Ухвала

від 09.09.2021 по справі 520/6044/19

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 520/6044/19

Провадження № 1-кс/947/11900/21

УХВАЛА

09.09.2021 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в судовому засіданні в м. Одесі клопотання адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження №12018160000000257 від 16.03.2018 року, -

ВСТАНОВИВ:

В провадження слідчого судді Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 03.06.2019 року, на об`єкт нерухомого майна домоволодіння, загальною площею 11804, 5 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстроване за Товариством з обмеженою відповідальністю «Будлайф Інвест», (код 41774699, адреса: 02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 6, оф. 1), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1642526551101.

1. Заявлені вимоги клопотання та їх обґрунтування.

В обґрунтування клопотання заявник зазначає, що ОСОБА_4 є єдиним власником 100% корпоративних прав статутного капіталу ТОВ «Будлайф Інвест», а також є керівником ТОВ «Будлайф Інвест», органом управління ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» прийнято рішення про зняття обтяжень та обмежень за адресою: м. Одеса, вул. Бернардацці, буд. 4/6. 05.08.2021 року Наглядовою радою ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» було прийнято рішення про надання згоди на укладення договору відчуження майнових прав, відмінних від права власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за умови відсутності обтяжень та обмежень, шляхом продажу за ціною не нижче ринкової вартості, визначеної на підставі незалежної оцінки за умови відсутності обтяжень та обмежень. У зв`язку з чим, на даний час відпала потреба в арешті.

2. Позиції сторін з приводу розгляду клопотання.

Від адвоката ОСОБА_3 надійшла заява про розгляд клопотання про скасування арешту майна без її участі.

Прокурор в судове засідання з розгляду клопотання про скасування арешту майна не з`явився.

Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалося, на підставі ч. 4 ст. 107 КПК України.

3. Обставини встановлені слідчим суддею.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 03.06.2019 року за клопотанням представника Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» було накладено арешт на об`єкт нерухомого майна домоволодіння, загальною площею 11804, 5 кв.м., розташоване за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Бернардацці, буд. 4/6, зареєстроване за Товариством з обмеженою відповідальністю «Будлайф Інвест», (код 41774699, адреса: 02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 6, оф. 1), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1642526551101.

Підставою для арешту майна стала відповідність майна критеріям речових доказів у кримінальному провадженні №12018160000000257 від 16.03.2018 року.

4. Щодо обґрунтованості арешту майна, а також наявності потреби у подальшому застосуванні арешту.

Відповідно до вимогст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна з метою збереження речових доказів слідчий суддя, зокрема, повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2ст. 170 КПК України); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Критерії розумності та співрозмірності обмеження права власності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчої судді. Відповідно до статті 1 Протоколу 1Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. При цьому, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Рішення ЄСПЛ від 05.01.2000 у справі «Беєлер проти Італії», заява № 33202/96, параграф 107). При цьому, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (Рішення ЄСПЛ у справі Джеймс та інші проти Сполученого Королівства від 21.02.1986, заява № 8793/79, параграф 50).

Стаття 41 Конституції Українизакріплює положення про те, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 КПК України закріплено, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особамаєправомирноволодіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна,інакше як в інтересах суспільства іна умовах,передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу доЄвропейської конвенції з прав людинизабороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.

Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польші» від 22.06.2004р.).

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Згідно ч. 1ст. 174 КПК України,підозрюваний,обвинувачений,їх захисник,законний представник,інший власникабо володілецьмайна,представник юридичноїособи,щодо якоїздійснюється провадження,які небули присутніпри розглядіпитання проарешт майна,мають правозаявити клопотанняпро скасуванняарешту майнаповністю абочастково.Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Як вбачається з ухвали слідчого судді про накладення арешту на майно, підставою для застосування в рамках такого кримінального провадження заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна стала необхідність забезпечення збереження речових доказів.

Разом з тим, що стосується подальшої необхідності в дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Слідчий суддя враховує, що попри встановлену на момент розгляду клопотання про арешт майна відповідність майна, що належить ТОВ «Будлайф Інвест» критеріям речових доказів, з моменту застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження з`явились нові обставини, які не існували при накладенні арешту на майно.

Так, як вбачається з клопотання та долучених матеріалів, ОСОБА_4 , в інтересах якої звертаються з клопотанням про скасування арешту майна, є єдиним власником 100% корпоративних прав статутного капіталу ТОВ «Будлайф Інвест», а також є керівником ТОВ «Будлайф Інвест».

05.08.2021 року Наглядовою радою ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» було прийнято рішення про надання згоди на укладення договору відчуження майнових прав, відмінних від права власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за умови відсутності обтяжень та обмежень, шляхом продажу за ціною не нижче ринкової вартості, визначеної на підставі незалежної оцінки за умови відсутності обтяжень та обмежень.

З огляду на вищевказану обставину, на даний час відсутня необхідність у подальшому арешті майна. Крім того, на даний час власник майна не має можливості у повній мірі використовувати свої можливості для досягнення мети та цілей господарської діяльності підприємства, адже наразі діють обмеження встановлені ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси в частині арешту майна Товариства, що робить неможливим повноцінне ведення господарської діяльності.

Крім того, з моменту накладання арешту на майно (дата накладення арешту 03.06.2019 року) пройшло вже більше двох років, проте не вбачається, що з цього часу посадовим особам ТОВ «Будлайф Інвест» повідомлено про підозру.

Слідчий суддя також звертає увагу на те, що стороною обвинувачення також не було надано жодних доказів, які б обґрунтовували необхідність в подальшій дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна.

За таких обставин, слідчий суддя не може прийти до переконання, що на теперішній час накладений арешт майна продовжує відповідати засадам розумності та співмірності, а відповідно, й що такий захід забезпечення обґрунтовано продовжує обмежувати право власності.

З урахуванням викладеного, в цілях не порушення гарантованого права власності особи, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання про скасування арешту майна підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 173, 174, 309 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження №12018160000000257 від 16.03.2018 року задовольнити.

Скасувати арешт об`єкту нерухомого майна домоволодіння загальною площею 11804, 5 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстроване за Товариством з обмеженою відповідальністю «Будлайф Інвест», (код 41774699, адреса: 02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 6, оф. 1), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1642526551101, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 03.06.2019 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1