Ухвала

від 06.09.2021 по справі 522/15808/21

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №522/15808/21

Провадження №1-кс/522/8630/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2021 року Місто Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , захисника ОСОБА_3 , розглянувши у судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «Екстра Лінк» на бездіяльність слідчого, -

УСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «Екстра Лінк» звернувся до суду зі скаргами по справі справа №522/15808/21, провадження №1-кс/522/8629/21, справа №522/15808/21, провадження №1-кс/522/8630/21, справа №522/15808/21, провадження №1-кс/522/8631/21 в порядку ст.303 КПК України на бездіяльність слідчого СВ ВП №5 ОРУ №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 щодо неповернення майна, яке було тимчасово вилучене 11.06.2021 в ході проведення обшуку за адресою: м. Одеса, вул. Піроговська, 7/9, слідчого СВ ВП №5 ОРУ №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 щодо неповернення майна, яке було тимчасово вилучене 27.07.2021 в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , слідчого СВ ВП №5 ОРУ №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 щодо неповернення майна, яке було тимчасово вилучене 15.07.2021 в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 .

Зазначені скарги у зв`язку з однорідністю питань, які підлягають вирішенню під час їх розгляду, подані в одному кримінальному провадженні, у відношенні однієї особи, тому суд вважає за необхідне об`єднати їх в одне провадження, присвоївши їм наступні номери: справа №522/15808/21, провадження №1-кс/522/8630/21.

В обґрунтування скарги заявник посилається на наступне.

СВ ВП №5 ОРУ №1 ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020161500001756 від 11.12.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.203-2 КК України.

11.06.2021 та 27.07.2021 в рамках кримінального провадження №12020161500001756 було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , 15.07.2021 було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_2 , в ході яких вилучено майно, яке належить ТОВ «Екстра Лінк».

04.08.2021, враховуючи відсутність даних про арешт вилученого під час обшуків майна, було подано клопотання про повернення тимчасово вилученого майна, данні про розгляд якого на теперішній час відсутні, у зв`язку з чим заявник звернувся з вищезазначеними скаргами.

В судовому засіданні ОСОБА_3 підтримав вимоги, викладені в скаргах та просив їх задовольнити.

В судове засідання слідчий та прокурор не з`явилися, про дату, час та місце розгляду скарг були повідомлені належним чином.

Відповідно доч.3ст.306КПК України,розгляд скаргна рішення,дії чибездіяльність підчас досудовогорозслідування здійснюєтьсяза обов`язковоїучасті особи,яка подаласкаргу,чи їїзахисника,представника таслідчого,дізнавача чипрокурора,рішення,дії чибездіяльність якихоскаржується.Відсутність слідчого,дізнавача чипрокурора неє перешкодоюдля розглядускарги.

Розглянувши скаргу, заслухавши захисника, дослідивши надані матеріали, приходжу до висновку, що скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено наступне.

СВ ВП №5 ОРУ №1 ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020161500001756 від 11.12.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.203-2 КК України.

11.06.2021 та 27.07.2021 в рамках кримінального провадження №12020161500001756 було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , 15.07.2021 було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_2 , в ході яких вилучено майно, яке належить ТОВ «Екстра Лінк».

Арешт на майно, вилучене під час проведення обшуків, на теперішній час не накладено.

Відповідно до вимог ст.167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Згідно із ст.169 КПК України - тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: 1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; 2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; 3) у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу; 4) у разі скасування арешту.

З урахуванням встановлених в судовому засіданні фактів суд вважає, що такий підхід органу досудового розслідування не відповідає діючому кримінальному процесуальному законодавству України та практиці Європейського суду з прав людини.

Забезпечення прав людини є напрямком державної політики, що реалізується через національні механізми захисту прав людини. Після використання всіх національних засобів правового захисту, відповідно до ст.55 Конституції України, кожному гарантується право звертатись за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна.

Згідно з Конституцією України та Законом України «Про міжнародні договори і угоди», чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і підлягає застосуванню поряд з національним законодавством України.

До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини (1948р.) та Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (1950р.), учасником яких є Україна. Стаття 17 Загальної декларації прав людини проголошує право приватної власності як основне і невідчужуване право людини. Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод є міжнародним договором, який закріплює певний перелік найбільш важливих для людини суб`єктивних прав. Складовою цієї Конвенції є окремі протоколи, які доповнюють та розвивають її положення.

Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст. 1 Першого Протоколу до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.

Втручання має бути законним, тобто здійснене на підставі закону. При цьому під «законом» Конвенція розуміє нормативний акт, що має бути «доступним» (accessible) та «передбачуваним» (foreseeable). Також закон має відповідати всім вимогам нормативного акта. «Доступність закону» означає наявність доступу та знань щодо цього закону в суспільстві та в окремих осіб. «Передбачуваність» означає можливість передбачити певні дії або наслідки, що можуть виникнути в зв`язку із застосуванням закону.

Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський проти Польщі» від 22.06.2004).

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

В порушення вказаних вимог закону слідчий та прокурор до теперішнього часу не повернули майно, яке належить ТОВ «Екстра Лінк». Тому твердження представника власника майна щодо бездіяльності слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, є обґрунтованими.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про зобов`язання вчинити певну дію.

Керуючись ст.ст.169-173, 214-216, 303-307, 318-380 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «Екстра Лінк» на бездіяльність слідчого - задовольнити.

Зобов`язати уповноважених осіб СВ ВП №5 ОРУ №1 ГУНП в Одеській області негайно повернути ТОВ «Екстра Лінк» майно, вилучене під час проведення обшуків 11.06.2021 та 27.07.2021 за адресою: м. Одеса, вул. Піроговська, 7/9 та 15.07.2021 за адресою: м. Одеса, пр-т. Шевченка, 8/а в рамках кримінального провадження №12020161500001756 від 11.12.2020.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя:

06.09.2021