Рішення

від 25.08.2021 по справі 914/1149/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.08.2021 справа № 914/1149/21

Господарський суд Львівської області у складі судді Гоменюк З.П. розглянув матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Благогаз збут , м.Львів

до відповідача Управління Служби безпеки України у Львівській області, м.Львів

про стягнення 186454,18 грн

Представники сторін не викликались

Обставини розгляду справи.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Благогаз збут до Управління Служби безпеки України у Львівській області про стягнення 186454,18 грн.

Ухвалою суду від 05.05.2021 р. постановлено прийняти справу до розгляду та відкрити провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження; здійснювати розгляд справи без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

31.05.2021 р. від позивача надійшла заява про уточнення (збільшення) позовних вимог (вх.№2262/21).

У позовній заяві позивач заявляв до стягнення 186454,18 грн заборгованості за газ, поставлений у газу протягом січня - березня 2021р. У поданій заяві позивач також просив суд стягнути заборгованість за газ, поставлений відповідачеві у квітні 2021 року, а всього за період з січня по квітень 2021 року - 200621,86 грн.

Положення статті 46 ГПК України надають позивачу процесуальну можливість збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, а також змінити предмет або підстави позову до закінчення підготовчого засідання позивач шляхом подання письмової заяви.

Виходячи з наведених у заяві обставин, враховуючи і те, що позивач подав цю заяву вчасно, а також з дотриманням вимоги щодо надіслання її копії іншій стороні, суд дійшов висновку про необхідність прийняття заяви позивача про збільшення позовних вимог та здійснення подальшого розгляду справи з її врахуванням.

09.06.2021 р. від відповідача надійшов відзив на позов (вх.№13622/21), в якому він заперечив проти задоволення позовних вимог повністю.

Дослідивши наявні у справі докази та викладені в заявах по суті спору пояснення, врахувавши, що сторони належним чином повідомлені про розгляд даного спору, суд дійшов висновку про необхідність прийняття рішення у справі та відповідно до ч.4 ст.240 ГПК України у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи підписав рішення без його проголошення.

Суть спору та правова позиція учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що у 2020 році між позивачем та відповідачем було укладено договір на постачання природного газу, а в подальшому - відповідні додаткові угоди до цього договору, в тому числі щодо продовження строку дії договору та збільшення його ціни.

За твердженням позивача, протягом січня - квітня 2021 року він поставив відповідачеві природний газ на загальну суму 239418,88 грн, однак відповідач оплатив його вартість лише частково на суму 36170 грн. При цьому позивач також зарахував відповідачеві в рахунок оплати газу, поставленого у січні 2021 року, 2627,02 грн переплати, яка існувала на початок року. У зв`язку з цим, позивач (з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог) просив суд стягнути з відповідача 200621,86 грн заборгованості.

Відповідач проти позову заперечив, пояснив, що додатковою угодою сторони продовжили дію договору на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку 2021 року, та в обсязі, що не перевищує 20% суми договору, - 36170 грн - і саме цю узгоджену суму відповідач сплатив позивачеві

Крім того відповідач повідомив, що позивач зазначав у актах прийому-передачі природного газу та використовував для розрахунку за спірний період вартість газу 9600 грн за 1000 куб.метрів, однак остання погоджена сторонами ціна газу за 1000 куб.м. становила 6197 грн, а додаткових угод щодо визначення використаної позивачем ціни сторонами підписано не було.

Відповідач звернув увагу суду і на те, що Закон України Про публічні закупівлі встановлює, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, а істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10% у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.

Розглянувши матеріали справи, повно та об`єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

06.03.2020 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Благогаз збут (постачальник) та Управлінням Служби безпеки України у Львівській області (споживач) було укладено договір №76 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів.

Відповідно до п.1.1. договору, постачальник зобов`язується передати у власність споживачу у 2020 році природний газ (далі - газ), а споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.

Згідно з п.1.2. договору, річний плановий обсяг постачання газу 45000 куб.м.

В пункті 1.3. договору наведено планові обсяги постачання газу по місяцях (тис. м.куб.): березень, листопад - 10, квітень, жовтень - 5, вересень - 0,2, грудень - 14,2, травень - серпень - 0,15.

Якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об`єм (обсяг) постачання газу буде перевищувати підтверджений обсяг газу на цей період, споживач має компенсувати постачальнику вартість різниці між підтвердженим обсягом газу та фактичним об`ємом (обсягом) споживання газу за ціною вартості газу, визначеною договором (п.2.7. договору).

За умовами п.2.12. договору, визначення (звіряння) фактичного обсягу поставленого (спожитого) природного газу між сторонами здійснюється в наступному порядку:

- за підсумками розрахункового періоду споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов`язаний надати постачальнику копію відповідного акта про фактичний обсяг розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між оператором ГРМ та споживачем, відповідно до вимог Кодексу ГРМ (п.2.13.);

- на підставі отриманих від споживача даних та/або даних оператора ГТС постачальник протягом трьох робочих днів готує два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписаних уповноваженим представником постачальника (п.2.14.);

- споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі газу зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником споживача та скріплений печаткою споживача, або надати в письмовій формі мотивовану та обгрунтовану відмову від підписання акта приймання-передачі газу (п.2.16.)

Відповідно до п.3.1. договору, розрахунки за поставлений споживачеві газ здійснюються за цінами, що встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених законодавством України.

Як передбачено пунктом 3.2. договору, ціна газу становить 3991,67 грн за 1000 куб.м., крім того ПДВ 798,33 грн, всього з ПДВ - 4790 грн.

Пунктом 3.3. договору сторони встановили, що загальна сума договору складає 215550 грн, в тому ПДВ 35925 грн.

Сторони домовились, що місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу та загального обсягу фактично поставленого (спожитого) газу, за розрахунковий період згідно актів прийому-передачі.

Відповідно до п.3.5. договору, загальна сума договору складається із місячних сум фактично поставлених обсягів газу, згідно актів приймання-передачі, складених сторонами протягом періоду постачання.

За умовами п.4.3. договору, оплата газу здійснюється споживачем у національній валюті України шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 7 (семи) банківських днів з дня підписання акту приймання-передачі та на підставі виставленого постачальником рахунку на оплату.

У разі, якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об`єм (обсяг) постачання природного газу буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу на цей період, споживач має компенсувати постачальнику вартість різниці між підтвердженим обсягом природного газу та фактичним об`ємом (обсягом) споживання природного газу за ціною вартості природного газу, визначеною цим договором (п.4.4. договору).

Згідно з п.4.5. договору, у разі переплати сума переплати зараховується в рахунок оплати на наступний розрахунковий період або повертається на поточний рахунок споживача на його письмову вимогу протягом 10 банківських днів від дати такої письмової вимоги.

Як встановлено у п.11.1. договору, цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) сторін і в частині постачання газу з 06.03.2020 р. до 31.12.2020 р., а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Умови даного договору не повинні змінюватися після його підписання сторонами до повного виконання сторонами зобов`язань за договором, крім випадків зменшення обсягів закупівлі товарів залежно від реального фінансування видатків споживача (п.11.4. договору).

Відповідно до п.11.5. договору, істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених ч.4 та ч.5 ст.36 Законом України Про публічні закупівлі .

Як встановлено у п.11.6. договору, усі зміни та доповнення до договору оформлюються письмово, підписуються уповноваженими представниками сторін та скріплюються їх печатками (за наявності).

19.12.2020 р. сторони уклали додаткову угоду №4 до договору, в якій відповідно до ст.188 Господарського кодексу України, керуючись ч.5 ст.36 Закону України Про публічні закупівлі в редакції, чинній на момент підписання цього Договору, та з урахуванням вимог п.5 та п.6 розділу X Прикінцеві і перехідні положення Закону України Про публічні закупівлі в редакції від 19.09.2019 року, прийшли до взаємної згоди та постановили викласти п.11.1 Договору у наступній редакції: п 11.1. Термін дії цього Договору продовжується з 01.01.2021 р. і діє до 31.03.2021 р.

Додатковою угодою №5 від 03.02.2021 р. сторони домовились:

- 1.1. Пункт 3.3. договору викласти в наступній редакції: 3.3. З метою проведення публічної закупівлі природного газу на 2021 рік продовжити дію Договору на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку 2021 року та в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми договору, а саме 36170 грн, у т.ч.ПДВ 6028,33 грн ;

- 1.2. Пункт 11.1. доповнити абзацом наступного змісту: Дія цього Договору може продовжуватись на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної у договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку

- 4. Ця додаткова угода є невід`ємною частиною основного договору, набирає чинності з моменту її підписання та, відповідно до ч.3 ст.631 ЦКУ розповсюджується на правовідносини , що виникли з 01.01.2021 р. і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за нею.

В матеріалах справи наявні засвідчені копії видаткових накладних та актів приймання - передачі природного газу:

- №РН-0000212 від 31.01.2021 р. про постачання 3,85578 тис.куб.м. природного газу у січні 2021 року на суму 37015,49 грн з ПДВ за ціною 8000 грн без ПДВ за куб.м.;

- №РН-0000318 від 31.01.2021 р. про постачання 0,42392 тис.куб.м. природного газу у січні 2021 року на суму 2627,02 грн з ПДВ за ціною 5164,17 грн без ПДВ за куб.м.;

- №РН-0000211 від 23.02.2021 р. про постачання 5,83670 тис.куб.м. природного газу у січні 2021 року на суму 36170 грн з ПДВ за ціною 5164,17 грн без ПДВ за куб.м.;

- №РН-0000499 від 28.02.2021 р. про постачання 8,90622 тис.куб.м. природного газу у лютому 2021 року на суму 85499,71 грн з ПДВ за ціною 8000 грн без ПДВ за куб.м.;

- №РН-0000587 від 31.03.2021 р. про постачання 6,66031 тис.куб.м. природного газу у березні 2021 року на суму 63938,98 грн з ПДВ за ціною 8000 грн без ПДВ за куб.м.;

- №РН-0000622 від 30.04.2021 р. про постачання 1,47580 тис.куб.м. природного газу у квітні 2021 року на суму 14167,68 грн з ПДВ за ціною 8000 грн без ПДВ за куб.м.

Видаткові накладні та акти приймання-передачі природного газу підписано без зауважень представниками постачальника і споживача, а також затверджено керівниками сторін та скріплено печатками відповідних юридичних осіб.

Як стверджує позивач, протягом січня - квітня 2021 року він поставив природний газ на суму 239418,88 грн, з якої відповідач оплатив відповідач оплатив 36170 грн, а позивач також зарахував відповідачеві в рахунок оплати газу 2627,02 грн переплати.

Позивач просив суд стягнути заборгованість за газ, поставлений відповідачеві за період з січня по квітень 2021 року, 200621,86 грн.

Станом на дату ухвалення рішення в матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо здійснення відповідачем оплати заявленої до стягнення суми.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Згідно зі ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Як передбачено ст.174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

За визначенням ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

Частина третя статті 631 ЦК України надає сторонам право встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення

Частинами першою та другою статті 714 Цивільного кодексу України визначено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Частиною першою та другою статті 12 Закону України Про ринок природного газу визначено, що постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених цим Законом.

Споживач зобов`язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів (п.2 ч.2 ст.13 Закону).

Згідно з п.2 розділу 2 Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 р. №2496, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 р. за №1382/27827, постачання природного газу споживачу здійснюється за договором постачання природного газу, який укладається відповідно до вимог цього розділу, за яким постачальник зобов`язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для споживача об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.

За умовами п.11 розділу 2 Правил, розрахунки споживача за поставлений природний газ здійснюються за розрахунковий період відповідно до умов договору постачання природного газу.

Відповідно до ч.5 ст.626 ЦК України, договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Як передбачено ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 692 ЦК України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Сторони домовились, що місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу та загального обсягу фактично поставленого (спожитого) газу, за розрахунковий період згідно актів прийому-передачі.

Відповідно до п.3.5. договору, загальна сума договору складається із місячних сум фактично поставлених обсягів газу, згідно актів приймання-передачі, складених сторонами протягом періоду постачання.

Виходячи зі змісту положень законодавства і договору, а також проаналізувавши наявні в матеріалах справи видаткові накладні та підписані сторонами без зауважень акти, суд вважає, що вони підтверджують отримання відповідачем природного газу у відповідні періоди і в будь-якому випадку строк оплати всього поставленого газу настав на момент звернення позивача до суду.

Суд наголошує на тому, що одними із основоположних засад цивільного законодавства та зобов`язання є добросовісність, розумність і справедливість, а дії учасників цивільних правовідносин мають бути такими.

Так, принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав.

Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод не повинно порушувати права та свободи інших осіб.

Зазначений принцип лежить в основі доктрини заборони суперечливої поведінки, яка є спрямованою на недопущення ситуації, в якій одна сторона може займати іншу позицію в судовому розгляді справи, що відрізняється від її більш ранньої поведінки або заяв, якщо це ставить протилежну сторону у невигідне становище.

Відповідач, який під час розгляду справи стверджує про те, що не повинен відповідати за пред`явленою вимогою про оплату вартості газу, не враховує того, що він раніше отримав поставлений йому газ без будь-яких заперечень, в подальшому використавши його для забезпечення своєї діяльності, та повернувши позивачеві підписані і погоджені акти приймання-передачі, як і не враховує того, що він фактично визнав саме таку вартість поставленого газу, погодивши акти приймання-передачі.

На думку суду, вказане не свідчить про добросовісність дій відповідача та його бажання діяти з дотриманням задекларованих у цивільному законодавстві принципів та звичаїв.

Враховуючи необхідність дотримання сторонами договірних відносин принципу non concedit venire contra factum proprium (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці), суд приходить до висновку, що відповідач повинен відповідати за відшкодування погодженої у актах вартості отриманого ним природного газу.

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст.612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вказано у ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Тобто підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 13 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Як встановлено ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи все наведене, суд дійшов висновку, що права позивача були порушені, а позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Як передбачено п.2 ч.5 ст.238 ГПК України, в резолютивній частині рішення зазначається про розподіл судових витрат.

Оскільки, згідно з п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, судовий збір підлягає покладенню на відповідача.

Керуючись ст.ст.4, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 126, 129, 233, 236, 237, 238, 241, 247, 252, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Управління Служби безпеки України у Львівській області, м.Львів, вул.Вітовського, 55 (ідентифікаційний код 20001591) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Благогаз збут , м.Львів, вул.Стрийська, 86В. кв.1 (ідентифікаційний код 41849377) 200621,86 грн основного боргу та 3009,33 грн судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченомуст.241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя З.П. Гоменюк