Рішення

від 01.09.2021 по справі 740/4885/20

НІЖИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 740/4885/20

Провадження № 2/740/274/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 вересня 2021 року м.Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

Головуючої судді Гагаріної Т.О.,

за участі секретаря судового засідання Філоненко О.В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши в судовому засіданні в м. Ніжині цивільну справу за позовом Ніжинської міської ради Чернігівської області до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати,

встановив:

Ніжинська міська рада Чернігівської області звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення 15 983,67 грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати.

Позов обґрунтований тим, що за ОСОБА_2 зареєстроване право приватної власності на 1/2 частки нежитлової будівлі гараж за адресою: АДРЕСА_1 на підставі мирової угоди, затвердженої ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 21.01.2018, інша 1/2 частини належить ОСОБА_3 .

Державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,0250, кадастровий номер 7410400000:03:023:0035, цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі майстерні (03.07), форма власності комунальна, було здійснено 14.03.2013 відділом у м. Ніжині Міськрайонного управління у Ніжинському районі та м. Ніжині ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області. 08.04.2013 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис №642374 про право комунальної власності Ніжинської міської ради на вказану земельну ділянку. 05.06.2013 між Ніжинською міською радою та підприємцем ОСОБА_4 , було укладено договір оренди землі на земельну ділянку площею 0,0250, кадастровий номер 7410400000:03:023:0035, строком на 5 років - до 05.06.2018. 02.07.2013 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис №1501239 про речове право - право оренди вказаної земельної ділянки за ОСОБА_4 . Строк дії речового права до 05.06.2018. Зазначений договір оренди землі не поновлювався, строк дії договору закінчився 05.06.2018. Станом на 31.10.2020 не було укладено договору оренди землі на земельну ділянку площею 0,0250 з кадастровим номером 7410400000:03:023:0035 між Ніжинською міською радою та ОСОБА_4 , а також ОСОБА_2 для обслуговування належного їм на праві приватної власності (по 1/2 частки) нерухомого майна. Відповідно до інформації ГУ ДПС у Чернігівські області фізична особа ОСОБА_2 протягом періоду 2017-2020 земельний податок та орендну плату не нараховував та не сплачував. Таким чином ОСОБА_2 період з 06.06.2018 до 31.10.2020 не набув належних прав власності або користування на земельну ділянку площею 0,0250 га з кадастровим номером 7410400000:03:023:0035, а тому у зазначений період часу використовував земельну ділянку без достатніх правових підстав і не сплачував орендної плати, що порушує право територіальної громади, як власника вказаної земельної ділянки.

Ухвалою суду від 11.12.2020 позовна заява прийнята до розгляду та ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

У відзиві відповідач, не погоджуючись із позовом, просив відмовити у його задоволенні. В обґрунтування зазначив, що дійсно є власником Ѕ нежитлової будівлі - гараж . Договір оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 7410400000:03:023:0035 площею 0,0250 га між ним та позивачем не укладався. Державну реєстрацію вказаної земельної ділянки було здійснено 14.03.2013 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі - майстерні. З 02.07.2018 він зареєстрований як фізична особа підприємець, але об`єкт нежитлової будівлі у комерційних цілях ним не використовується і доходів не приносить. Вважає, що позивач в супереч п.2 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою КМУ від 19.04.1993 №284, не створив комісію для визначення розміру відшкодування, не надав суду Акт, затверджений рішенням виконавчого комітету Ніжинської міської ради Про затвердження акта комісії по визначенню та відшкодуванню збитків, заподіяних територіальній громаді внаслідок порушення земельного законодавства за користування вказаною земельною ділянкою. Тобто розмір відшкодування не доведений належними і допустимими доказами. При вирішенні питання щодо ставки податку не враховано те, що він має пільги, а також те, що ставка податку для нього визначена найвища - 9%, тоді як відповідно до п.5.1 Положення про плату на землю від 08.07.2015 ставки на земельні ділянки… які використовуються без отримання прибутку… встановлюються у розмірі 0,03% від їх нормативної грошової оцінки . Крім того, зазначив, що при визначенні розміру заборгованості позивач не встановив розмір земельної ділянки, яка використовується відповідачем.

Ухвалою суду від 12.04.2021 за результатами підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов, пояснивши, що станом на час розгляду справи безпідставно збережені кошти орендної плати відповідачем не сплачені.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав, надавши пояснення аналогічні тим, що зазначені у відзиві.

Із врахуванням доказів по справі судом встановлено наступне.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку власником земельної ділянки площею 0,0250 га, кадастровий номер 7410400000:03:023:0035, розташованої за адресою АДРЕСА_1 , цільове призначення: 03.07. Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі. Категорія земель: землі житлової та громадської забудови, вид використання: для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі майстерні. Дата державної реєстрації земельної ділянки 14.03.2013. форма власності: комунальна (а.с.12)

Згідно відомостей про право власності/право постійного користування, вид права: право власності, власник: Територіальна громада в особі Ніжинської міської ради. Відомості про оренду/суборенду: орендар ОСОБА_4 , площа 0,0250 гектарів, дата державної реєстрації 02.07.2013, строк дії речового права 05.06.2018. (а.с.12 зворотній бік-14).

Згідно договору оренди від 05.06.2013, орендодавець Ніжинська міська рада в особі секретаря ради Кірсанова О.В. надає, а орендар підприємець ОСОБА_4 приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі майстерні, що використовується для ремонту автотранспортної техніки (землі громадської забудови) на підстав рішення сорокової сесії шостого скликання від 30.05.2013 у АДРЕСА_1 . В оренду передається земельна ділянка з кадастровим номером 7410400000:03:023:003 загальною площею 0,0250 га, у тому числі 0,071 га - капітальна забудова, 0,0070 га - під проїздами, проходами та площадками. Договір укладено на 5 років. Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі у грошовій формі на рівні восьми ставок земельного податку, що складає 582 грн.08 коп. За один календарний місяць. Орендна плата вноситься щомісячно не пізніше 30 числа наступного за звітним місяцем.

Згідно п.21 умов даного договору після припинення дії договору орендар повертає орендареві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду (а.с.15-18).

Державна реєстрація речового права оренди земельної ділянки здійснена 02.07.2013. Підстава реєстрації: договір оренди землі б/н, виданий 05.06.2013, строк дії: 05.06.2018, орендар ОСОБА_4 , орендодавець Територіальна громада в особі Ніжинської міської ради, земельна ділянка загальною площею 0,025 га. (а.с.19).

Згідно копії повідомлення ГУ ДПС у Чернігівській області від 12.05.2020, вбачається, що за період 2017 -2020 ОСОБА_2 орендну плату не нараховував та не сплачував за жодну земельну ділянку по м. Ніжину (а.с.20).

Дана обставина не спростована під час судового розгляду.

Згідно із Рішенням Ніжинської міської ради від 08 липня 2015 року, із врахуванням Положення про плату за землю, затвердженого 08 липня 2015 року, визначені, зокрема, розміри плату за землю, які враховані при визначенні нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 0,0250 га, кадастровий номер 7410400000:03:023:003, розташованої у АДРЕСА_1 . - у 2018 році - 165,649,48 грн., у 2019 - 142 004,32 грн., у 2020 - 142 004,32 грн.

Відповідно до розрахунку позивача сума безпідставно збережених відповідачем коштів у розмірі орендної плати за користування вищезазначеною земельною ділянкою за період з 06.06.2018 по 31.10.2020 становить 15 983,67грн.

Згідно інформації з Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності на нежитлову будівлі гараж , загальною площею 153,5 км2, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 на праві спільної часткової власності у розмірі по 1/2 частки належить ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (а.с.10-11).

Спірні правовідносини сторін виникли з приводу стягнення із відповідача, як власника об`єкту нерухомого майна, безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розміщений.

Відповідно до ч.2 ст.152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Частинами 1, 2 ст.1212 ЦК України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач є власником 1/2 нежитлової будівлі гараж , розташованого АДРЕСА_1 .

Перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентується ЗК України. Так, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (ч.2 ст.120 ЗК України). Набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача (п. е ч.1 ст.141 цього Кодексу).

За змістом глави 15 ЗК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується, зокрема, через право оренди.

Частина 1 ст.93 ЗК України встановлює, що право оренди земельної ділянки-це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (п. в ч.1 ст.96 ЗК України).

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (ст.125 ЗК України).

Отже, за змістом указаних приписів виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

Матеріали справи не містять доказів щодо укладення ОСОБА_2 договору оренди земельної ділянки, на якій розміщений належний йому на праві власності об`єкт нерухомого майна.

До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Встановлені судом обставини свідчать про наявність факту використання відповідачем земельної ділянки площею земельної ділянки площею 0,0250 га, кадастровий номер 7410400000:03:023:003, розташованої у АДРЕСА_1 без достатніх правових підстав, а також безпідставного збереження останнім коштів у розмірі орендної плати за її використання, у зв`язку з чим до спірних правовідносин підлягають застосуванню приписи ст.1212 ЦК України, оскільки для кондикційних зобов`язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Також судом враховується положення ст.206 ЗК України, відповідно до якої використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

З огляду на викладене відповідач, як фактичний користувач земельної ділянки до укладення договору оренди, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти позивачу, як власнику земельної ділянки, на підставі ч.1 ст.1212 ЦК України.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі 629/4628/16-ц (провадження N14-77цс18), від 20.11.2018 у справі 922/3412/17 (провадження N12-182гс18).

Поданий позивачем розрахунок безпідставно збережених коштів орендної плати у розмірі 15 983,67 грн., який здійснений відповідно до встановленого положення щодо вартості плату за землю та нормативно грошової оцінки земельної ділянки, відповідачем у встановленому порядку не спростований.

Принцип змагальності згідно ст.12 ЦПК України забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Оскільки правовими наслідками позову не є стягнення збитків з відповідача, то обов`язок дотримуватися Порядку визначення та відшкодування збитків, що визначений постановою КМУ України від 19.04.1993 №284, відсутній. Також відповідачем не спростований факт користування ним земельною ділянкою та не надано доказів існування земельної ділянки площею 1366 м2 як об`єкта цивільних прав у розумінні ст.79-1 ЗК України, якою він користується для розміщення та обслуговування належної йому частки об`єкта нерухомого майна. Щодо права відповідача на пільгу, суд зазначає, що відповідач не є платником земельного податку, а отже на нього не поширюється положення щодо пільг зі сплати земельного податку та ставок земельного податку. Крім того, в порушенням вимог ст. 81 ЦПК України відповідач не наводить доказів, що він належить до пільгової категорії осіб.

Для розрахунку орендної плати був застосований відсоток з врахуванням цільового призначення конкретної земельної ділянки, а саме - 03.07 Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, та відповідно до Положення про плату за землю, що затверджене рішенням Ніжинської міської ради від 08.07.2015 №6-66/2015.

За таких обставин позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи задоволення позову повністю та сплати позивачем 2102 грн. судового збору, вказана сума судового збору підлягає стягненню із відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.4, 12, 13, 81, 141, 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

ухвалив:

позов задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь Ніжинської міської ради Чернігівської області 15 983 (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот вісімдесят три) гривні 67 копійок безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь Ніжинської міської ради Чернігівської області 2102 (дві тисячі сто дві) грн. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі до Чернігівського апеляційного суду через Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Позивач: Ніжинська міська рада Чернігівської області, місце знаходження:16600, м. Ніжин, пл. імені Івана Франка, 1, код ЄДРПОУ34644701.

Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повний текст рішення суду складений 10.09.2021.

Суддя Т.О. Гагаріна