому, що вона проведена комісійно, повторно, експертом авторитетної установи або таким, який має більший досвід експертної роботи, тощо.

При дослідженні висновку експерта суди повинні виходити з того, що висновок експерта не має наперед встановленої сили та переваги над іншими джерелами доказів, підлягає перевірці й оцінці за внутрішнім переконанням суду, яке має ґрунтуватися на всебічному, повному й об`єктивному розгляді всіх обставин справи у сукупності.

Як встановлено, жодних даних, які б свідчили про необґрунтованість комплексної судово-стоматологічної експертизи № 9-к від 07.03.2018 року та поясненнями експертів, допитаної у якості свідка лікаря ОСОБА_7 , на які посилається представник позивача, або таких, які б викликали сумніви в його правильності, матеріали справи не містять. Висновки проведеної експертизи є достатньо обґрунтованими, логічними та об`єктивними, надані в межах компетенції експертів, істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи не встановлено, а тому не має підстав для проведення повторної експертизи. Також відсутні підстави для проведення первинної експертизи,оскільки не здобуто нових вихідних даних, питання перед експертом поставлені ті ж самі.

З огляду на вище викладене та, враховуючи, що у даному провадженні вже проводилася експертиза з означених питань, дослідженні інші докази, а оцінка їх висновків, показань, наданих в судовому засіданні, - є, на ряду з іншими, окремими самостійними джерелами доказів, суд не вбачає підстав для задоволення заявленого клопотання.

Також суд наголошує, що в силу вимог ч. ч.1,2 ст. 121 ЦПК України, судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку, а призначення експертизи без достатніх на те підстав призведе до невиправданої тяганини та порушення прав і законних інтересів учасників провадження.

Дискреційні повноваження суду визнаються і ЄСПЛ (зокрема, справа Довженко проти України ), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.

У відповідності до приписів ст. 83 ЦПК України,якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити, який доказ не може бути поданий причини, та докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Між тим, Миколаївська обласна Державна адміністрація Управління охорони здоров`я у 2017 році повідомила ОСОБА_1 , що вона проводила лікування з гарантійним терміном, та в разі виявлення недоліків у лікуванні у період гарантійного терміну, мала право звернутись до виконавця робіт за безоплатним усуненням недоліків.

Однак, дані про звернення за безоплатним усуненням недоліків відсутні, а тому неможливо надати оцінку правомірності.

За приписами ст.106 ЦПКУкраїни, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Між тим, позивачем не надано доказів того, що вона зверталась за проведенням експертизи, та її проведення неможливо.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем не надані докази можливості проведення повторної експертизи з підстав, передбачених ст. 113 ЦПК України.

Позивачем не надано доказів неможливості проведення експертизи в порядку ст. 106 ЦПК України.

У відповідності до ст. 110 ЦПК України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

За такого, заявлене клопотання є таким, що задоволенню не підлягає.

За клопотанням адвоката Деміда В.В. оголошена перерва у судовому засіданні до 06.09.2021 року.

Позивач та представник відповідача до судового засідання не з`явились. Адвокат позивача Деміда В.В. вважав за можливе закінчити розгляд справи у їх відсутність.

Судом постановлено про розгляд справи у відсутності сторін, що не з`явились, що відповідає приписам ст. 223 ЦПК України.

ІІ .Обставини справи, встановлені судом.

17.10.2014 року ОСОБА_1 звернулась до ТОВ Зубков Юг про надання стоматологічних послуг.

За даними витягу, ТОВ Зубков Юг зареєстровано як спеціалізована медична практика 12.11.2009 року.

ТОВ Зубков Юг отримало ліцензію Міністерства охорони здоров`я України серії АВ № 511835 від 21.01.2010 року, за якою до переліку лікарських спеціальностей віднесено терапевтичну стоматологію, хірургічну стоматологію, ортопедичну та ортодонтію, номенклатура спеціальностей молодших спеціалістів з медичною освітою: стоматологія, ортопедична стоматологія.

За довідкою ТОВ Зубков Юг від 09.10.2017 року, лікарем - стоматологом ТОВ Зубков Юг , ОСОБА_3 у період з 18.10.2014 року по 01.12.2014 року ОСОБА_1 надані наступні стоматологічні послуги:

- знято відбитки щелеп для виготовлення діагностичних моделей з метою відновлення жувальної ефективності та моделювання естетичного вигляду зубів;

- депульповані 31,32,33,34,35,41,42,43,44,45 зуби, кореневі канали запломбовані методом латеральної конденсації гутаперчі, постійні пломби, замінена пломба без лікування кореневих каналів 47 зуба, 47 зуб канали були раніше ліковані та не турбували пацієнтку;

- проведено препарування вищевказаних зубів під металокерамічну конструкцію. З моделі, на якій було відновлено жувальну ефективність нижньої щелепи та відмодельовано естетичний вигляд зубів 31,32,33,34,35,41,42,43,44,45, за бажанням пацієнтки було знято відбиток для виготовлення тимчасової конструкції в умовах кабінету, а також були зняті відбитки для виготовлення постійної металокерамічної конструкції;

- знята тимчасова конструкція, фіксація постійної металокерамічної конструкції з опорою на 31,32,33,34,35,37,41,42,43,44,45,47 зуби в кількості 14 одиниць зубів, тобто, отримала послуги по лікуванню, підготовці та протезуванню зубів у повному обсязі.

Щоденник лікування, медична картка ОСОБА_10 у ТОВ Зубков Юг - на даний момент відсутня.

За квитанцією до прибуткового касового ордеру № 47 від 20.10.2014 року за стоматологічні послуги ТОВ Зубков Юг ОСОБА_1 внесена предоплата за стоматологічні послуги в сумі 23 450 грн.

Остаточна сума за надані стоматологічні послуги внесена ОСОБА_1 ТОВ Зубков Юг за квитанцією № 37 від 09.12.2014 року в сумі 33450 грн. (з врахуванням предоплати). При цьому видана гарантія за надані послуги до 09.12.2015 року.

ОСОБА_3 має Диплом спеціаліста № 32212065, виданий 26.06.2007 року, про закінчення Вищого державного закладу України Українська медична стоматологічна академія та отримав повну вищу освіту за спеціальністю Стоматологія та здобув кваліфікацію лікар-стоматолог.

11.05.2010 року за № 13 ОСОБА_3 отримав Ліцензію Міністерства охорони здоров`я України серії АВ № 539635 за медичною практикою стоматологія. За Положенням МОЗ України, ліцензія видається строком на 5 років.

З 05.10.2016 року по 25.04.2017 року ОСОБА_1 отримала стоматологічні послуги у ФОП ОСОБА_2 .

У період з 01.12.2014 року (моменту закінчення лікування у ТОВ Зубков Юг ), та закінчення гарантійного строку 01.12.2015 року, даних медичного обстеження, звернення до відповідних медичних закладів ОСОБА_1 (у тому числі скарг ), матеріали справи не містять .

Лікування ОСОБА_1 у ФОП ОСОБА_2 , проводилось лікарем ОСОБА_7 .

Надані стоматологічні послуги підтверджуються щоденником лікування, заповненим даним лікарем.

При цьому, щоденник лікування у графі скарги наявність таких скарг не містить.

При цьому лікування та інші процедури проводились 11, 21, 37, 24, 25, 22, 23, 27, 12, 13, 15, 17, 28 зубів.

Згідно наданої довідки ці зуби в ТОВ Зубков Юг ОСОБА_1 не лікувала.

У ТОВ Зубков Юг ОСОБА_1 пломбувала кореневі канали 41, 42, 43, 44, 45 зубів, замінена пломба в 47 зубі без лікування кореневих каналів; проведена фіксація постійної металокерамічної конструкції 41,42,43,44,45,47 зубів.

У ФОП ОСОБА_2 , ОСОБА_1 проведено розпломбування кореневих каналів 41,42,43,44,45 та їх пломбування, 47 зубу проведено діагностичне препарування кореневих каналів, його зампломбовано.

При цьому проведено розпломбування кореневих каналів 31,32,33,34,35 зубів та їх пломбування.

За проведене у ФОП ОСОБА_2 лікування та протезування зубів, ОСОБА_1 сплачено 56 330 грн., що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордеру (№№ 31-38,41,42,45,46,4748,51,52,53,54-58,61,73,74,81).

При цьому, допитана у якості свідка - лікар ОСОБА_7 пояснила, що при огляді пацієнтки ОСОБА_1 не встановлено нею рівень якості лікування, оскільки це неможливо. Єдиних медичних класифікаторів щодо порядку проведення пломбування кореневих каналів не існує. При лікуваннізубів все залежить і від індивідуальних особливостей пацієнта, виду харчування, гігієни, строку проведення відповідних процедур, а також, в любому випадку зуби під протезування переліковуються , та не проведення цієї процедури можливо лише у випадку письмового відмовлення пацієнта. Тобто, в будь-якому випадку, зуби підлягали перепломбуванню з чисткою каналів.

Після закінченого курсу лікування (25.04.2017 року ), 17.06.2017 року ОСОБА_1 звернулась із заявою до Держпродспоживслужби з заявою наступного змісту.

Проходила лікування у жовтні 2014 року у ТОВ Зубков Юг , та сплатила 33 450 грн. В результаті, проведена робота перероблена, в гарантії відмовлено, медична картка не видана. На протязі трьох років займається перелікуванням зубів в іншій клініці. В результаті неякісного лікування стан зубів погіршився, лікування продовжується і по даний час, що потребує значних матеріальних затрат.

Дана скарга направлена до Управління охорони здоров`я Миколаївської облдержадміністрації 20.06.2017 року.

04.07.2017 року ОСОБА_1 направлена відповідь Управлінням охорони здоров`я Миколаївської облдержадміністрації з повідомленням наступного.

Управління охорони здоров`я облдежадміністрації не має повноважень проводити перевірку додержання Ліцензійних умов провадження певних видів господарської діяльності в галузі охорони здоров`я, що ліцензується.

В разі виявлення недоліків лікування у період гарантійного терміну, наявне право звернення до виконавця робіт за безоплатним усуненням недоліків.

Висновками експертів за № 9-к встановлено, що на момент звернення ОСОБА_1 до ТОВ Зубков Юг , будь-яких симптомів та синдромів не описано; їй було надано стоматологічні послуги; стоматологічні послуги , що були надані з приводу відновлення жувальної функції та моделювання естетичного вигляду зубів , були надані в повному обсязі у відповідності до правил надання такого виду послуг. Окрім того, ОСОБА_1 надавались послуги стосовно тільки зубів нижньої щелепи, тому подальше лікування зубів верхньої щелепи не має зв`язку з лікуванням у лікаря-стоматолога ТОВ Зубков Юг . На підставі наданих матеріалів справи лікування ОСОБА_1 проводилось згідно з діючим протоколом надання медичної допомоги за спеціальністю Ортопедична стоматологія , терапевтична стоматологія , Хірургічна стоматологія ; згідно наданих матеріалів справи у ОСОБА_1 даних про дефекти, недоліки зубів, які залишилися після надання стоматологічних процедур ТОВ Зубков Юг не мається. Медична документація про об`єм та якість проведеного лікування в період з 2014 року по 2016 рік (до звернення на лікування у лікаря ОСОБА_2 та ОСОБА_7 ) не надана, а відсутність металокерамічної конструкції свідчить про звернення до лікаря-стоматолога. Документів, які б підтверджували неякісне лікування зубів, а саме заключення конфліктної комісії, заключення комісійного обстеження після лікування у ТОВ Зубков-Юг у розпорядження не надано, та матеріалами справи не підтверджено; причинно-наслідкового зв`язку між лікуванням у ТОВ Зубков Юг та подальшого лікування (перелікування) зубів у ОСОБА_1 немає.

Наданий висновок підтвердили у судовому засіданні експерти ОСОБА_9 , Дерюгіна О.В.

ІІІ. Мотивувальна частина

Позиція Суду та застосовані норми права.

Право на подання скарги та на компенсацію закріплено в Європейській хартії прав пацієнтів, Конституції України, Основах законодавства України про охорону здоров`я, Цивільному кодексі України, ЗУ Про захист прав споживачів .

Згідно ст.ст. 13,14 Європейської Хартії Прав Пацієнтів в Україні, кожна особа має право скаржитися на завдані їй страждання і збитки та право отримати відповідь чи іншу відповідну реакцію.Кожна особа має право на отримання відшкодування матеріальної та/або моральної шкоди, завданої у зв`язку з взаємодією з системою охорони здоров`я, зокрема з наданням медичної допомоги, протягом розумного строку.

За приписами ч. 1 ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк (ст. 40 Конституції України).

Відповідно до ст. 6 Основ законодавства України про охорону здоров`я, кожний громадянин України має право на охорону здоров`я, що передбачає:

а) життєвий рівень, включаючи їжу, одяг, житло, медичний догляд та соціальне обслуговування і забезпечення, який є необхідним для підтримання здоров`я людини;

б) безпечне для життя і здоров`я навколишнє природне середовище;

в) санітарно-епідемічне благополуччя території і населеного пункту, де він проживає;

г) безпечні і здорові умови праці, навчання, побуту та відпочинку;

д) кваліфіковану медичну та реабілітаційну допомогу, включаючи вільний вибір лікаря та фахівця з реабілітації, вибір методів лікування та реабілітації відповідно до рекомендацій лікаря та фахівця з реабілітації, вибір закладу охорони здоров`я;

е) достовірну та своєчасну інформацію про стан свого здоров`я і здоров`я населення, включаючи існуючі і можливі фактори ризику та їх ступінь;

є) участь в обговоренні проектів законодавчих актів і внесення пропозицій щодо формування державної політики в сфері охорони здоров`я;

ж) участь в управлінні охороною здоров`я та проведенні громадської експертизи з цих питань у порядку, передбаченому законодавством;

з) можливість об`єднання в громадські організації з метою сприяння охороні здоров`я;

и) правовий захист від будь-яких незаконних форм дискримінації, пов`язаних із станом здоров`я;

і) відшкодування заподіяної здоров`ю шкоди;

ї) оскарження неправомірних рішень і дій працівників, закладів та органів охорони здоров`я;

За статтею 4 ЗУ Про захист прав споживачів , споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.

Відповідно до п.п. 1-7 ст. 7 вказаного Закону виробник (виконавець) забезпечує належну роботу (застосування, використання) продукції, в тому числі комплектуючих виробів, протягом гарантійного строку, встановленого нормативно-правовими актами чи договором.

Гарантійний строк на комплектуючі вироби повинен бути не менший, ніж гарантійний строк на основний виріб, якщо інше не передбачено нормативно-правовими актами чи договором.

Гарантійний строк зазначається в паспорті на продукцію або будь-якому іншому документі, що додається до продукції.

Гарантійні зобов`язання у будь-якому випадку включають також будь-які зобов`язання виробника (виконавця) або продавця, передбачені рекламою.

Для продукції, споживчі властивості якої можуть з часом погіршуватися і становити небезпеку для життя, здоров`я, майна споживачів і навколишнього природного середовища, встановлюється строк придатності, який зазначається на етикетках, упаковці або в інших документах, що додаються до неї при продажу, і який вважається гарантійним строком.

Строк придатності обчислюється починаючи від дати виготовлення, яка також зазначається на етикетці або в інших документах, і визначається або часом, протягом якого товар є придатним для використання, або датою, до настання якої товар є придатним для використання.

Продаж товарів, на яких строк придатності не зазначено або зазначено з порушенням вимог нормативно-правових актів, а також товарів, строк придатності яких минув, забороняється.

У разі продажу товарів за зразками, поштою, а також у випадках, коли час укладення договору купівлі-продажу і час передачі товару споживачеві не збігаються, гарантійний строк обчислюється починаючи від дня передачі товару споживачеві, а якщо товар потребує спеціальної установки (підключення) чи складення - від дня їх здійснення, а якщо день передачі, установки (підключення) чи складення товару, а також передачі нерухомого майна встановити неможливо або якщо майно перебувало у споживача до укладення договору купівлі-продажу, - від дня укладення договору купівлі-продажу.

Стосовно продукції, на яку гарантійні строки або строк придатності не встановлено, споживач має право пред`явити продавцю (виробнику, виконавцю) відповідні вимоги, якщо недоліки було виявлено протягом двох років, а стосовно об`єкта будівництва - не пізніше десяти років від дня передачі їх споживачеві.

При виконанні гарантійного ремонту гарантійний строк збільшується на час перебування продукції в ремонті.

Зазначений час обчислюється від дня, коли споживач звернувся з вимогою про усунення недоліків.

При обміні товару його гарантійний строк обчислюється заново від дня обміну.

За п.п. 1,2 ст. 8 ЗУ Про захист прав споживачів`у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати:

1) пропорційного зменшення ціни;

2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов`язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника:

1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми;

2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

Стосовно непродовольчих товарів, що перебували у використанні та були реалізовані через роздрібні комісійні торговельні підприємства, вимоги споживача, зазначені у частині першій цієї статті, задовольняються за згодою продавця.

Згідно з цією частиною задовольняються вимоги споживача щодо товарів, гарантійний строк на які не закінчився.

Статтею 16 ЗУ Про захист прав споживачів передбачено, що шкода, завдана внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відшкодовується відповідно до закону.

Кожен пацієнт має право оскаржити неправомірне рішення і отримати компенсацію, якщо його здоров`ю заподіяно шкоди. Відповідачем завжди є роботодавець - заклад охорони здоров`я чи лікар-ФОП.

Медична допомога має бути доступною, якісною та безпечною, а підхід до лікування -індивідуальним, без будь-якої дискримінації, пов`язаної зі станом здоров`я. Пацієнт має свободу вибору: сам обирає заклад охорони здоров`я, лікаря і методи лікування відповідно до рекомендацій лікаря. Медики мають суворо зберігати медичну таємницю і водночас надавати пацієнту інформацію про стан його здоров`я.

При порушенні прав пацієнт має право:звернутися до головного лікаря із письмовою заявою/скаргою і попросити її зареєструвати (в такому разі пацієнту зобов`язані надати відповідь);

якщо не вдалося владнати ситуацію, звернутися у департамент/управління охорони здоров`я міста чи області або на гарячу лінію місцевих органів виконавчої влади чи Уряду.

Будь-який громадянин має право подати заяву про проведення клініко-експертної комісії до департаментів охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а також КЕК МОЗ України.Такі комісії контролюють якість надання допомоги і розглядають усі випадки, в яких може йтися про неналежну допомогу пацієнту - від випадків з розбіжністю діагнозів до летальних.

Ще один спосіб захисту - звернення до Інспекції з питань захисту прав споживачів.

Якщо на жодному з етапів не вдалося владнати ситуацію, пацієнт має право звернутись до суду.

Відповідальність за вчинення шкоди (моральної чи матеріальної) несуть заклади охорони здоров`я, а також медичні працівники, які займаються приватною практикою. Тобто відповідачем є роботодавець (заклад охорони здоров`я чи ФОП), а третьою особою - медичний працівник, дії якого спричинили шкоду.

Якщо йдеться про компенсацію матеріальної шкоди, то підставою можуть бути як протиправні дії медперсоналу, так і їх бездіяльність, внаслідок чого здоров`ю пацієнту завдано шкоди.

Майнова шкода в охороні здоров`я - це або реальні збитки (витрати на препарати, протезування, діагностику, лікування та реабілітацію, посилене харчування, сторонній догляд тощо) або втрачені можливості доходу (коли людина через лікарську помилку втратила працездатність). Ступінь втрати працездатності визначає судово-медична експертиза. Так само експертиза має підтвердити необхідність подальшої реабілітації, лікування тощо.

Крім того, кожен має право на на компенсацію моральної шкоди. Цей вид відшкодування призначається незалежно від призначення чи розміру компенсації майнової шкоди.

З метою удосконалення роботи лікарів-стоматологів 14.02.2012 р. Міністерством охорони здоров`я України затверджено наказ № 121 Про внесення Змін до Довідника кваліфікаційних характеристик професійних працівників. Випуск 78 Охорона здоров`я , яким встановлено кваліфікаційні характеристики до професіоналів в галузі стоматології, а саме:

- лікаря-стоматолога;

- лікаря-стоматолога дитячого;

- лікаря-стоматолога-ортодонта;

- лікаря-стоматолога-ортопеда;

- лікаря-стоматолога-терапевта;

- лікаря-стоматолога-хірурга.

Вимоги до Лікаря-стоматолога: повна вища освіта (спеціаліст, магістр) за напрямом підготовки "Медицина", спеціальністю "Стоматологія". Спеціалізація за фахом "Стоматологія" (інтернатура, курси спеціалізації). Наявність сертифіката лікаря - спеціаліста. Без вимог до стажу роботи.

Лікар-стоматолог повинен вміти: проводити обстеження стоматологічного хворого, застосовуючи основні та допоміжні методи; проводити диференційну діагностику основних стоматологічних захворювань; діагностувати аномалії розвитку зубів, деформації щелеп та прикусу; діагностувати захворювання слинних залоз; застосовувати різні види знеболювання за показаннями; проводити терапевтичне, ортопедичне, хірургічне лікування і здійснювати при наявності відповідних показань профілактику таких захворювань у дорослих та дітей: - не каріозних уражень твердих тканин зуба (шліфування, ремінералізуюча терапія, пломбування з використанням композитних та інших матеріалів); карієсу зубів (ремінералізуюча терапія, закриття фісур, препарування каріозних порожнин, виготовлення та застосування ізолюючих прокладок, тимчасових і постійних пломбуючих матеріалів, шліфування та полірування пломб за показаннями); - пульпіту (вітальний та девітальний метод, ампутація та екстирація пульпи, комбінований метод, надання невідкладної допомоги); - періодонтиту (механічна, хімічна та медикаментозна обробка кореневих каналів, розширення їх і пломбування, застосування фізіотерапевтичних методів, надання невідкладної допомоги); - захворювань пародонту (гінгівіт, пародонтит, пародонтоз, ідіопатичні захворювання, пародонтоми); - захворювань слизової болонки порожнини рота (травматичні ушкодження, інфекційні, інфекційно -алергічні захворювання, ураження слизової оболонки ротової порожнини при інтоксикаціях, гіпо - та авітамінозах, захворюваннях крові, ендокринної, серцево-судинної, нервової систем, шкіри, шлунково - кишкового тракту, колагенозах, дерматозах, передракових захворюваннях); - хейлітів, аномалій та захворювань язика; - неврогенних захворювань щелепно-лицевої ділянки; провести клінічне обстеження хворого з хірургічними стоматологічними захворюваннями, травмами; провести просте видалення зуба, надати хірургічну допомогу при гострому запальному процесі щелепно-лицевої ділянки, при травмі; визначити показання до госпіталізації; проводити ортопедичне лікування та профілактику таких захворювань: - патологічне стирання зубів та його ускладнень, - часткова відсутність зубів, - повна відсутність зубів, - захворювання висково-нижньо щелепного суглоба, обумовлені порушеннями в зубощелепній системі; виготовити незнімні та знімні нескладні конструкції зубних протезів (штифтові зуби, коронки, містковидні протези тощо).

За статтею 22ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Статтею 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 906 ЦК України передбачена відповідальність виконавця за порушення договору про надання послуг : збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням договору про безоплатне надання послуг, підлягають відшкодуванню виконавцем у розмірі, що не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо інший розмір відповідальності виконавця не встановлений договором.

Статтею 1166 ЦК України передбачено загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду: майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Статтею 1167 ЦК України передбачені підстави відповідальності за завдану моральну шкоду: моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Стаття 1168 ЦК України передбачає відшкодування моральної шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи: моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я за статтею 1195 ЦК України: фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

У разі каліцтва або іншого ушкодження здоров`я фізичної особи, яка в момент завдання шкоди не працювала, розмір відшкодування визначається виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.

Шкода, завдана фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, відшкодовується без урахування пенсії, призначеної у зв`язку з втратою здоров`я, або пенсії, яку вона одержувала до цього, а також інших доходів.

Договором або законом може бути збільшений обсяг і розмір відшкодування шкоди, завданої потерпілому каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Стаття 1196 ЦК України передбачає відшкодування шкоди, завданої фізичній особі під час виконання нею договірних зобов`язань: шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи під час виконання нею договірних зобов`язань (договір перевезення тощо), підлягає відшкодуванню на підставах, встановлених статтями 1166 та 1187 цього Кодексу.

Статтею 1209 ЦК України передбачено підстави відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товару, робіт (послуг): виготовлювач товару, що є нерухомим майном, виконавець робіт (послуг) зобов`язаний відшкодувати шкоду, завдану фізичній або юридичній особі внаслідок конструктивних, технологічних, рецептурних та інших недоліків товару, робіт (послуг), а також недостовірної або недостатньої інформації про них.

Відшкодування шкоди не залежить від вини виготовлювача товару, що є нерухомим майном, виконавця робіт (послуг), а також від того, чи перебував потерпілий з ними у договірних відносинах.

Виготовлювач товару, що є нерухомим майном, виконавець робіт (послуг) звільняються від відшкодування шкоди, якщо вони доведуть, що шкода виникла внаслідок непереборної сили або порушення потерпілим правил користування або зберігання товару, результатів робіт (послуг).

IV. Висновки за результатами розгляду справи.

Відповідно до частини четвертої статті 42 Конституції України, держава захищає права споживачів.

Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлення прав споживачів, а також визначення механізму їх захисту та основ реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів врегульовані Законом України Про захист прав споживачів .

Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону № 1023-XII споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Статтею 2 Закону України Про захист прав споживачів встановлено, що законодавство про захист прав споживачів складається з цього Закону, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших нормативно-правових актів, що містять положення про захист прав споживачів.

Частинами 1, 2 Закону України Про захист прав споживачів встановлено, що захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом. При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до ч. 1, 10 ст. 10 Закону України Про захист прав споживачів за наявності у роботі (послузі) істотних недоліків споживач має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Виконавець несе відповідальність за шкоду, завдану життю, здоров`ю або майну споживача, що виникла у зв`язку з використанням речей, матеріалів, обладнання, приладів, інструментів, пристосувань чи інших засобів, необхідних для виконання ним робіт (надання послуг), незалежно від рівня його наукових і технічних знань, що дає змогу виявити їх властивості, згідно із законодавством.

Виробник (виконавець) зобов`язаний інформувати споживача про можливий ризик і про безпечне використання продукції за допомогою прийнятих загальновідомих у міжнародній практиці позначень, якщо відповідними нормативно-правовими актами, у тому числі технічними регламентами, не встановлено інші способи інформування споживачів про певні види ризику чи продукції (ч. 7 ст. 14 Закону України Про захист прав споживачів .)

Відповідно до ч.2 ст.22 Закону України Про захист прав споживачів при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

За п.п. 1,2 ст. 8 Закону України Про захист прав споживачів у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати:

1) пропорційного зменшення ціни;

2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов`язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника:

1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми;

2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

Стосовно непродовольчих товарів, що перебували у використанні та були реалізовані через роздрібні комісійні торговельні підприємства, вимоги споживача, зазначені у частині першій цієї статті, задовольняються за згодою продавця.

Згідно з цією частиною задовольняються вимоги споживача щодо товарів, гарантійний строк на які не закінчився.

За ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання забезпечується гарантією.

Відповідно ст. 561 ЦК Укрїни гарантія діє протягом строку, на який вона видана.

За приписами ч.ч. 2,3,4 ст. 563 ЦК України, вимога кредитора до гаранта відповідно до виданої ним гарантії пред`являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. У вимозі до гаранта у доданих до неї документах повинно бути вказано у чому полягає порушення основного зобов`язання та вимога може бути пред`явлена у межах строку встановленої гарантією на який її видано.

Зобов`язання гаранта припиняється, в тому числі, по закінченню строку дії гарантії (ст. 568, ч. 2 ЦК України.

Відповідно до ст.1209 ЦК України виготовлювач товару, що є нерухомим майном, виконавець робіт (послуг) звільняються від відшкодування шкоди, якщо вони доведуть, що шкода виникла внаслідок непереборної сили або порушення потерпілим правил користування або зберігання товару, результатів робіт (послуг).

Згідно ч. 2 ст. 38 Закону України Основи законодавства України про охорону здоров`я кожний пацієнт має право, коли це виправдано його станом, бути прийнятим у будь-якому закладі охорони здоров`я за своїм вибором, якщо цей заклад має можливість забезпечити відповідне лікування.

Відповідно до ст. 3 Закону України Основи законодавства України про охорону здоров`я медичне обслуговування - це діяльність закладів охорони здоров`я та фізичних осіб - підприємців, які зареєстровані та одержали відповідну ліцензію в установленому законом порядку, у сфері охорони здоров`я, що не обов`язково обмежується медичною допомогою, але безпосередньо пов`язана з її наданням.

Згідно ч. 4 ст. 37 Закону України Основи законодавства України про охорону здоров`я за несвоєчасне і неякісне забезпечення необхідною медичною допомогою, що призвело до тяжких наслідків, винні особи несуть відповідальність відповідно до закону.

Згідно з чинним законодавством відносини з відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, регулюються главою 82 Цивільного кодексу України. Зокрема, статтею 1166 ЦК визначено, що така шкода підлягає відшкодуванню у повному обсязі, за винятком випадків, передбачених законодавством.

Частиною 1 ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Відповідно до частини першої статті 1195 ЦК України фізична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому, зокрема, заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності.

Під шкодою взагалі у цивільному праві прийнято розуміти зменшення, знищення суб`єктивного цивільного права чи блага.

Так, наказом Міністерства охорони здоров`я України Про затвердження Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень від 17 січня 1995 р. № 6 визначено, що у разі неналежного надання медичної допомоги, що виявилося у порушенні анатомічної цілісності тканин і органів та їх функцій, такі порушення розглядаються як тілесні ушкодження (п. 1.3.).

Відповідно до пункту 1.2 Наказу № 6 під тілесними ушкодженнями (тобто шкодою здоров`ю) слід розуміти: порушення анатомічної цілісності тканин, органів та їх функцій, що виникають як наслідок дії одного чи кількох зовнішніх ушкоджуючих факторів - фізичних, хімічних, біологічних, психічних.

У пункті 2.1.6 Наказу № 6 даються також визначення таких споріднених шкоді понять, як розлад здоров`я та наслідок ушкодження. Розлад здоров`я - це пов`язаний з ушкодженням послідовно розвинутий хворобливий процес. Наслідок ушкодження - це повне загоєння ушкодження і зникнення хворобливих змін, які були ним зумовлені.

При ушкодженні здоров`я відшкодовується не тільки матеріальна шкода або збитки, а й моральна (немайнова) шкода, порядок відшкодування якої дещо відрізняється від порядку відшкодування матеріальної (ст. 1168 ЦК України).

Відповідно до ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи встановлені судом фактичні обставини справи, а також норми чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку про відсутність визначених законом підстав для задоволення позову.

Згідно ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести кожну обставину, на яку вона посилається в обґрунтування своїх вимог і заперечень.

Дослідивши надані докази у їх сукупності, розглянувши справу в межах заявлених вимог і підстав, суд вважає, що відповідач спростував відсутність вини, тоді як позивач на порушення вимог ст.81 ЦПК України, не надала суду достатньо допустимих та належних доказів того, що послуги, надані їй у ТОВ Зубков Юг були неякісними, що саме внаслідок неякісних медичних послуг лікаря у неї спричинена необхідність подальшого лікування, з приводу яких вона проходила лікування в клініці ТОВ Зубков Юг .

Так, медичний заклад позивач вибрала сама, лікар мав необхідні документи для лікувальної практики, під час гарантійного строку не зверталась у письмову вигляді до адміністрації ТОВ Зубков Юг , інших закладів, послуги оплатила в повному обсязі (не ставила питання про зменшення плати, розірвання договору, тощо, про що докладно виписано вище), не встановила належними та допустимими доказами порушення лікування, перелікування перед протезуванням є обов`язковим, та не пов`язано з якістю раніше проведеного лікування, лікування проводилось різних щелеп, на момент звернення до ФОП ОСОБА_2 мала місце відсутність металокерамічної конструкції, що свідчить про те, що зверталась для цього до лікаря-стоматолога, однак не надала відомостей до якого, а за такого, відсутній причинно-наслідковий зв`язок між лікуванням у ТОВ Зубков Юг та лікуванням у ФОП ОСОБА_2 .

За такого, у задоволенні позовних вимог слід відмовити у повному обсязі. Оскільки підстави відшкодування моральної шкоди залежать від порушених прав та інтересів позивача, що в даному випадку не встановлено судом , у задоволенні позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди також слід відмовити.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVINANDOTHERSv. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

V. Судові витрати.

За ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За такого, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 3,4, 5,13,76-83,141, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Зубков Юг про відшкодування матеріальної та моральної шкоди внаслідок неналежних та неякісних стоматологічних послуг - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст виготовлено 10 вересня 2021 року.

Суддя Черенкова Н.П.