Постанова

від 31.08.2021 по справі 909/788/20

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" серпня 2021 р. Справа №909/788/20

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого - судді Бонк Т.Б.

Суддів Матущак О.І.,

Якімець Г.Г.,

секретар судового засідання Борщ І.О.,

за участю представників учасників судового процесу:

позивача- не з`явився (належно повідомлений),

відповідача - Кручка А. Б. (в порядку самопредставництва),

третьої особи - Устінського А.В.,

розглянувши апеляційну скаргу Івано-Франківської єпархії Української Православної Церкви №019/21 від 20.01.2021 (вх. суду від 25.01.2021 №01-05/346/21)

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 17.12.2020, повний текст рішення складено 28.12.2020,

у справі № 909/788/20 (суддя Кобецька С.М., м. Івано-Франківськ)

за позовом: Івано-Франківської єпархії Української Православної Церкви, с.Крихівці,

до відповідача: Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, м.Івано-Франківськ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача : Департамент освіти і науки Івано-Франківської міської ради, м.Івано-Франківськ,

про скасування рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради,

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст вимог позовної заяви і рішення суду першої інстанції :

У вересні 2020року Івано-Франківська єпархія Української Православної Церкви (далі - Єпархія) звернулась до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про скасування рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради №929 від 22.08.2018 в частині пункту 4 про припинення з 19.12.2018 договору оренди №ДО-2971 від 20.12.2006 нежитлових приміщень площею 19,1кв.м, розташованих на першому поверсі в будівлі за адресою: вул. Чорновола, 6 та нежитлових приміщень площею 283,0кв.м, розташованих в будівлі за адресою: вул. Чорновола, 6-Б, укладеного між виконавчим комітетом міської ради та Івано-Франківською єпархією Української Православної Церкви.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 20.12.2006 сторони уклали договір оренди нежитлових приміщень №ДО-2971, за умовами якого позивачу передано в оренду нежитлові приміщення площею 19,1кв.м, розташовані на першому поверсі в будівлі за адресою: вул. Чорновола, 6 та нежитлові приміщення площею 283,0 кв.м, розташовані в будівлі за адресою: вул. Чорновола, 6-Б. Відповідно до п.6.1 договору він діє до початку будівництва нового будинку, який буде будуватись за адресою: вул. Чорновола,6 та вул.Чорновола,6Б. Позивач вказує, що 11.09.2018 він отримав лист відповідача з повідомленням про припинення договору оренди на підставі рішення №929 від 22.08.2018, згідно з яким відповідач вирішив припинити договір оренди у зв`язку з закінченням терміну дії договору та необхідністю використання приміщень для потреб власника. Позивач вважає вказане рішення виконавчого комітету незаконним, посилаючись на те, що умовами договору передбачено, що дія договору припиняється з початком будівництва нового будинку, що відповідно до ч. 2 ст. 212 ЦК України є скасувальною обставиною, умов для застосування якої немає; Положення про оренду об`єктів комунальної власності територіальної громади м.Івано-Франківська не може визначати термін договірних відносин, оскільки не є актом цивільного законодавства, а законодавством України не визначено максимальних строків для укладення договорів найму майна; висновки Вищого господарського суду України, викладені у постанові від 12.07.2016 у справі № 909/1190/15, на які відповідач послався у своїх листах, не тлумачать зміст договору №ДО-2971 від 20.12.2006, а тому не є обов`язковими для господарського суду в розумінні частини 7 статті 75 Господарського процесуального кодексу України; відповідач не врахував майнових інтересів позивача- його законних очікувань, що орендовані приміщення перебуватимусь у його користуванні до початку будівництва нового будинку.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 17.12.2020 у справі №909/788/20 відмовлено у задоволенні позову.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що у мотивувальній частині постанови Вищого господарського суду України від 12.07.2016 у справі №909/1190/15 досліджено та встановлено преюдиційні для даної справи обставини, пов`язанні з терміном дії договору оренди нежитлових приміщень №ДО-2971 від 20.12.2006, зокрема, встановлено, що визначена пунктом 6.1 договору подія - початок будівництва нового будинку за адресою: вул. Чорновола, 6, 6Б не є такою, що має неминуче настати, а відтак договір слід оцінювати таким, що укладений до початку будівництва відповідного нового будинку, але не більше ніж на максимальний термін, на який виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради уповноважений надавати відповідний дозвіл ( не більше 3років). При цьому, суд встановив завчасне та належне повідомлення відповідачем позивача про закінчення терміну дії договору оренди з 19.12.2018 та відсутність наміру продовжувати його на новий строк через необхідність використання орендованих нежитлових приміщень для потреб власника - територіальної громади м. Івано-Франківська, а саме для будівництва дошкільного навчального закладу та врахував, що відповідно до витягу з Державного земельного кадастру № НВ-2601747922016 від 11.05.2016 земельна ділянка з кадастровим номером 2610100000:04:003:0161 по вул. Чорновола, 6, 6-а, 6-б в м.Івано-Франківську відноситься до земель житлової та громадської забудови для будівництва та обслуговування закладів освіти.

У зв`язку з чим суд дійшов висновку, що оспорюване рішення відповідача не суперечить умовам договору чи вимогам закону.

Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи :

Івано-Франківська єпархія Української Православної Церкви (позивач) не погодилась з рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення скасувати та прийняти нове, яким позов задоволити.

Апеляційна скарга обгрунтована, зокрема, тим, що викладена у постанові Вищого господарського суду України від 12.07.2016 у справі №909/1190/15 позиція щодо строку дії договору не є преюдиційною, а є правовою оцінкою, яка не є обов`язковою при розгляду даної справи. На думку скаржника, вказану позицію касаційного суду не можна розцінювати як таку, що тлумачить або змінює умови договору оренди, оскільки жодна зі сторін не зверталась до суду з такими вимогами, а умова договору про його чинність до будівництва нового будинку оцінювалась сторонами буквально. Вважає, що оскільки дія Положення про оренду об`єктів комунальної власності територіальної громади м.Івано-Франківська поширюється лише на м.Івано-Франківськ, відповідно до ч. 6 ст. 4 ЦК України, якою передбачено, що цивільні відносини регулюються однаково на всій території України, вказане Положення не може встановлювати максимального терміну дії договорів оренди. У зв`язку з чим скаржник вказує, що договір оренди зберігає свою сили та може бути припиненим лише з настанням події - початком будівництва будинку на вул. Чорновола, 6 та 6Б.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу позивача -без задоволення.

Відповідач вказує, зокрема, що Положення про оренду об`єктів комунальної власності територіальної громади м.Івано-Франківська не стосується визначення та встановлення строків конкретного договору оренди, а визначає лише порядок укладення договорів та повноваження органів, за згодою яких нежитлові приміщення можуть надаватись в оренду. Зазначає, що протягом дії договору виконавчий комітет не заперечував щодо продовження строку його дії, тому в результаті закінчення терміну його дії, він щоразу вважався поновленим на 3роки. Вказує, що обставини стосовно строку оренди під час розгляду справи №909/1190/15 є преюдиційними, оскільки відображені в мотивувальній часині постанови, досліджені судом та стосуються безпосередньо права позивача на користування приміщеннями. Вважає безпідставними посилання апелянта на його очікування щодо довгострокового користування приміщеннями, так як жодна зі сторін не могла знати коли саме розпочнеться будівництво на місці існуючих будівель.

У відповіді на апеляційну скаргу Департамент освіти і науки Івано-Франківської міської ради (третя особа) також просить відмовити у її задоволенні та залишити оскаржуване рішення суду місцевого суду-без змін.

Вказує, зокрема, що в межах справи №909/1190/15 судом встановлено, що договір оренди №ДО-2971 від 20.12.2006 слід оцінювати таким, що укладений на максимальний термін, визначений для виконавчого комітету, і що такі обставини не потребують подальшого доведення. При цьому, зазначає, що ч. 4 ст. 75 ГПК України не передбачає обмежень преюдиційності встановлених обставин в залежності від предмету спору. Вказує, що п.5.4.2 Положення про оренду об`єктів комунальної власності територіальної громади м.Івано-Франківська передбачає розподіл компетенції між міською радою та її виконавчим комітетом щодо прийняття рішення про надання дозволу на передачу в оренду майна в залежності від строку. Зазначає про необхідність використання власником орендованих приміщень для власних потреб -будівництва дошкільного навчального закладу та неможливості проведення підготовчих робіт для здійснення будівництва через перебування приміщень в оренді позивача.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 01.03.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача.

Подальший рух справи викладено в ухвалах апеляційного суду.

Так, ухвалою від 29.07.2021 призначено розгляд справи в судовому засіданні 31.08.2021.

30.08.2021 від скаржника надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з тим, ухвалою Верховного Суду від 16.08.2021 у справі №909/476/19 за позовом Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради до Івано-Франківської єпархії Української Православної Церкви про зобов`язання звільнити та повернути нежитлові приміщення, розташовані на першому поверсі в будівлях за адресою: місто Івано-Франківськ, вулиця Чорновола, 6 (площа - 19,1 кв. м.) та вулиця Чорновола, 6Б (площа - 283,0 кв. м.), призначено розгляд касаційної скарги виконкому на 13.10.2021.

У судове засідання 31.08.2021 скаржник не забезпечив явки свого представника.

Представники відповідача та третьої особи заперечили щодо клопотання апелянта про відкладення розгляду справи та підтримали доводи та вимоги відзивів на апеляційну скаргу.

Розглянувши подане скаржником клопотання про відкладення розгляду справи, колегія суддів відхиляє його з огляду на те, що предмет розгляду даної справи (скасування рішення відповідача) не пов`язаний з обставинами справи №909/476/19, в межах якої розглядаються вимоги про повернення орендованих приміщень, так як суд досліджує питання невідповідності оспорюваного рішення чинному законодавству станом на момент його прийняття. Крім того, суд вже відкладав розгляд справи ухвалою від 08.06.2021, враховуючи клопотання скаржника про відкладення розгляду справи, і суд не визнав явки представників сторін обов`язковою.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну правову оцінку доводам, які містяться в апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, з огляду на наступне.

Згідно з встановленими судами першої та апеляційної інстанцій обставин, і визначених відповідно до них правовідносин, вбачається, що :

Рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради №534 від 20.12.2006 надано дозвіл Івано-Франківській єпархії Української Православної Церкви на укладення з Виконавчим комітетом міської ради договору оренди нежитлових приміщень за адресою: вул.В.Чорновола, 6 площею 19,1 кв.м та вул. В.Чорновола, 6Б площею 283,0 кв.м, до початку будівництва нового будинку, для використання під молитовний будинок та канцелярію єпархіального управління з умовою, що орендар зобов`язується у місячний термін з дня отримання письмового повідомлення про знесення будівлі звільнити та передати актом орендодавцеві орендовані приміщення (пункти 2, 2.3 рішення).

20.12.2006 Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради (орендодавець) та Івано-Франківська єпархія Української православної церкви (орендар) уклали договір оренди нежитлових приміщень №ДО-2971.

Відповідно до пунктів 1.1., 1.3. договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення, розташовані на першому поверсі в будівлях за адресою: м. Івано-Франківськ вул. Чорновола, 6 площею 19,1 кв. м та вул. Чорновола, 6 Б, площею 283,0 кв. м, які перебувають на балансі житлово-експлуатаційної організації № 4, для використання під молитовний будинок і канцелярію єпархіального управління.

Розділом 6 договору сторони визначили строк дії та умови зміни чи припинення договору оренди.

Так, згідно з п. 6.1 договору цей договір вступає в дію з моменту його реєстрації та діє до початку будівництва нового будинку, який буде будуватись за адресою: вул. Чорновола, 6, 6Б.

Відповідно до пункту 6.3 договору зміни та доповнення, що вносяться до цього договору, розглядаються сторонами в місячний термін з дня отримання письмового повідомлення. Всі зміни та доповнення до договору оренди за погодженням сторін оформляються відповідними письмовими угодами, підписаними уповноваженими особами сторін.

Пунктом 6.4.1 договору сторони погодили, що припинення цього договору може мати місце у випадку закінчення строку, на який цей договір було укладено. Про припинення договору оренди в даному випадку сторони повідомляють одна одну не пізніше як в місячний термін з дня закінчення цього договору.

Договір підлягає продовженню при умові, що орендар належним чином виконував умови договору і не пізніше, як за 30 календарних днів до закінчення терміну дії договору подав орендодавцеві письмову заяву на продовження терміну дії договору (пункт 6.7. договору).

Згідно з пунктом 6.8.2 договору договір оренди не підлягає продовженню у випадку необхідності використання приміщень для потреб територіальної громади міста.

Відповідно до наявного в матеріалах справи акту приймання-передачі в оренду нежитлових приміщень від 20.12.2006 орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нежитлові приміщення, розташовані на першому поверсі в будівлях за адресою: м. Івано-Франківськ вул. Чорновола, 6 площею 19,1 кв. м та вул. Чорновола, 6 Б, площею 283,0 кв.м.

В подальшому сторони уклали угоди №УО-2971-1 від 22.02.2007 та №УО-2971-2 від 28.05.2008, якими вносили зміни до договору оренди в частині розміру орендних платежів.

З матеріалів справи вбачається, що у 2015році Івано-Франківська міська рада зверталась до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради та Івано-Франківської єпархії Української Православної Церкви про визнання недійсним договору оренди нежитлових приміщень №ДО-2971 від 20.12.2006, за результатом розгляду якого рішенням суду першої інстанції від 15.12.2015, залишеним без змін постановами Львівського апеляційного господарського суду від 04.05.2016 та Вищого господарського суду України, відмовлено у задоволенні позову.

Так, при прийнятті постанови касаційний суд надав оцінку терміну, на який укладений договір оренди № ДО-2971 від 20.12.2006. Суд вказав, зокрема, що визначена п. 6.1 договору подія - початок будівництва нового будинку, за адресою: вул. Чорновола, 6 та Чорновола, 6б, не є такою, що має неминуче настати.

Водночас, згідно з п.5.4.2 Положення дозвіл виконавчого комітету міської ради на оренду комунального майна не повинен перевищувати 3 роки. Договір укладений на підставі дозволу виконкому міської ради. Враховуючи вказане, договір слід оцінювати таким, що укладений до початку будівництва відповідного нового будинку, але не більше ніж на максимальний термін, на який Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради уповноважений надавати відповідний дозвіл.

Також, в матеріалах справи наявний витяг з Державного земельного кадастру № НВ-2601747922016 від 11.05.2016, згідно з яким земельна ділянка з кадастровим номером 2610100000:04:003:0161 по вул. Чорновола, 6, 6-а, 6-б в м.Івано-Франківську відноситься до земель житлової та громадської забудови для будівництва та обслуговування закладів освіти.

Рішенням Івано-Франківської міської ради №220-6 від 08.07.2016 затверджено проект землеустрою щодо відведення Департаменту освіти і науки Івано-Франківської міської ради земельної ділянки площею 0,1898га з кадастровим номером 2610100000:04:003:0161 по вул. Чорновола, 6, 6-а, 6-б в м.Івано-Франківську з передачею її в постійне користування для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти.

27.10.2016 в Управлінні з питань Державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради зареєстровано Декларацію про початок виконання підготовчих робіт з будівництва об`єкта - дитячого дошкільного закладу по вул. Чорновола, 6, 6-Б в м.Івано-Франківську.

03.10.2017 Управління капітального будівництва та ТОВ "Златограф-Проект" уклали договір №10-17/01пр від 03.10.2017 з виготовлення проектно-кошторисної документації по об`єкту - будівництво дошкільного навчального закладу по вул. Чорновола в м.Івано-Франківську.

22.08.2018 Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради прийняв рішення Про оренду об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Івано-Франківська № 929, згідно з п. 4 якого вирішено припинити з 19.12.2018 договір оренди № ДО-2971 від 20.12.2006 нежитлових приміщень площею 19,1 кв. м, розташованих на першому поверсі в будівлі за адресою: вул.Чорновола, 6, та нежитлових приміщень площею 283,0 кв. м розташованих в будівлі за адресою: вул. Чорновола, 6 Б, укладений між Виконавчим комітетом міської ради та Івано-Франківської єпархією Української Православної Церкви, у зв`язку з закінченням терміну дії договору оренди та необхідністю використання приміщень для потреб власника - територіальної громади м. Івано-Франківська, а саме для будівництва дошкільного навчального закладу.

10.09.2018 відповідач направив позивачу повідомлення про припинення договору оренди № 870/01-15/25в від 07.09.2018 (отримане позивачем 14.09.2018), в якому проінформував позивача про прийняте Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради рішення №929 від 22.08.2018 з посиланнями на викладений у постанові касаційного суду від 12.07.2016 висновок щодо терміну дії договору оренди та необхідність використання приміщень для потреб власника - територіальної громади м. Івано-Франківська, а саме для будівництва дошкільного навчального закладу. Також у цьому повідомленні відповідач просив позивача до 19.12.2018 звільнити та передати за актом приймання передачі орендовані приміщення.

Аналогічного змісту повідомлення №1153/01-15/25в від 29.12.2018 (отримано позивачем 05.01.2019) відповідач повторно адресував відповідачу та вимагав звільнити нежитлові приміщення до 08.01.2019.

При перегляді рішення місцевого господарського суду судова колегія Західного апеляційного господарського суду керувалась наступним :

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 21 ЦК України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції та законам України визнаються незаконними в судовому порядку (п.10 ст.59 ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні ).

Предметом даного розгляду є вимога позивача про скасування рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради №929 від 22.08.2018 в частині пункту 4 щодо припинення з 19.12.2018 договору оренди №ДО-2971 від 20.12.2006.

Відповідно до ч.5 ст.16 та ч.5 ст.60 ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Згідно з пунктами 30, 31 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна, прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення.

Матеріалами справи підтверджено, що на підставі договору оренди №ДО-2971 від 29.12.2006 позивачу передано в оренду нежитлові приміщення комунальної власності площею 19,1кв.м, розташовані на першому поверсі в будівлі за адресою: вул. Чорновола, 6 та нежитлові приміщення площею 283,0кв.м, розташовані в будівлі за адресою: вул. Чорновола, 6-Б.

Так, згідно з п. 6.1 договору цей договір вступає в дію з моменту його реєстрації та діє до початку будівництва нового будинку, який буде будуватись за адресою: вул. Чорновола, 6, 6Б.

Пунктом 6.4.1 договору сторони погодили, що припинення цього договору може мати місце у випадку закінчення строку, на який цей договір було укладено. Про припинення договору оренди в даному випадку сторони повідомляють одна одну не пізніше як в місячний термін з дня закінчення цього договору.

Договір підлягає продовженню при умові, що орендар належним чином виконував умови договору і не пізніше, як за 30 календарних днів до закінчення терміну дії договору подав орендодавцеві письмову заяву на продовження терміну дії договору (пункт 6.7. договору).

Рішенням Івано-Франківської міської ради від 07.06.2005 затверджено Положення про оренду об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Івано-Франківська, яке регулює організаційні та майнові відносини між орендодавцем та орендарем, пов`язані з передачею у користування (оренду) за плату на певний строк об`єктів, що належать до комунальної власності територіальної громади м.Івано-Франківська. Вказане Положення розроблено відповідно до Конституції України, Законів України "Про власність", "Про оренду державного та комунального майна", Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших законодавчих актів України. Положення (пункти 1.1., 1.2. Положення).

Відповідно до пунктів 3.1., 4.4. Положення орендодавцем об`єктів оренди є Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради. Рішення виконавчого комітету про надання об`єктів в оренду є підставою для укладення договору оренди.

Згідно з п.5.4.2 Положення термін, на який укладається договір оренди конкретного об`єкта оренди, встановлюється виконавчим комітетом міської ради і записується в договорі оренди.

Мінімальний термін, на який може укладатися договір оренди конкретного об`єкта оренди, визначається за погодженням сторін. Максимальний термін, на який може укладатися договір оренди з дозволу виконавчого комітету міської ради, не повинен перевищувати 3 років .

Дозвіл на збільшення терміну оренди, що перевищує 3 роки, може надати тільки сесія міської ради.

Приписами статті 144 Конституції України встановлено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Правові акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, прийняті в межах їх повноважень, є обов`язковими для виконання усіма учасниками господарських відносин, які розташовані або здійснюють свою діяльність на відповідній території (частини 1 статті 23 Господарського кодексу України).

Відтак апеляційний суд відхиляє доводи апелянта про те, що вказане Положення не може встановлювати максимального терміну дії договорів оренди, оскільки норми зазначеного Положення не визначають строків конкретного договору оренди, а передбачають порядок укладення договорів оренди та розподіляють повноваження між міською радою та її виконкомом щодо прийняття рішення про надання дозволу на передачу майна в оренду залежно від строку.

В матеріалах справи відсутнє відповідне рішення сесії міської ради на збільшення терміну оренди.

Разом з тим, термін, на який був укладений договір оренди № ДО-2971 від 20.12.2006, був предметом дослідження під час прийняття Вищим господарським судом України у постанови від 12.07.2016 у справі №909/1190/15 за позовом Івано-Франківської міської ради до Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради та Івано-Франківської єпархії Української Православної Церкви про визнання недійсним договору оренди нежитлових приміщень №ДО-2971 від 20.12.2006, яка набрала законної сили та є чинною.

У цій постанові суд касаційної інстанції встановив, зокрема, що договір оренди слід оцінювати таким, що укладений до початку будівництва відповідного нового будинку, але не більше ніж на максимальний термін, на який виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради уповноважений надавати відповідний дозвіл, оскільки визначена пунктом 6.1 договору подія - початок будівництва нового будинку за адресою: вул. Чорновола, 6, 6Б не є такою, що має неминуче настати, договір укладений на підставі дозволу виконкому міської ради, а згідно з пунктом 5.4.2 Положення дозвіл виконавчого комітету міської ради на оренду комунального майна не повинен перевищувати 3 роки.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.

Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта. Лише згадувані, але такі, що не одержали оцінку суду, обставини не можуть розглядатися як встановлені судом і не набувають властивості преюдиціальності.

Як обгрунтовано вказав суд першої інстанції, при прийнятті постанови від 12.07.2016 у справі №909/1190/15, учасником якої була Єпархія, суд досліджував та встановив обставини, пов`язанні з терміном дії договору оренди нежитлових приміщень №ДО-2971 від 20.12.2006. Відтак апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що такі обставини є преюдиційними та повинні враховуватись судом при розгляді даної справи.

В той же час, з матеріалів справи не вбачається, що з моменту укладення договору по 07.09.2018 (дата повідомлення відповідача про припинення договору у зв`язку з необхідністю використання орендованих приміщень для власних потреб) виконавчий комітет як орендодавець заперечував щодо продовження строку дії договору, а відтак що такий щоразу вважався поновленим на 3роки, востаннє - до грудня 2018року.

Пунктом 6.8.2 договору сторони погодили, що договір оренди не підлягає продовженню у випадку необхідності використання приміщень для потреб територіальної громади міста.

Відповідно до частини 3 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (в редакції Закону № 1022-VI від 19.02.2009 на момент виникнення спірних відносин) після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов`язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

Матеріалами справи (листом відповідача від 07.09.2018, який позивач отримав 14.09.2018) підтверджено завчасне та належне повідомлення орендодавця орендаря про закінчення терміну дії договору оренди з 19.12.2018 та відсутність наміру продовжувати його на новий строк через необхідність використання орендованих нежитлових приміщень для потреб власника - територіальної громади м. Івано-Франківська, а саме для будівництва дошкільного навчального закладу.

Використання орендованих приміщень для власних потреб позивача підтверджується наявними в матеріалами справи рішенням Івано-Франківської міської ради №220-6 від 08.07.2016, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення Департаменту освіти і науки Івано-Франківської міської ради земельної ділянки площею 0,1898га з кадастровим номером 2610100000:04:003:0161 по вул. Чорновола, 6, 6-а, 6-б в м.Івано-Франківську з передачею її в постійне користування для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти, та зареєстрованою 27.10.2016 в Управлінні з питань Державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради Декларацію про початок виконання підготовчих робіт з будівництва об`єкта - дитячого дошкільного закладу по вул. Чорновола, 6, 6-Б в м.Івано-Франківську.

Щодо посилань позивача на неврахування його майнових інтересів та очікувань на те, що орендовані приміщення перебуватимусь у його користуванні до початку будівництва нового будинку, то такі апеляційний суд теж відхиляє, оскільки необхідність використання орендованих приміщень орендодавцем для власних потреб є передбаченою договором умовою, з настанням якої сторони погодили, що договір оренди не підлягає продовженню.

На підставі викладеного апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав стверджувати про те, що Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради, приймаючи оскаржуване рішення № 929 від 22.08.2018, в частині пункту 4, діяв поза межами повноважень чи не у спосіб передбачені Конституцією та законами України, а відтак, що спірне рішення суперечить умовам договору чи вимогам закону.

Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до частин 1-3 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно з ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст.74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частинами 1, 2 ст.86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі викладеного колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 17.12.2020 у справі №909/788/20 ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не обґрунтовані і не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.

Судові витрати в суді апеляційної інстанції.

Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України). Відтак, згідно з ст.129 ГПК України сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.

Керуючись ст.ст. 86,129, 236, 254, 269, 270, 275,276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

1.Апеляційну скаргу Івано-Франківської єпархії Української Православної Церкви №019/21 від 20.01.2021 (вх. суду від 25.01.2021 №01-05/346/21) - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 17.12.2020 у справі № №909/788/20 -залишити без змін.

3. Судовий збір за перегляд рішення в суді апеляційної інстанції - покласти на скаржника.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 13.09.2021

Головуючий (суддя-доповідач): Т.Б. Бонк

Судді О.І. Матущак

Г.Г. Якімець