Рішення

від 01.09.2021 по справі 905/1174/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.09.2021 Справа № 905/1174/18

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Зекунова Е.В., за участю секретаря судового засідання Бутенко П.Є., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Публічного акціонерного товариства "Донецькоблгаз" про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних у загальному розмірі 90 559 053 грн. 43 коп.,-

За участю представників сторін:

від позивача - не з`явився;

від відповідача - Луговий В.В. (за довіреністю);

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Донецькоблгаз" про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних у загальному розмірі 90 559 053 грн. 43 коп. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов`язань за договором купівлі-продажу природного газу № 16-407-Н від 22.08.2016.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 26.06.2018 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №905/1174/18. Підготовче судове засідання призначено на 11.07.2018 року.

17.07.2018 від представника відповідача, через офіційну електронну пошту господарського суду Донецької області, надійшов відзив на позовну заяву з додатками.

19.07.2018 від представника відповідача, через канцелярію господарського суду Донецької області, надійшов відзив на позовну заяву та клопотання про продовження строку розгляду справи у підготовчому провадженні на тридцять днів до 20.09.2018.

Ухвалою суду від 19.07.2018 продовжено строк розгляду справи та відкладено підготовче засідання на 21.08.2018.

14.08.2018 через канцелярію господарського суду Донецької області від представника відповідача подано клопотання про призначення судової економічної експертизи.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 21.08.2018 у справі №905/1174/18 призначено судову економічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз та зупинено провадження у справі до отримання висновку судової експертизи у справі № 905/1174/18 та/або повернення матеріалів зазначеної справи з експертної установи.

25.05.2021 на електронну пошту Господарського суду Донецької області від представника Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" надійшло клопотання про поновлення провадження у справі.

Листом від 28.05.2021 було повідомлено АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про те, що питання щодо поновлення провадження у справі буде вирішено в терміновому порядку після надходження інформації від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

29.06.2021 від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок експертів від 19.03.2020 №19452/19453/18-72/7848-7851/20-72 за результатом проведення комісійної судово-економічної експертизи та повернуті матеріали справи №905/1174/18.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 05.07.2021 поновлено провадження у справі 905/1174/18; розгляд справи призначено на 15.07.2021 року.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 15.07.2021 відкладено підготовче засідання на 04.08.2021 року.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 04.08.2021 закрито підготовче провадження у справі №905/1174/18 та призначено розгляд справи по суті на 01.09.2021 року.

16.08.2021 до канцелярії Господарського суду Донецької області від представника позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій останній просив суд стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Маріупольгаз" на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" борг у загальній сумі 90 559 053, 43 грн., а саме: 3% річних 17 900 055,20 грн; інфляційні втрати 72 658 998, 23 грн.

01.09.2021 до канцелярії Господарського суду Донецької області від представника відповідача надійшли доповнення до відзиву на позовну заяву та клопотання про повернення на стадію підготовчого провадження.

У судове засідання 01.09.2021 з`явився представник відповідача, представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України визначено, що крім прав та обов`язків, визначених у ст. 42 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Тобто позивач, реалізуючи процесуальні права, визначені статтею 46 Господарського процесуального кодексу України, зменшив розмір позовних вимог, тобто змінив кількісний показник вимог у бік зменшення.

Дослідивши подану позивачем заяву про зменшення розміру позовних вимог, суд вважає за можливе прийняти її до розгляду. Таким чином ціна позову, з урахуванням зменшеного позивачем розміру позовних вимог, складає 90 559 053 грн. 43 коп.

Щодо клопотання відповідача про повернення на стадію підготовчого провадження.

В обґрунтування зазначеного клопотання, Відповідач зазначає, що заява позивача про збільшення позовних вимог разом із новими розрахунками інфляційних втрат та 3 % річних була фактично отримана відповідачем 18.08.2021, тобто після закриття підготовчого провадження, у зв`язку з чим у ПАТ Донецькоблгаз не було реальної можливості звірити розрахунки 3 % річних та інфляційних втрат, здійснених НАК Нафтогаз України , а також встановити невідповідність фактичних сум оплати за спожитий природний газ за спірним договором та у разі необхідності заявити клопотання про призначення додаткової судової економічної експертизи.

У зв`язку з чим, ПАТ Донецькоблгаз бажає зазначити, що для забезпечення повноти дослідження обставин у справі, які входять до предмета доказування, мається нагальна необхідність у поверненні до стадії підготовчого провадження, задля надання відповідачу процесуальної можливості заявити клопотання про призначення додаткової судової економічної експертизи, з метою встановлення правильних обсягів спожитого природного газу у спірний період із врахуванням всіх здійснених відповідачем оплат, зокрема тих, що не були включені позивачем у розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат.

У разі відсутності вказаного висновку експерта, в якому будуть викладені відповіді на поставлені ПАТ Донецькоблгаз питання у клопотанні про призначення додаткової судової економічної експертизи, відповідач не вбачає можливість правильного встановлення фактичних обставин при розгляді цієї справи, за результатами оцінки доводів сторін та наявних у справі доказів в їх сукупності з огляду на предмет та підстави позову.

Відповідач проти позову заперечує та зазначає, що розрахована позивачем сума заборгованості у вигляді інфляційних втрат та 3 % річних є явно не справедливою і завищеною. Однак відповідач не має можливості надати власний контррозрахунок заборгованості, оскільки у його штаті відсутні висококваліфіковані спеціалісти у економічній сфері, які володіють спеціальними знаннями, необхідними для здійснення правильного контррозрахунку заборгованості за цим позовом.

Відповідач вважає, що лише додаткова судова експертиза та її висновок може бути прийнятий судом в якості належного доказу, прояснити суперечності та розбіжності щодо заявлених позивачем та невизнаних відповідачем розмірів позовних вимог.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Приписи Господарського процесуального кодексу України не передбачають підстав та можливості повернення на стадії розгляду справи по суті до стадії підготовчого провадження, за виключенням випадку зміни складу суду (ч. 14 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України). Більш того, нормами Господарського процесуального кодексу України чітко регламентовано порядок та строки проведення підготовчого засідання, а також строки розгляду справи по суті.

У зв`язку з чим, суд відмовляє у задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства "Донецькоблгаз" про повернення на стадію підготовчого провадження

Згідно ст.222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Договір на купівлю-продаж природного газу №16-407-Н від 22 серпня 2016 року, укладений між ПАТ Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (Продавець) та ПАТ Донецькоблгаз (Покупець) (далі - Договір).

Згідно предмету Договору (п.1.1), Продавець зобов`язується передати покупцеві у 2016 - 2017 роках природний газ, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити його на умовах цього договору.

Пунктом 2.1 Договору визначено, що Продавець передає покупцеві з 01 жовтня 2016 року по 31 березня 2017 року (включно) природний газ обсягом до 310 000,000 тис. куб. метрів.

Обсяги природного газу, які планується передати згідно з цим договором, можуть змінюватися сторонами протягом місяця поставки в установленому порядку (п.2.2 Договору).

Згідно п. 3.1 Договору, право власності на природний газ переходить від продавця до покупця після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ покупець несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов`язану з правом власності на природний газ.

Пунктом 3.2 Договору визначено, що приймання - передача природного газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці постачання, оформляється актом приймання - передачі.

Покупець зобов`язується подати не пізніше 10 числа місяця, що настає за місяцем постачання природного газу, продавцеві підписані та скріплені печаткою покупця (за її наявності) два примірника акта приймання - передачі природного газу, де зазначаються фактичні обсяги переданого газу згідно з цим договором у розрахунковому місяці, його фактична ціна та вартість (п.3.3 Договору).

Згідно п. 3.6 Договору, коригування обсягів природного газу, які планується передати згідно з цим договором, оформляється покупцем у вигляді заявки.

Пунктом 5.1. Договору визначено, що ціна на природний газ для потреб побутових споживачів, який постачається за цим договором, визначається згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2015р. №758 Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період) і становить 6 879,00 грн. за 1000 куб. метрів, в тому числі податок на додану вартість у розмірі 20%.

Відповідно до п.6.1 Договору, оплата за природний газ здійснюється покупцем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем поставки газу.

Оплата вартості придбаного природного газу на суму наданих побутовим споживачам пільг, субсидій та компенсацій може проводитися за процедурою, передбаченою Порядком нарахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005р. №20.

Сторони погодили, що підписання спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005р. №20 не змінює строків та умов розрахунків за цим договором.

Оплата за природний газ здійснюється з поточного рахунка із спеціальним режимом використання покупця на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця кожного банківського дня розрахункового місяця згідно з нормативами розподілу коштів, затвердженими відповідною постановою НКРЕКП.

Пунктом 6.3 Договору визначено, що за наявності заборгованості за попередні періоди покупець перераховує кошти з поточного рахунка на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця.

У платіжних дорученнях покупець повинен обов`язково зазначати номер договору, дату його підписання та призначення платежу.

Кошти, які надійшли від покупця, зараховуються як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим договором.

Згідно п. 6.4 Договору, за наявності заборгованості за минулі періоди та/або заборгованості зі сплати пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних та судового збору сторони погоджуються, що грошова сума, яка надійшла від покупця, погашає вимоги продавця у такій черговості, незалежно від призначення платежу, визначеного покупцем:

у першу чергу відшкодовуються витрати продавця, пов`язані з одержанням виконання;

у другу - сплачуються інфляційні нарахування, відсотки річних, пені, штрафи;

у третю чергу погашається основна сума заборгованості.

Звірка розрахунків здійснюється сторонами протягом десяти днів з моменту письмової вимоги однієї із сторін, підписаної уповноваженою особою, на підставі відомостей про фактичну оплату вартості отриманого природного газу покупцем та актів його приймання - передачі (п.6.5 Договору).

Пунктом 7.2. Договору визначено, що у разі невиконання покупцем пункту 6.1 цього договору, він зобов`язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню в розмірі облікової ставки Національного банку суми простроченого платежу за кожен день його прострочення. Нарахування пені не здійснюється продавцем на суми оплат, проведені покупцем відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005р. №20.

Додатковою угодою № 1 від 28 жовтня 2016 року до договору на купівлю-продаж природного газу від 22 серпня 2016р. №16-407-Н (далі - Додаткова угода №1), згідно внесено наступні зміни:

Згідно п. 3.1 Додаткової угоди №1 до Договору, право власності на природний газ переходить від продавця до покупця у віртуальній точці в газотранспортній системі, в якій здійснюється передача природного газу. Після переходу права власності на природний газ покупець несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов7'язану з правом власності на природний газ.

Пунктом 3.2 Додаткової угоди №1 до Договору визначено, що приймання - передача природного газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці купівлі-продажу, оформляється актом приймання - передачі.

Покупець зобов`язується подати не пізніше 08 числа місяця, що настає за місяцем постачання природного газу, продавцеві підписані та скріплені печаткою покупця (за її наявності) два примірника акта приймання - передачі природного газу, де зазначаються фактичні обсяги переданого газу згідно з цим договором у розрахунковому місяці, його фактична ціна та вартість (п.3.3 Додаткової угоди №1 до Договору).

Пунктом 5.1. Додаткової угоди №1 до Договору визначено, що ціна за 1000 куб. метрів природного газу, який передається за уим договором, без урахування податку на додану вартість у розмірі 20%, тарифів на транспортування і розподіл природного газу, торгової націнки постачальника газу із спеціальними обов`язками становить 4 945,20грн. за 1000 куб. метрів природного газу, крім того податок на додану вартість у розмірі 20%.

Відповідно до п.6.1 Додаткової угоди №1 до Договору, оплата за природний газ здійснюється покупцем виключно коштами шляхом 100- відсоткової поточної оплати протягом місяця купівлі-продажу природного газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ, крім фактично переданого природного газу, визначеного абзацом третім цього пункту, здійснюється до 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу газу.

Остаточний розрахунок з оплати вартості придбаного природного газу на суму наданих побутовим споживачам пільг, субсидій та компенсацій проводиться за процедурою, визначеною Порядком нарахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005р. №20 і має бути здійснений протягом 90 днів з 1 числа місяця, що настає за місяцем купівлі - продажу природного газу. У разі, якщо продавець протягом 5 робочих днів з дати надходження спільного протокольного рішення не підпише його, зазначений строк оплати вартості природного газу продовжується на кількість днів, що дорівнює кількості днів які перевищують 5 денний строк.

Вартість фактично переданого природного газу, яка підлягає сплаті грошовими коштами за процедурою, передбаченою абзацом третім цього пункту, визначається на підставі актів звіряння розрахунків (в тому числі, коригуючи актів) за відповідний місяць, підписаних покупцем та розпорядником коштів місцевого бюджету, оригінали яких надаються покупцем продавцеві до 25 числа (включно) місяця, ща настає за місяцем купівлі-продажу природного газу.

У разі не надання покупцем продавцеві до 25 числа передбачених в абзаці четвертому цього пункту актів звіряння розрахунків за відповідний місяць, остаточний розрахунок за весь фактично переданий у відповідному місяці купівлі-продажу природний газ здійснюється до 25 числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу газу.

Покупець зберігає за собою Право надати акт звіряння розрахунків, передбачений в абзаці четвертому цього пункту до закінчення 90 дня, що відраховується з 1 числа місяця, що настає за місяцем в якому була здійснена купівля - продаж природного газу. При цьому, у випадку, якщо покупець надасть продавцеві передбачений абзацом четвертим цього пункту акт звіряння пізніше 25 числа місяця, що настає за місяцем купівлі - продажу газу але до закінчення 90 днів, що відраховуються з 1 числа місяця, що настає за місяцем в якому була здійснена купівля - продаж природного газу, то розрахунок за придбаний покупцем газ, в частині суми зазначеної в такому акті звіряння, буде здійснюватись в порядку, передбаченому абзацом третім цього пункту але з такими особливостями.

З дати надання продавцеві покупцем зазначеного вище акту звіряння, припиняється нарахування продавцем неустойки, 3% річних а також інфляційних збитків на суму, зазначену в такому акті звіряння на період з дати надання акту звіряння продавцеві і до закінчення 90 днів що відраховуються з 1 числа місяця, що настає за місяцем в якому була здійснена купівля - продаж природного газу. Остаточний розрахунок за придбаний покупцем природний газ в частині, що підлягає оплаті за процедурою, передбаченою Порядком нарахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005р. №20, має бути здійснений до закінчення 90 дня, що відраховується з 1 числа місяця, що настає за місяцем в якому була здійснена купівля - продаж природного газу, за виключенням випадків, коли продавець протягом 5 робочих днів з дати надходження спільного протокольного рішення не підпише його то зазначений строк оплати вартості природного газу продовжується на кількість днів, що дорівнює кількості днів які перевищують цей 5 денний строк.

Сторони погодили, що підписання спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005р. №20 не змінює строків та умов розрахунків за Договором за виключенням випадків, коли продавець протягом 5 робочих днів з дати надходження спільного протокольного рішення не підпише його то зазначений строк оплати вартості природного газу продовжується на кількість днів, що дорівнює кількості днів які перевищують цей 5 денний строк.

Договір підписаний уповноваженими особами та скріплений печатками сторін.

Згідно доводів позивача, на виконання умов цього Договору, ПАТ Національна акціонерна компанія Нафтогаз України передав у власність Відповідача природний газ на загальну суму 1 833 996 015,86 грн.

Проте ПАТ Донецькоблгаз несвоєчасно здійснив розрахунки за зобов`язаннями за період з січня 2016 року по березень 2017 року, чим порушив умови Договору.

Вважаючи порушеним своє право ПАТ Національна акціонерна компанія Нафтогаз України звернувся до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Донецькоблгаз боргу у загальній сумі 241174416,61 грн., у тому числі: пеня у сумі 108453990,63 грн., три проценти річних у сумі 29659776,70 грн. та інфляційні витрати у сумі 103060649,28 грн.

16 серпня 2021 року до Господарського суду Донецької області від представника позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог у загальній сумі 90 559 053,43 грн., у тому числі: три проценти річних у сумі 17 900 055,20 грн. та інфляційні витрати у сумі 72 658 998,23 грн.

Доводи Відповідача:

ПАТ "Донецькоблгаз" заперечує проти позовних вимог щодо стягнення з Відповідача пені в сумі 108 453 990,63 грн., інфляційних втрат у розмірі 103 060 649,28 грн. та 3 відсотки річних у розмірі 29 659 776,70 грн. з наступних підстав.

1) 22.08.2016 між сторонами укладено Договір купівлі-продажу природного газу №16-407-Н. Розділом 6 даного Договору визначено порядок розрахунків між сторонами. Відповідно до п.6.1. Договору: Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ, крім фактично переданого природного газу, визначеного абзацом третім цього пункту, здійснюється до 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу газу .

Абзацем 3 п.6.1. Договору сторони встановили, що: Остаточний розрахунок з оплати вартості придбаного природного газу на суму наданих побутовим споживачам пільг, субсидій та компенсацій проводиться за процедурою, визначеною Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 р. № 20 (Офіційний вісник України, 2005 р., № 2, ст. 88) і має бути здійснений протягом 90 днів з 1 числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу. У разі, якщо продавець протягом 5 робочих днів з дати надходження спільного протокольного рішення не підпише його, зазначений строк оплати вартості природного газу продовжується на кількість днів, що дорівнює кількості днів які перевищують цей 5 денний строк.

Вартість фактично переданого природного газу, яка підлягає сплаті грошовими коштами за процедурою, передбаченою абзацом третім цього пункту, визначається на підставі актів звіряння розрахунків (в тому числі, коригуючих актів) за відповідний місяць, підписаних покупцем та розпорядником коштів місцевого бюджету, оригінали яких надаються покупцем продавцеві до 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу .

Таким чином, Сторони передбачили у Договорі проведення розрахунків за кошти державних субвенцій.

Крім Договору порядок розрахунків між сторонами регулюється такими нормативними актами:

Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 р. № 20;

Порядком проведення розрахунків за природний газ,теплопостачання і електроенергію, затвердженим Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Міністерства фінансів України 03.08.2015 № 493/688;

Положенням про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 2017 року № 187;

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 року № 792 Про забезпечення проведення розрахунків за спожитий природний газ ;

Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2002 року №256

Порядком проведення органами Казначейства розрахунків, передбачених пунктами 8, 81 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2002 року №256, та взаємодії учасників таких розрахунків затвердженим Наказом Міністерства фінансів України 04 січня 2018 року №1.

Алгоритмом розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання постачальників природного газу, на яких покладені спеціальні обов`язки, затвердженим Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2516

Відповідач стверджує, що кожен із перелічених вище нормативних актів передбачає проведення розрахунків за договором за рахунок державних субвенцій а також у згідно нормативу розподілу коштів, які надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання постачальників природного газу.

Сторони проводили розрахунки за спірним Договором відповідно до вимог зазначених вище нормативних актів. Саме у визначеному законодавством порядку здійснювалася Відповідачем оплата за Договором купівлі-продажу природного газу.

Отже, незалежно від того, що правовідносини між сторонами виникли на підставі господарського договору, грошові зобов`язання між сторонами договору в частині, яку держава буде компенсувати за рахунок коштів державного бюджету, регулюються відповідними нормами законодавства, зокрема, адміністративного (бюджетного) застосування та чинність яких не залежить від того, чи передбачили сторони у договорі відповідні умови, чи навпаки.

Відповідач вважає, що при визначенні обсягу грошових зобов`язань, до яких слід застосовувати норми того чи іншого законодавства, суд повинен виходити з величини компенсації, яку буде перераховано за рахунок державного бюджету.

Згідно доводів Відповідача, оформлення та підписання документів, зокрема, таких як протоколи взаєморозрахунків, а в даному випадку - актів звіряння розрахунків, слід вважати лише елементами оформлення розрахунків за рахунок коштів субвенцій з державного бюджету, процедурою реалізації права, дотримання якої є передумовою безпосереднього виділення коштів та фактичних розрахунків за рахунок бюджетних коштів. Дані документи є вторинними та похідними від факту надання відповідних пільг та субсидій певним категоріям юридичних та фізичних осіб, оскільки правовідносини, що регулюються нормами відповідного законодавства, зокрема, адміністративного (бюджетного), виникають саме з моменту надання відповідних пільг та субсидій і з цього ж моменту виникає формальне право на отримання бюджетного відшкодування.

2) Відповідно до п. 7.2. договору у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1. Договору, він зобов`язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Проте, посилаючись на Закон України Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на території проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств-виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси , Закон України Про житлово-комунальні послуги , Відповідач пояснив, що здійснює постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом на підставі ліцензії Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Серії АЕ №299065 від 26.06.2015р.

З огляду на предмет договору, кінцевим споживачем природного газу є населення, тому відповідач є виконавцем комунальної послуги з газопостачання.

При цьому, відповідач здійснює свою господарську діяльність у м. Краматорськ Донецької області, яке входить до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 р. № 1275-р. До того ж, проведення антитерористичної операції у м. Краматорськ є загальновідомим фактом, який на підставі ст. 75 ГПК України не потребує доказування.

Згідно п. 1 Постанови КМУ від 25.07.2012р. № 705 Про визначення гарантованих постачальників природного газу ПАТ НАК Нафтогаз України є гарантованим постачальником природного газу для промислових споживачів, річний обсяг споживання природного газу яких перевищує 3 млн. куб. метрів, та підприємств, що здійснюють виробництво теплової енергії. Враховуючи те, що природний газ є енергетичним ресурсом, а гарантованим постачальником цього ресурсу є підприємство позивача, що підтверджується матеріалами справи, то підприємство позивача є постачальником енергоресурсу.

З урахуванням того, що відповідач є виконавцем комунальних послуг, діяльність та потужності якого спрямовані на надання відповідних послуг на території проведення антитерористичної операції, приймаючи до уваги, що ПАТ НАК Нафтогаз України є постачальником енергоресурсу, положення ч.2 ст.2 Закону України Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств-виконавців/виробників житлово- комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси розповсюджують свою дію на правовідносини сторін, які виникли внаслідок невиконання відповідачем умов договору купівлі-продажу природного газу № 16-407-Н від 22.08.2016р.

Одночасно, згідно із ст.3 вказаного нормативно-правового акту передбачено набрання ним чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Офіційне опублікування розглядуваного Закону України відбулось 06.02.2015р. у газеті Голос України (№21).

Тобто, мораторій на нарахування та стягнення пені та інших штрафних санкцій на період проведення антитерористичної операції встановлено з 07.02.2015р.

Враховуючи вплив регуляторних актів на порядок розрахунків між сторонами, Відповідач вважає необґрунтованими позовні вимоги щодо стягнення з Відповідача пені в сумі 108 453 990,63 грн., інфляційних втрат у розмірі 103 060 649,28 грн. та 3 відсотки річних у розмірі 29 659 776,70 грн та просить суд відмовити Позивачу в повному обсязі.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України, ст. 174 Господарського кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно із ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Документальним підтвердженням виконання сторонами умов договору є належним чином оформлені первинні документи.

Матеріали справи містять Акти приймання - передачі природного газу за період жовтень 2016 року - березень 2017 року, результати дослідження яких щодо обсягів та вартості переданого ПАТ Національна акціонерна компанія Нафтогаз України та прийнятого ПАТ Донецькоблгаз природного газу за договором №16-407-Н від 22 серпня 2016 року.

Згідно цих актів приймання - передачі природного газу, за період жовтень 2016 року - березень 2017 року, ПАТ Національна акціонерна компанія Нафтогаз України передано, а ПАТ Донецькоблгаз прийнято природного газу за договором №16-407-Н від 22 серпня 2016р. в обсязі 309 053,23тис.куб.м. на загальну суму 1 833 996 015,86грн.

В матеріалах справи наявні також Акти звіряння розрахунків (заборгованості) за період жовтень 2016 року - березень 2017 року, складені представниками регіональних управлінь ПАТ Донецькоблгаз та відповідних розпорядників коштів місцевих бюджетів (управлінь соціального захисту населення).

Відповідно до актів звіряння розрахунків за період жовтень 2016 року - березень 2017 року, розмір наданих пільг/субсидій/компенсацій відповідно складає:

за жовтень 2016 року - 54 030 347,80грн.;

за листопад 2016 року - 93 658 804,26грн.;

за грудень 2016 року - 121 213 458,46грн.;

за січень 2017 року - 229 863 595,26грн.;

за лютий 2017 року - 207 452 951,15грн.;

за березень 2017 року - 156 857 164,98грн.

спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005р. №20, матеріали справи не містять.

Банківські документи, що підтверджують оплату ПАТ Донецькоблгаз отриманого природного газу (платіжних доручень та/або банківських виписок) також у справі відсутні.

З метою документального визначення бази для нарахування пені, 3% річних та інфляційних витрат, саме у розмірі вказаному позивачем, та її існування у період жовтень 2016 року - березень 2017 року, з`ясування відповідності проведеного позивачем зарахування коштів і дотримання призначення платежів за спожитий Публічним акціонерним товариством "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" природний газ у спірний період, ухвалою господарського суду Донецької області від 21.08.2018 у справі справа № 905/1174/18 була призначена судову економічна експертиза.

Проведення експертизи доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз: 03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6.

На вирішення судової економічної експертизи поставити наступні запитання:

- який саме існував розмір фактичної заборгованості (за кожним місяцем окремо) відповідача з оплати вартості за природний газ за період жовтень 2016 року-березень 2017 року, спожитий відповідачем на підставі договору №16-407-Н від 22.08.2016, з урахуванням вимог п.п. 6.1, 6.2, 6.3, 6.4 цього договору та розрахунку, проведеного на підставі підписаних спільних протокольних рішеннях про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду державного бюджету, протягом періоду, визначеного позивачем у представленому суду розрахунку?

- Чи відповідає оприбуткування позивачем коштів, які надійшли від відповідача як оплата по вказаному Договору за спірний період, умовам значеного Договору, з урахуванням дотримання призначення платежу, визначеного у підписаних спільних протокольних рішеннях, та алгоритму розподілу коштів, на підставі яких проведена оплата у спірний період?

- Який буде розмір пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних за неналежне виконання грошового зобов`язання, якщо їх розраховувати за кожним місяцем окремо (протягом періоду, визначеного позивачем у представленому суду розрахунку), починаючи з моменту настання прострочення в кожному конкретному місяці, якщо строк виконання зобов`язання по оплаті визначати виходячи з пункту 6.1. Договору з урахуванням часу (моменту) фактичного отримання відповідачем щомісячно компенсаційних асигнувань, які надходили із бюджету із затримкою?

29.06.2021 від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок експертів від 19.03.2020 №19452/19453/18-72/7848-7851/20-72 за результатом проведення комісійної судово-економічної експертизи у справі №905/1174/18.

Згідно висновків судової економічної експертизи:

1. Розмір заборгованості ПАТ Донецькоблгаз з оплати вартості за природний газ за договором №16-407-Н від 22.08.2016р., визначений в наданому на дослідженні Розрахунку заборгованості за період з 28.02.2018р. по 28.03.2018р. підтвердити чи спростувати не видається за можливе, оскільки картка рахунку субконто не містить даних щодо оплати ПАТ Донецькоблгаз природного газу за договором №16-407-Н від 22.08.2016р. за період з 28.02.2018р. по 28.03.2018р.

2. В межах наданих на дослідження документів визначити Чи відповідає оприбуткування позивачем коштів, які надійшли від відповідача як оплата по вказаному Договору за спірний період, умовам значеного Договору, з урахуванням дотримання призначення платежу, визначеного у підписаних спільних протокольних рішеннях, та алгоритму розподілу коштів, на підставі яких проведена оплата у спірний період, не виявилося за можливе з причин наведених у дослідницькій частині.

3. В межах наданих на дослідження документів, розмір пені, інфляційних втрат та трьох процентів річних за неналежне виконання грошового зобов`язання, визначений у Розрахунку заборгованості в сумі 241 174 416,61грн., розрахунково підтверджується в сумі 254 898 982,53грн., а саме:

Пеня за невчасне виконання зобов`язань розрахунково підтверджується в сумі 108 569 918,42грн., в тому числі:

за зобов`язаннями жовтня 2016 року - 6 613 470,35грн.;

за зобов`язаннями листопада 2016 року -15 190 035,48грн.;

за зобов`язаннями грудня 2016 року - 24 287 577,74грн.;

за зобов`язаннями січня 2017 року - 24 022 238,44грн.;

за зобов`язаннями лютого 2017 року - 22 304 541,70грн.;

за зобов`язаннями березня 2017 року - 16 152 054,71грн.

3% річних за невчасне виконання зобов`язань розрахунково

підтверджуються в сумі 29 524 344,10грн., в тому числі:

за зобов`язаннями жовтня 2016 року - 1 419 370,87грн.;

за зобов`язаннями листопада 2016 року -3 415 410,98грн.;

за зобов`язаннями грудня 2016 року - 6 245 909,63грн.;

за зобов`язаннями січня 2017 року - 6 025 636,03грн.;

за зобов`язаннями лютого 2017 року - 7 078 774,82грн.;

за зобов`язаннями березня 2017 року - 5 339 241,77грн.

Інфляційні втрати за невчасне виконання зобов`язань розрахунково

підтверджуються в сумі 116 804 720,01грн., в тому числі:

за зобов`язаннями жовтня 2016 року - 6 516 702,71грн.;

за зобов`язаннями листопада 2016 року - 16 899 683,60грн.;

за зобов`язаннями грудня 2016 року - 25 337 859,80грн.;

за зобов`язаннями січня 2017 року - 25 612 417,54грн.;

за зобов`язаннями лютого 2017 року -29 285 341,10 грн.;

за зобов`язаннями березня 2017 року - 13 152 715,26 грн.

Згідно із вимогами ст.ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписами ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За правилами ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

З представлених до матеріалів справи доказів та пояснень сторін вбачається, що покупцем була проведена оплата по Договору № 16-407-Н від 22.08.2016 року на загальну суму 1 833 996 015,86 грн з урахуванням:

Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 р. № 20;

Порядку проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію, затвердженим Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Міністерства фінансів України 03.08.2015 № 493/688;

Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 2017 року № 187;

Постанови Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 року № 792 Про забезпечення проведення розрахунків за спожитий природний газ ;

Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2002 року N 256;

Порядку проведення органами Казначейства розрахунків, передбачених пунктами 8, 81 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2002 року N 256, та взаємодії учасників таких розрахунків затвердженим Наказом Міністерства фінансів України 04 січня 2018 року №1;

Алгоритму розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання постачальників природного газу, на яких покладені спеціальні обов`язки, затвердженим Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2516.

Посилаючись на те, що оплату за переданий газ Відповідач здійснював несвоєчасно та не виконав зобов`язання у визначений Договором строк, чим порушив умови господарського зобов`язання, позивач просить стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню га газифікації Донецькоблгаз : три проценти річних у сумі 17 900 055,20 грн. та інфляційні витрати у сумі 72 658 998,23 грн (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).

Відтак, при прийнятті цього рішення суд виходить з того, що фактичне перерахування вартості природного газу за поставкою у період жовтень 2016 року - березень 2017 року було здійснено відповідачем з порушенням строків, які встановлені договором Договору № 16-407-Н від 22.08.2016 року.

Позивач нарахував та заявив до стягнення 3% річних у сумі 17 900 055,20 грн. та інфляційні витрати у сумі 72 658 998,23 грн. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) за несвоєчасне виконання зобов`язань з оплати природного газу за період у період жовтень 2016 року - березень 2017 року.

Заперечуючи проти позову в цій частині, відповідач стверджує, що несвоєчасне виконання грошових зобов`язань за договором № 16-407-Н від 22.08.2016 відбулося не з вини споживача, та вважає безпідставним нарахування позивачем 3% річних і інфляційних втрат, оскільки, зокрема:

- оплати за придбаний природний газ проведена через процедуру, встановлену Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 №256, за якою держава взяла на себе бюджетне зобов`язання щодо відшкодування частини витрат підприємств паливно-енергетичного комплексу, пов`язаних із газопостачанням населення, яке користується субсидіями та має пільги з оплати комунальних послуг, а саме витрат на придбання природного газу, його транспортування магістральними та переміщення розподільчими газопроводами;

- розрахунки із позивачем за умовами спірного договору здійснювались через поточний рахунок із спеціальним режимом використання відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 №792 "Про забезпечення проведення розрахунків за спожитий природний газ", і полягали в автоматичному перерахуванні отриманих від споживачів грошових коштів із спеціальних рахунків на рахунки позивача за визначеними нормативами, які доводилися до відома банка відповідачем відповідними листами щодо нормативів розподілу коштів на відповідний місяць, а тому відповідач самостійно не міг впливати на проведення населенням розрахунків за спожитий природний, та не міг вплинути на процес здійснення розрахунків з позивачем.

Що стосується твердження відповідача про безпідставність нарахування трьох відсотків річних та інфляційних на суму заборгованості яка була сплачена за допомогою рахунку зі спеціальним режимом використання, суд зазначає про наступне.

Досліджуючи вказані обставини, господарський суд враховує правову позицію Верховного Суду, яка викладена в ухвалі Верховного Суду від 14.01.2021 при розгляді справи № 905/1147/18 за позовом Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України до Публічного акціонерного товариства По газопостачанню та газифікації Донецькоблгаз про стягнення боргу, інфляційних витрат, трьох відсотків річних та пені.

Розглядаючи справу №905/1147/18 Верховний Суд зазначив, що за змістом Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 № 758, на Відповідача як на постачальника природного газу покладено спеціальні обов`язки щодо постачання природного газу побутовим споживачам та релігійним організаціям (крім обсягів, що використовуються для провадження їх виробничо-комерційної діяльності).

Постановою Кабінету Міністрів України № 792 від 30.09.2015 (далі - Постанова №792) затверджено Порядок відкриття (закриття) поточних рахунків із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ (далі - Порядок відкриття (закриття) рахунків), та Порядок проведення розрахунків за спожитий природний газ (далі - Порядок проведення розрахунків). При цьому норми цієї постанови не застосовуються до правовідносин, врегульованих Порядком № 256 (пункт 4 Постанови № 792).

За змістом пунктів 1, 2, 3, 5 Порядку відкриття (закриття) рахунків постачальники природного газу, на яких покладено спеціальні обов`язки з постачання природного газу (далі - газопостачальні підприємства), та їх структурні підрозділи, а також оптові продавці, що здійснюють продаж природного газу газопостачальним підприємствам для виконання їх спеціальних обов`язків (далі - оптові продавці), відкривають в установах уповноваженого банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ від споживачів, в порядку, визначеному Національним банком.

Газопостачальні підприємства і оптові продавці відкривають поточні рахунки із спеціальним режимом використання для виконання покладених на них спеціальних обов`язків щодо постачання та продажу природного газу.

Газопостачальні підприємства і оптові продавці обумовлюють у відповідному договорі про відкриття банківського рахунка право уповноваженого банку на договірне списання (перерахування) з поточних рахунків із спеціальним режимом використання коштів, що надходять за спожитий природний газ, без застосування платіжних вимог.

Газопостачальні підприємства укладають у двомісячний строк із споживачами нові договори (додаткові угоди) із зазначенням відповідного поточного рахунка із спеціальним режимом використання для зарахування коштів за спожитий природний газ виключно на такий рахунок. Під час укладення договорів купівлі-продажу природного газу між газопостачальними підприємствами і оптовими продавцями, а також договорів постачання природного газу між газопостачальними підприємствами та споживачами визначаються умови щодо оплати за природний газ виключно на поточні рахунки із спеціальним режимом використання.

Згідно пунктів 1, 2, 4 Порядку проведення розрахунків він визначає механізм проведення розрахунків за спожитий природний газ з газопостачальними підприємствами і оптовими продавцями.

Споживачі оплачують вартість спожитого ними природного газу шляхом перерахування коштів виключно на поточні рахунки із спеціальним режимом використання, відкриті в установах уповноваженого банку газопостачальними підприємствами.

Установи уповноваженого банку згідно з умовами договору банківського рахунка здійснюють перерахування у повному обсязі коштів за спожитий природний газ з поточних рахунків із спеціальним режимом використання, відкритих структурними підрозділами газопостачальних підприємств, на поточний рахунок із спеціальним режимом використання, відкритий газопостачальними підприємствами, двічі на день, у визначений час.

При цьому дію пунктів 5 - 8 Порядку проведення розрахунків, які містять положення про застосування затвердженого НКРЕКП алгоритму розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання, було зупинено постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 296 "Деякі питання розрахунків за спожитий природний газ".

Аналіз положень Порядку відкриття (закриття) рахунків та Порядку проведення розрахунків, затверджених Постановою № 792 дозволяє дійти висновку, що хоча вказаною Постановою визначено спеціальний механізм проведення розрахунків, який усуває газопостачальні підприємства від розподілу коштів, сплачених споживачами за спожитий ними природний газ на поточні рахунки із спеціальним режимом використання, однак положення Постанови № 792 не обмежують газопостачальні підприємства у можливості виконати свої обов`язки з оплати отриманого газу за договорами, укладеними з оптовими продавцями, шляхом здійснення розрахунків у інший спосіб, ніж з поточних рахунків із спеціальним режимом використання; не ставлять повноту та своєчасність виконання газопостачальними підприємствами договірних обов`язків з оплати отриманого газу на користь оптових продавців в залежність від оплати газу споживачами; не скасовують і не обмежують відповідальність споживачів перед газопостачальними підприємствами за невиконання обов`язків з оплати за спожитий газ; не змінюють строків здійснення розрахунків за договорами, укладеними між газопостачальними підприємствами та оптовими продавцями.

Отже, положення Постанови № 792 самі по собі не змінюють строків розрахунків за договором від 12.04.2017, не позбавляють Відповідача можливості впливати на їх своєчасність і не виключають застосування до нього відповідальності, передбаченої умовами зазначеного договору та виникнення зобов`язань, передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, з оплати боргу з урахуванням 3 % річних та встановленого індексу інфляції.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №904/1210/18.

З огляду на наведену правову позицію, суд приходить до висновку, що здійснення Відповідачем розрахунків з власного рахунку із спеціальним режимом використання із суровим дотримання нормативу розподілу грошових коштів не звільняє його від відповідальності, передбаченої умовами договору , та необхідності виконання зобов`язань, встановлених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України,

Суд також звертає увагу, що у пункті 6.3 договору № 16-407-Н від 22.08.2016 сторони обумовили, що за наявності заборгованості за попередні періоди покупець перераховує кошти з поточного рахунка на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця.

Враховуючи вище викладене, доводи відповідача про безпідставність нарахування трьох відсотків річних та інфляційних втрат на суму заборгованості, яка була сплачена за допомогою рахунку зі спеціальним режимом використання, судом до уваги не приймаються.

Щодо твердження відповідача про безпідставність нарахування трьох відсотків річних та збитків від інфляції на підставі ст. 625 Цивільного Кодексу України на суму заборгованості, яка була сплачена з рахунку відкритому у Державній казначейській службі на підставі Порядку, передбаченого Постановою КМУ № 256.

Розглядаючи зазначене питання, господарський суд враховує правову позицію Верховного Суду, яка викладена в ухвалі Верховного Суду від 14.01.2021 при розгляді справи № 905/1147/18 за позовом Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України до Публічного акціонерного товариства По газопостачанню та газифікації Донецькоблгаз про стягнення боргу, інфляційних витрат, трьох відсотків річних та пені .

Так, Верховний Суд зазначив, що у статті 12 Господарського кодексу України зазначено, що держава для реалізації економічної політики, виконання цільових економічних та інших програм і програм економічного і соціального розвитку застосовує різноманітні засоби і механізми регулювання господарської діяльності. Основними засобами регулюючого впливу держави на діяльність суб`єктів господарювання є, зокрема, регулювання цін і тарифів; надання інвестиційних, податкових та інших пільг; надання дотацій, компенсацій, цільових інновацій та субсидій.

Одним із засобів державного регулювання господарської діяльності є визначення механізму перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот за рахунок надходження до загального фонду державного бюджету рентної плати за транзитне транспортування природного газу і за природний газ, що видобувається в Україні.

Також спільним наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Міністерства фінансів України від 03.08.2015 № 493/688 затверджено Порядок проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію (далі - Порядок № 493, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який визначає взаємовідносини, зокрема, між органами Казначейства, департаментами фінансів обласних державних адміністрацій, Департаментом фінансів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, АТ "НАК "Нафтогаз України" та іншими учасниками розрахунків за природний газ, послуги з постачання, розподілу та транспортування природного газу, що проводяться відповідно до Порядку № 20.

За змістом п. 1.2 Порядку № 493 розрахунки, передбачені в п. 1.1 цього розділу, проводяться за згодою сторін на підставі актів звіряння за нарахованими пільгами, субсидіями та компенсаціями населенню або договорів, що визначають обсяг щомісячного споживання ресурсів (товарів, послуг), і СПР, форма яких наведені у додатках 1, 2, 3 до цього Порядку.

Згідно з п. 1.5 Порядку № 493 АТ "НАК "Нафтогаз України" підписує з учасниками розрахунків СПР протягом п`яти робочих днів. Учасник розрахунку має право відмовитися від підписання СПР виключно за умови відсутності боргу перед учасником за товари/послуги, який планується погасити відповідно до Порядку. Останній учасник розрахунків не пізніше наступного дня після підписання СПР повідомляє інших учасників про підписання та направляє їм підписані СПР.

Наведене свідчить про адміністративно-правове регулювання відносин щодо механізму фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення щодо надання пільг та житлових субсидій населенню, зокрема на оплату природного газу.

Запроваджуючи механізм взаємних розрахунків між підприємствами паливно-енергетичного комплексу, визначений Порядком № 493, держава забезпечує відшкодування частини витрат підприємств паливно-енергетичного комплексу, пов`язаних з газопостачанням населення, яке використовує житлові субсидії та має пільги з оплати комунальних послуг. Тобто державою офіційно визнається неможливість підприємств паливно-енергетичного комплексу забезпечити вчасні розрахунки в цій частині (залежно від рівня отриманих пільг та субсидій населенням на відповідній ліцензованій території діяльності).

Механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення щодо надання житлових субсидій на оплату природного газу за рахунок субвенцій з державного бюджету визначено Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256 (далі - Порядок №256), згідно з п. 4 якого перерахування сум субвенцій на фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення провадиться Казначейством згідно з помісячним розписом асигнувань державного бюджету, але в межах фактичних зобов`язань відповідних бюджетів щодо пільг, субсидій і допомоги населенню.

Таким чином, відповідно до Порядків № 256, 493 механізм і строки розрахунків здійснюються наступним чином:

- не пізніше наступного дня після підписання останнім учасником розрахунків спільного протокольного рішення (з присвоєнням номера та дати) усі учасники розрахунків, які підписали спільні протокольні рішення, подають до Казначейства та органів Казначейства, у яких відкрито їх рахунки, платіжні доручення на перерахування коштів відповідно до узгодженого спільного протокольного рішення;

- органи Казначейства протягом операційного дня з часу отримання відповідних платіжних доручень направляють кошти субвенцій на рахунки місцевих бюджетів, відкриті в територіальних управліннях Казначейської служби;

- отримані місцевими бюджетами суми субвенцій перераховуються протягом одного операційного дня на рахунки головних розпорядників коштів, відкриті в територіальних управліннях Казначейства, для здійснення відповідних видатків;

- головні розпорядники коштів у п`ятиденний термін здійснюють розрахунки з постачальниками відповідних послуг.

Отже, строки виконання та механізм перерахування коштів за постачання природного газу певним категоріям населення фактично регулюються Порядками №20, 256, 493, а підписання спільних протокольних рішень є елементами процедурного оформлення розрахунків за рахунок коштів субвенцій з державного бюджету.

При цьому з аналізу вказаних положень убачається, що держава визначила спеціальний режим проведення розрахунків за поставлений природний газ, який, по суті, усуває Відповідача від процесу розподілу отриманих від споживачів грошових коштів на свій розсуд та полягає в автоматичному перерахуванні грошових коштів зі спеціальних рахунків на рахунки Позивача за визначеними нормативами.

Подібні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 922/3013/18, від 13.11.2019 у справі №922/3095/18, постанові Верховного Суду від 13.02.2020 у справі № 917/536/19.

Тобто, правовідносини щодо проведення розрахунків між сторонами у цій частині (стосовно розміру пільг та субсидій, отриманих населенням на відповідній території діяльності відповідача) зазнають імперативного регулюючого впливу держави, яка приймає законодавчі акти щодо виділення відповідних субвенцій на фінансування пільг і субсидій; соціального захисту відповідних категорій громадян та їх гарантій. Отже, на виконання таких законодавчих актів держава в особі відповідних державних органів приймає підзаконні нормативні акти.

Таким чином, незалежно від того, що правовідносини між сторонами виникли на підставі господарського договору, грошові зобов`язання між сторонами договору в частині, яку держава компенсуватиме за рахунок коштів державного бюджету, регулюються відповідними нормами законодавства, а сторони, підписавши СПР, погодилися з тим, що між ними встановлюється інший (не той, що був передбачений у договорі) порядок розрахунків.

Для нарахування 3% річних та інфляційних втрат на підставі статті 625 Цивільного кодексу України необхідно, щоб відповідач здійснив оплату отриманих коштів поза межами порядку і строків, визначених СПР, а підставою для стягнення таких нарахувань за порушення грошового зобов`язання може бути наявність суми основного боргу, яка не була предметом регулювання СПР, та яка була несвоєчасно сплачена Відповідачем за рахунок власних коштів.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №904/1210/18, від 16.10.2020 у справі № 903/918/19, від 31.05.2019 у справі №924/296/18, від 23.09.2019 у справі № 908/885/18.

Суд також вважає помилковими доводи Відповідача про неможливість впливу Публічного акціонерного товариства "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" на порядок та строки розрахунків за Договором від 22.08.2016 через спеціальний режим проведення розрахунків, який передбачено постановою Кабінету Міністрів України № 792 від 30.09.2015 "Про забезпечення проведення розрахунків за спожитий природний газ" (далі - Постанова № 792) та постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2516 (Алгоритм розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки зі спеціальним режимом використання постачальників природного газу, на яких покладені спеціальні обов`язки (далі - Алгоритм), адже вказані акти не передбачають заборони проводити розрахунки між продавцем та постачальником газу шляхом перерахування коштів з поточних рахунків на рахунки із спеціальним режимом використання.

Так, укладаючи Договір сторони чітко у ньому передбачили (п. 6.2.), що за наявності заборгованості за попередні періоди покупець перераховує кошти з поточного рахунка на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання продавця, тобто сторони прямо погодили, що обов`язок Відповідача, за відсутності або несвоєчасності надходження грошей через рахунок зі спеціальним режимом використання, сплачувати власними коштами, в строки, угоджені у пункті 6.1. Договору.

Відповідач не спростував доводів Позивача щодо порушення споживачем - Публічного акціонерного товариства "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" строків здійснення розрахунків за поставлений природний газ, передбачених п. 6.1. договору від 22.08.2016, тому суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з Відповідача 3% річних та інфляційних індексації нарахованих на суму заборгованості у спірний період.

Позивач заявив до стягнення три проценти річних у сумі 29 659 776,70 грн. та інфляційні витрати у сумі 103 060 649,28 грн. за несвоєчасне виконання зобов`язань з оплати природного газу за період у період жовтень 2016 року - березень 2017 року.

16 серпня 2021 року до Господарського суду Донецької області від представника позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог у загальній сумі 90 559 053,43 грн., у тому числі: три проценти річних у сумі 17 900 055,20 грн. та інфляційні витрати у сумі 72 658 998,23 грн.

Порядок перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 (далі - Порядок № 20), який діяв на час укладення договору від 12.04.2017 і втратив чинність з 01.01.2018.

Звернувшись з позовною заявою Позивач стверджував, що з аналізу змісту Порядку № 20 випливає, що держава взяла на себе бюджетне зобов`язання щодо відшкодування частини витрат підприємств паливно-енергетичного комплексу, пов`язаних з газопостачанням населення, яке використовує субсидії та має пільги з оплати комунальних послуг, а саме - витрат на придбання природного газу, його транспортування магістральними та переміщення розподільчими газопроводами. Відповідно до п. 6 Порядку № 20 органи Державної казначейської служби України (далі - Казначейство) на підставі платіжних доручень головних розпорядників коштів місцевих бюджетів перераховують кошти на рахунки постачальників ресурсів (товарів, послуг). Розрахунки проводяться на підставі актів звіряння або договорів, які визначають величину щомісячного споживання ресурсів (товарів, послуг), і спільних протокольних рішень (далі - СПР), підписаних усіма учасниками таких розрахунків (пункт 7 Порядку № 20).

В заяві про зменшення позовних вимог в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат, Позивач врахував правову позицію Верховного Суду сформовану за результатами розгляду справ №924/296/18, №908/885/18, №902/514/18, №924/297/18, №913/334/18, №912/1701/18, №918/553/18, №902/125/18, №905/1449/18, №927/894/18 , №922/2264/18, №924/751/18, №903/911/18, №905/1101/18, №906/159/19, №925/971/18, №910/1827/19, №917/1344/18, №909/1065/18, №912/684/19, №906/985/18, №904/4067/18, №916/2259/18, №910/13088/18, №924/235/19 в яких, зокрема зазначено про відсутність правових підстав для нарахування пені, 3% річних, інфляційних втрат на кошти, які держава компенсуватиме за рахунок коштів державного бюджету, сплачених на підставі спільних протокольних рішень або договорів про організацію взаєморозрахунків, при цьому, установивши здійснення оплати за природний газ власними коштами відповідно до умов договору, а також статтю 2 Закону України від 13.01.2015 № 85- VIII Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на території проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств-виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси .

З огляду на вищевикладене, суд задовольняє позовні вимоги з урахуванням заяви Позивача №39/5-5492-21 від 12.08.2021 про стягнення 3% річних у сумі 17 900 055,20 грн. та інфляційних витрат у сумі 72 658 998,23 грн.

Статтями 129 Конституції України та 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ст.ст. 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Усупереч вказаним нормам, відповідач не надав господарському суду доказів, які спростовують доводи позивача, отже позовні вимоги ПАТ Національна акціонерна компанія Нафтогаз України про стягнення з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Донецькоблгаз боргу у загальній сумі 90 559 053,43 грн. підлягають задоволенню.

Згідно до ч.9 статті 129 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Відповідно до п. 4.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції зменшення розміру позовних вимог згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України Про судовий збір є підставою для повернення відповідної суми судового збору; що ж до інших судових витрат, то в такому разі вони у відповідній частині покладаються на позивача. Якщо ж таке зменшення пов`язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині з урахуванням приписів Господарського процесуального кодексу України може бути покладений на відповідача.

З урахуванням норм ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача повністю.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Публічного акціонерного товариства "Донецькоблгаз" про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних у загальному розмірі 90 559 053 грн. 43 коп. - задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" (84313, Донецька обл., місто Краматорськ, вулиця Південна, будинок 1, код ЄДРПОУ 03361075) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м.Київ, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 6, код ЄДРПОУ 20077720 ) інфляційні втрати в розмірі 72 658 998,23 грн., 3 % річних у розмірі 17 900 055,20 грн та витрати на сплаті судового збору в розмірі 616700,00 грн.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 01 вересня 2021 року.

Повний текст рішення складено та підписано 10.09.2021 року.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення Господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими статтею 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому главою 1 розділу ІV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Е.В. Зекунов