Рішення

від 05.07.2021 по справі 757/50561/18-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/50561/18-ц

Категорія 18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2021 року Печерський районний суд м. Києва

суддя: Матійчук Г.О.,

секретар судового засідання: Сеньковська В.Я.

справа №757/50561/19-ц

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Авто Стар

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Авто Стар про стягнення авансу, -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2018 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом до відповідача, в якому просив стягнути з останнього 65 000 грн авансу, сплаченого за попереднім договором.

В обґрунтування позову зазначив, що 05.03.2018 року уклав із відповідачем попередній договір купівлі-продажу автомобіля №1817.

Пунктом 1.5. попереднього договору визначено, що сторони зобов`язуються укласти основний договір 05.05.2018 року за умови повного виконання п. 2.1. цього попереднього договору.

Пунктом 2.1. попереднього договору передбачено, що на підтвердження дійсних намірів Сторін на укладення Основного договору до моменту укладення цього Попереднього договору, Покупець вносить на розрахунковий рахунок Продавця грошові кошти в розмірі 65 000 грн, що відповідно до п. 2.2 договору розцінюється як аванс за Основним договором.

Того ж дня, 03.05.2018 р. він сплатив на рахунок відповідача 65 000 грн, що підтверджено квитанцією №145 від 05.03.2018 року.

В той же час відповідач свої зобов`язання по укладенню основного договору не виконав, а тому він 12.03.2018 року звернувся до відповідача із заявою про повернення авансу.

Відповідач відповіддю від 02.04.2018 року його повідомив про виконання умов попереднього договору та підтвердив факт отримання авансу.

Вважаючи свої права порушеними позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 19.10.2018 року відкрито провадження у справі та вирішено розглянути її за правилами загального позовного провадження. Запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.

Відповідач своїм правом надати відзив на ипозов не скористався.

За ч. 1, 4 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Ухвалою суду від 22.06.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судове засідання сторони не з`явились, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином.

Від позивача надійшла заява про можливість розгляду справи у його відсутність, проти заочного розгляду справи не заперечував. Причина неявки представника відповідача суду не відома.

За таких обставин суд ухвалив на підставі ст. 280 ЦПК України розглядати справу у заочному порядку за наявними в ній матеріалами та доказами, поданими позивачем.

Дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи та характер спірних правовідносин, об`єктивно оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

За ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України).

За ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 05.03.2018 року між ТОВ Авто Стар та ОСОБА_1 укладено попередній договір №1817 купівлі-продажу транспортного засобу, відповідно до якого сторони зобов`язались у встановлений строк укласти (основний) договір купівлі-продажу транспортного засобу, який продавець зобов`язується придбати у третіх осіб для його відчуження покупцеві за основним договором.

Сторони зобов`язались укласти основний договір 05.05.2018 року за умови повного виконання п.2.1 цього попереднього договору. Якщо на зазначену вище дату майно, погоджене сторонами в п.1.2 цього договору не буде придбано продавцем з метою його відчуження покупцеві, то сторони визначили, що основний договір буде укладено не пізніше ніж на п`ятий робочий день після придбання продавцем майна. В такому випадку кінцевим терміном укладання основного договору сторони визначили 05.05.2019 року.

Також відповідно до п.1.6 попереднього договору, було погоджено істотні умови основного договору, за яким продавець зобов`язується передати майно у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти майно та оплатити його поточну повну вартість у сукупності 70 000 грн. Право власності на майно переходить покупцю з моменту сплати поточної повної вартості майна, на підставі основного договору.

Відповідно до п.2.1 попереднього договору, на підтвердження дійсних намірів сторін на укладення основного договору до моменту укладення цього попереднього договору покупець вніс на розрахунковий рахунок продавця 65 000 грн, а продавець своїм підписом підтвердив отримання коштів.

Згідно квитанцій від 05.03.2018 № 145 позивач сплатив на рахунок ТОВ Авто Стар 65 000 грн.

Станом на день ухвалення цього заочного рішення, відповідачем не доведено факт укладення з позивачем основного договору, з урахуванням п. 1.5. попереднього договору (в частині строку).

За таких обставин суд дійшов висновку, що товариство ухиляється від виконання умов попереднього договору, щодо укладення основного.

Згідно до п.1.8 попереднього договору, якщо укладення основного договору у визначений термін не відбулося, то попередній договір та передбачені ним зобов`язання втрачають чинність в день, коли мав бути укладений основний договір, якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Отже, об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес, саме вони є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. Такі способи захисту передбачені статтею 16 ЦК України.

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства.

Згідно ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства.

Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

Сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.

Оскільки між сторонами укладено письмовий договір: Попередній договір №1817 купівлі-продажу транспортного засобу та за його умовами відповідач зобов`язався надати послуги за дорученням позивача, а саме вчинити правочин купівлі-продажу транспортного засобу від свого імені, але за рахунок комітента, споживача, тобто ОСОБА_1 .

Згідно положень чинного в Україні законодавства, авансом є грошова сума, яку перераховують згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані). Тобто у разі невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, підлягає поверненню особі, яка його сплатила.

Відповідно до ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права шляхом повернення суми авансу.

Оскільки основний договір між сторонами не був укладений у строки передбачені попереднім договором, то відповідно до п. 1.8. попереднього договору зобов`язання за останнім втрачають чинність, та відповідно підлягає поверненню сума авансу сплаченого за ним.

За таких обставин, суд, оцінюючи належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, а відтак про необхідність задоволення позову.

Розподіл судових витрат між сторонами, регулюється ст. 141 ЦПК України. Зокрема: судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В зв`язку з задоволенням позову з відповідача на користь позивача належить стягнути судові витрати, понесені ним при поданні позову.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 526, 586, 610, 629, 635, 693 ЦК України; ст. ст. 12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 280-289, 354, 355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Авто Стар про стягнення авансу - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Авто Стар на користь ОСОБА_1 грошові кошти (аванс) в сумі 65 000 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Авто Стар на користь ОСОБА_1 704,80 грн судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. В такому випадку рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Авто Стар , ЄДРПОУ 41836279, адреса: 01021, м. Київ, вул. Інститутська, буд.17/5-19.

Суддя Г.О. Матійчук